Хто насправді зірвав продаж головного лоту української приватизації
Відновлення великої приватизації в Україні уряд планував розпочати з роздержавлення Одеського припортового заводу. 26 липня на відкритому конкурсі мали продати 99,6% акцій цього підприємства. Що ж сталося? Можливо, інвестори втратили інтерес до заводу? Або ж їх налякали резонансні арешти корумпованих керівників «Нафтогазу» та Одеського припортового (ОПЗ), непривабливі умови конкурсу й висока ціна пакету? Незалежно від відповіді результат провальний: Фонд державного майна не отримав жодної заявки.
Намагаючись перевести увагу з корупційного скандалу навколо ОПЗ, політичні соратники екс-прем’єра Яценюка відкрили інформаційний фронт проти губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі, звинувативши його у намаганнях штучно зірвати конкурс – нібито з метою взяти ОПЗ під власний контроль. Варто нагадати, що гучні звинувачення у корупційних діяннях в ОПЗ прозвучали наприкінці минулого року з подачі губернатора Одеської області Саакашвілі та його соратника Давида Сакварелідзе – він тоді повідомив, що Одеська прокуратура розслідує корупційні схеми в ОПЗ.
Відразу ж після зроблених заяв почалися тотальні перевірки ОПЗ, що, на думку прибічників Яценюка, гальмує приватизацію заводу. Водночас Саакашвілі продовжує доводити свою правоту.
Але провал показового старту продажу не зупинив амбітні плани відновлення великої приватизації, завдяки якій до державного бюджету цього року планується залучити понад 17 млрд грн. Прем’єр Володимир Гройсман поспішив запевнити, що «відстрочка продажу ОПЗ не порушить планів уряду щодо подальшої приватизації державних активів. Ми проаналізуємо першу спробу виставити ОПЗ на відкритий конкурс і оголосимо новий, до якого ми краще підготуємося», - пообіцяв прем’єр.
За твердженням Гройсмана, саме державні підприємства є причиною корупційних проблем в Україні. «В нас майже 3500 державних підприємств, тоді як в європейських країнах їх приблизно 300. Сотні цих підприємств неефективно управляються, вони є джерелом корупції та вимивання коштів із бюджету. Тому частину з них ми пропонуватимемо на прозору приватизацію», - пообіцяв глава уряду, наголосивши, що «уряд бачить протидію цим процесам з боку тих, хто годується за рахунок державної власності».
Арешти не завадять
Кого прем’єр мав на увазі, здогадатися нескладно, адже всім добре відомо про останні резонансні арешти заступника голови правління «Нафтогазу України», він же голова спостережної ради Одеського припортового, Сергія Переломи та заступника директора ОПЗ Миколи Щурікова. Їх звинуватили в розтраті величезних коштів заводу. Але це не стане на заваді - наприкінці літа – на початку осені Фонд держмайна знову оголосить конкурс із продажу ОПЗ. «Кримінальні справи навколо ВАТ «ОПЗ» не лякають потенційних інвесторів», - заявив в ефірі одного з телеканалів голова Фонду держмайна Ігор Білоус.
Провал конкурсу змусив Фонд переглянути умови його проведення. Засумнівалися у визначеній оцінювачем стартовій ціні пакету (99,6%) майже на 13,2 млрд грн (це приблизно $520 млн) – вона завищена, адже з огляду на газові борги ОПЗ, покупцеві доведеться викласти загалом понад $700 млн. Умови конкурсу передбачали не менше двох учасників, один з яких - нерезидент. Завод не міг бути проданим російським інвесторам, хоча, на думку експертів, їм не складно заховатися, видаючи себе за європейські компанії.
«З моменту публікації оголошення про продаж заводу ним зацікавилися потенційні інвестори, які підписали відповідні договори про конфіденційність. Але після ознайомлення з пакетом документів і вивчення ситуації в Україні та довкола заводу всі вони висловили неготовність брати участь у конкурсі», - таке пояснення щодо причини провального конкурсу розмістив Фонд державного майна на своєму сайті.
Водночас голова Фонду Ігор Білоус відразу ж повідомив, що рішення про повторну приватизацію ОПЗ уряд ухвалить найближчим часом, однак умови приватизації буде змінено.
