Наперстки по-київськи

Наперстки по-київськи

Відстань насправді може вимірюватись не тільки кілометрами або часом, потрібним на проїзд.

Відстань насправді може вимірюватись не тільки кілометрами або часом, потрібним на проїзд. В Україні вона, як не дивно, за певних обставин здатна вимірюватися навіть голосами виборців, які проголосували чи не проголосували за певну політичну силу. Як це можливо? Зараз розповім.

Наприклад, відстань від Переяслава-Хмельницького до Києва приблизно така сама, як відстань до столиці з Білої Церкви – приблизно 88 кілометрів. Це – всього лиш година їзди не дуже швидкісною машиною. Втім, якщо за справу візьмуться справжні професіонали, які представлять відстань від цих двох міст не в кілометрах, а в голосах виборців, то суми виглядатимуть так: з Переяслава до столиці 500 голосів, а з Білої Церкви – 5000.

Тепер більш детально. Всеукраїнське об’єднання «Свобода», отримавши на руки протоколи з мокрими печатками в Переяславі, дуже зраділо. Там за них проголосувало аж 553 виборці. Зовсім немало як для маленького містечка в центрі України. Ще більше свободівці втішились, коли дізналися, що в Білій Церкві за них свої голоси віддало більше як шість з половиною тисяч громадян. Втім, радість виявилась передчасною…

Ті самі протоколи з мокрими печатками в Переяславі і Білій Церкві – це зовсім не те, що в Києві. Дивним чином за годину їзди цифри у них суттєво змінилися і мутували. Так дорогою з Переяслава до Києва рейтинг «Свободи» схуд аж на 500 голосів а дорогою з Білої Церкви – не мало, не багато, а на цілих п’ять тисяч. Дивним чином схудли і рейтинги інших політичних сил. Дорогою до столиці «Сильна Україна», наприклад, позбулася 400 голосів. Втім, схуд рейтинг не у всіх. Наприклад, Партія регіонів за годину їзди з Білої Церкви поправила його собі аж на 5000 голосів. Чи не на ті самі, на які схудла «Свобода»?

Схожа картина спостерігається мало не у всіх районах Київщини, а також і цілої України. Наприклад, у місті Буча. За протоколами ДВК «Свобода» отримала 678 голосів, а у зведеному протоколі їх чомусь виявилось 379.

Як відомо, згідно з результатами екзит-полу, проведеного компанією GFK, «Свобода» на Київщині отримувала результат у межах 7,6% голосів. Що цікаво, на тих виборчих дільницях, де організація змогла забезпечити своє представництво в ДВК, результати голосування справді відповідають цим цифрам, а іноді – навіть перевищують їх.

Ці, а також інші дані ВО «Свобода» оприлюднила нині на спонтанній прес-конференції в будинку ЦВК. Організація має намір опротестовувати дії виборчих комісій і добиватися перерахунку голосів по всій Київщині і згодом – скасування виборів по окремо взятих дільницях, де результати були цинічно сфальшовані. Також організація вимагає негайно заарештувати голів Переяслав-Хмельницької міської та районної виборчої комісій та Білоцерківської міської виборчої комісії, а також звільнити голову Київської обласної державної адміністрації Анатолія Присяжнюка за незабезпечення конституційного права громадян на вільне волевиявлення та чесний підрахунок голосів. Про це заявив заступник голови ВО «Свобода» Андрій Мохник.

Наскільки це їм вдасться, стане зрозуміло згодом. Зараз же дивує навіть не масштаб і цинізм фальсифікацій, а пасивне ставлення до цього більшості політичних сил. Мова на разі про «Свободу», бо вона одна з небагатьох, хто ризикнув заявити про це і взявся відстоювати свої результати. Більшість же колег по нещастю чомусь тільки декларують бажання відстоювати свої голоси.

Втім, на «Свободі» світ не зійшовся. Її участь у виборах і отримана підтримка стала лишень таким собі лакмусовим папірцем справжньої демократичності та чесності виборчого процесу в Україні. Незважаючи на заяви більшості спостерігачів про відносно чесні вибори, нині мусимо констатувати, що ці висновки виявились занадто передчасними. Як казав Сталін, не важливо, як голосують, важливо, як рахують. І, як би це не було прикро, мусимо також констатувати, що справа Віссаріоновича успішно взята на озброєння вже в незалежній Україні.

В тому, що вона не приведе ні до чого доброго, немає сумніву. От тільки чи розуміють це люди, які керують нині країною? Схоже що ні, а дарма. Зневага влади до народу рано чи пізно закінчується зневагою народу до влади і бажанням її змінити. Те, що це цілком можливо, – доведено. А от в який спосіб це станеться – то вже нюанси…

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: