Дональд Трамп, який прилюдно сподівався на «фантастичні відносини з Путіним», раптом почав відгрібати назад
Республіканська партія, яка готова багато чого дозволити своєму президенту Дональду Трампу, збунтувалася, щойно мова зайшла про можливість скасування санкцій проти Росії. Недарма телефонні переговори між Трампом і Путіним відбулися в присутності цілої компанії республіканських «яструбів».
Якщо подивитися ззовні, то Республіканська партія США наразі ледве не репається від повноти своєї перемоги: в Білому домі оселився президент-республіканець, республіканська більшість панує в американському парламенті. Проте протягом першого ж тижня свого президентства Трамп устиг власноруч ухвалити цілу низку рішень, які, м'яко кажучи, викликали занепокоєння у його товаришів по партії. Не кажучи вже про заяви, які довелося терміново спростовувати. Наприклад, Трамп розповів в інтерв'ю телеканалу ABC про те, що він, мовляв, «вірить в ефективність таких методів допитів, як Waterboarding (тортури піддослідного за допомогою води. – «Главком»)». Після цього сенатор-республіканець від штату Кентуккі Мітч Макконнелл змушений був виступити з поясненням, що «тортури є незаконними», а новий шеф ЦРУ, звичайно, дотримуватиметься американських законів у своїй діяльності.
Але загалом, незважаючи на те, що Дональд Трамп, як висловився коментатор німецької газети Süddeutsche Zeitung, досі перебуває в «передвиборному стані» – розкидає наліво-направо гучні заяви та намагається різкими рішеннями сподобатись публіці – парламентарі-республіканці на своєму конгресі, що відбувся 27 січня у Філадельфії, не поспішали критикувати президента. Вони навіть погодилися підтримати його намір звести мур на кордоні між США та Мексикою і проголосувати за виділення на це грошей з бюджету – до 20 млрд доларів. Також республіканці підтримали вихід США з угоди Транстихоокеанського партнерства. Не протестували вони згодом і проти декрету Трампа про недопущення на американську територію біженців з шести ісламських країн Близького Сходу. І, звичайно ж, навіть не подумали заперечувати частковому скасуванню реформи системи охорони здоров'я, яку запровадив Барак Обама, – так званої Obamacare.
«Не позволям!»
Проте все ж таки знайшлося питання, з приводу якого навіть мовчазні сенатори та конгресмени від Республіканської партії піднялися та вчинили щось на кшталт бунту проти свого президента. Цим питанням стали висловлені Трампом наміри скасувати санкції проти Росії. Незважаючи на те, що ці наміри було оприлюднено у найм'якішій, теоретичній формі (сам Трамп казав, що, мовляв, «скасовувати санкції ще зарано» та, нагадаємо, пропонував «обміняти» скасування санкцій на позбавлення Росії ядерної зброї), вони викликали серед республіканської верхівки найбурхливіші протести – просто напередодні телефонної розмови між президентами США та Росії.
Лідери республіканської більшості обох палат американського парламенту, Сенату та Конгресу, мало не водночас виступили минулої п'ятниці із закликом до президента, в якому нагадали про необхідність зберігати санкції проти Росії, запроваджені через напад на Україну. Спікер палати представників, конгресмен від штату Вісконсин Пол Райан у своєму інтерв'ю американському виданню Politico заявив, що, на його думку, помилкою попереднього президента Барака Обами було занадто пізнє запровадження антиросійських санкцій. «Тому, вважаю, вони повинні залишатися чинними», – заявив він.
Вже згадуваний спікер Сенату Мітч Макконнелл у розмові із тим самим виданням заявив, що в жодному разі не погодиться із скасуванням санкцій проти РФ. «Росія зробила спробу втрутитися в американські вибори, – наголосив він. – Якщо і є у світі країна, яка заслуговує на наші санкції, то це Росія».
