«Дурні гроші». Куди зникають мільярди, отримані від нових тарифів?

З 1 вересня електроенергія знову подорожчає, а відтак, зростуть і доходи всіх учасників енергоринку: приблизно на третину порівняно з 2015 роком – тоді зі споживачів енергоринок зібрав понад 150 мільярдів гривень. Незважаючи на шалене зростання тарифів,  енергосистема України продовжує балансувати на межі каскадної аварії, що загрожує країні повною темрявою.

Спекотне літо добігає кінця, а з осінньою прохолодою українці отримають платіжки з новими цінами на електроенергію та опалення. Чергове випробовування для громадян та їхніх гаманців станеться 1 вересня – в цей день вступить у дію новий тариф на електроенергію. В середньому кожна спожита кВт-година зросте ще на 26% і коштуватиме 97,28 копійки (з ПДВ, далі всі тарифи будуть наводитися з ПДВ).

Це четвертий – і вже передостанній виток запровадженого з квітня 2015 року поетапного підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня – принаймні так пообіцяв уряд. Останній етап подорожчання намічено на 1 березня 2017 року – тоді тарифи підскочать ще на 26% - в середньому до 1,23 грн за кВт-годину. Загалом з квітня 2015-го, коли тариф складав 51,2 коп, по березень 2017-го середнє значення тарифу для побутового споживача зросте в 2,4 рази.

Проте оперувати середнім значенням тарифу – це все одно, що вираховувати середню температуру у лікарняній палаті. Деталізовану інформацію про поетапне підвищення тарифів для побутових споживачів можна прочитати на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Детально про новий тариф

Тариф для найбільш економних споживачів, обсяги споживання яких не перевищують 100 кВт-год на місяць (для сільських мешканців 150), а також для тих, хто проживає в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, зросте:

• з 1 вересня до 71,4 коп за кВт-год (було 57 коп);
• з 1-го березня 2017-го тариф досягне 90 коп.

Протягом 4-го та 5-го етапів тариф зростатиме щоразу на 25%.

Суттєвішого удару по гаманцях зазнають ті, хто споживають від 100 кВт-год на місяць (в селах  150) до 600 кВт-год - вони платитимуть:

• з 1 вересня по 1 грн 29 копійок;
• з 1 березня 2017-го -  по 1 грн 68 коп за кВт-годину.

Для цієї категорії споживачів протягом останніх двох етапів зростання становитиме щоразу по 30%.

До речі, тим, кому нові тарифи не по кишені, корисно буде знати, як отримати житлову субсидію в Україні.

Більш помірними темпами зросте тариф для тих, хто споживає понад 600 кВт-годин на місяць:

• з 1 вересня: до 1 грн 63,8 коп (на 5%);
• з 1 березня 2017-го : до 1 грн 68 коп за кВт-год (на 3%).

Більш стримане зростання зумовлене тим що цій категорії споживачів ще з квітня 2015-го підняли тариф відразу до 1 грн 40 коп – тепер же майже всіх споживачів намагаються урівняти – більшість платитиме з березня 2017-го по 1 грн 68 коп за кВт-годину. 

Тобто, після завершення 5 етапів підвищення тарифів майже всі споживачі (включаючи й релігійні організації) платитимуть приблизно однакову ціну, за виключенням багатодітних сімей, дитячих будинків сімейного типу (незалежно від обсягу споживання) та гуртожитків – вони платитимуть з 1-го вересня по 71,4 копійки, а з 1-го березня 2017-го – 90 коп за кВт-годину.

З настанням опалювального сезону, тобто, з 1 жовтня 2016 року по 28 лютого 2017-го, для споживачів, будинки яких опалюють електричні котли, тарифи також зростуть: за обсяг, спожитий до 3600 кВт-год на місяць, тариф зросте до 71,4  коп за кВт-год (був 57 коп), а понад 3600 кВт-год – до 163,8 коп (був 156 коп). Вдвічі нижчим буде нічний тариф у тих споживачів,  будинки яких обладнані 2-зонними лічильниками.  

Хто виграє від підвищення тарифів?

Навіть незначне підвищення тарифів на електроенергію – на 3-5 копійок за кВт-годину - приносить додаткові мільярди доходів всім учасникам енергоринку. А коли тарифи зростають в рази, відповідно, в рази множаться і доходи. В такому випадку цілком логічно допустити, що галузь мала б розвивалася, наприклад, такими ж темпами, як, це було за часів реалізації плану ГОЕЛРО - сто років тому.