Потенційних інвесторів, серед яких і Європейський банк реконструкції та розвитку, відлякують великі газові борги перед структурою Дмитра Фірташа Group DF, судова тяганина з компанією «Нортіма», обмеження на репатріацію дивідендів, відсутність податкових пільг та преференцій для інвестора, зависока ціна пакету (13,175 млрд грн).
«Інвестори хочуть, щоб стартова ціна відображала ті ризики, які є на сьогодні. Вони хочуть зрозумілої політики Національного банку щодо репатріації дивідендів, вони хочуть, щоб той газ, який вони купуватимуть десь за межами країни, змогли б спокійно доставляти через "Нафтогаз" до заводу», - зауважив Ігор Білоус.
Чим привабливий Одеський припортовий?
ОПЗ - другий за величиною виробник аміаку і карбаміду та третій – з виробництва азотних добрив. Зручне розташування забезпечує експорт хімічної продукції заводу на міжнародні ринки, де платять завжди вчасно та ще й твердою валютою.
Арешти збіглися із завершенням прийому заявок
Згідно з умовами оголошеного в середині травня конкурсу, термін прийому заявок та оплати гарантійного внеску завершився 18 липня, але цього дня Фонд державного майна не отримав жодної пропозиції. Для багатьох це стало несподіванкою, адже зацікавленість виявляли не лише українські та російські олігархи, але й іноземні компанії - норвезька Yara, американська IBЕ Trade, Koch Fertilizers, CF Industries і польська Ciech.
Але найбільшу зацікавленість виявляють українські олігархи - Дмитро Фірташ та Ігор Коломойський. Відомо, що 2009-го року фірма «Нортіма», що належить Ігорю Коломойському, виграла приватизаційний конкурс із продажу ОПЗ. При стартовій ціні пакету в 4 млрд грн, «Нортіма» погодилася заплатити понад $620 млн, але тоді Фонд державного майна визнав результати торгів недійсними , ціну – заниженою, тому завод залишився у власності держави. А «Нортіма» й досі доводить законність своїх дій у судах. Цього разу «Приват» розраховував на певні преференції, і схоже, він їх отримає.
Події навколо ОПЗ розгорталися дуже стрімко: за чотири дні до завершення прийому заявок на участь у конкурсі з продажу ОПЗ, почалися арешти його керівників. 14 липня керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький повідомив про затримання заступника голови правління «Нафтогазу України» Сергія Переломи та заступника директора ОПЗ Миколи Щурікова. Їх звинуватили у розтраті величезної суми грошей підприємства.
За даними Холодницького, слідством установлено, що в травні 2015 року Сергій Перелома вирішив витратити кошти зазначеного підприємства на користь «Укрнафти». Керівник САП розповів, що через компанію «Енергоальянс» на виробничі потреби ОПЗ було закуплено газу на суму 250 млн грн за необґрунтовано завищеними цінами порівняно із середньоринковими:
«З метою реалізації вказаного заміру Перелома вступив у змову з першим заступником директора ОПЗ Щуріковим. У період від травня до грудня 2015-го року зазначені особи розтратили майно, а саме грошові кошти ОПЗ шляхом зловживання своїм службовим становищем і підписанням договорів на поставку газу за свідомо завищеними цінами на суму понад 205 млн грн», - повідомив Холодницький.
Уже 18 липня Солом'янський районний суд Києва взяв під варту Сергія Перелому, запропонувавши йому внести заставу на 80 млн грн. Але звинувачений відмовився, бо, за його словами, не має таких коштів. Суддя оголосив про своє рішення на судовому засіданні, задовольнивши вимоги прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
«Детективи НАБУ затримали М. Щурікова 14 липня за підозрою в організації схеми з виведення коштів шляхом закупівлі за завищеними цінами природного газу, видобутого ПАТ «Укрнафта», для потреб «ОПЗ» (ч.5 ст. 191 КК України – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Того ж дня було затримано іншого фігуранта провадження – першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», голову Наглядової ради ВАТ «ОПЗ» Сергія Перелому. Йому 17 липня рішенням слідчого судді Солом’янського суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з альтернативою внесення застави в розмірі 80 млн грн».