Ну й, звісно, свій голос до хору протестуючих лідерів Республіканської партії додав сенатор Джон Маккейн, один з найвпливовіших республіканців, відомий своєю послідовною проукраїнською позицією. Ще під час своєї подорожі до Маріуполя він встиг назвати Володимира Путіна злочинцем та пообіцяти українцям, що не дасть ані скасувати, ані бодай послабити санкції проти Росії, допоки та не поверне Крим та не забереться геть з Донбасу. Вдома, у США, він висловився трохи ґречніше: за його словами, він сподівається, що Трамп та його адміністрація «відкинуть нерозважливий курс», яким він вважає намагання послабити санкції. «Якщо він цього не зробить, – зауважив Маккейн, – я та мої колеги будемо працювати над тим, аби санкції проти Росії було зафіксовано законом». Таку ж думку висловив і сенатор-республіканець від штату Оґайо Роб Портмен: «Ми повинні залишатися на боці наших союзників у Східноєвропейському регіоні, а до них належить Україна».
Союзники теж проти
Слід також зважити, що перше внутрішнє повстання республіканських сенаторів та конгресменів проти Трампа було підтримано й зовні. Так, прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей, яка вважається чи не найближчою іноземною союзницею нового американського президента, вона першою серед лідерів країн та урядів світу відвідала Білий дім на особисте запрошення Трампа, наголосила, що «санкції проти Росії мають залишатися чинними та в повному обсязі, доки вона повністю не виконає Мінські угоди». Таку ж думку висловили канцлер ФРН Анґела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд.
Таким чином, європейці теж дали зрозуміти, що вкинуте Трампом у політичний обіг «послаблення або повне скасування санкцій проти Росії» може призвести до того, що вже західні союзники відсахнуться від Америки, тому що вбачають у Росії неабиякий фактор ризику для себе.
Саме тому, напевно, вийшло так, що під час телефонних розмов із Меркель, Олландом та японським прем'єром Синдзо Абе Дональд Трамп залишався у своєму овальному кабінеті сам (так принаймні стверджує американська преса), а от на переговори з Володимиром Путіним туди набилися мало не всі його найближчі радники (не було хіба що його зятя й водночас радника з питань Бльзького Сходу Джареда Кушнера). Були присутні віце-президент Майкл Пенс, очільник апарату Білого дому Райнс Прібас, старший радник Стівен Беннон та радник з національної безпеки Майкл Флінн.
Слід зазначити, що з цих чотирьох найближчих співробітників Трампа лише один, а саме – Майкл Флінн, вважається проросійським. Його часто можна було бачити в студії пропагандистського телеканала Russia Today, де він залюбки давав інтерв'ю. Інші троє так чи інакше належать до табору республіканських «яструбів», яких у симпатіях до Росії запідозрити важко. Скажімо, віце-президент Пенс під час передвиборної кампанії закликав «протиставити провокаціям з боку Росії американську силу», а на початку російської гібридної агресії проти України, в інтерв'ю виданню National Review, казав, що «амбіції російського ведмедя ніколи не вмирають, вони лише впадають у сон».
Щодо Стівена Беннона, то він ніколи не приховував своїх антипатій до режиму Путіна: ще в 2014 році в інтерв'ю виданню The Atlantic політик звинуватив адміністрацію Обами в слабкості, яка й дозволила Москві атакувати Україну. «Скоро ми побачимо розплату за це в таких місцях, як Україна, де Совєти (так Беннон назвав Росію, яка, на його думку, продовжує імперську справу СРСР. – «Главком») намагаються поширити свій вплив, а ми безпорадно дивимося на це через відсутність політичної волі», – заявив він три роки тому і виявився правий.
Тож нічого дивного немає в тому, що Дональд Трамп, який прилюдно сподівався на «фантастичні відносини з Путіним», раптом почав відгрібати назад і заявив, що скасування санкцій, мовляв, не на часі, а ці «фантастичні відносини» можуть скластися, а можуть і не скластися. У будь-якому разі сьогодні зрозуміло, що ні про яке скасування президенти США та Росії не лише не домовилися, а й узагалі не розмовляли. Тож фантастичним відносинам доведеться залишатися на невизначений час фантастикою, бо міфічного «друга Володимира» вельми не люблять цілком реальні радники американського президента. І їхня думка із цього приводу вперше з моменту вступу Трампа на президентську посаду переважила.
Борис Немировський, для «Главкома»
Коментарі — 0