В дійсності ж все відбувається з точністю до навпаки: галузь занепадає, а споживач зубожіє. Водночас профільний міністр Ігор Насалик вважає великим досягненням «протипожежні» заходи. Одне з таких досягнень – це можливість не купувати електроенергію та вугілля в Росії, тобто, не бути імпортером, маючи колосальні потужності власних електростанцій, половина з яких простоює десятиліттями. «Сьогодні ми не імпортуємо електроенергію з Російської Федерації, не беремо вугілля і не беремо газ», - такі здобутки озвучив міністр одному з видань.

Тим часом тарифні перегони змушують користувачів – і побутових, і промислових - різко зменшувати обсяги споживання. Відповідно, падає виробництво електроенергії – за 7 місяців на понад 10%, тоді як доходи виробників зростають. Куди ж зникають додаткові мільярди, отримані від підвищення тарифів?

У вільному доступі - жодної інформації про їх використання! Проаналізувавши інвестиційні програми виробників електроенергії, затверджені після декількох етапів підвищення тарифів, можна дійти висновку:  фінансування програм з метою реконструкції зношених фондів майже не зросло! Зокрема, НАЕК «Енергоатом» цього року інвестує в розвиток атомної енергетики лише 4 млрд грн (3,6 млрд грн в 2015-му).

«І це при тому, що навіть за приблизними оцінками, АЕС цього року отримають щонайменше 6,5 млрд грн додаткових доходів від нових тарифів. Аналогічна ситуація з роздрібними мережами – фінансування інвестиційних програм ліцензіатів залишилося майже без змін. Єдиний, хто нагромаджує гроші для реконструкції, – це оператор магістральних мереж «Укренерго», - стверджує CASE Україна, в розробці звіту якого брали участь відомі експерти Олександр Паращій та Андрій Герус.

Такі цифри говорять про те, що весь ріст тарифів «з’їли миші». Іншими словами, надходження від нових тарифів дотепер використовувалось лише для компенсації росту собівартості поточних витрат. Такий результат реформи, звичайно, розчаровує, резюмують експерти.

Дефолт енергоринку?

Стрімке зростання тарифів на електроенергію на тлі суцільного знецінення доходів громадян призвело до колосальної заборгованості в  електроенергетиці. «Відсоток розрахунків «Енергоринку» падає, починаючи з початку цього року. Якщо на межі 2015-2016 років ми були зі стовідсотковими розрахунками «Енергоринку», то за підсумками першого кварталу вони були на рівні 93%, зараз – 89-90%», - повідомив керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук. 

Відповідно, енергетики не мають коштів на закупівлю вугілля, а відтак, шахтарям затримують зарплатню. Про серйозність проблеми свідчать розпочаті в серпні шахтарські бунти, голодування, і навіть спроба самоспалення шахтаря «Селідоввугілля» Віктора Трифонова 10 серпня прямо в приміщенні Міненерговугілля. В результаті за рахунок кредитів страйкарям на 70% погасили борги за зарплату за червень, але проблема галузі залишається невирішеною.

Про надзвичайно критичну ситуацію в електроенергетиці красномовно свідчить загальна заборгованість енергопостачальних компаній за придбану на енергоринку України енергію – понад 28,2 млрд грн на кінець липня. Відповідно, ринок не повністю платить виробникам електроенергії та головному оператору НЕК «Укренерго»! В найгіршому становищі компанія «Енергоатом» - їй ринок заборгував майже 11,7 млрд грн.

«Компанія «Енергоатом» не має можливості стягнути заборгованість з «Енергоринку» в примусовому порядку, оскільки  господарські суди відмовляють енергогенеруючим компаніям у позовних вимогах, мотивуючи це відсутністю порушень з боку «Енергоринку» алгоритму розподілу коштів. За низького рівня розрахунків для забезпечення своєї виробничої діяльності «Енергоатом» вимушений був брати кредити», - повідомив президент НАЕК Юрій Недашковський на засіданні Балансової комісії компанії.

Ситуація виглядає парадоксально, адже завдяки підвищенню тарифів за 7 місяців «Енергоатом» наростив доходи від реалізації електроенергії до майже 23 млрд грн (на 4,4%), а кредити все одно доводиться брати – під 22% і більше.  За допомогою штучно створеної проблеми вимиваються колосальні кошти виробників.

Характерно, що різке погіршення фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу відбувається синхронно з ростом тарифів протягом 2012-2014 років: якщо на 1 січня 2014 року, тобто, в дореволюційний період, енергопостачальні компанії заборгували енергоринку 15,4 млрд грн, то вже на 1 січня 2016-го – 25,5 млрд грн. Відповідно, борги енергоринку перед виробниками  електроенергії та «Укренерго» зросли з 12,4 млрд грн (на 1 січня 2014-го) до 24,7 млрд на 1 січня 2016-го.

Про який ремонт обладнання електростанцій, магістральних енергомереж чи своєчасність  розрахунків за придбане вугілля може йти мова,  якщо немає грошей?

