«Улюблений банкір» Порошенка. Список усіх, хто може замінити Гонтареву

Сьогодні Валерія Гонтарева, епопея з відставкою якої затягнулася вже до непристойності, таки оголосила відповідну заяву. «Мою місію повністю виконано – реформи зроблено», – переконана голова Нацбанку. Тепер за її відставку має проголосувати Верховна Рада за поданням президента. Так само має бути призначено нового керівника регулятора. Останнім часом Гонтарева неодноразово казала, що готова йти: в одному зі своїх інтерв’ю вона навіть зізналася, що передала президенту кандидатури, які можуть її замінити. Також про вже написану заяву Гонтарева заявила активістам, які приїхали пікетувати її будинок, але уточнила, що за її відставку відповідає президент та Верховна Рада. Втім, у самому НБУ довгий час спростовували факт того, що заяву написано.

Вочевидь, президент прискіпливо обирає найбільш комфортного для себе наступника Гонтаревої. Пов’язана з Порошенком через інвестиційну компанію ICU, вона була саме такою людиною. Приклад Гонтаревої показовий у плані того, наскільки президент чіпляється за «своїх» людей, навіть якщо на них ллється злива негативу. Сама Гонтарева, яка за минулий рік отримала сукупний дохід у розмірі 57 мільйонів гривень, переконує, що її команда впоралась із чисткою банківської системи від «хворих» установ та кишенькових банків. Останньою великою операцією регулятора стала націоналізація Приватбанку, яка загалом відбулась без очікуваних песимістами глобальних катаклізмів.

Щоправда, до методів такої чистки є багато питань, зокрема у правоохоронців. НАБУ, наприклад, нещодавно проводило обшуки в Нацбанку в зв’язку зі зловживаннями чиновників під час ліквідації фінустанов, приміром Платинум Банку. Щодо останнього є особливі питання до «правої руки» Гонтаревої – її заступниці Катерини Рожкової, яка сама свого часу виконувала обов’язки голови правління цього банку. До того ж історія з «Платинумом» пов’язана з історією банкрутства банку «Михайлівський», в яку навіть був змушений втрутитись президент.

Також НАБУ зараз перевіряє виділення Нацбанком рефінансування деяким банкам, унаслідок чого за кордон було виведено сотні мільйонів доларів. А напередодні прощальної прес-конференції Гонтаревої з’явилась інформація про те, що Печерський райсуд Києва в своїй ухвалі від 24 березня 2017 року визначив, що у період з 2012 по 2014 роки включно невстановлені службові особи державних банківських установ, за попередньою змовою групою осіб, шляхом укладення неринкових контрактів через махінації з ОВДП заволоділи коштами на загальну суму близько 500 мільйонів гривень. І однією з компаній, в інтересах якої діяли ці «невстановлені особи», була саме ICU, співвласницею якої до призначення в Нацбанк була Гонтарева. Тож у неї після завершення її «місії» є багато підстав опинитись під кримінальним переслідуванням. Втім, Гонтарева – це вже минуле, хоча вона висловила готовність працювати ще місяць після подання заяви. Тепер питання: кого Порошенко запропонує парламенту на зміну заповзятливій голові НБУ?

Серед персон, прізвища яких на слуху, – Роман Шпек, Богдан Данилишин, Володимир Лавренчук, Костянтин Ворушилін та Олександр Гриценко. У кожного з цих кандидатів є свої плюси і мінуси, своя наближеність-віддаленість від президента. Також слід враховувати, аби новий голова НБУ був на гарному рахунку на Заході, бо йому прийдеться працювати в тісній зв’язці з західними кредиторами.

Роман Шпек має дуже довгий послужний список – екс-міністр економіки та колишній віце-прем’єр, працював віце-президентом Альфа-банку, а зараз працює в цьому банку радником. Також був радником Віктора Януковича за часів його президентства, а після 2014-го очолив раду Незалежної асоціації банків України. Як колишній дипломат, Шпек є неконфліктною фігурою, але є великі питання щодо його керованості, що для Петра Олексійовича часто є ключовим критерієм.

Більш прогнозованим для президента кандидатом міг би стати керівник державного Укрексімбанку Олександр Гриценко, який колись очолював управління з роботи із комерційними борговими зобов’язаннями Міністерства фінансів, а пізніше був віце-президентом з боргових ринків лондонського Standard Bank. Власне, після кількох років життя в Лондоні він у 2014 році повернувся в Україну, де і очолив «Укрексім», який держава, на відміну від інших держбанків, продавати не збирається. За даними журналіста Олександра Дубинського, в банківських колах Гриценка називають «племінником Порошенка», а за час його роботи в банку суд розстрочив не чужим для президента компанії «Богдан моторс» та її дочірньому підприємству виплату 390 мільйонів гривень боргу перед цією фінустановою на 10 років.

Ще один варіант, який непогано виглядає для Порошенка в плані особистої відданості – екс-міністр економіки в другому уряді Юлії Тимошенко Богдан Данилишин. Після приходу до влади команди Януковича на Данилишина було заведено справу – Генпрокуратура звинуватила його в завданні збитків державі при проведенні закупівель аеропортом «Бориспіль» і оголосила в міжнародний розшук. Данилишин на той час уже був у Празі, де і отримав згодом політичний притулок, запевняючи, що живе на невеликі гроші, отримані за читання лекцій. Цікаво, що, перебуваючи в Чехії, Данилишин на всі лади розхвалював тодішнього голову Нацбанку Сергія Арбузова, якого називав «людиною з широкими міжнародними зв'язками, авторитетом у фінансових і банківських колах світу, рівновіддаленою від усіх олігархічних структур». У 2014 році екс-міністр повернувся до України, а в жовтні 2016-го президент за своєю квотою призначив його членом ради НБУ, яка одразу обрала його своїм головою. За таке «воскресіння», мабуть, Петро Олексійович може розраховувати на певну вдячність.

Володимир Лавренчук, на відміну від Данилишина, – кадровий банкір, який працює в цій системі з 1988 року, коли почав кар’єру в Ощадбанку. Далі були Укрінбанк, «Райффайзен банк Україна», і вже більше десяти років Лавренчук очолює правління «Райффайзен банку Аваль», підконтрольного австрійській банківській групі. Банкір посідає найвищі рядки в численних рейтингах топ-менеджерів, у тому числі в 2014-му був визнаний найбільш відкритим банкіром для спілкування із журналістами. У Лавренчука, на відміну від Гонтаревої, яка радила його кандидатуру Порошенку, – чудова українська мова, якою він розмовляє принципово. Лавренчук має широкі зв’язки на Заході, але чи потрібна Порошенку така надто самостійна фігура на чолі Нацбанку – питання. Як і те, чи має очолити установу «чистий» банкір.

Персона чинного голови Фонду гарантування вкладів Костянтина Ворушиліна виглядає в списку претендентів дещо дивно, але в нього є беззаперечна перевага: з 1996 року він займав топ-позиції в структурах, що належали Порошенку, – банку «Мрія» (більше 10 років), Міжнародному інвестиційному банку та корпорації «Богдан». Щоправда, відверта близькість до президента може зіграти і в мінус – така кандидатура ризикує викликати спротив сесійної зали, без якої голову Нацбанку не обрати.

Серед екзотичних варіантів також лунають прізвища Арсенія Яценюка, Віктора Ющенка та навіть Лєшека Бальцеровича. Обрання в Нацбанк іноземця, що багато хто вважає найкращим варіантом, впирається в норму закону – це може бути тільки громадянин України, який постійно проживає в державі.

Питання обрання нового глави регулятора може бути порушено сьогодні на зустрічі фракції Блоку Порошенка з президентом. Нагадаємо, що це – останній пленарний тиждень перед травневими святами, і якщо президент та парламент не вирішать відставляти Гонтареву вже цього тижня і оперативно призначати її наступника, це означатиме, що кадрову проблему в НБУ буде вирішено не раніше середини травня.

Хто може стати главою НБУ

Павло Вуєць, «Главком»