Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Ахметов «зігріє» кожного. Звідки беруться шокуючі платіжки

    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Ахметов «зігріє» кожного. Звідки беруться шокуючі платіжки

    Чи розлучиться Київ з енергетичним монополістом?

    У лютому кияни отримали чергові «вражаючі» платіжки за тепло. Січневі рахунки для одного домогосподарства поважчали в середньому на 500–1000 гривень порівняно з груднем. Та сталося це не лише через різке похолодання. Збільшення сум у платіжках – це ще й результат маніпуляцій монополіста з показниками будинкових лічильників тепла. Вимагаючи справедливості, обурені споживачі знову атакують сервісні центри «Київенерго».

    «Наше ОСББ «Лобановського 130» спіймало монополістів – «Київенерго» та «Київводоканал» – на жонглюванні цифрами загальнобудинкових лічильників. Ми тепер контролюємо процес зняття показників, документально фіксуємо кожну цифру на конкретну дату. Так ось, «Київенерго» за січень домалювало нашим мешканцям за опалення на 20% більше… Ось така монопольна арифметика. Миритися з таким неподобством не будемо, вимагатимемо перерахунків. А як ви контролюєте показники будинкових лічильників? Як захищаєтесь від свавілля монополістів?» – звертається до киян через Facebook відомий журналіст Володимир Гуцул.

    Насправді ж більшість споживачів не контролює процес зняття показників на будинкових лічильниках, хоча таку можливість їм передбачено нормативними документами: в 2005 році Кабінет міністрів затвердив постанову №630 з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. У пункті 14 цих правил написано: «Показники будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів».

    Якщо ж виникають непорозуміння з приводу достовірності показників будинкових лічильників, тоді кожен споживач може бути присутнім під час зняття показників. Проблема набула загальноміського масштабу, тому у ситуацію втрутився мер Києва Віталій Кличко: він зобов’язав «Київенерго» надати споживачам доступ до будинкових лічильників і припинити практику нарахувань за опалення більш ніж за один календарний місяць.

    Починаючи з грудня компанія «Київенерго» змінила правила формування рахунків споживачам – зняття показників будинкових лічильників для нарахувань за опалення відбувається у два останніх дні місяця, а не з 19-го по 26-те число, як було раніше. Тому кількість днів надання послуги, відображена в платіжках за грудень, складається із залишкової кількості днів у листопаді та протягом усього грудня. В результаті в січні споживачі отримали платіжки з нарахуваннями за споживання тепла приблизно за 35–40 днів.

    Та поки що контроль за діями монополіста налагоджений лише найактивнішими споживачами, чим і користується «Київенерго». Лідерами у цій справі стають новостворені об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

    Чому величезний спротив цьому процесу чинять чиновники і монополісти, зрозуміти нескладно, адже коли  об’єднуються співвласники будинків, вони починають контролювати дії надавачів послуг і викривають схеми і махінації на сотні мільйонів гривень, коли кияни оплачують неспожиті енергоносії.

    У теплій атмосфері

    Розповідей про вражаючі маніпуляції з показниками лічильників у соціальних мережах цілком достатньо, щоб належно оцінити масштаби проблеми.



     «Київ. Платіжки. Цікавий випадок: грудень 2016-го до грудня 2015-го відрізняється в 2,5 разу за показником тепла. Такого не може бути. Завтра виїжджаємо туди з керівництвом КМДА та «Київенерго» – будемо розбиратися на місці і вимагатимемо перерахунку. Хочу з’ясувати для себе: це поодинокий випадок чи у вас також є щось подібне?» – звернувся до киян через Facebook відомий експерт Олексій Кучеренко.

    У відповідь на запит екс-міністра ЖКГ посипалися численні свідчення подібних  махінацій. «Випадок не єдиний, так у більшості», – написала Міла Панікарська. «У мене така ж байда… втричі», – скаржиться Валентина Гаврилова-Жека. Проаналізувавши ситуацію за останніх декілька років, Ольга Сван резюмувала: «За цей опалювальний сезон зросли не лише грабіжницькі тарифи, а й чомусь зросли обсяги споживання гігакалорій у порівнянні з усіма попередніми роками. Це що – найхолодніший рік? Чи у нас у квартирах спека?»

