«Циклон-4». Що стоїть за крахом космічного проекту України з Бразилією
Найбільш зручне пояснення відмови Бразилії від українських ракет «Циклон-4» – рука Кремля. Адже Росія минулого року припинила постачання комплектуючих до України. Політичний чинник дозволяє забути про іншу причину – багатомільйонну корупцію під час реалізації проекту.
За 12 років Україна витратила майже 4 мільярди гривень на найамбітнішу космічну програму у своїй історії – розробку ракетоносіїв «Циклон-4», що мали стартувати в космос із бразильського космодрому «Алкантара». Ракета та наземний стартовий комплекс зараз майже готові, але нещодавно бразильці остаточно відмовилися від проекту. Україна у свою чергу залишилася з боргами на сотні мільйонів та кримінальними справами про розтрату в особливо великих розмірах.
Бразилія повідомила українській владі про вихід з проекту спільного виробництва ракети-носія «Циклон-4» у липні цього року. Демарш не став несподіванкою – за 12 місяців до цього президент Бразилії Ділма Русеф підписала відповідний декрет, який мав остаточно набути чинності саме влітку цього року.
Водночас міністерство науки, технологій та інновацій Бразилії відправило послу України листа, в якому пояснювалося: бразильці відмовилися від проекту через неналежне виконання українською стороною своїх зобов'язань. Інформація про цього листа міститься у матеріалах кримінальної справи, яку розслідує військова прокуратура за фактами корупції навколо цього проекту. Публічно бразильці пояснювали все стриманіше: «У зв'язку з поєднанням причин, пов'язаних з питаннями фінансування, технологічними аспектами, відносинами між Бразилією і Україною, а також невизначеністю експортних перспектив проекту».
Повільний «Циклон»
Розробка модернізованої версії радянської ракети-носія «Циклон-3» – «Циклон-4» – на початку нульових стала першою спробою українського космосу відірватися від російського опікунства.
У 2003-2004 рр. Україна та Бразилія уклали договір про довгострокову співпрацю щодо створення та використання наземного комплексу на пусковому центрі «Алкантара» неподалік від екватора.
На першому етапі Київ переконував росіян долучитися до програми, але Москва відмовилася будувати стартову систему, зосередившись на конкуруючому проекті із запуску власних «Союзів» з космодрому у Французькій Гвіані.
Це не зупинило українсько-бразильський «стартап».
Україна (державні завод «Південмаш» та конструкторське бюро «Південне») взяла на себе розробку ракети-носія та підготовку виробничої бази для її виготовлення, стартовий комплекс проектували спільними зусиллями КБ «Південне» та компанія «Дніпроважмаш». Бразилія відповідала за створення загальної інфраструктури (командний пункт, зона тимчасового збереження компонентів ракетного палива, аеропорт, морський порт тощо), необхідної для доставки та пусків. З 2004 року роботи розпочалися.
При цьому на реалізацію проекту та обслуговування кредитів, залучених у 2004–2011 рр. під урядові гарантії, Київ витратив майже 4 мільярди гривень. Загальна сума залученого фінансування у вигляді позик становила 260 млн доларів.
«Щоб відбити (ці) витрати, протягом п'яти років потрібно запускати чотири-п'ять «Циклонів» щороку», – раніше коментував колишній гендиректор «Південмашу» Віктор Щеголь.
Але «відбити» не вдалося. Старт ракети неодноразово відкладався. Спочатку запуск «Циклону» планували на 2010 рік, пізніше – на 2013-й, потім – на 2014-й. Приблизно тоді Україна відправила до Бразилії три партії створеного власними силами технологічного обладнання наземного комплексу. А у травні 2015 року глава Державного космічного агентства України заявив, що Бразилія заморозила роботи за проектом.
Рука Москви?
Частково припинення співпраці можна пояснити роллю Росії, яка після початку агресії на півдні та сході України все ж таки «звернула увагу» на українсько-бразильську космічну програму. Але вже під іншим кутом зору, ніж очікували у Києві на початку нульових.
Як можна дізнатися з Єдиного реєстру судових рішень, у 2015 році Держане космічне агентство України констатувало: постачання з Російської Федерації цілої низки комплектуючих виробів, передбачених конструкторською документацією «Циклону-4», було заблоковано. «Через цей факт складання ракети-носія згідно з чинною конструкторською документацією неможливе», – йдеться у висновках космічного агентства.
Але справа не лише в Росії.
Після того, як у липні 2015 року Бразилія вирішила відмовитися від спільного проекту, Україна мала 12 місяців, аби оскаржити це. Проте, як свідчить нещодавня заява КБ «Південне» цього не відбулось. «Жодних дій з боку Державного космічного агентства України щодо виконання закріплених договором функцій і захисту інтересів України вжито не було», – йшлося у повідомленні конструкторів ракети.
