Рішення прийняте. Воно половинне і нерішуче. Російська збірна таки їде на Олімпійські ігри, але…
Тиждень, що минає, став без перебільшення драматичним в історії російського спорту. 20 липня Міжнародний олімпійський комітет офіційно повідомив, що питання про повне виключення російської збірної з Олімпіади-2016 у Бразилії буде остаточно вирішене до 26 липня. За словами представників МОК, вони мали б спочатку проконсультуватись із Міжнародним спортивним судом (CAS).
І от у неділю 24 липня рішення було прийняте. Воно половинне і нерішуче. Російська збірна таки їде на Олімпійські ігри, але:
а) тільки з тими спортсменами, які «доведено» не мають стосунку до допінгових скандалів (ще й повинні скласти додаткові допінг-тести);
б) рішення про недопущення тієї чи іншої російської команди мають право приймати «профільні» спортивні федерації.
Тобто, «за гамбурзьким рахунком», МОК просто «умив руки», переклавши відповідальність на «підлеглі» олімпійські федерації. Як то кажуть, і Богу свічка, і чорту кочерга: «допустити не можна заборонити», а вже російські пропагандисти залюбки розставлять коми в цьому реченні так, як їм підкаже їх «партійна совість».
Відверто кажучи, МОК потрапив до справжнісінької пастки. Якщо остаточно відмовити Росії в участі в Олімпіаді, то це вийшов би, насамперед, скандал нечуваного історичного масштабу: російська команда стала б першою, яку не пустили б на Олімпійські ігри. Такого ще не було ані в історії сучасних Олімпіад, ані за прадавніх часів, коли Олімпійські ігри відбувалися в Давній Елладі. Щоправда, як відомо, були випадки, коли ті чи інші країни самі відмовлялися брати участь у змаганнях через політичні причини, але такої ганьби, коли цілу державу визнають винною у простісінькому шахрайстві, не переживав ще ніхто. Тому ухвалити таке рішення, створити подібний прецедент – украй важко, і це треба розуміти.
З іншого ж боку, допуск Росії до Олімпіади, навіть у такому вщент обрізаному вигляді - теж загрожує катастрофою. По-перше, це прямий підрив довіри до Міжнародної антидопінгової агенції WADA, розслідування якої (так звана «доповідь Макларена») напряму звинувачує російську владу в створенні цілої системи фальсифікацій та підтасовувань заради приховування доказів та підміни аналізів спортсменів, у використанні потужностей спецслужб задля залякування слідчих та свідків. Загалом мова йде про створення першої у світі загальнодержавної системи примусу спортсменів до використання допінгу. Якщо відкинути звинувачення WADA – хто після цього стане довіряти цій організації? І хто дасть слово честі, що відтепер жодна країна не захоче піти шляхом Росії, вибудовуючи власні допінгові системи. Навіщо тоді взагалі Олімпіада, якщо вона базуватиметься на суцільній брехні, а змагатися стануть не спортсмени, а хімічні лабораторії – хто ліпше накачає людину черговим умовним «мельдонієм»?
Отже, зволікання МОК можна зрозуміти: не хочеться міжнародним спортивним бюрократам брати на себе подібну відповідальність, ой як не хочеться. Саме тому ще у минулий вівторок 15 членів Виконкому цієї поважної організації спромоглися спочатку домовитися лише про застосування деяких, не вельми разючих карних заходів щодо Росії: наприклад, заборонив російським чиновникам від спорту на чолі з міністром Віталієм Мутком приїздити до Ріо-де-Жанейро на Олімпіаду. Можна уявити собі, що подібну «незручність» Кремль своєму міністрові вже якось компенсує – у будь-якому разі, за Мутка заступився сам російський президент. Його речник, Дмитро Пєсков, заявив про те, що «Мутко не згадується у доповіді WADA як людина, що стояла за наведеними помилками (!), його не підозрюють у цьому подібно іншим особам. Мутка не було названо як безпосереднього виконавця». Тож можна собі уявити, що пан Мутко залишиться на своїй посаді, а може, навіть отримає нагороду «за заслуги перед російським спортом».
