Як мільярдери Гереги захотіли вступити у кооператив «Дружба»

Користувачі столичної автостоянки «Дружба» подали до суду на власницю мережі «Епіцентр» Галину Герегу за перевищення посадових обов’язків щодо земельних питань під час перебування на посаді заступника мера столиці. Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення і доручила провести досудове розслідування Національному антикорупційному бюро. А на 22 лютого призначено перше засідання Печерського райсуду щодо відкриття кримінального провадження на Галину Герегу за статтею перевищення посадових повноважень.

Протистояння із власницею «Епіцентру» загострилося після того, як наприкінці грудня було здійснено спробу знести автостоянку «Дружба» в Дніпровському районі на Стальського, 29. Виконувати замовлення міська влада відрядила співробітників комунального підприємства «Київблагоустрій» у супроводі кількох десятків поліцейських.

Столична влада класифікувала спірну автостоянку як… МАФ, тобто тимчасову споруду. При тому, що стоянка працює понад 30 років і має інфраструктуру, створену відповідно до містобудівного законодавства.

Свої звинувачення на адресу Гереги автолюбителі пояснюють тим, що на землю стоянки (1,49 гектара) претендує розташований поруч будівельний гіпермаркет «Епіцентр» і столична влада нібито стала на бік власників цієї торгової мережі – відомих мультимільйонерів та політиків Галини та Олександра Герег. Але керівництво «Епіцентру» спростовує свою причетність до спроби знесення автостоянки. За словами представників мережі, які неофіційно поспілкувались із «Главкомом», «якби «Епіцентр» справді замовив «Київблагоустрій» та ще й оплатив цю послугу, автостоянки там уже б не було».

Примус до миру

«Цей конфлікт потрібно вирішувати лише мирним шляхом – показати всьому суспільству, як можна нормально вийти з цієї ситуації, а не з шинами чи плакатами. Ми ж розуміємо цих людей (користувачів автостоянки. – «Главком»), їм буде надано інше місце – це буде узаконена автостоянка», – повідомив «Главкому» заступник генерального директора ТОВ «Епіцентр-К» Іван Черноног.

«Вже один раз ми судилися і дійшли до Вищого господарського суду, але тоді автостоянка була у складі кооперативу «Дніпровський». Усі судові інстанції приймали рішення на користь комунального підприємства «Київпастранс» та «Епіцентру». Але одного дня із кооперативу «Дніпровський» зробили кооператив «Дружба», і тому судова тяганина вийшла на нове коло. Але навіщо це потрібно, якщо ми даємо їм узаконену стоянку, якщо ми готові добудувати чи перебудувати там адміністративне приміщення і так далі?» – запевняє Іван Черноног.

Проте користувачі автостоянки «Дружба» відмовляються переїжджати, аргументуючи тим, що на запропоновані ділянки належним чином не оформлена дозвільна документація, до того ж закінчується строк їхньої оренди. «Автостоянка «Дружба» успішно функціонувала, аж поки поруч у 2004 році не поселився багатий сусід – «Епіцентр». Власники почали активно розвивати свою мережу і вирішили: чом би не захопити землю стоянки для створення додаткових торгових приміщень?» – так прокоментував «Главкому» ситуацію користувач автостоянки, колишній працівник сфери контролю за благоустроєм столиці Володимир Сергєєв. 

Тепер цей затяжний конфлікт розглядатиме суд. 31 січня відбудеться друге засідання Вищого господарського суду, де вирішиться, чи повинна автостоянка звільнити ділянку на Стальського, 29. Відомо, що в 2011 році, коли заступником мера Черновецького була Галина Герега, рішенням  Київської міської ради землю під автостоянкою передали комунальному підприємству «Київпастранс», який разом з інвестором, тобто «Епіцентром», планував там збудувати низку об’єктів. Це рішення міськради кооператив «Дружба» теж оскаржує.  Наступне засідання Дніпровського райсуду у цій справі заплановане на 3 лютого, про що пізніше.

Однією з умов згаданого рішення від 2011 року було перенесення автостоянки, його не виконано. В рівноцінності запропонованої  «Київпастрансом» ділянки на перенесення стоянки сумнівається й суддя Олена Поляк – на попередньому засіданні Вищого господарського суду (19 січня) вона закликала адвоката «Київпастрансу» Яніса Песиголовця «не маніпулювати фактами… бо скарги будуть в Європейському суді».

