Проміжні підсумки першої гучної антикорупційної справи невтішні
Вистава із затриманням та обранням запобіжного заходу голові Державної фіскальної служби Роману Насірову викликала багато питань щодо адекватності дій Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Суспільство з великим ентузіазмом сприйняло те, що правоохоронці взялися за чиновника такого калібру. Але дуже ймовірно, що Насіров не тільки не опиниться за ґратами, а ще й відсудить компенсацію у держави.
Всі вихідні адвокати Насірова затягували час: заявляли про відвід судді. Тож у Солом’янському суді столиці просто не виявилося нікого, хто б обрав їхньому клієнту запобіжний захід. Після того, як спливло 72 години, котрі за законом відведено для цього, Насіров міг би бути вільним, якби приміщення суду не заблокували активісти. Через своїх адвокатів підозрюваний поширив заяву, що хоча і може вважатися вільним, через суспільний резонанс планує «проявити громадянську ініціативу та продемонструвати готовність співпрацювати зі слідством та не залишати меж України».
Прокуратура вимагає арешту Насірова із можливим внесенням застави в рекордних 2 млрд грн. Саме на таку суму, на думку слідства, нині відсторонений від виконання обов’язків голова ДФС завдав збитків державі, коли приймав необґрунтовані рішення про відстрочення рентної плати за видобуток корисних копалин на користь бізнес-структур народного депутата Олександра Онищенка.
Від самого початку в історії з Насіровим дуже дивно виглядав пригодницький антураж. Детективи НАБУ в четвер 2 березня ввечері довго не могли потрапити до лікарні «Феофанія», куди після обшуків у його кабінеті оперативно перемістився підозрюваний. Історія з вахтером, який самотужки стримував силовиків, уже стала мемом. Коли вони все-таки прорвалися до лікарні, то зачитували підозру різко знепритомнілому підозрюваному о 23:50, хоча за Кримінально-процесуальним кодексом усі слідчі дії можна проводити до 22-ї години. Щоправда, закон передбачає виняток для особливих випадків, наприклад, коли підозрюваний може втекти. Саме цим дорікнув своїм колегам генпрокурор Юрій Луценко: «Генпрокурор навіть без юридичної освіти знає, що вручати підозру після 22-ї людині під загальним наркозом – табу. Варто виставити пост і зробити це вранці».
У НАБУ ж пояснюють, що вручення повідомлення про підозру є процесуальною, а не слідчою дією, тож на неї не поширюється норма про заборону. Проте чому було не провести всі ці дії зранку в п’ятницю, тим більше що Насіров діяв за «стандартною» схемою, відпрацьованою десятками «попередників» з інфарктами, і його поведінку нескладно було передбачити? Тоді рішення суду можна було спокійно отримати в понеділок, без нервів на вихідних і з дотриманням усіх процедур.
«Відповідно до КПК, підозра оголошується в день її складення, тож за процесом вони вчинили правильно, – пояснює юрист Денис Бугай. – Інше питання: вони потрапили у певне технічне непорозуміння, про яке всім відомо, – 72 години можуть сплинути у неділю, коли судді не працюють і затриманого потрібно буде відпускати. Якби Насіров після закінчення цього строку вийшов на волю, він залишався б підозрюваним. У нього на руках лишається клопотання про обрання запобіжного заходу, і він зобов’язаний з’явитися до суду на розгляд цього клопотання. Він може вільно пересуватися, лікуватися, виїжджати, зокрема за кордон. Якщо ж не з’явиться на суд, то далі приймається рішення про доправлення його до суду для обрання запобіжного заходу. Цього рішення вже достатньо, щоб оголосити його в розшук, у тому числі в Інтерпол».
Проте народний депутат Борислав Береза навів цілу низку факторів, через які справа Насірова може розвалитись, а сам він виставить себе потерпілим і оскаржить своє затримання в Європейському суді з прав людини. Окрім того, що підозру було зачитано в неправильний час та людині, яка стверджує, що була непритомною, депутат звертає увагу, що в суді Насірова помістили в клітку, хоча його не було визнано винним. Також окрему «подяку» Береза висловив тим активістам, які поїхали додому до судді, та тим, котрі заблокували приміщення суду. До всіх цих фактів ЄСПЛ може поставитись надто чутливо і навіть присудити Насірову компенсацію від держави. Тим паче у його численній команді адвокатів є колишній захисник Юрія Луценка, який виграв для того справу в Євросуді, домігшись статусу політв’язня. Власне, захист Насірова вже наполягає на тому, що обвинувачення порушує Конвенцію про права людини – зокрема, щодо права на життя та заборони катувань.
