Російська окупація Донбасу. Під прапором ОБСЄ?

В ході «нічних переговорів» телефоном лідери країн «Нормандської четвірки» (Україна, Франція, Німеччина, Росія) нарешті домовилися про розміщення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Повідомлення фактично такого змісту з’явилось сьогодні на сайті українського президента. Буквально там стверджувалось, що «Нормандська четвірка» одностайно «підтримала розгортання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі».

 Нагадаємо, створення такої озброєної місії є однією з ключових вимог Києва для  проведення місцевих виборів на окупованій території. Щоправда, в повідомленні прес-служби глави держави уточнено, що попереду консультації щодо деталей роботи місії, тобто говорити про конкретні умови ще зарано.

 У той же час на сайті президента Росії підсумок нічних консультацій був представлений зовсім у іншому ключі. Росіяни стверджують, що мова про створення нової місії не йшла. Річ лише у «підвищення ефективності (діючої) Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ шляхом надання їй додаткових повноважень, а також зміцнення Спільного центру з контролю і координації». «Це моніторингова місія на Донбасі, в нашому розумінні це не поліцейська місія», - уточнив речник Путіна, Дмитро Пєсков.

На сайтах президента Франції та канцлера Німеччини також повідомлень саме про поліцейську місію не було. Там можна лише знайти згадки про переговори щодо шляхів підготовки до виборів на Донбасі. 

Президент Порошенко зі свого боку ще раз закликав РФ вивести війська з окупованих територій Донбасу та звільнити заручників, а Путін за традицією намагався підвищити статус своїх маріонеток. Господар Кремля наголосив на важливості припинення обстрілу позицій сепаратистів та встановлення постійного діалогу України з терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР».

Що ж у підсумку?

Незважаючи на всі пекельні дискусії щодо створення цієї місії, які тривалий час розбурхували інформаційний простір України, в ОБСЄ таки дійсно напередодні висловили готовність направити на окуповані території сотню озброєних миротворців заради гарантування безпеки під час проведення місцевих виборів у разі дотримання сторонами конфлікту режиму припинення вогню. Навіть допускається можливість співпраці поліцейської місії з місцевими «правоохоронними органами» в Донецьку та Луганську заради забезпечення прозорої та безпечної роботи спостерігачів на виборчих дільницях.

«Це може бути поліцейська операція, яка проводитиметься для підтримки закону і порядку в регіоні. Вона покликана допомогти провести безпечні вибори» – Ламберто Зан’єр, генеральний секретар ОБСЄ.

Російський інтерес

Може скластися враження, що Росія, роблячи суперечливі заяви, торгується саме за умови розміщення поліцейської місії на Донбасі. Нещодавно, під час зустрічі міністрів закордонних справ «Нормандської четвірки», Сергій Лавров досить категорично виступив проти розміщення будь-якої «воєнізованої структури» під час проведення виборів на Донбасі, які начебто не можуть бути непрозорими. Сьогодні ж позиція російської сторони стала більш конструктивною. Очевидно, що сталось це під впливом рішучості США та ЄС стосовно продовження секторальних санкцій, строк дії яких проти Росії закінчується цього липня. Не хоче Кремль і посилення присутності військових формувань НАТО біля своїх кордонів. Нещодавно укріпленню оборони НАТО проти російської загрози пообіцяв сприяти новий Головнокомандувач збройних сил НАТО американський генерал Кертіс Скапаротті. Але Росія веде подвійну гру. Начебто не погоджуючись поки що на проведення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі, Москва планує виторгувати собі важливу роль в цій же місії.

Можна припустити, що Кремль погодиться на здійснення місії лише за умови, що її основний склад буде комплектуватися з представників РФ та її партнерів. Росія є членом ОБСЄ, тому їй ніщо не заважає брати участь в будь-яких заходах цієї організації. До того ж так Росія в очах західного істеблішменту зможе змінити імідж країни-агресора на реноме держави-миротворця. 

Росія водночас зможе вирішити ряд задач

- Завдяки згоді на проведення поліцейської місії ОБСЄ під час виборів на окупованих територіях Донбасу Москва нівелює приводи для критики російського керівництва та продовження міжнародних санкцій з боку Заходу на передодні парламентських виборів в Держдуму.

- Росія зможе легалізувати свою військову присутність на Донбасі. Військовий конфлікт з Україною буде заморожений, а для російського суспільства кремлівські ЗМІ намалюють перемогу «руського міра» в «ДНР» та «ЛНР», де стоятимуть російські війська під виглядом поліцейських ОБСЄ.

- Маючи можливість співпрацювати з «правоохоронними органами» сепаратистів, результати виборів в «ДНР» та «ЛНР» будуть викривлені не на користь  українських політичних сил, а на користь прибічників Кремля – терористів та найманців, які змінять автомат на мандати і портфелі.