Адвокат кооперативу «Дружба» Сергій Жигун у Вищому госпсуді спростував твердження «Київпастрансу» про те, що кооператив нібито штучно уникає перенесення автостоянки на запропоновані ділянки. Він послався на висновки Інституту держави і права ім. Корецького Національної академії наук щодо ситуації із землею автостоянки, які збігаються з вимогами кооперативу «Дружба».

Щоб зрозуміти суть конфлікту, варто згадати історію зародження цієї проблеми.

Чия земля?

Передумовою конфлікту стало розпорядження Київської міської держадміністрації №1374 від 28 липня 2003 року про залучення інвесторів для реконструкції низки об’єктів «Київпастрансу».

«Відбувся конкурс, його переможцем став «Епіцентр». У результаті «Київпастрансу» було відведено кілька земельних ділянок: у постійне користування – 1,6 га, а решту – в оренду. Загалом було виділено 2,7 гектара, куди також ввійшла ділянка під автостоянкою «Дружба». Ці ділянки виділено для реконструкції лінійно-диспетчерської станції, перенесення споруд маслогосподарства, торговельно-складських приміщень (для «Епіцентру». – «Главком») та будівництва паркінгу по вул. Микитенка, 6–8, здатного розмістити 400 автомобілів», – повідомив «Главкому» представник дирекції будівництва «Київпастрансу» В’ячеслав Мандибура.

Київська міська рада 15 грудня 2011 року (рішення №944/7180) зобов’язала «Київпастранс» перенести існуючу автостоянку, а також вирішити питання майнових відносин.

Перенесення автостоянки «Дружба» в інше місце «зависло» через недовіру мешканців до «Київпастрансу» та «Епіцентру», хоча представники комунального підприємства і торговельної мережі запевняють у надійності своїх пропозицій. «Ми вже кілька разів продовжували оренду тих ділянок, куди ми пропонуємо перенести автостоянку. Ми неодноразово зверталися до керівників кооперативу «Дружба» із пропозицією створити робочу групу, щоб розробити механізми переходу, але вони переконані, що виграють суди. Хоча ще жодного не виграли і не виграють. У них немає жодних документів на цю землю на відміну від «Київпастрансу», – переконаний Іван Черноног.

«Дружба» VS «Київпастранс»

Дійсно, відповідно до вищезгаданого рішення Київської міської ради, «Київпастранс» у 2012 році оформив державні акти на передані йому ділянки, у тому числі й на землю кооперативу «Дружба». Саме тому в судовому порядку намагається звільнити цю ділянку.

Але чому ж кооператив «Дружба» не оформив державний акт на свою ділянку, якій ще в 2007 році було присвоєно кадастровий номер, про що свідчить витяг з технічної документації №Ю-07551-2007? Керівництво кооперативу «Дружба» стверджує, що в березні 2011-го вже завершувався процес виготовлення документації на землекористування ділянкою під автостоянкою – відповідно до змін 2009 року в Земельному кодексі. 

«У березні 2011-го, коли вже завершували виготовлення проекту землеустрою, у владних кабінетах міськради почали різко гальмувати цей процес, ховаючи під сукном уже виготовлені документи. Натомість у грудні міськрада ухвалила рішення про передачу нашої землі «Київпастрансу», з яким ми тепер повинні боротися», – пояснює голова правління кооперативу «Дружба» Ганна Болтенкова.   

Члени кооперативу «Дружба» створили ініціативну групу і в листопаді 2016-го подали позов до Дніпровського райсуду з вимогою скасувати рішення Київради про передачу землі під автостоянкою комунальному підприємству «Київпастранс». Головним відповідачем виступає Київрада та департамент земельних ресурсів, а також «Київпастранс». У грудні минулого року відбулося перше засідання, а друге призначено на 3 лютого.

«Всі чекають на рішення Вищого господарського суду, тому ми не висуваємо претензії до виконавчої служби (щодо знесення автостоянки. – «Главком»), – коментує адвокат «Київпастрансу» Яніс Песиголовець. А користувачі автостоянки знову чекають візиту працівників «Київблагоустрою», які прийдуть за гектаром для Гереги.

Кооператив «Дружба»

Наталка Прудка, «Главком»