Нардеп-антикорупціонер Сергій Лещенко вважає такий сумбур із затриманням Насірова ще одним проявом внутрішнього конфлікту між керівниками НАБУ і САП – Артемом Ситником та Назаром Холодницьким: «За моєю інформацією, підозра була готова давно, і це на совісті Холодницього, чому її було підписано в четвер, а не в інший день. Бо інакше можна було додати ще один можливий день для судового розгляду щодо запобіжного заходу. НАБУ взагалі незадоволене тим, як САП підтримує їхні провадження, як працюють процесуальні керівники, підписують підозри. У нас були слухання в комітеті і пролунало багато прикладів того, як Антикорупційна прокуратура блокувала або пригальмовувала провадження. У випадку з Насіровим, можливо, ті, хто планував такі сценарії із затягуванням, не могли передбачити резонансу, що виник. Тому можуть зараз навіть шкодувати, що пішли таким хитрим шляхом».
Виконавчий директор Центру протидії корупції Дар'я Каленюк підтверджує, що в САП дуже неспішно приймають рішення про підписання підозр: «Потрібно розуміти, що Насіров – це недоторканна людина у владі, безпосередньо пов’язана з Петром Олексійовичем Порошенком. Тому величезний опір і тиск з боку влади був, є і буде в цьому провадженні. Але краще вже було вручити цю підозру вночі, ніж дозволити Насірову втекти. Якби НАБУ не оголосило про підозру, підписану станом на четвер, у п’ятницю треба було б заново її підписувати у антикорупційних прокурорів. А їхні часті проколи свідчать або про повну профнепридатність прокурорів, або про політичну заангажованість і залежність. Ця справа – тест не лише для НАБУ, а й для САП, і для суддів, які розглядатимуть дане кримінальне провадження».
Наразі захист Насірова обрав тактику максимального затягування вибору запобіжного захисту. За словами депутата Мустафи Найєма, який чергує в залі суду, варіантів чотири: арешт із правом внесення застави в розмірі 2 млрд гривень; арешт із правом внесення застави в порівняно невеликому розмірі; домашній арешт; особиста порука або зобов'язання.
За інформацією джерел «Главкома», затримання головного фіскала було інспіровано іноземними партнерами, які мають вплив на НАБУ та вимагають реальних результатів боротьби з корупцією. Йдеться про американців, які втомилися від обіцянок, що не виконуються Києвом. Керівники нових антикорупційних органів мають тривалі і тісні контакти з американським посольством, де їх запевнили у підтримці.
Первинна версія про те, що Насірова міг покарати президент за несанкціоновані рішення, розпалась через подальші дії влади у цій справі. Власне, десантування до суду одіозних депутатів від БПП Олександра Третьякова та Гліба Загорія мав на меті донести до Насірова, що це не війна Порошенка проти нього, аби носій вельми цікавої та делікатної інформації не почав з переляку здавати всіх «з потрохами». А шанси вийти з цієї історії з мінімальними втратами у Насірова, прямо кажучи, немалі, особливо враховуючи, яку команду адвокатів він може собі дозволити (на сьогодні їх дев’ять).
Окрім процесуальних накладок, які було допущено антикорупційними органами під час затримання глави ДФС, досить мляво виглядає саме звинувачення, яке можуть перекваліфікувати в службову недбалість. ДФС має право на реструктуризацію платежів, проте у НАБУ упирають на те, що попри реструктуризацію структури Онищенка нічого не платили. Але ще треба буде довести, що Насіров діяв так заради власної вигоди.
«Зверніть увагу: Насірову інкримінують не корупційні дії, а лише зловживання службовим становищем, що могло завдати збитків державі, – наголошує депутат від Радикальної партії Ігор Попов. – Якщо у справі немає доказів особистого корисного інтересу, не задокументовано факт злочинної змови групи осіб чи факт передачі коштів – справа не мала перспективи. Єдиний наслідок усієї цієї вистави – усунення Насірова з посади. Нове керівництво продовжить використання тих самих схем».
Хоч як це пафосно звучить, але справа Насірова – це дійсно нечуваний досі виклик для нових антикорупційних органів. Тому і викликає великий подив, чому вона із самого початку була обставлена як погано зіграний водевіль.
Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0