«Чорна каса» країни. Тарифи українських хабарників (ДОСЛІДЖЕННЯ)

В органах влади існують чіткі тарифи за надання легальних та нелегальних «послуг» громадянам – фізичним та юридичним особам, які змушені ділитись своїми статками із державним апаратом. У кишенях хабарників осідає майже п’ята частина коштів (17%), доля яких певним чином залежить від державних службовців. Про це свідчить аналіз даних з Єдиного реєстру судових рішень.

«Главком» проаналізував вироки та ухвали судового реєстру за останніх три роки, де розглядались кримінальні провадження щодо чиновників, яких підозрюють в отриманні чи вимаганні неправомірної вигоди за статтями 368 та 369-2 Кримінального кодексу. Всі, хто потрапив у фокус нашого дослідження, обвинувачуються у корупційних діяннях, скоєних починаючи з 2014 року.

Протягом цього часу під підозрою у хабарництві опинилося кілька сотень чиновників різних рівнів. Але «Главком» цікавили ті, хто, за даними слідства, чітко озвучував свій тариф при спілкуванні із жертвами вимагання.

До списку «Главкома» включено 30 фактів хабарництва, де чиновники озвучували корупційний тариф на свої «послуги». Як свідчать одержані дані, найчастіше українці зіштовхуються з такими фактами під час участі в державних закупівлях чи внаслідок спілкування зі співробітниками податкових органів, які шукають проблеми у бухгалтерському обліку підприємств та бізнесменів.

По-христианськи

Аналіз трьох десятків судових справ засвідчив, що найпоширеніший тариф на корупційні послуги становить 10%. Свою «десятину» чиновники вимагали у третині досліджених випадків.

Саме стільки, наприклад, хотів отримувати начальник управління департаменту захисту економіки Національної поліції. У спілкуванні з директором фірми «Рубіжанський залізобетон» він вимагав щомісячної плати у розмірі 10% від місячного прибутку компанії «за невтручання» працівників поліції в її діяльність.

Десятину просив і в.о. директора Херсонської дирекції «Укрпошти» від приватної компанії, що торгувала продуктами харчування через поштові відділення монополіста. Керівництво фірми платило чиновнику «Укрпошти» десятину від прибутку. Якщо порівняти з іншими фігурантами таких справ, корупційний тариф херсонського поштаря у розмірі 10% не вражає. Наприклад, в.о. директора Кіровоградської дирекції «Укрпошти» вимагав у комерсантів за підписання договору із обслуговування комп’ютерної техніки 30% від суми тендера. У грошовому вираженні це приблизно 50 тис. гривень.

Порівняно невеликий тариф за «послуги» чиновника в деяких випадках містить у собі багато нулів. Наприклад, перший заступник начальника ГУ автоматики та зв'язку «Укрзалізниці» неодноразово вимагав у фірми «Світлофори» 10% від суми договорів поставки продукції.

Ще більше корупційна десятина принесла в.о. директора департаменту ЖКГ Одеської облдержадміністрації. За версією слідства, він також вимагав 10% у підрядника за оплату послуг із будівництва поліклініки. У грошовому вираженні цей хабар становив приблизно 1,5 млн гривень.

Так само вчинив начальник управління тилу логістики ГУ Національної гвардії України, який за постачання приватною компанією харчування для силовиків просив 10%, що відповідає сумі у півмільйона гривень.

Віддай половину

Подеколи апетити представників державних установ не такі скромні. Наприклад, директор ритуальної служби «Спецкомбінат ПКПО» вимагав від приватної фірми щомісячного надання 50% від суми місячного прибутку (100 тис. гривень) за право залишитись на ринку ритуальних послуг та за неперешкоджання та сприяння підприємницькій діяльності.

«Золоту половину», за даними слідства, вимагав і один із начальників військової частини В4745. Він пообіцяв підлеглим військовослужбовцям виплату матеріальної допомоги за умови, що 50% вони віддадуть йому.

Про те, що у силових структурах високі та цинічні корупційні тарифи, свідчать й інші факти. Один із них – розслідування щодо головного спеціаліста Державної служби України у справах ветеранів, котрий вимагав у директора санаторію «Феофанія» 21% від коштів, сплачених за санаторно-курортне лікування учасників АТО. У грошовому вираженні цей хабар дорівнює 230 тис. гривень.

Варто зазначити, що відсоток, який вимагають чиновники, часто залежить від суми хабара. Коли йдеться про великі суми, корупційний тариф зменшується. І навпаки. Наприклад співробітник Державної виконавчої служби у Вінницькій області вимагав 50% (1,7 тис. гривень) за нестягнення штрафу у розмірі 3,4 тис. гривень із порушника правил дорожнього руху. Водночас, за даними слідства, начальник управління житлового господарства Львівської міськради просив покласти у кишеню лише 8% від суми договорів за сприяння приватній фірмі в укладенні договорів на капремонт будинків у місті. У грошовому вираженні це 90 тис. гривень.

Федір Орищук, «Главком»