Утилізація зброї на папері, або Чому країна пахне порохом

На один день тема вибухів на складах військової частини А1119  у селі Калинівка, що під Вінницею, вийшла у топи новинних стрічок. Про версії спалаху надзвичайної ситуації говорилося багато, але конкретної інформації і фактів не так багато. Найбільше їх зібрав «Главком» у матеріалі «Провісники Апокаліпсиса. Що передувало вибухам у Калинівці і чому про це мовчить влада?»

Але тепер, коли вибухи вщухли, варто загострити увагу на іншому боці «медалі».

Увечері 27 вересня позаштатний радник президента України, помічник міністра оборони Юрій Бірюков в ефірі 5 каналу наголосив, що частина снарядів, які розривалися у Калинівці, є списаними і підлягають утилізації. «На сьогодні боєприпаси в країні не утилізуються…», - визнав він.

Ближче до ночі свого помічника доповнив міністр оборони Степан Полторак, заявивши на засіданні воєнного кабінету за участю президента таке: «Цей арсенал потенційно міг прийняти 140 тис. т (боєприпасів – «Главком»). Там знаходилось 83 тис. т. З них 68 тис. т - боєприпаси, готові до застосування, решта - це компоненти до боєприпасів та металобрухт».

Обидві заяви справляють враження безпорадності і фактично є констатацією недопрацювань влади. Про те, що з арсеналу Калинівської військової частини слід активно було вивозити зброю і снаряди на утилізацію, говорили документи, котрі підписували більшість прем’єр-міністрів. Останній з них - перелік боєприпасів, що підлягають утилізації у 2017—2021 роках – був затверджений 18 серпня цього року на засіданні Кабміну.

У ньому сказано, що чекають на знищення понад 3 тисячі патронів калібру 7,62 мм, 1943 року виготовлення; понад 13 тисяч патронів калібру 23 мм з осколково-фугасно-запалювальним снарядом, 1972 року виготовлення; 90 ручних осколкових дистанційних гранат оборонної дії Ф-1, 1961 року виготовлення; 65 тактичних ракет 9М21 (схоже, про них говорив пан Бірюков на всю країну: у Калинівці вибухнула частина ракет «Луна» - «Главком»).

Крім цього, «Главком» проаналізував урядові розпорядження за останні десять років, які були присвячені цій проблематиці. У вказаних документах йдеться про необхідність утилізації тисяч снарядів радянської доби, частина з яких є ровесниками Другої світової війни. Якщо за часів помаранчевої влади відповідальність за утилізацію ділили три держоргани (Міністерство оборони, Міністерство промислової політики та Національне космічне агентство), то з 2012 року цим процесом заправляє виключно Міноборони. Концентрація повноважень в одних руках, на жаль, не говорить про ефективність.

За даними проекту «Мерлін», який посилається на звіти Казначейства, на вересень 2017 року за бюджетною програмою «Утилізація боєприпасів та іншого військового майна… баз і складів ЗСУ» Міністерство оборони встигло витратити 53,7 млн. грн із запланованих 140,8 млн. грн. Постатейно картина така: на утилізаціію непридатних та надлишкових боєприпасів використано 17,32 млн. грн; ракетного палива – 15,88 млн. грн; озброєння, військової техніки і іншого військового майна – 7,82 млн. грн.

Крім цього, у 2016 році за аналогічною бюджетною програмою утилізації боєприпасів Міністерство оборони встигло освоїти 76 млн. грн із 82 млн. грн, у 2015 році – 76 млн. грн із 96 млн. грн.

Хронічне недовикористання бюджетних грошей має різне пояснення. Ще 2008 року Державна аудиторська служба виявила низку факторів, що негативно впливають на процес. Насамперед це кульгавість організації підготовки до утилізації боєприпасів. Зокрема, у 2007 році через банальний непоспіх (відповідний перелік був прийнятий Кабміном на початку липня – ред.) утилізовано на 4,1 тис. тонн боєприпасів менше (або на 21%), ніж  2006 року.

Майже десять років тому аудиторська служба згадувала і злощасну нині військову частину А1119  у селі Калинівка. Ревізори наголошували, що розбирання реактивних снарядів безпосередньо на арсеналі військової частини дозволило б зекономити, щонайменше, 1,9 млн грн. бюджетних коштів!

для перегляду - натисніть на зображення

Ложкою дьогтю і «вибухонебезпечній» урядовій бочці Гройсмана стало уточнююче речення: Міноборони забезпечує утилізацію боєприпасів, в межах, передбачених у державному бюджеті видатків на ці цілі.

Схоже, що в Калинівці ще й досі припадали б пилюкою непотрібні снаряди, якби не бабахнуло… У пожежному режимі 27 вересня уряд обійшов бюрократичний механізм і виділив 23,5 млн. грн для здійснення заходів, пов’язаних з очищенням від вибухонебезпечних предметів території Калинівки та прилеглих населених пунктів.

Решті ж небезпечних складів України залишається сподіватися, що грім у них не гряне, і чекати, коли до них дійде державне фінансування.