Якщо Росія буде брати участь в поліцейській місії ОБСЄ, то про реінтеграцію Донбасу в правове поле України можна забути.

Абхазький сценарій

 До того ж Росія діє за вже відпрацьованим сценарієм замороження грузино-абхазького конфлікту початку 90-х. В суспільно-політичних колах України порівнюють поліцейську місію ОБСЄ, у разі участі у ній Росії та її союзників, з так званими «Колективними силами з підтримки миру Співдружності Незалежних Держав» (КСПМ), які ще відомі як «миротворці СНД», та Місією ООН зі спостереження в Грузії, яка діяла на території Абхазії та Південної Осетії в 1994-2008 рр.

«Формат, який би хотіла Росія, аналогічний присутності російських «миротворців» на Кавказі, в Абхазії, в Осетії. Умовно кажучи, сценарій поліцейської місії - легалізувати той окупаційний корпус, який стоїть на Донбасі, начепити на нього голубі каски і, звісно, організувати інклюзивні вибори серед своїх…», –Сергій Висоцький, народний депутат з фракції «Народний фронт».

Даний військовий контингент був створений на базі Збройних сил РФ за результатами переговорів, які проходили між сторонами грузино-абхазького конфлікту при посередництві Спеціального посланника Генерального секретаря ООН та підписання «Угоди про припинення вогню та роз’єднання« 1994 р. (Московська угода) Особистий склад даних «миротворців» налічував 1 561 російських військових озброєних 135 одиницями танків та бронетехніки, 30 мінометами, 267 автомобілями, гелікоптерами. Замість «роз’єднання» сторін конфлікту «миротворці СНД» фактично здійснювали окупацію Абхазії та в серпні 2008 р. надали підтримку загонам абхазьких сепаратистів, які захопили місцевість Верхнє Кодорі, яка була під контролем грузинських військових.

Аналогічних умов Росія хоче добитися і на окупованих територіях Донбасу, щоби під тінню миру тримати позиції українських військових під прицілом.

 Склад поліцейської місії доповнять «друзі Путіна»

Союзником Росії в Європі залишається Сербія. Балканська держава проводить подвійну гру в Європі, поєднуючи участь в процесах євроінтеграції з роллю «п’ятої колони» Росії в ОБСЄ. Головування Сербії в ОБСЄ минулого року не вплинуло на прогрес в питанні мирного врегулювання на Донбасі. Ця держава займала пасивну позицію з приводу протидії російській агресії, прикриваючись аргументами про свою «нейтральну позицію» та бажання грати роль посередника між ЄС та РФ в українській кризі. Белград навіть не приєднався до міжнародних санкцій, які діють щодо РФ.

Політичні кола Сербії з так званого «Патріотичного блоку» всупереч законодавству України відвідували окупований Крим, відкрито вітають анексію півострова. Виправданий Гаагським трибуналом Воїслав Шешель, сербський ультра-націоналіст та лідер «Сербської радикальної партії» погоджується з політикою Володимира Путіна в Україні. Його політична сила на останніх парламентських виборах в Сербії зайняла третє місце та пройшла до Скупщини (22 місця). 

«Я максимально підтримую президента Путіна, повернення Криму та Севастополю, наших братів в Луганську та Донецьку, які борються проти нацистів Західної України, яких привели до влади американці», – Воїслав Шешель, лідер «Сербської радикальної партії».

Лобіювати інтереси Росії в поліцейській місії ОБСЄ можуть також залежні від Росії в економічному та політичному плані країни-члени Організації договору колективної безпеки (ОДКБ), включаючи Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Вірменію.

Все буде виглядати так, начебто на Донбас введена поліцейська місія, більша частина якої складається з представників країн, які формально займають нейтральну позицію в українській кризі. Проте реально, вони будуть діяти в фарватері Росії.

В результаті поліцейська місія може виявитись угрупуванням проросійських силовиків, що не сприятимуть фальсифікаціям та провокаціям сепаратистів на виборах. Замість легитимної влади в окремих районах Донецької та Луганської області, Київ буде вимушений вести діалог з сепаратистами та терористами «ДНР» та «ЛНР», які будуть обрані місцевим населенням під дулом російського автомата.

ОБСЄ для України не зовсім зручна організація під егідою якої доцільно проводити поліцейську місію. Позиції Росії в ОБСЄ традиційно сильні. В 2010 р. нинішній прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв, а на той момент президент, навіть пропонував зробити ОБСЄ основою для єдиного простору безпеки – російської моделі колективної безпеки в Євразії з залученням держав-членів ЄС. Тому оптимальним рішенням питання забезпечення прозорих виборів на окупованих територіях мало стати розміщення на Донбасі миротворчих сил під егідою ЄС або НАТО, де серед членів нема Росії та її партнерів. Бо держава, відповідальна за розпалювання конфлікту на Донбасі, не може здійснювати миротворчу діяльність так, що враховувати інтереси України.

Автор - Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник, магістр політичних наук