Що відбувається з «Укртелекомом»?

1. Що трапилося?

У травні 2019 року виконувач обов’язків голови Фонду державного майна України Віталій Трубаров на своїй сторінці у Facebook відзвітував про повернення у власність держави тих приватизованих об'єктів, за якими порушені договори купівлі-продажу. За всю історію приватизації таких об'єктів набралося 375. Причина, за словами Трубарова, — невиконання інвестиційних зобов'язань. Механізм — винятково судовий. Мета реприватизації — повторний продаж, але вже сумлінному та ефективному власникові.

Із 375 повернених об'єктів продати повторно вдалося трохи більше половини — 204. Що з рештою? Гроші за них повернуто покупцям, об'єкти висять на балансі держави й щодня втрачають свою ціну. Постає питання про економічний сенс формальної «перемоги закону».

2. До чого тут «Укртелеком»?

Серед «пакетів акцій, об'єктів малої приватизації та об'єктів незавершеного будівництва» опинився й «Укртелеком», приватизація якого принесла бюджету України другу після «Криворіжсталі» суму — $1,3 млрд. У своєму звіті Віталій Трубаров згадує окремим досягненням Фонду державного майна те, що «триває робота з повернення у державну власність» пакету акцій приватного акціонерного товариства «Укртелеком». У словосполученні «триває робота» йдеться  про судовий розгляд, розпочатий Фондом у 2017 році. Предмет суперечки — розірвання договору купівлі-продажу 92.79% акцій «Укртелекому», тобто та сама реприватизація. Причина — невиконання інвестиційних зобов'язань на суму $450 млн, а також те, що телекомунікаційна мережа спеціального призначення не була створена й передана у державну власність. Пройшовши ланцюжок судових інстанцій, сторони дійшли до Верховного Суду. У серпні 2019 року, «з огляду на невстановлення судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення даного спору», Верховний Суд відправив справу на новий, уже третій за рахунком, розгляд у першій інстанції.

3. Коли і чому приватизували «Укртелеком»?

Інвестиційні зобов'язання, у невиконанні яких звинувачує Фонд державного майна нинішніх власників «Укртелекому», були частиною приватизаційної угоди 2011 року.Тоді єдиним учасником конкурсу стало дочірнє підприємство австрійської компанії EPIC – «ЕСУ». 11 березня 2011 року Фонд держмайна України повідомив про завершення приватизації 92,79% акцій «Укртелекому», власником яких і стало «ЕСУ». Компанія EPIC як портфельний інвестор не приховувала своїх намірів перепродати актив, реструктурувавши й вивівши на IPO. Однак уже до кінця 2012 року стало зрозумілим, що ці плани не буде реалізовано. У жовтні 2013 року група СКМ неочікувано купує «ЕСУ» й отримує контроль над «Укртелекомом».

4. Чому приватизація «Укртелекому» вважається успішною?

Успіх приватизації «Укртелекому» має три складові. Перша — сума, за яку компанію було продано, $1,3 млрд. Друга — перехід компанії від портфельного інвестора, який швидко втратив інтерес до активу, до власника, що мав стратегічне бачення розвитку компанії і був готовий інвестувати у неї. Третя складова — ефективність компанії, яка почала зростати одразу після приватизації.

Щодо ціни продажу, то за всю історію української приватизації лише за «Криворіжсталь» держава отримала більше — $4,8 млрд доларів. Вартість продажу «Укртелекому» у 6,25 разу перевищила отриманий у 2011 році компанією прибуток EBITDA. Це дуже високий показник для галузі. Для порівняння: після кризи 2008-2009 років це співвідношення становило для норвезької Telio Holding — 3,4, для британської BT Group plc — 3,7, для австрійської TELEKOM AUSTRIA AG — 4,7.

У 2013 році «Укртелеком» перетворюється із стабільно збиткової компанії на прибуткову. В структурі компанії з’явилися дирекції розвитку масового (В2С) і корпоративного (В2В) сегментів, а регіональні філії були об’єднані в п’ять макрорегіонів. У 2015 році починається масштабна технічна модернізація телекомунікаційних мереж оператора, основна мета якої - збільшення швидкості інтернету, розширення списку послуг, серед яких з'являється цифрова телефонія та оптоволоконні канали зв'язку для приватних користувачів. Завдяки цьому «Укртелеком» успішно компенсує скорочення кількості користувачів фіксованого зв'язку.

Попри загальну світову тенденцію скорочення фіксованої телефонії, що природньо витісняється сучасними технологіями зв’язку, загальний дохід «Укртелекому» за 2018 рік склав 6,44 млрд грн, а чистий прибуток – майже пів мільярда гривень.

За підсумками 2018 року, «Укртелеком» увійшов в топ-4 найбільших платників податків серед телекомунікаційних компаній, перерахувавши до державного бюджету 1,31 млрд грн.

5. Що буде, якщо «Укртелеком» повторно приватизують?

Якщо «Укртелеком» повернеться у власність держави, це буде найгіршим варіантом розвитку ситуації, адже держава буде зобов'язана повернути теперішньому власнику як мінімум 10,6 млрд грн – саме стільки за курсом 8 гривень за долар сплатило «ЕСУ» за «Укртелеком», приватизувавши його у 2011 році. Таким чином усі планові надходження від великої приватизації у 2020 році будуть практично знівельовані. Розмови, що «Укртелеком» можливо знову продати за ті ж гроші, експерти телекомунікаційної галузі вважають безпідставними. Кон'юнктура цього ринку за останні 10 років дуже змінилася. Навіть мобільні оператори падають в ціні. Так, у 2019 році за $734 млн було продано «Vodafone Україна». За словами аналітиків BCS Financial Group, які прокоментували цю ситуацію для Financial Times, схоже, що компанію було продано за зниженою ціною.

Аби на рівних конкурувати зі світовими лідерами, «Укртелеком» потребує масштабного технологічноuj оновлення, на яке у держави немає коштів. У підсумку, без ефективного управління та інвестицій в розвиток, компанія знову стане збитковою і в кращому разі її буде продано у 3-4 рази дешевше, а в гіршому — перетвориться на ще одну з де-факто мертвих державних компаній без майбутнього.

6. Чому невизначеність у справі «Укртелекому» є проблемою?

Окрім ризику втратити гроші через повторну приватизацію «Укртелекому», перед державою постає глибша проблема. Верховний Суд не поставив крапку у справі і втретє відправив її на розгляд до першої інстанції. За процесом уважно слідкують потенційні інвестори в Україну, для яких відсутність правової визначеності стає ключовим бар’єром для вкладання коштів. Вони навряд інвестуватимуть, знаючи, що в Україні дотепер немає зрозумілих «правил гри», а суд не може оперативно і фахово розібратися в суперечці.

Як пише партнер Trusted Advisors, адвокат Артем Подольський: «Інвестори в черговий раз отримують сигнал, що Україна попри всі декларовані реформи, не може ні гарантувати, ні захистити право власності, ні вирішити спір в розумні терміни. І, безумовно, всі ці ризики будуть враховані при прийнятті рішення про інвестування в українську економіку».

У свою чергу, без інвестицій неможливо буде реалізувати програму економічного зростання нового уряду, яка передбачає зростання ВВП на 40% впродовж найближчих кількох років. Привабливий інвестиційний клімат у країні формується реальними діями влади стосовно, в першу чергу, внутрішнього інвестора.

Спроба націоналізації «Укртелекому» ставить ключове питання: чи можливе зростання економіки у країні з такими умовами для інвесторів?