Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Кучмі й не снилося...

    • Максим Савчук, «Україна молода»
    • Розсилка
    Кучмі й не снилося...

    Як «регіонали» «беруть» владу в непідконтрольних областях: у Сквирі на Київщині готуються до встановлення 80–відсоткового рекорду голосів

    Мешканці Сквири, що на Київщині, вже встигли охрестити нинішні вибори до місцевих органів влади такими, «які за Кучми не могли й приснитися». Партія регіонів, будь–якою ціною намагаючись захопити владу в країні, не гребує у політичній боротьбі брудними методами. І особливо грубо діє на місцях.

    На прикладі Сквири можна узагальнити й ситуацію в інших, поки що не підконтрольних Партії регіонів областях, — у Сквирі, містечку з населенням близько 19 тисяч осіб, «регіонали» розгорнули широку кампанію із використанням адмінресурсу. Воно й не дивно — у 2006 році вони тут заледве «нашкребли» 6% голосів. Під тиском влади опинилися опозиційні сили, зокрема найпотужніша гілка в районі — «Наша Україна».

    «На виборах–2004 такого бруду не було»

    Від Києва до Сквири — трохи більше 100 км. Із підприємств, що тут діють, — швейна фабрика, комбінат хлібопродуктів і два цегельні заводи, які на силу животіють. Тому сквиряни переважно займаються власним господарством або працюють у сільськогосподарських товариствах. Основний вид транспорту — велосипед, адже люди живуть бідно. Центр Сквири — з розбитими дорогами, старими будинками та кількома магазинами, оббитими дешевою «вагонкою». На тлі цієї картини — величезний білборд із зображенням Януковича та вітанням із Днем Незалежності.

    Штаб районної організації політичної партії «Наша Україна» теж розташований у центрі міста, неподалік від усміхненого обличчя очільника держави. Однак тут приводів для хорошого настрою немає. Наразі представники найпотужнішої опозиційної сили району заклопотані тим, аби знайти можливість припинити свавілля, яке чиниться у Сквирі за кілька днів до місцевих виборів. Адже чесність проведення чергового волевиявлення громадян під великим сумнівом. І небезпідставно.

    «Перша неприємність сталася 16 жовтня, — розповідає «УМ» голова районної організації «Нашої України» Василь Галюк. — Тоді виявилося, що жодної кандидатури з тих, які ми подавали до дільничних комісій від «Нашої України», не було затверджено. У списку, надрукованому в районній газеті, з’явилися випадкові люди. Голова районної виборчої комісії Ганна Невмержинська (яка, до речі, працює секретарем голови райдержадміністрації) це пояснила так: людей затвердили за поданням обласної організації «Нашої України». Але ми зв’язалися зі штабом і виявили, що це неправда. Тож виходить, що комісія і кандидатури сама підбирала, і їх затверджувала. Тому опозиційні сили у дільничних комісіях представлятимуть ті, хто вигідний нинішній владі. Можна тільки припускати, що відбуватиметься у день виборів і під час підрахунку голосів. Тому ми звернулися до прокуратури. Наразі наше питання на розгляді».

    За словами пана Галюка, якщо ситуацію не змінити зараз, після 31 жовтня можна буде не дивуватися, якщо Партія регіонів отримає рекордну кількість голосів — не менше 80%. Не дивно, що саме такий результат прогнозує чинний голова Сквирської райдержадміністрації і ставленик Партії регіонів Микола Горбалінський. І це при тому, що на останніх виборах Президента Янукович набрав у Сквирському районі менше 16% голосів.

    «На виборах 2004 року такого бруду не було. Я тоді працювала головою районної адміністрації, то знаю напевне, — говорить Тетяна Власюк, кандидат на посаду міського голови Сквири від «Нашої України». — Голова територіальної комісії не видає «на руки» жодного рішення виборчого процесу, вона фактично виконує обов’язки ще й секретаря і свого заступника. Усю інформацію можемо отримати тільки з районної газети. Але рішення там друкуються із запізненням, порушуючи закон. Ті самі списки членів комісій з’явилися лише на третій день після затвердження. Члени комісії елементарно не знають норм законодавства і поводяться так, неначе працюють у якійсь таємній організації».

    «Ми — приватизовані!»

    Однак у «нашоукраїнців» проблеми виникли не тільки з комісією. Їм до вчора не вдавалося домовитися про публікацію агітаційних матеріалів у районній газеті «Вісник Сквирщини». Її редактор Катерина Бондарчук відмовлялася надавати для цього газетні площі.

    «Я вчора з нею цілий день спілкувалася, — розповідала Тетяна Власюк. — Нагадувала про рівні умови всіх політичних сил на право висвітлення у ЗМІ агітації. Але мою передвиборчу програму як кандидата у мери редактор друкувати відмовляється. Про «регіони» там у кожному номері. Крім них, жодна політична сила не друкувала свої матеріали. Мені ж пані Катерина каже, що угоду нам підписати не вдасться, бо на неї тиснуть».

    До слова, редактор газети «Вісник Сквирщини» отримала звання заслуженого журналіста України за часів керівництва областю Вірою Ульянченко. Тепер же Катерина Бондарчук, окрім агітації Тетяни Власюк, відмовилася публікувати також й інтерв’ю з екс–«губернатором» області.

    Як розповідає пані Тетяна, до дільничої комісії потрапив єдиний представник від опозиційної сили, мешканець села Буки, Федір Титорчук, позапартійний. Проте кандидат у мери впевнена, що це сталося випадково (вочевидь, не догледіли «великі діячі»). Районна організація «Нашої України» стала з ним активно співпрацювати і зобов’язала ходити на всі засідання. На пана Федора покладала великі надії і громада, сподіваючись, що він буде повідомляти про всі порушення і рішення комісії. Однак дуже швидко виявилося, що Федір Титорчук — небажана людина. Відтак визначили, що його з комісії необхідно виключити.