Керівництво «Нафтогазу» відразу ж відмежувалося від діяльності опального колеги, розмістивши на сайті компанії повідомлення такого змісту: «Сергій Перелома допитувався в рамках кримінального провадження як свідок, про що повідомив керівництву «Нафтогазу». За доступною інформацією, це провадження не пов'язане з роботою Переломи в «Нафтогазі». Компанія підтверджує незмінну готовність співпрацювати зі слідством та інформуватиме про подальший перебіг справи», - повідомляє сайт компанії.
Підсумки перших арештів НАБУ також розмістило на своєму сайті. «У середу, 20 липня, Солом’янський районний суд м. Києва, розглянувши клопотання детективів НАБУ та прокурорів Антикорупційної прокуратури, обрав запобіжний захід першому заступнику директора та голови правління ВАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) Миколі Щурікову – тримання під вартою терміном на 60 днів з альтернативою внесення застави у розмірі 40 млн 584 тис. грн».
«Слідчі дії у даному кримінальному провадженні тривають, встановлюються інші співучасники злочину. Надається правова оцінка іншим фактам та діям посадових осіб, які брали участь у корупційній схемі», - повідомляє НАБУ.
«Народний фронт» звинувачує Саакашвілі
На захист Сергія Переломи та Миколи Щурікова миттєво піднявся «Народний фронт» - уже 15 липня там заявили про загрозу зриву приватизації ОПЗ. «У понеділок (18 липня, – Главком) закінчується термін подання заявок на приватизацію ОПЗ. Реальний інвестор, який бажає взяти участь у приватизації, повинен сьогодні до другої половини дня внести кошти у вигляді грошової застави для того, щоб брати участь у цій приватизації», - заявив народний депутат з НФ Олександр Романовський, зауваживши, що «йому важко уявити інвестора, який би перерахував кошти на тлі затримання Переломи й Щурікова».
«У мене виникає запитання: Міхеїл Саакашвілі та заступник голови НАБУ Углава – хто вони в цій країні? Представники правоохоронних органів, можливо, покупці ОПЗ чи консультанти покупців, чи, можливо, люди, які знищують процес приватизації? У мене таке запитання до вищого керівництва держави», - каже депутат Романовський.
Хоча потенційні інвестори мали змогу подати заявку на участь у приватизації від середини травня до 18 липня, але цього ніхто не зробив, тому очевидно, що не арешти, які почалися з 14 липня, стали причиною зриву приватизації ОПЗ. «Жоден інвестор не прийшов і не захотів інвестувати в ОПЗ, заявок не було до всіх цих подій (до арештів – «Главком»), хоча заявки могли надходити раніше. Це змушує всіх дуже серйозно задуматися», - наголосив у розмові з «Главкомом» голова парламентського комітету ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський.
Проте захисники арештованих у зриві конкурсу звинувачують Саакашвілі, який (про що йшлося на початку статті) наприкінці 2015-го року розкрив таємниці про чисельні зловживання на ОПЗ. Звинуваченого в корупційних оборудках прем’єра Арсенія Яценюка влада убезпечила, тому лише тепер НАБУ взялося за цю справу. І що глибше детективи занурювалися в розслідування, то потужніший спротив чинили політичні прибічники Яценюка.
Так, депутат від «Народного фронту» Павло Пинзеник вважає, що новостворена структура – Національне Антикорупційне бюро – чинить розправу над першим заступником голови «Нафтогазу «України» Сергієм Переломою. Він звинуватив Саакашвілі в намірах "рейдерського наїзду міжнародного угруповання на економіку України й намаганнях віджати ОПЗ. Основу угруповання складає заступник голови НАБУ Гізо Углава і його найкращий друг, губернатор Одещини. Прокурор же діяв технічно і просто допомагав», - стверджує депутат.
