Страшний сон Ганапольського. Як працюватиме закон про мовні квоти у ЗМІ

Минулого року в прямому ефірі одного з каналів ведучий Матвій Ганапольський у запалі чергової «мовної» дискусії заявив: «Якщо хтось підійде до мене, навіть Порошенко, і скаже, якою мовою мені розмовляти в моєму ефірі з моїми глядачами, це буде останній день моєї роботи в ЗМІ України». Тоді темою ефіру було ймовірне введення квот на українську мову в ефірі радіо та телебачення. Що ж, тепер до виконання погрози Ганапольського лишився лише один крок. І цікаво, чи дотримається Матвій Юрійович своєї обіцянки?

Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про мову аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації. Якщо депутати приймуть цей документ в цілому, українські телекомпанії зобов’яжуть дотримуватися жорсткого мовного режиму. Проект передбачає, що національні телекомпанії мають транслювати 75% свого контенту українською мовою, а регіональні - не менше, ніж 50%. Стосуватимуться ці зміни телеорганізацій, які здійснюють ефірне та (або) цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, однак ніяк не зачепить телеканали, які мовлять лише через кабельні мережі, через супутник чи в інтернеті.

Варто зазначити, минулої осені Рада ухвалила закон, яким встановила мовні квоти для пісень на радіо, він нині успішно діє.

Мова новин і аналітичних передач

Законопроект передбачає, що вимоги дотримання мови стосуватимуться лише ведучих у студії, запрошені гості або коментатори у новинних сюжетах зможуть безперешкодно говорити, наприклад, російською. Щоправда є одне «але». Регулярно «юзати» одного і того самого іншомовного гостя канали не зможуть, бо тоді його постійна присутність в ефірі матиме «ознаки діяльності диктора (ведучого) передачі». Законопроект також передбачає дотримання мовної квоти у два часові періоди, з 7:00 до 18:00 і з 18:00 до 22:00. Це зроблено до того, аби телеканали, які полюбляють демонструвати випуски новин російською мовою в прайм-тайм, переглянули свою редакційну політику, збільшивши частку української в найбільш комерційно привабливий час доби.

«Диференціація за часовим принципом потрібна для чіткості замірів, аби уникнути зміщення вимірювальної шкали в бік, наприклад, не праймового часу», - пояснює в коментарі «Главкому» Вікторія Сюмар, народний депутат з «Народного фронту», автор «мовного законопроекту». Вона пояснила, що необхідності робити заміри після 22:00 немає сенсу, оскільки кількість глядачів в цей часовий період значно зменшується.

Медіа-експерт Отар Довженко введення квот на окремі часові проміжки пояснює необхідністю унеможливити імітацію виконання закону з боку телекомпаній за прикладом того, як виконують свій закон радіоканали. «Там мовники дуже хитро викручуються. У них рахується не час звучання пісень, а кількість треків. Тому вони ставлять на виконання  україномовні треки по 20 секунд звучання на кожен. Ці 20-секундні проміжки, відповідно, вважаються звучанням пісні. Таким чином вони виробляють свою україномовну квоту і далі крутять російські пісні. Щоб уникнути такого хитрування на ТБ законотворці і запровадили квотування прайму», - пояснює експерт. 

Мова фільмів і музики

Пункт 5 законопроекту передбачає, що при обчисленні частки передач та (або) фільмів виконаних українською мовою враховується загальна тривалість фільмів та передач, які створені, дубльовані, або озвучені українською. Іншими словами, російські фільми, які більшість телеканалів нині просто субтитрують українською, після ухвалення закону в цілому вважатимуться такими, які транслюються іноземною мовою.

Проект Закону допускає використання іноземною «музичних творів з текстом (пісень), які є частиною передачі не музичного жанру, та використані в ній лише як звуковий супровід». В той же час в музичній передачі, аби вона вважалася українською, достатньо, аби ведучі розмовляли українською, а от кліп може бути іноземною. Обов’язковість української в музичному творі стосуватиметься лише демонстрації кожного п’ятого відеокліпу під час телепередачі. «Ми ввели норму, що кожен п’ятий кліп під час трансляції, наприклад, якогось хіт-параду має бути україномовним. В разі, якщо і ведучі розмовляють українською, цей продукт вважатиметься таким, який демонструються державною мовою і не порушує закон», - пояснює Вікторія Сюмар.

Які українські канали найбільше шанують державну мову

Дані Нацради з питань телебачення і радіомовлення

Якою буде мова новинного і аналітичного ефіру?

Вікторія Сюмар
народний депутат з «Народного фронту», автор «мовного законопроекту»

Телеканал не може зобов’язати когось тільки українською мовою. До другого читання у нас можуть бути правки в цій нормі. Я би пропонувала, щоби тільки в прямому ефірі допускалася російська мова. А в інший час або були субтитри, або дублювалося. Але ми ще дискутуватимемо щодо цього. Тут є зауваження громадських організацій і я їх розумію.

А от постійні учасники ток-шоу, які у нас традиційно засідають по п’ятницях в ефірах і розмовляють неукраїнською підпадатимуть під обмеження, накладені майбутнім законом. Проте закон не може деталізувати до того, аби виписати, що таке постійна і непостійна участь в ефірах. З цим визначатися буде Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, прописуватиме для себе відповідні рекомендації, розробляти методологію вимірювання. Ми з ними про це ведемо переговори зараз.