    Із цим чоловіком «УМ» вдалося поспілкуватися в приміщенні райдержадміністрації. Пан Федір трохи докладніше розповів про «політику партії»: «Перед одним із засідань, у «неофіційній обстановці», один із членів комісії мені так прямо і сказав: ми — приватизовані. А потім я зауважив, що засідання проводилися без попереднього ознайомлення із матеріалами, голосують так: голова усно пропонує, а всі підтримують, причому одноголосно. Я не голосував. Дуже скоро поставили питання про моє виключення. Мовляв, я пропускаю засідання і недобросовісно виконую роботу. Але скажіть, як я можу дістатися до Сквири із рідного села, що за 15 кілометрів, коли мене про час засідання повідомляють менше, ніж за годину до його початку?»

    Тим часом у залі засідань Сквирської виборчої комісії гуде, як у вулику. Дістаю фотоапарат, аби зафіксувати заклопотаних членів. Щойно блимнув спалах — усі замовкають. Потім одна жінка викрикує: «Хто вам дозволяв? Ганно Іванівно, хто він такий?». Показую журналістське посвідчення. Голова комісії Ганна Невмержинська говорить: «Не можна». Цікавлюся, що в цьому протизаконного і яку норму я порушую. Відповідь повторюється: «Я сказала: не можна. Не фотографуйте».

    А на закиди опозиційних сил про нечесну передвиборчу кампанію пані Ганна відповідає: «претензії» їй незрозумілі, бо ніяких порушень немає — «Подань на шістсот затверджених місць було 1300. Більше половини ми не затвердили. Чому вибрали тих, а не інших — не до мене запитання, а до всіх членів, що голосували. А тепер щодо «Нашої України». Їх обласна організація зареєструвала кандидатів у депутати до обласної ради, і вони давали подання людей у дільничні комісії. Таким шляхом ми їх і затвердили. Очевидно, у районної і обласної організації «Нашої України» сталася якась «нестиковка», щось вони між собою не поділили. Федора Никифоровича ми виключили, бо, згідно з законом України про вибори, людина, яка більше двох разів не була на засіданні, — не виконує обов’язки. Але питання про виключення вирішуватиме ЦВК».

    Така влада

    «Наш Горбалінський — наче родич вашого Черновецького»

    Кореспонденту «УМ» дуже хотілося поспілкуватися з головою Сквирської райдержадміністрації Миколою Горбалiнським, аби довідатися його думку стосовно складної ситуації у Сквирському районі, спричиненої місцевими виборами. Однак цього зробити не вдалося. Виявилося, що пан Горбалінський саме, як кажуть сквиряни, «поїхав у турне» навколишніми селами агітувати за Партію регіонів і її «професіоналів».

    Однак про очільника району погодився розповісти один із працівників райдержадміністрації. Щоправда, після обіцянки не називати його прізвища.

    Зі слів чиновника, Микола Дмитрович Горбалінський, уродженець села Сєвєрне Донецької області, прибув у Сквиру в 2000 році. Три роки працював начальником управління економіки в адміністрації, потім — просто очолював районну організацію Партії регіонів. Із травня цього року, після приходу «команди професіоналів», Горбалінського призначили головою району. А вже через чотири місяці «хазяйнування» депутати райради зібрали 35 підписів (із можливих 40) про недовіру до нього, але виключили це питання з порядку денного, «аби ніхто не подумав, що це передвибо¬рчий заколот».

    Отже, Горбалінський лишився на посаді. Більше того — почувається великим господарником і, як уже казалося, проводить масштабні агітаційні тури «за своїх» навколишніми селами.

    Про ці «сходки» ходять легенди. Місцеві жителі говорять, що всі зустрічі з голов¬ним «синім» політиком району тривають щонайменше три години. Під час них Микола Дмитрович не обходить жодної «злободенної теми». Він «фахівець» у всьому: від політичних і економічних реформ до релігії, природних катаклізмів і передових наукових розробок.

    «Його виступи починаються із антен, зв’язків із космосом та усім світом, а закінчуються проблематикою впливу мобільного телефону на «чоловічу силу», — розповідає один із депутатів райради. — Їдуть у ці села «на турне» чиновники разом із головою кількома десятками машин. Кожен заступник — своєю. Якось один фермер так і сказав на це: та мені б оце з ваших машин злити бензин, то я стільки роботи зробив би! А ще, після цих «сходок» і оповідок Горбалінського, багато людей навіть не тямлять, хто до них приїжджав — запитують: це артист із Москви чи з Києва? Просто родич якийсь вашого Черновецького... Отакий стиль роботи і мета зустрічей голови адміністрації».

    До речі

    Боротьба триває

    Поки цей матеріал готувався до друку, опозиційні партії Сквири («Пора», Партія захисників вітчизни, «Батьківщина», «Фронт змін», ВО «Свобода») на чолі з «Нашою Україною» пікетували Сквирську районну виборчу комісію, зібралося близько 500 людей. Вони вимагали виключити з членів дільничних комісій людей, яких не делегували партійні організації, та конструктивних пояснень голови комісії, чому так сталося. За порядком ретельно стежили працівники міліції, голова комісії Ганна Невмержинська відмовлялася поспілкуватися з громадою. Натомість голова райадміністрації Микола Горбалінський спробував усіх запевнити, що у виборчий процес не втручається, а підготовка до нього проходить демократично. Також, як повідомила «УМ» Тетяна Власюк, редактор «Вісника Сквирщини» Катерина Бондаренко, дізнавшись, що в місто з візитом має прибути Віра Ульянченко, погодилася розмістити в газеті і агітацію, і інтерв’ю з нею.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