Хронологія допінгової катастрофи
Насправді, почалося все ще до того, як професор-юрист Річард Макларен очолив слідчу групу: 3 грудня 2014 року, коли вийшла на екрани німецька документальна стрічка «Таємна справа допінгу – як Росія робить своїх переможців» («Geheimsache Doping – Wie Russland seine Sieger macht») (телеканал ARD). Імідж російського спорту виявився зруйнованим: документалісти ARD розповіли про систематичні випадки використання допінгу, приховування, уникнення контролю та корупції. Телеканал продемонстрував таємні записи з вказівками на те, що використання допінгу в Росії має державну підтримку і що це шахрайство покривають міжнародні спортивні діячі – зокрема, колишній президент Всесвітньої федерації легкої атлетики, француз Ламін Діак.
Міжнародна антидопінгова агенція WADA відреагувала на цю стрічку вельми швидко: уже 16 грудня було скликано комісію, яка мала розібратися у звинуваченнях. Колишній шеф WADA Річард Паунд очолив її, а професора Макларена та німецького криміналіста Ґюнтера Юнгера було запрошено як експертів. Згодом сам Макларен продовжив роботу вже як керівник комісії, яка стала відомою як «Комісія Макларена».
Професор Річард Макларен, голова незалежної експертної групи Міжнародної антидопінгової агенції WADA
З огляду на розслідування, 16 липня 2015 року російська федерація легкої атлетики «тимчасово» відкликає з міжнародних змагань національну команду зі спортивної ходи. Російська збірна, яку вважали до того часу найуспішнішою у світі, не бере участь у чемпіонаті світу, який відбувся наприкінці серпня минулого року в Пекіні.
4 листопада 2015 року Ламіна Діака звинувачують у корупції та «відмиванні» грошей. Французька Генеральна прокуратура починає проти 82-річного спортивного функціонера офіційне розслідування за підозрою в тому, що він отримав мільйон євро за те, що допоміг позбутися позитивних допінг-тестів російських спортсменів.
9 листопада комісія WADA під керівництвом Паунда оприлюднює першу доповідь, у якій підтверджує звинувачення німецьких кінодокументалістів та висловлює рекомендацію про виключення Росії з Міжнародної федерації легкої атлетики IAAF. Наступного дня WADA тимчасово позбавляє акредитації російську антидопінгову лабораторію, а Міжнародний олімпійський комітет позбавляє Ламіна Діака звання свого почесного члена. Ще за три дні IAAF виключає зі свого складу Російську федерацію легкої атлетики ARAF, а 18 листопада WADA виключає, своєю чергою, зі свого складу російську антидопінгову агенцію «Русада» через порушення нею правил роботи.
Уже на початку 2016 року скандал набуває нового розвитку. 7 січня комісія з етики IAAF пожиттєво виключає зі складу свого керівництва сина екс-президента Діака, Папа Массата, а також свого колишнього скарбничого Валентина Балахничева та колишнього головного тренера російської легкоатлетичної збірної Олексія Мельникова. Водночас колишнього шефа WADA Габріеля Долле відсторонили від його обов‘язків на п'ять років.
14 січня 2016 року виходить у світ друга доповідь комісії WADA. Вона звинувачує IAAF у «повному провалі в боротьбі з допінгом», а головним винуватцем «організації змови» називає все того ж Діака. А вже 6 березня на екрани виходить нова німецька документальна стрічка: телеканал WDR наводить нові докази того, що допінг у російському спорті вживається систематично. Наступного дня російська тенісистка Марія Шарапова добровільно повідомляє, що вживала в січні, під час міжнародного турніру Australian Open, допінг-препарат мельдоній (внесений до переліку заборонених препаратів на початку 2016 року). Пізніше, вже влітку, Шарапову на два роки відстороняють від змагань. До середини квітня WADA знаходить понад 170 позитивних тестів на мельдоній у пробах, взятих у російських спортсменів.