    Чому обсяги спожитого тепла в одній і тій самій квартирі в різні роки інколи відрізняються в два-три рази, тоді як ця різниця не повинна перевищувати 10–15%? З таким запитанням «Главком» звернувся до керівництва «Київенерго». Відповідь була такою: «Подібні випадки необхідно розглядати індивідуально. Надішліть, будь-ласка, копії квитанцій і ми зробимо детальний аналіз. У цілому різниця може бути зумовлена такими факторами: кількість днів між датами зняття показників будинкового вузла обліку теплової енергії, температура навколишнього повітря в той чи інший період, а також енергоефективність будинку». Звісно, ані слова про зловживання. Тому контролювати дії монополістів – справа самих споживачів. Відповідні скарги треба подавати до житлово-комунальної інспекції КМДА. 

    Якщо кияни виявляють факти зловживань при нарахуванні за тепло, потрібно звертатися до столичної інспекції за телефоном (044) 235 36 99 в робочі дні з 9:00 до 18:00.

    З платіжками за грудень інспекція вже розібралася

    На початку лютого вищезгадана інспекція завершила розслідування зловживань при нарахуванні за опалення киянам за перший місяць зими. Тема загриміла на всю Україну одразу після того, як у січні кияни отримали шалені нарахування. «Аномальних платіжок з нарахуваннями по 8–10 тисяч за опалення звичайної  квартири – таких одиниці, а от платіжки по 4-5 тис. грн отримала основна кількість споживачів не лише в Києві, а й по всій Україні. Такі нарахування ставлять людей за межу виживання. Тарифна політика держави не піддається логіці, вона вкрай антисоціальна і не збалансована в плані доходів та витрат», – вважає аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

    Тема набула широкого розголосу, тому в лютому на пленарному засіданні Київради депутати заслухали інформацію про проблему. За підсумками перевірки було оприлюднено типові причини, чому так сталося: період нарахувань перевищував один календарний місяць; невідповідність опалювальних площ (мешканці будинків платили за теплопостачання прибудованих мансард та обладнаних для бізнесу підвалів); ненадання мешканцями показників квартирних лічильників; зняття показників теплових лічильників представниками «Київенерго» без залучення мешканців будинків... 

    «За три тижні цілодобової роботи інспекції було з'ясовано основні порушення і ухвалено рішення про перерахунок 48 тисячам київських сімей. На жаль, чисельність інспекції зараз доволі невелика. Ми готові створити дорадчий орган громадських інспекторів, провести відповідний тренінг, навчити, збільшити кількість людей, які допомагають киянам розібратися в нарахуваннях. Пропоную депутатам та їхнім помічникам долучатися», – зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

    У «Київенерго» підтвердили «Главкому» про перерахунок: «У лютому майже 50 тисяч квартир у будинках, де є технічна можливість встановити індивідуальні лічильники (як правило, це новобудови), отримають перерахунок за опалення… Одразу зазначимо, не скрізь перерахунок означає зменшення грудневого рахунку за опалення. У тих випадках, де ми виявили безвідповідальність господаря квартири (лічильник встановив, а показники не передає), буде здійснено донарахування за фактичними показниками його приладу обліку», – повідомляє «Київенерго».

    (для перегляду документа натисніть на зображення)

    Вартість опалення для киян подешевшає вдвічі?

    У бюджеті Києва на 2017 рік на програму відшкодування витрат на термомодернізацію «70/30» виділено 40 млн грн, тоді як рік тому було вдвічі менше. Загалом же за кошти столичного бюджету в Києві розробили соціально-комунальний пакет, завдяки якому влада обіцяє зменшити вартість комунальних послуг на 50% (правда, не уточнює, коли це станеться).

    Це, зокрема, програма «70/30» – вона діє для всіх будинків столиці та включає теплосанацію, заміну вікон і дверей, утеплення стін тощо; відшкодування 30% вартості держкредитів на енергозбереження; безкоштовне встановлення квартирних лічильників соціально незахищеним громадянам.

    «Чим швидше ми зрозуміємо, що не варто стояти осторонь від проблем енергозбереження, тим швидше будемо впливати на розрахунки. Такі заходи дозволяють удвічі зменшити витрати на опалення», – повідомив на одному з круглих столів заступник Київської міської держадміністрації Петро Пантелеєв. Водночас експерт Олексій Тихонов навів реальний приклад, коли мешканці термомодернізованого будинку почали щомісяця платити на 100 тисяч грн менше, аніж їхні сусіди з будинків аналогічної конструкції.

    У Києві вже налагоджено облік теплопостачання в 90% житлового фонду – загалом встановлено 48 тисяч приладів обліку (за даними «Київенерго», взагалі компанія обслуговує 920 тисяч абонентів). За рівнем оснащеності лічильниками тепла столиця посідає друге місце після Хмельницького, хоча два роки тому пасла задніх. 

