Чарівна ніч із Гройсманом. Хто і що «урвав» з бюджету-2017

Верховна Рада традиційно глибокої ночі ухвалила держбюджет на наступний рік. Причому цього разу парламентарі перевершили самі себе – фінальне голосування відбулося близько п’ятої ранку. У Мінфіні вже заявили, що цьогорічний бюджет був ледь не найпрозорішим, проте купа лобістських правок, які було внесено в документ та супутні законопроекти між першим та другим читаннями, змушує ставитись до таких заяв скептично. Взагалі, минулого аж надто продуктивного вечора-ночі було прийнято такий вал законопроектів, що не всі депутати навіть досі розуміють, за що ж вони голосують.

Ще в понеділок парламентарі почали висловлювати припущення, що бюджет буде ухвалено в ніч з четверга на п’ятницю, як минулого року. Хоча щоразу після прийняття бюджетів «під ялинку» лунають обіцянки, що це було востаннє, коли державний кошторис фіналізували під покровом ночі. Втім, міністр фінансів Олександр Данилюк на одному з вечірніх телеефірів, присвячених ситуації з Приватбанком, несподівано висловив сподівання, що це буде не бюджетний тиждень, а лише «бюджетний вівторок».

Заступник голови «Народного фронту» Вікторія Сюмар пояснювала поспіх уряду тим, що прийняття бюджету пов’язують з отриманням кредиту МВФ. Якщо дотягти до четверга, то на Заході розпочнуться різдвяні канікули і фонду буде вже не до нас – якщо ж втиснути все у вівторок, є шанс запустити процес отримання чергового траншу ще до Нового року.

У Блоці Порошенка були налаштовані обережно і давати чіткі пронози голосування не поспішали. Так, заступник голови Бюджетного комітету Віктор Кривенко заявляв, що залишається багато невирішених питань, і висловив сумнів, що у вівторок усе можна узгодити. Окремо депутат згадав про дискусію з Мінфіном щодо пропозиції Данилюка про внесення до бюджету плати відсотків з ОВДП, які планується випустити заради стабілізації ситуації у Приватбанку.

Але подальші події показали, що для народних обранців немає нічого неможливого. Особливо, коли у кишені квитки за кордон, а попереду – новорічні канікули, свята, котрі аж ніяк не хочеться проводити в сірому Києві.

У ніч на середу депутатам таки вдалося ухвалити документ і розслабитись до кінця робочого тижня, а по суті – до кінця року. У «глуху відмову» щодо голосування за бюджет одразу очікувано пішли «Батьківщина» та Опоблок, інші фракції та групи не були такими категоричними. Звісно, свою готовність голосувати за бюджет декларували БПП та «Народний фронт». Причому голова «фронтовиків» Максим Бурбак запевнив, що партнери по коаліції навіть погодилися проголосувати за сумнозвісний закон про спецконфіскацію, чергову версію якого було зареєстровано у вівторок. Не збентежило Бурбака й те, що на ранковому засіданні колеги по коаліції вже прокотили відповідний законопроект. Утім, співрозмовники «Главкома» у «Фронті» натякнули, що Бурбак просто видає бажане за дійсне, і мали рацію.

Розгляд бюджетних питань було заплановано на вечірнє засідання. Прийнявши зранку кілька рішень, зокрема законопроект про внесення змін до бюджету цього року щодо збільшення субвенцій місцевим бюджетам на пільги та субсидії більш ніж на 4 мільярди гривень, депутати взялися до роботи в комітетах. Ключовий комітет з питань податкової та митної політики дав остаточні висновки щодо законопроекту №5132, яким переглядаються ставки податків. Цей проект безпосередньо впливає на дохідну частину бюджету, тож він викликав неабиякі суперечки.

Традиційно уряд намагається залатати діри в бюджеті підвищенням акцизів на шкідливі товари – спиртні напої та тютюнові вироби. Виробники так само традиційно цьому пручаються, волаючи про проблеми для галузі та стимулювання нелегального ринку, і через парламентських лобістів намагаються виторгувати для себе більш прийнятні умови. І їм часто вдається вгамувати апетити Кабміну. Отже, з наступного року ставка акцизу на пиво зросте лише на рівень інфляції (12%) – до 2,78 грн за літр, хоча спочатку Мінфін планував збільшення на 20%. Також на 12% підвищаться ставки акцизу на вино та слабоалкогольні напої, на 20% підвищиться акциз на спирт – до 126,96 грн за літр 100-процентного спирту.