12 травня 2016 року. Колишній керівник Московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявляє в інтерв'ю газеті The New York Times про те, що під час зимової Олімпіади в Сочі позитивні допінг-тести російських атлетів систематично приховувалися російською антидопінговою агенцією «Русада», якій у цьому допомагали спецслужби РФ за наказом Кремля. Як зазначає Родченков, який, за його словами, безпосередньо брав участь у приховуванні тестів, з аналізами сечі російських спортсменів коїлися просто-таки неймовірні речі: співробітники ФСБ у нього на очах відкривали запечатані пробірки, не пошкодивши їх, підміняли аналізи або сипали у «спортивну сечу» звичайну сіль, аби викривити результати. Атлетам наказували фотографувати пробірки (за допомоги мобільних телефонів) в туалетах, де вони збирали сечу, щоб передати «куди слід» номери та штрих-коди аналізів, бо самі ці проби завжди аналізуються анонімно. Заради підміни тих пробірок у стіні лабораторії було пробито дірку, яку Родченков, за його словами, власноруч удень заставляв дерев’яною шафою...
Висновок з інтерв‘ю: 15 російських медалістів сочинської Олімпіади здобули свої нагороди через вживання допінгу. Слідство за цими заявами також починають американські органи юстиції, МОК та WADA.
Григорій Родченков, колишній директор Московської антидопінгової лабораторії
17 травня проводиться повторний контроль проб з Олімпіади 2008-го року в Пекіні – позитивними виявляються тести 31 спортсмена, з них – 14 росіян, 10 із яких отримали медалі. Одна з них – переможниця Олімпіади у стрибках у висоту Анна Чичерова.
27 травня проводиться повторний контроль проб з Олімпіади 2012-го року в Лондоні: 23-х спортсменів викрито у вживанні допінгу, з них – 8 росіян.
15 червня WADA висуває нові звинувачення проти Росії. За її даними, у період від 15 лютого до 29 травня з провини росіян не було проведено загалом 736 допінг-тестів. Спортсмени ухилялися від проб, на інспекторів намагалися чинити тиск співробітники ФСБ, проби ховали в недоступних для інспекторів місцях, у тому числі – на військових об‘єктах.
17 червня правління IAAF одностайно підтвердило відсторонення російських легкоатлетів від міжнародних змагань – це означало, зокрема, що вони не мають права виступати на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро. Проте, деяким окремим атлетам було дозволено взяти участь під олімпійським прапором у тому випадку, якщо їх не були залучено до російської допінг-системи. Єдиною спортсменкою, яка вирішила скористатися цією можливістю, стала Дар'я Клішина (стрибки в довжину).
Дар'я Клішина – російська легкоатлетка, якій пощастило уникнути допінгової ганьби
3 липня Росія подає протест проти рішення IAAF до Міжнародного спортивного суду (CAS). 11 липня цей суд переніс розгляд протесту Марії Шарапової на вересень – тобто, на Олімпіаду вона не поїде.
21 липня CAS відхиляє протест російської сторони: легкоатлети з РФ не будуть виступати у Бразилії. Так, до речі, суд підтвердив принцип колективної відповідальності: попри те що деякі російські легкоатлети уникнули згадки в доповіді WADA, вони також виявилися покараними за провину своєї федерації. Отже, суд заклав юридичне підґрунтя для відсторонення всієї російської команди від Олімпіади.
Хто ж вони, «друзі Путіна» в МОК
Президент МОК, німець Томас Бах, напередодні наради заявив про «жахливий та безпрецедентний напад на світовий спорт» - проте, замість відбивати цей «напад», виконком вирішив для початку заборонити організацію в Росії будь-яких міжнародних спортивних змагань, а ще – навіщось удруге перевірити всі допінгові тести російських атлетів, які було взято на зимовій Олімпіаді 2014-го року в Сочі. Ці проби взагалі-то вже були перевірені фахівцями WADA і висновки також було долучено до «доповіді Макларена», тож незрозуміло – яку мета цієї додаткової перевірки? Дати російським спецслужбам та чиновникам змогу ще раз замісти сліди?
Президент МОК Томас Бах та президент РФ Володимир Путін. DPA
Насправді, самого Томаса Баха в нього на батьківщині, у Німеччині, звинувачують у прямому потуранні Росії в цьому скандалі: наприклад, спортивна редакція німецького телеканалу ZDF зазначає, що рішенням звернутись до Міжнародного спортивного суду CAS Бах намагається уникнути особистої відповідальності за можливе рішення, яким би воно не було. Своєю чергою, газета Tagesspiegel нагадує, що Путін підтримував призначення Баха на посаду очільника МОК, одним із перших привітав його з обранням, а зимова Олімпіада в Сочі стала для Томаса Баха першою на посаді президента Міжнародного олімпійського комітету. Редактор спортивної редакції цієї газети Фрідґард Тойффель прямо пише про те, що «президент МОК тісно пов'язаний із Володимиром Путіним».