Які електростанції мають найбільшу завантаженість*

*За даними  «Укренерго» на 15 серпня 2016 року, добове навантаження, МВт

Поки що вирулювати вдається за рахунок залучення кредитів під високі відсотки в уповноваженому банку Оптового енергоринку України – «Ощадбанку». Наприкінці липня Рада енергоринку погодила залучення ДП «Енергоринок» чергових кредитів для подальшого перерахування ПАТ «Центренерго» (майже 100 млн грн), ПАТ «ДТЕК «Західенерго» (74,5 млн грн), ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» (38,6 млн грн), ТОВ «ДТЕК «Східенерго» (42 млн грн.), теплоелектроцентралей на закупівлю вугілля. Загальний обсяг кредитів вимірюється мільярдами гривень, які колись доведеться повертати.

«Перше враження – олігархи знову крадуть. Проте мало хто усвідомлює, що всі ці події є побічним ефектом росту тарифів на електроенергію. Іншими словами – це зворотний бік медалі впроваджуваних реформ. Те, що повинно було перетворитися на ресурси для модернізації мереж, генеруючих потужностей і ліквідації згубного крос-субсидіювання, стало ласим шматком для «дерибану». Запах «дурних грошей» для бізнесменів українського розливу затьмарив розум і, здається, притупив почуття самозбереження», - стверджують експерти CASE Україна.

Гроші енергетиків перетікають до «Ощадбанку»

Днями ДП «Енергоринок» уклав ще три угоди з «Ощадбанком» на залучення відновлювальних кредитних ліній на суму 1,1 млрд грн зі ставкою 22% річних – до 31 травня 2017 року. Залучені кошти спрямують на розрахунки енергогенеруючих компаній з вугільними підприємствами. Вартість обслуговування цих кредитних ліній обійдеться енергетикам у 174 млн грн!

А місяць тому Кабінет Міністрів пролонгував до 1 липня 2017-го  термін погашення кредитної лінії «Енергоринку» перед «Ощадбанком» також на фінансування закупівлі вугілля (в 2015-му) для теплоелектростанцій (ТЕС) та теплоелектроцентралей (ТЕЦ) на суму 2 млрд грн. Подібне рішення уряд приймав і у березні – на суму 1 млрд грн, і також на розрахунки за вугілля. Складається враження, що кредитна заборгованість нарощується з метою перекачування грошей енергетиків до «Ощадбанку».

Вже багато років поспіль «Ощадбанк» є уповноваженим банком з обслуговування оптового енергоринку України, борги якого давно вийшли за межі допустимого.  Які суми заборгованості і коли їх погасять? З таким запитанням ще місяць тому «Главком» звернувся до керівника банку Андрія Пишного (соратник Арсенія Яценюка), але відповіді, всупереч закону про доступ до публічної інформації, досі нема. Очільник банку не збирається оприлюднювати інформацію про отримані надприбутки за рахунок енергетичних підприємств. Схоже, галузь цілеспрямовано ведуть до повного банкрутства.

Вугілля згорить до холодів?

Здавалося б, захмарні обсяги кредитів на закупівлю вугілля повинні повністю вирішити проблеми вугільних запасів на ТЕС. Але замість того, щоб накопичувати паливо, теплові електростанції, схоже, спалять їх ще до настання осінніх холодів. Лише за першу половину серпня запаси вугілля на ТЕС скоротилися на 5,3% - до 880 тис тонн – це майже в чотири рази менше, ніж потрібно накопичити до опалювального сезону (з  жовтня по квітень). Існує реальна загроза віялових відключень населення.

В серпні 2015 року була подібна ситуація:  тоді врятувати галузь від повного краху вдалося завдяки тому, що на початку серпня на теплові електростанції почало надходити антрацитове вугілля з окупованого Донбасу – через Росію, та імпорту російської електроенергії. Але тоді запаси вугілля на ТЕС були вдвічі менші, ніж потрібно, а зараз – в чотири!

Як і минулого року, так і тепер Міненерговугілля не розробило річний баланс електроенергії. А без такого балансу уряд позбавлений орієнтирів: не зрозуміло, скільки вугілля потрібно тепловій генерації, де його можна купити і скільки потрібно на це коштів.

Сподівання на «Енергоатом»?

Через дефіцит вугілля, схоже, восени доведеться обмежувати потреби споживачів в електроенергії – графіки протиаварійних відключень зажди напоготові в «Укренерго». Хочеться вірити, що Україну не спіткає блекаут, коли без попередження в темряву зануриться мало не вся Україна. Залишається сподіватися на атомну енергетику – частка якої в загальній структурі виробництва електроенергії за 7 місяців, хоч і знизилася, але продовжує утримуватися на досить високому рівні - майже 52%.