Зураб Аласанія
екс-голова Національної телекомпанії України

Питання дуже спірне. Ми не можемо примусити говорити людей тією мовою, яку вони не знають взагалі. Ми маємо забезпечити або субтитри, або перекладача – так було завжди, нічого такого в цьому немає.

Євгеній Кисельов
екс-журналіст телеканалу NewsOne

Питання про квоти на українському телебаченні і будь-які питання, пов’язані із українською мовою зараз не є найтерміновішими. У ситуації, коли йде війна, коли анексований Крим, коли колосальні проблеми у економіці, коли не переможена корупція, коли буксують багато законопроектів, коли по суті не пройшло жодних змін за три роки після Майдану,  немає більш важливого питання, аніж займатись законотворчістю у цій сфері. Мені просто хочеться подивитись, які настрої будуть після прийняття цього закону і його виконання у тих регіонах України, від яких дійсно залежить майбутнє країни...

Отар Довженко
медіа-експерт

Самі ведучі, які зараз говорять російською переважно, можуть перейти на українську. Все буде гаразд, в цьому не бачу проблем. Є ведучі-росіяни, які не знають українську. Очевидно їм буде важко, вони можуть використовувати ті 25%, що лишаться.

Якою буде мова розважального ефіру?

Вікторія Сюмар

Якщо це власне виробництво фільму, мова якого, наприклад, є російською, то впродовж року він зараховуватиметься до квоти українською (а далі має дублюватися українською). А якщо це серіал, виготовлений у Росії, то він обов’язково має бути дубльований одразу. Норма про те, за скільки часу телекомпанії мають перевести свою продукцію на українську є питанням до дискусії.

Зураб Аласанія

Потрібно дати телекомпаніям хоча би три-чотири місяці на виконання закону. А так законодавці зробили погану річ (передбачили в перехідних положеннях те, що виконання закону має початися за місяць після його оприлюднення). Місяць – то занадто мало.

Я задоволений цим законом. Давайте згадаємо титрування і переклад у кінотеатрах, як люди збуджувались від цього. Де воно зараз? Ніхто не помічає, якою мовою там йде. Потім були мовні квоти на радіо. Було обурення дуже страшне… За декілька років постане українська музична індустрія, студії  нові, виконавці. Про телевізійні квоти я думаю те саме.

Євгеній Кисельов

Не існує готового програмного продукту українською мовою у такій кількості на ринку і навіть для того, щоб купити іноземні програми, фільми, серіали і перекласти їх українською, титрувати або дублювати треба набагато більше часу (ніж передбачено - один місяць). Вся ця історія абсолютно політична…

Отар Довженко

Я думаю, що перейти за один місяць абсолютно реально. За бажання. Інше питання, що їм цього не захочеться.  Перш за все тому, що це невигідно. Але це абсолютно реально. Особливо, якщо це робити влітку, коли вони все одно показують всякий відстій.

Найбільша проблема із серіалами. Тому що серіали йдуть переважно російськомовні і дублювати їх телеканали не хочуть. Це буде дуже дорого. Я думаю, це буде їх найбільш гнітити і вони будуть більше намагатися від цього відкрутитися. В принципі там, де ведучі - не росіяни, наприклад, на СТБ прекрасно можуть говорити українською, проблем не буде. Просто їхні маркетологи сказали їм колись, що наша аудиторія ліпше сприймає, коли говорять російською мовою, тому вони і говорять російською.

Я думаю, що буде йти боротьба за серіали, тому що «Україна» та «Інтер» прекрасно розуміють, що їм окрім російських серіалів немає чим привабити аудиторію. Та я до кінця не вірю, що депутати це ухвалять. Мені більше здається, що це така більше політична лякалка.

Впродовж наступних двох тижнів Комітет з питань свободи слова і інформаційної політики має внести правки до законопроекту, і внести до парламенту для ухвалення у цілому. Однак нині до нього вже є критичні зауваження. Так, зокрема, не зовсім зрозуміло виписана диференціація між національним і регіональним мовленням. Законопроект називає національною телерадіокомпанію, якщо вона веде мовлення на дві або більше областей. Але як це стосується кримськотатарських медіа, які «прописані» або в Києві, або в Херсонській області, які ведуть мовлення більш ніж дві області. Якщо супутникового ATR це не стосується, то кримськотатарське «Радіо Мейдан», яке працює в південних областях України, розповсюджує свій контент і на інші регіони. Підпадання під квоти, встановлені для національних телерадіоорганізацій, просто нівелює саму суть, за якою це радіо було створене, пояснює нардеп від БПП Рефат Чубаров. Його колега по фракції Вадим Денисенко вважає, що документ цілком готовий, аби стати законом. «Тепер головне дотиснути, щоб закон прийняли в цілому. Найгірше, що з ними може бути, так це почати сваритися на тему «а чому лише 75%?» Квоти на радіо вже діють і працюють. Те саме потрібно терміново зробити і на телебаченні», - написав він на своїй сторінці у Facebook.

Результати опитування Главкома, проведеного у січні 2017-го, показали: більшість користувачів Інтернету не проти, аби мовне регулювання було застосоване і до газет та сайтів.