Водночас у ФРН вимогу недопущення російських атлетів до Олімпіади підтримують як національний олімпійський комітет, так і національна антидопінгова агенція NADA. «Усе це має привести до повного виключення (росіян з Олімпіади – ред.), - заявив керівник Атлетичної комісії Німецького Олімпійського Спортивного Союзу (DOSB) Кристіан Шрайбер. - Ми підтримуємо вимогу WADA та атлетичної комісії МОК».
Насправді ж, у потуранні Росії можна звинуватити не лише Томаса Баха. Не він один відомий у спортивному світі своїми тісними зв'язками з Кремлем. Наприклад, президент Європейського олімпійського комітету (ЄОК) ірландець Патрік Хікі, який також є членом Виконкому МОК, уже років зо два носиться з ідеєю «продати» Росії Європейські ігри – своєрідний європейський аналог Олімпіади. Ці змагання він бажав провести в Росії в 2019 році і вже напередодні засідання у вівторок різко розкритикував доповідь WADA про «державну допінгову систему РФ». Щоправда, через те що Росії було заборонено проводити в себе будь-які міжнародні змагання, і Європейські ігри там в 2019-му вже не відбудуться.
Підтримує російську сторону й представник Китаю, віце-президент МОК Ю Зай Кін – уже не стільки з власної ініціативи, а, скоріше, з наказу свого керівництва в Пекіні.
Президент Міжнародної боксерської спілки Ву Чин Куо, який отримав у Росії ордена
А от ще один член Виконкому, тайванець Ву Чин Куо, який очолює Міжнародну боксерську спілку AIBA, три роки тому навіть отримав російського ордена «За відданість спорту» з рук... особисто Віталія Мутка.
Тобто, чотири з 15 членів Виконкому МОК, один із яких є головою цього комітету, так чи інакше опинилися на боці Росії в цьому конфлікті. Ще один, цілком можливо, змушений переживати, так би мовити, «власний» конфлікт інтересів: австралієць Джон Коутс, який водночас є президентом Міжнародного спортивного суду (CAS) – того самого, з яким сьогодні має консультуватися Виконком МОК.
«Нам би день простояти та ніч протриматися»
Щодо інших його членів – як уже було сказано, навіть якщо вони беззастережно довіряють WADA та вважають, що Росію слід відсторонити від Олімпіади в Ріо-де-Жанейро – їм попри те залишається напрочуд важко ухвалити рішення про повне відсторонення Росії. Тому, зважаючи на очікувальну поведінку, яку демонстрував Виконком МОК досі, можна було зрозуміти, що його члени або можуть зробити спробу «затягнути час», улаштовуючи все нові консультації, перевіряючи знову та знову висновки «комісії Макларена» та допінг-тести, ухвалюючи другорядні рішення з цього приводу... аж допоки Олімпіада в Бразилії не розпочнеться (а станеться це, нагадаємо, вже зовсім скоро: старт Олімпійських ігор – 5 серпня), або зробити так, як вони, власне, і зробили – прийняли половинне рішення, уникнувши відповідальності як за створення прецеденту відсторонення цілої країни від Олімпіади, так і за потурання цій країні. І тепер російські олімпійці, з допінгом чи без, поїдуть виступати, а будь-які «страшні кари» посиплються на голови російських чиновників уже постфактум, без занадто жахливих наслідків.
Хоча, може так статися, що деякі наслідки й насправді виявляться суворими. Річ у тому, що в доповіді WADA наводяться одинадцять випадків позитивних допінг-тестів російських футболістів. Міжнародна футбольна асоціація FIFA вельми оперативно відреагувала на це, офіційно повідомивши, що «комісія з етики FIFA розпочинає термінову перевірку даних, наведених у доповіді WADA» - а це означає, що Росія може й насправді позбутися права проведення Мундіалю в 2018 році. Навряд чи кому-небудь вдасться затягнути слідство та перевірки аж на два роки.
Борис Немировський, для «Главкому»
Коментарі — 0