Бабаков, як депутат Держдуми РФ, голосував за анексію Криму навесні 2014-го року та, за твердженням російського опозиціонера Олексія Навального, фінансував антиукраїнську кампанію в Європі
Президента і віце-президента однієї з найбільших в Україні електроенергетичних груп VS Energy підозрюють у розкраданні бюджетних коштів. Національна поліція вилучила з їхніх помешкань сотні тисяч доларів.
«Главком» з'ясував, у чому полягають звинувачення проти групи компаній, підконтрольних росіянам Євгену Гінеру, Михайлу Воєводіну і Олександру Бабакову.
Бабаков, як депутат Держдуми РФ, голосував за анексію Криму навесні 2014-го року та, за твердженням російського опозиціонера Олексія Навального, фінансував антиукраїнську кампанію в Європі. Сам Бабаков постійно заперечує свою причетність до активів в Україні, хоча протилежне доводив навіть витік під час так званого Panama papers.
Незважаючи на «інвестиції» в розвал України, російські співвласники бізнесу певний час не відчували наслідків агресії Кремля. Привабливими активами VS Energy, що має долю в 11-ти українських обленерго, київська влада зацікавилась лише на початку минулого року. Спочатку копати почали депутати, а згодом МВС відкрило кримінальне провадження. Щоправда, розслідування пов'язане не з підозрою у фінансуванні сепаратизму, а із самою діяльністю бізнес-групи, що більше нагадує спробу переглянути результати приватизації українських активів.
Обшуки в будинках президента та віце-президента з енергетичного бізнесу компанії «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» відбулись на початку червня. Про це стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень. Імена топ-менеджерів у судових матеріалах приховані, але відомо, що восени минулого року крісло президента отримав Микола Лавренко, змінивши Михайла Спектора (з середини нульових Лавренко був першим віце-президентом компанії). Водночас, посаду віце-президента з енергетичного бізнесу обіймає Ігор Судак. Останній також відомий тим, що 2015-го року ввійшов до ради Оптового ринку електроенергії.
У житловому будинку президента «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» оперативники вилучили 200 тис. доларів, а в котеджі віце-президента – понад 100 тисяч доларів, кілька тисяч євро, сотні тисяч гривень та майже 2 млн білоруських рублів. Усі ці кошти поліція вважає «предметом кримінального правопорушення».
Паралельно поліція прийшла з обшуками до столичного офісу «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» за адресою Госпітальна, 4-А. Це адреса одного з активів групи – київського готелю «Русь». Правоохоронці вилучили там близько півсотні печаток компаній-нерезидентів, що входять до структури холдингу, договори, рахунки, інші документи.
Представники слідства згодом стверджували в суді, що в будинках топ-менеджменту вони шукали докази розкрадання інвестиційних коштів в особливо великих розмірах. Із судового реєстру стали відомі подробиці кримінального провадження.
Як МВС шукало інвестиції
Із початку експансії на український енергоринок – у 2000 році – VS Energy стала найбільшим недержавним гравцем після «ДТЕК» Ріната Ахметова. Група контролює третину ринку передачі електроенергії, володіючи значною часткою в дев'яти постачальних підприємствах: «Київобленерго» (VS Energy належить 89%), «Житомиробленерго» (91%), «Закарпаттяобленерго» (50%), «Кіровоградобленерго» (94%), «Одесаобленерго» (48%), «Херсонобленерго» (VS Energy належить 90%), «Рівнеобленерго» (84%), «Чернівціобленерго» (45%), Cевастопольенерго (91%). Також у VS Energy є свої пакети в «Хмельницькобленерго» (19%) та «Миколаївобленерго» (13%). І це лише частина бізнесу. Півтора десятка готелів по Україні, власний банк (PINbank), запорізький завод Дніпроспецсталь (спільно з групою «Приват») – неповний перелік активів групи.
Згідно з реєстром юридичних осіб, засновником ТОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» є нідерландська фірма «ВС Енерджі Інтернешнл Н.В.», а бенефіціарами – громадяни Латвії Артурс Альтбергс, Валтс Вігантс та Віліс Дамбінс, а також німці Марина Ярославська та Олег Сізерман. Водночас, у кримінальній справі, матеріали якої часткового викладені в українському судовому реєстрі, зазначено, що власниками VS Energy є двоє громадян Росії. Імена знову ж таки не зазначені, проте ЗМІ протягом багатьох років цю роль приписують відомим російським бізнесменам: Михайлу Воєводіну, Євгену Гінеру та Олександру Бабакову.
Справа, у рамках якої відбулись обшуки в будинках топ-менеджменту, пов’язана з підозрою у розкраданні державних коштів службовими особами «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» та підконтрольних: «Київобленерго», «Житомиробленерго», «Закарпаттяобленерго», «Кіровоградобленерго», «Одесаобленерго», «Херсонобленерго», «Рівнеобленерго», «Чернівціобленерго», «Хмельницькобленерго».
Менеджери головної компанії та підконтрольних обласних енергогенерувальних підприємств начебто занижували технологічні та понаднормові витрати електроенергії за результатом реалізації інвестиційної програми. Ці дані враховуються при затвердженні тарифів на наступний період (рік) та впливають на рівень тарифів та обсяг інвестицій.