Натомість чиновники буквально одразу почали шукати альтернативу Бразилії. Як свідчать судові документи, у 2015 році, після заяви бразильців про наміри залишити проект, у Державному космічному агентстві України відбулася нарада. На ній прийняли рішення про продовження робіт зі створення «Циклону», завершення випробувань і виготовлення дослідної ракети для кваліфікаційного пуску. У свою чергу КБ «Південне» доручили знайти іноземних інвесторів і альтернативні місця базування комплексу для використання ракет-носіїв «Циклон- 4». Відповідно до графіку, узгодженого в січні, відпрацювання вузлів, агрегатів та систем ракети «Циклон-4» мали завершитися у другому півріччі 2017 року.
Однак знайти альтернативу не вдалося. У ЗМІ кілька разів спливала інформація про перемовини щодо нового пускового майданчику в США та Мексиці. Однак що саме насправді стояло за цими заявами – важко зрозуміти. Адже вітчизняні виробники краще за інших знають, наскільки тісний цей ринок. Річ у тім, що останні 15 років ракетобудівники з Дніпра заради виживання не відмовлялись від будь-яких проектів, навіть якщо вони конкурували один з одним. Наприклад, українська ракета «Дніпро» (пуски відбувались у Росії) перебувала у тому ж класі, що й європейська Vega, для якої КБ «Південне» розробило двигун верхнього ступеня. У свою чергу «Циклон-4» займає ту саму нішу, що й американська Antares, яка виготовляється за активної участі України.
Тому сподіватись, що на «Циклон-4» з нетерпінням чекали, скажімо, у США – було б явним перебільшенням. Імовірно, витік інформації про нові майданчики для української ракети в інших країнах Америки – невдала спроба натиснути та переконати бразильців повернутися до проекту. Але, як йшлося вище, у липні 2016-го латиноамериканська країна все ж таки остаточно відмовилася від спільного космосу з Україною.
Про те, що Київ до останнього плекав надію на Бразилію, може свідчити наказ Держаного космічного агентства від 19 липня про скасування запуску «Циклону» з Алкантари у зв'язку з денонсацією договору, тобто його було прийнято лише після бразильського демаршу.
Одразу після закриття проекту в Україні почалися пошуки винних.
«Південмаш» та КБ «Південне» в судах сперечаються за витрачені кошти, а Державне космічне агентство зобов’язало керівників цих підприємств пояснити причини невиконання завершальних робіт та відставання від графіку випробувань.
Цій активності є пояснення. Як раніше повідомлялося у ЗМІ із посиланням на космічне агентство, збитки, завдані Україні внаслідок однобічного припинення дії договору Бразилією, можуть перевищувати 800 млн доларів.
Пояснень до цієї астрономічної суми не надавалось. Імовірно, йдеться про загальні витрати на реалізацію космічної програми, де враховано фінансові забов’язання за кредитами, отриманими під проект (включно з відсотками та іншими виплатами банкам-кредиторам).
Але головне – як витрачалися ці кошти. Військова прокуратура напередодні отримала доступ до рахунків українських будівників ракет у кількох банках (серед яких «Ощадбанк» та «Укрсоцбанк») у рамках кримінальної справи про розтрату державних коштів в особливо великих розмірах, а також неналежного виконання службових обов'язків менеджментом космічного агентства та конструкторського бюро «Південне». Прокурори досліджуватимуть рух коштів банківськими рахунками, суми перерахувань, назви контрагентів цих установ з 2004-го по серпень 2016-го.
У лютому 2016 року було припинено трудовий договір з генконструктором КБ «Південне» Олександром Дегтярьовим. В обґрунтуванні наказу про звільнення пояснювалося: під час аудиту програм, за якими використовуються кошти «Циклон-4» та «Створення Національної супутникової системи зв’язку», було виявлено порушення фінансового законодавства. Суми на цьому етапі не озвучуються, але про те, як зловживали «космічними» грошима, можуть свідчити, наприклад, матеріали іншої кримінальної справи – щодо страхування ракет «Циклон-4» на момент, коли їх ще не було створено. Річ у тім, що у 2012 році КБ «Південне» сплатило за договорами страхування 47,9 млн грн (5,9 млн доларів) під державну гарантію, хоча на момент укладання договорів страхування та здійснення платежів за ними РН «Циклон-4» була і нині є на стадії будівництва та перебуває у приміщенні КБ «Південне».
«У діях службових осіб Державного космічного агентства України, КБ «Південне», ТОВ «Страховий брокер «Аероспейс Іншуренс Брокер», ПрАТ «Український страховий капітал» та страхової компанії Catlin вбачаються ознаки кримінального правопорушення, а саме розтрати бюджетних коштів у сумі 47,9 млн грн», – сказано в матеріалах цієї справи.
Федір Орищук, «Главком»
Коментарі — 0