    Експерти переконують, що «Київенерго» виявилося неспроможним якісно обробляти інформацію з такої величезної кількості лічильників, адже потрібно зайти в підвал кожного будинку, щоб зняти показники, потім занести їх у комп’ютер. «Така система гарантовано дає помилки, а потім це призводить до проблем у розрахунках зі споживачами. З огляду на те, що через вертикальну розводку опалення в 90% житлового фонду неможливо встановити лічильники тепла в кожній квартирі, варто перейняти досвід інших країн. Зокрема в Польщі, Чехії та інших країнах у квартирах на кожну батарею вішають розподільники з регуляторами тепла, і вся інформація автоматично обробляється на єдиному будинковому комп’ютері. І тоді достатньо одного будинкового лічильника, щоб правильно визначити цифри споживання по кожній квартирі. Але в Україні такі розподільники не сертифікують, тому що це невигідно підприємствам тепло-комунальної енергетики», – повідомив «Главкому» директор Інституту міста Олександр Сергієнко.  

    Переваги таких систем очевидні, адже  вони не лише міряють обсяги споживання тепла в кожній квартирі, а й управляють процесом подання теплоносія залежно від потреби, тобто дають можливість споживачеві економити споживання тепла. Чинна система обліку тепла позбавляє споживача можливості обмежити власне споживання, тому який сенс утеплювати будинок, якщо це жодним чином не позначиться на платіжках?

    Безперечно, майбутнє за більш сучасними системами обліку, тому менеджмент комунальних підприємств колись таки змусять переорієнтуватися. Для Києва це особливо актуально, адже наступного року столиця планує розлучитися з «Київенерго». Принаймні за словами мера…

    Київ розлучиться з Ахметовим?

    Наприкінці 2017 року дійсно завершується контракт про передачу теплових мереж столиці в управління ПАТ «Київенерго», компанії, яка входить в енергетичний холдинг ДТЕК Рината Ахметова. В 2001 році за договором володіння і користування компанії «Київенерго» передали в управління київські теплоелектроцентралі (ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6), теплові мережі, станції теплопостачання, котельні, теплопункти тощо. Цей договір діє до 31 грудня 2017 року.

    Нині Київ веде переговори з компаніями з Норвегії, Польщі та Франції про умови передачі в концесію столичних мереж – ці компанії готуються до участі у відкритому конкурсі. Віталій Кличко неодноразово заявляв про намір відмовитися від продовження контракту з «Київенерго» через те, що компанія не підтримує теплові мережі в належному стані.

    Проте в конкурсі за право управляти столичними мережами планує боротися і ДТЕК. Водночас директор «Київенерго» із правового забезпечення Ольга Ієвлєва нещодавно заявила, що «цей контракт невигідний і компанія зацікавлена у тому, щоб переходити до роботи за ринковими правилами гри». «Нормативно-правове регулювання теплопостачання в Україні не завершене, і ми це зрозуміли ще два роки тому, – каже вона. – Коли було ухвалено закон 1198 і ми перейшли на прямі договори зі споживачами, стало зрозуміло, що законодавство вимагає доопрацювання», – повідомила Ієвлєва. Зміни мають усунути юридичну колізію, внаслідок якої часто страждають споживачі без квартирних лічильників. Якщо споживачі, у яких встановлені квартирні лічильники, не передають показники вчасно, тоді за тепло сплачують квартири, не обладнані лічильниками.

    З метою підготовки до проведення міжнародного конкурсу столична влада ще торік залучила міжнародних експертів. Кияни давно закликають міську владу повернути назад громаді передане монополісту комунальне майно і, головне, налагодити контроль за нарахуванням платежів.

    «Завершується термін контракту 31 грудня, тому ми розглядаємо можливість, щоб у середині опалювального сезону не здійснювати пертурбацій, а  продовжити дію договору з ПАТ Київенерго» до кінця наступного опалювального сезону 2017-2018 років», – днями повідомив Петро Пантелеєв, акцентуючи на тому, що далі «продовжувати дію контракту намірів немає, було прийнято таке рішення».

    Депутати Київської міської ради неодноразово нарікали на неефективне управління майновим енергетичним комплексом столиці, звинувачуючи монополіста в його знеціненні через значне погіршення стану тепломереж. Тому комісія з питань ЖКГ та паливно-енергетичного комплексу Київради давно ініціювала процес завершення відносин з «Київенерго». «Внаслідок фіктивної збитковості «Київенерго» та приховування у фінансовій звітності реальних прибутків бюджет Києва щорічно не отримує значні кошти, це свідчить про неефективне управління столичним майном… не може бути мови про продовження угоди», – констатував член комісії свободівець Юрій Сиротюк.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