Інтерпретувати це можна так. Національна комісія з регулювання електроенергетики (НКРЕ) в нульових впровадила систему збору коштів за рахунок надбавки до тарифу для кожного обленерго з метою реалізації інвестиційних програм. Ці гроші – інвестиції – йшли на зменшення втрат у мережах, організацію обліку споживання за рахунок оновлення локальних мереж, інших заходів. Тобто, підвищення тарифу, погоджене з НКРЕ, приносило енергокомпанії додаткові кошти на «апгрейд» інфраструктури. Але слідство вважає, що бізнес-група «змінювала структуру обґрунтованих витрат ліцензіата (обленерго), на основі яких розраховуються та затверджуються тарифи на передачу і постачання електричної енергії». Інвестиційні гроші (отримані від підвищення тарифів) йшли на інші цілі, у тому числі, на закупівлю в кількох десятків підконтрольних та фіктивних компаній товарів та послуг за завищеними цінами.
Щоб зрозуміти, про які суми йдеться, можна навести інформацію зі звітів обленерго, що підконтрольні групі «VS Energy».
Отже, у рамках інвестпрограми кошти мають йти на будівництво, модернізацію та реконструкцію електричних мереж та обладнання; заходи щодо зниження та/або недопущення понаднормативних витрат електроенергії; впровадження та розвиток інформаційних технологій, систем зв'язку та телекомунікацій; модернізацію й закупівлю транспортних засобів.
Відповідно до публічної інформації, «Херсонобленерго» у 2015 році в рамках інвестпрограми отримало інвестиції в розмірі 62 млн гривень, «Хмельницькобленерго» – 70 млн гривень, «Чернівціобленерго» – 47 млн гривень, «Одесаобленерго» - 238 млн гривень, «Рівнеобленерго» – 60 млн гривень, «Кіровоградобленерго» – 105 млн гривень, «Закарпаттяобленерго» – 80 млн гривень, «Житомиробленерго» – 95 млн гривень. Сумарно – понад 700 млн гривень.
Скільки із цих коштів було витрачено не за призначенням - у розслідуванні МВС не уточнюється.
Як зазначено в судових матеріалах, до вчинення кримінальних правопорушень може бути причетний президент, а також віце-президент з енергетичного бізнесу ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна». Як зазначено вище, у будинках, де вони мешкають, відбулись обшуки та вилучені сотні тисяч доларів.
Водночас, 9 червня Печерський суд Києва відмовився накладати арешт на гроші керівників компанії, оскільки твердження правоохоронців про те, що кошти є предметом кримінального правопорушення, були визнані «голослівними». Інша справа - печатки кількох десятків компаній-нерезидентів, що були виявлені в офісі «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна». Суд наклав на них арешт.
До схеми розкрадання, на думку слідчих, може бути причетна низка компаній, що також входять до структури VS Energy, але не мають стосунку до енергетичного бізнесу. Серед них: «Готель «Ореанда», «Готель «Прем'єр Палац», «Готельний комплекс «Русь», «Східноєвропейська готельна компанія», «Українська інноваційно-фінансова компанія», «Прем'єр-Гольф-Клуб», «Венчурні Інвестиційні Проекти», «Нова Фінансова Компанія», «Центр Управління Проектами - Буча», «Охоронна Фірма «Ескалада», «Всеукраїнське об'єднання організацій роботодавців у галузі електроенергетики», «Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Енергетичний» та інші.
Протягом минулого й цього року ЗМІ неодноразово відзначали, що «словаки» (таке прізвисько закріпилося за власниками VS Energy завдяки словацькій фірмі, яка скуповувала деякі активи в Україні в їхніх інтересах) – чи не єдина російська бізнес-група, яка не зазнала втрат після початку агресії Росії. Навіть незважаючи на підтримку її засновником – депутатом Бабаковим – анексії Криму.
Liga.net вказувала на те, що наприкінці 2014-го року група докупила у процесі приватизації 25% «Чернівціобленерго» й остаточно виграла судову битву з компаніями бізнесмена Костянтина Жеваго за контроль над «Одесаобленерго». Також журналісти звертали увагу й на те, що для уникнення претензій із боку української влади, VS Energy після анексії Криму перереєструвала «Севастопольенерго» в Херсонській області і продовжила постачати електроенергію на півострів через створену там однойменну філію.
З огляду на активізацію розслідування в МВС та обшуки в будинках менеджменту, спокійні часи все ж таки відходять у минуле.
У грудні 2014-го року співвласник VS Energy Євген Гінер запевняв журналістів, що не має планів продавати активи: «хіба стоїть черга з покупців на бізнес в Україні?!». Але за кілька місяців у країні з'явилися зацікавлені підштовхнути росіян до такого кроку. Із посиланням на учасників енергоринку Liga.net зазначала, що кримінальні справи проти «словаків» – не що інше, як стимулювання продати частину активів.
Версію про те, що власникам VS Energy буде набагато легше щось продати, ніж купити, частково підтверджує й нещодавня заява голова Фонду держмайна України Ігоря Білоуса. В інтерв'ю журналістам він повідомив, що VS Energy не братиме участі в приватизації обленерго, підконтрольних державі. За його словами, це пов'язано і з наявністю громадян РФ серед бенефіціарів групи, і з їхнім небажанням розширювати свої активи в електроенергетиці України.
Тим часом хмари на «словаків» насуваються й з іншого боку. Відповідно до реєстру судових рішень, російський «Альфа-Банк» вимагає через суди від «словаків» понад 60 млн доларів (1,3 млрд гривень). Це борг та відсотки, що сформувалися внаслідок відкриття кредитної лінії чотири роки тому. До кінця березня 2016-го року кошти мали повернути, але цього не відбулось, що змусило банкірів звернутися до суду.
Коментарі — 0