«Я не заспокоюся, поки Мартиненка і Яценюка не посадять», - Саакашвілі
«Сьогодні посадили Щурікова і Перелому. Молодці Артем Ситник, Назар Холодницький і Гізо Углава. Але призначив їх обох Яценюк і гроші вони носили колишньому прем'єру, тож я не заспокоюся, поки Мартиненко і Яценюк не сядуть поруч із ними», - так через Фейсбук губернатор Одещини 14 липня відреагував на арешти підозрюваних.
Увечері цього ж дня Міхеїл Саакашвілі зібрав прес-конференцію поблизу Одеського припортового, де в черговий раз розповів про скоєні на заводі злочини. «Проблема в тому, що після Майдану заводом заволоділа група шахраїв – Перелома і Щуріков. У результаті державі та людям завдано великих збитків у вигляді прямого розкрадання грошей, «відкатів» тощо. Ви пам’ятаєте історію з Аваковим (міністр МВС – Главком), коли він на мене напав у Національній раді реформ при президентові України через те, що я порушив питання корупції на ОПЗ», - нагадав Саакашвілі.
Тоді в присутності президента України в грудні 2015 року Арсен Аваков накинувся на Саакашвілі брутальною лайкою, жбурнув в нього склянку, вимагав «забиратися з України», назвавши його гастролером. Можливо, до таких дій міністр вдався з метою, щоб відвернути увагу від корупційного скандалу на ОПЗ. Це йому вдалося, але й надто популярний на той час Саакашвілі почав втрачати прихильників, адже народ побачив, що колишній президент Грузії не спромігся приборкати свої бурхливі емоції.
Невдовзі після цього непривабливого випадку відсторонили від посади заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе, і вже мало хто сподівався на продовження розслідування корупційної справи в ОПЗ. Тепер же малоймовірно, що цю справу вдасться зам'яти. Схоже, що резонансніші арешти ще попереду, адже Саакашвілі назвав заарештованих підставними особами, а головні замовники схеми вимивання коштів з ОПЗ – це екс-прем’єр Арсеній Яценюк та його найближчий політичний соратник екс-депутат Микола Мартиненко.
«Цих двох посадили чи посадять, але вони - підставні особи. Усі доходи (від розкрадання коштів ОПЗ, - Главком) йшли в парламентську групу Іванчука та Мартиненка, і, однозначно, усі були пов’язані з прем’єром Яценюком», - стверджує Саакашвілі. Він переконує, що в новому складі уряду Авакова залишили як гаранта Яценюка – щоб його ніхто не чіпав.
Саакашвілі ще раз нагадав оприлюднену 6 грудня 2015 року історію на конференції «Одеська Антикорупційна ініціатива» про те, що бюджет України втрачає 700 млн грн унаслідок дії схем близького соратника глави уряду Арсенія Яценюка - Миколи Мартиненка (ОПЗ, ОГХК, Енергоатом, СхідГЗК). «Ця група була пов’язана з Яценюком та Аваковим, і, напевне, з іншими нинішніми владними фігурами. Вони не лише не покарані, а отримали гарантії, що все обмежиться стрілочниками, а їх ніхто не чіпатиме. Я не заспокоюся, поки Яценюк не відповість за законом і не принесе назад награбовані мільярди, тому що лише за 2 роки уряд Яценюка завдав збитків державним підприємствам на суму $8 млрд», - запевняє Саакашвілі.
Він переконаний, що НАБУ добралася лише до малої краплі в морі порівняно з тим обсягом, що награбувало вищезгадане угруповання. «Чому він (екс-прем’єр Яценюк – Главком) на волі, чому розгулює по світу і читає лекції, адже ці $8 млрд пішли до їхніх кишень? У мене запитання: чому це терпить новий уряд і парламент? Це питання не лише до Яценюка. Це питання вимагає втручання Президента й генпрокурора», - наголосив Саакашвілі.
Чи почули поставлені запитання у високих кабінетах столиці? Схоже, що так, адже вони прозвучали як звинувачення найвищих посадовців у приховуванні махінацій колишнього прем’єра на Одеському припортовому. Якщо президент і прем’єр не перешкоджатимуть подальшим розслідуванням НАБУ, цілком імовірно, що скоро спливуть нові імена людей, включно з представниками із пропрезидентської фракції парламенту.
Коментарі — 0