Лобістам виробників тютюнових виробів вдалося мінімально збити пропоноване урядом підвищення специфічної та адвалорної ставок – у варіанті після першого читання зростання специфічної ставки становило 40%, а адвалорна залишалася на рівні 12%, хоча підвищення останньої добивався один з великих гравців ринку. Також депутати відмовилися від диференційованого акцизу на дизельне пальне – тепер єдина ставка становитиме 125,5 євро за тонну.

Магічна цифра 12 фігурувала і в очевидно лобістському розділі про зниження ренти при видобутку нафти, газу та конденсату. Після першого читання депутати погодились із тим, аби при розробці нових родовищ, де буріння почнеться з 1 січня 2017 року, діяла пільгова ставка в 12%. Але на комітеті було прийнято рішення зняти цю пільгу та поширювати на всі свердловини ставку в 29% та 14% залежно від глибини покладів (до цього діяли ставки в 45% та 21%). Причому стосується це лише нафти, ставка ренти для видобутку газового конденсату не змінилася і залишилися на рівні 45% та 21%. Пільгова ставка була вигідна таким відомим добувачам природних ресурсів та бенефіціарам цілих депутатських фракцій та груп, як Ринат Ахметов та Ігор Коломойський, тож гіпотетично в залежності від неї можна було прогнозувати голосування залежних від них депутатів і фракцій.

Судячи з того, що тільки з п’ятого разу Андрію Парубію вдалося проштовхнути рішення працювати у вівторок «до упору», бажаючі голосувати за бюджет ще торгувались. Точніше депутати вказували, що поспішати їм, на відміну від уряду, нема куди і демонстрували готовність тягнути до останнього. Ігнорували голосування про подовження роботи до розгляду всього порядку денного «Батьківщина», Опоблок, «Воля народу», «Відродження», кілька голосів дала «Самопоміч». Вистачало «фронди» й у фракціях коаліції – так, явно було незадоволено агролобі в БПП. Замість спецрежиму ПДВ для аграріїв уряд передбачив у бюджеті 4 мільярди гривень на їхню підтримку. Це викликало підозри, що більшу частину цих дотацій отримають близькі до Банкової «курячі королі». Щоправда, профільний комітет уточнив критерії розподілу дотацій для сільгоспвиробників – з 2018 року один виробник не буде отримувати більше 150 млн гривень допомоги, проте наступного року таких обмежень не буде. Також у результаті вирішено, що аграрії отримуватимуть дотації у розмірі 1% від виробленої ними продукції протягом п'яти років, а держпідтримка наступного року становитиме 5,5 мільярда гривень, що профільний міністр Тарас Кутовий подав як перемогу свого відомства. Власне, такими поступками аграріям можна трактувати підтримку бюджетних ініціатив відомим агромагнатом Іваном Мірошниченком з «Самопомочі», у той час як його фракція переважно не голосувала за бюджет (лише п’ять голосів).

Ще більші суперечки викликав базовий законопроект №5368 про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні – в запалі обговорення депутати навіть кидалися пляшками. Як і №5132, він уже був прийнятий у першому читанні і передбачає, зокрема, передачу баз від ДФС до Мінфіну і ліквідацію податкової міліції. В результаті комітет прибрав перед другим читанням пропозицію про передачу баз, хоча в уряді називали цю норму мало не ключовою антикорупційною в цьому законопроекті. Комітет виступив з ініціативою до липня провести незалежний аудит цих баз даних, після чого вже і вирішувати питання щодо їх моніторингу та адміністрування. Проти передачі баз виступила безпосередньо глава комітету Ніна Южаніна, яка, м’яко кажучи, не має надто сентиментальних почуттів до головного податківця Романа Насірова. Тож можна було припускати, що Банковою було надіслано відповідний позитивний сигнал групі «Відродження», яка є одним з головних лобістів збереження Насірова на посаді. «Народний фронт» у свою чергу, за словами депутата БПП Ольги Червакової, примудрився провести в цьому законопроекті давню мрію правої руки Яценюка Андрія Іванчука – створення зон безмитної торгівлі, де будуть оформлюватися документи на великі партії товарів, що ввозитимуться без сплати податків.

Пізніше ці законопроекти мав розглянути Бюджетний комітет, який зайнявся цим уже глибокої ночі.

Парламент тим часом розпочав вечірнє засідання та прийняв ще один базовий бюджетний законопроект №5131 (про правки до Бюджетного кодексу (щодо вдосконалення складання та виконання бюджетів), що вже пройшов через комітети. Проект досить неоднозначний, бо передає багато фінансових зобов’язань, зокрема виплату пільг та компенсацій, на місцеві бюджети. На думку Мінфіну, це має унормувати видатки державного та місцевих бюджетів. Опозиція з галасом, що цей закон вб’є місцеве самоврядування, закидала двома сотнями правок, які розглядалися годинами. Проте врешті-решт 5131 було ухвалено, з поправкою комітету, згідно з якою 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні або ввезеного в нашу країну палива зараховуються в місцеві бюджети автоматично. Деякі регіони «втішили» іншим законопроектом, яким місцевим бюджетам залишають 5% рентних платежів від видобутку вуглеводородів, щоправда, запрацює він лише з 2018 року.

Під час розгляду бюджету в парламенті були присутні уряд на чолі з Володимиром Гройсманом, президент Петро Порошенко та позапарламентський лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк.

Гройсман назвав бюджет людиноцентричним та затаврував тих, хто не буде за нього голосувати. Дійсно, «покращення» є – в кошторисі є фірмова гройсманівська норма про «мінімалку» в 3200 гривень, яка з’явилася там уже після першого читання, також, наприклад, з Податкового кодексу виключено норму про 2% збір при купівлі валюти. Але, як це постійно буває при розгляді бюджету, очевидне покращення торкнулося самих парламентарів, котрі дали за проект бюджету 274 голоси.

Радикальна партія, яка голосувала за бюджет, як і минулого року, отримала замовлення на виробництво пожежних машин на півмільярда на підприємстві в Чернігівській області, інтереси якого лобіює Олег Ляшко.

Мажоритарники «Волі народу» та «Відродження», серед яких багато колишніх регіоналів, – субвенції на округи. Плюс лояльність депутатів, орієнтованих на Коломойського з «Відродження» та неформальної групи «Укроп», пояснюють великими домовленостями через Приватбанк (міністр Данилюк напередодні несподівано дозволив собі гучну заяву, що колишні акціонери можуть понести кримінальну відповідальність), збереженням Насірова на посаді голови ДФС та тим же зниженням нафтової ренти. За чутками, саме «Відродження» стійко просувало норму про пільгову 2-відсоткову рентну ставку при видобутку вуглеводнів з важковидобувних покладів, яка несподівано перекочувала в законопроект №5368, після того, як була провалена в частині іншого закону. Втім, її знову «вичислили» і відхилили, причому на цьому наполягав особисто Гройсман. До речі, «Відродження» відмовилась голосувати за проект №5368 і коаліцію підстрахував Опозиційний блок, незважаючи на гучні заяви і неголосування за сам бюджет. Без голосів екс-регіоналів законопроект не було б ухвалено.

«Взагалі, було помітно, що більшість депутатів Опоблоку, які типу ні за що не хотіли голосувати, нащось сиділа до самого кінця на чолі з Бойком, – звертає увагу співрозмовник «Главкома» з «Батьківщини», яка була чужою на цьому святі життя. – І коли за щось не голосували «Відродження» і «Воля народу», голоси давали Опоблок і Ляшко. Причому радикали, якщо бачили, що голосів і без них вистачає з запасом, не голосували, оскільки Ляшко до останнього не хотів бруднитись у цій бюджетній історії. Але не вийшло – Гройсман про 600 мільйонів на ці пожежні машини сказав окремо, щоб усі вже точно все зрозуміли. «Волі народу» могли пообіцяти виграші бензинових тендерів, Опоблоку – щось у справі Новинського... Пазли можуть скластися, коли ми побачимо кінцевий варіант того, що вчора наприймали, а реальні домовленості взагалі можуть проявитися десь за місяць».

Дійсно, поки що повністю узгодженого тексту бюджету з усіма численними правками просто немає в публічному доступі. Депутат від БПП Віктор Пинзеник, який не голосував за бюджет, нарахував 267 голосувань за один подовжений день засідань за закони і зазначив, що правки готувались в екстреному режимі: «А може, варто поширити парламентський досвід на інші сфери? Скажімо, хірурги мають оперувати безперервно, пілоти літаків – вставати з-за штурвалу тільки для походів у туалет. І нема що говорити про таку «дрібницю», як прийняття законів. Подумаєш, якийсь закон про бюджет. 50 млрд туди, 50 сюди. Тому дали, в того забрали – якось буде». 

Плідно попрацювавши, Рада вирішила подовжити собі новорічні канікули, замінивши пленарний тиждень з 10 по 13 січня «роботою з виборцями». Після свят депутати, які продемонстрували такі трудові подвиги цього тижня, зберуться тільки 17 січня.

Павло Вуєць, «Главком»