Про майбутній візит керівника Державного департаменту США
Минулого року держсекретар Джон Керрі, який щойно прибув до Москви, спускався трапом літака з червоною валізою, яка згодом стала предметом загального обговорення. Президент Путін навіть пожартував, що, мовляв, у США все так погано, що нікому ту валізу навіть піднести. Пізніше Керрі пояснив, що у валізі були документи, про які знають тільки він і Путін.
Цікаво, чи новий держсекретар США Рекс Тіллерсон, який стає «посланцем доброї волі» у стосунках України і США теж прибуде цієї неділі, 9 липня, з якимись паперами? І якщо так, то що може бути в них для президента Порошенка? Про прогнозований сюрприз уже відомо - Тіллерсона буде супроводжувати новий спецпосланник Білого Дому по Україні Курт Волкер, призначення якого відбулося у п’ятницю. Що є демонстрацією Сполученими Штатами надії на довготривалу співпрацю.
Візит до України глави зовнішньополітичного відомства США, навіть із точки зору дипломатичного протоколу, є певним символом. Рекс Тіллерсон стане першим міністром уряду Трампа, який відвідає Київ. Очевидно, що це крок взаємності у відповідь на дипломатичний марафон, який офіційний Київ почав ще в лютому 2017 року і який увінчався візитом Петра Порошенка до Вашингтона наприкінці червня.
Однак це не лише візит «у відповідь». Адже поява Рекса Тіллерсона в Україні відбудеться наступного дня після завершення саміту G20 в Гамбурзі, де чи не найголовнішою подією цього міжнародного форуму стане довгоочікувана зустріч між лідерами США і РФ. А тому очільник Держдепу матиме нагоду поділитися з Петром Порошенком подробицями цієї зустрічі, що дасть можливість американській стороні чітко продемонструвати відсутність «змови» між США і РФ за рахунок України.
Також важливо, що Україну відвідає саме представник американського уряду, у віданні якого на сьогоднішній день безпосередньо знаходиться українсько-російський конфлікт. І при цьому, за повідомленнями ЗМІ, Рекс Тіллерсон тепер скептично дивиться на можливість скасування санкцій щодо РФ без відповідної зміни політики з боку Кремля.
Трамп vs Путін: де українське питання?
Зустріч Трампа і Путіна
Уже зараз можна чітко визначити фактори, що впливатимуть на суть сказаного і за зачиненими дверима, і публічно. Перше, як ми вже зазначили вище, це інформація про результати переговорів Дональда Трампа і Володимира Путіна в Гамбурзі. А іншим чинником є ситуація всередині США, яка також має значний вплив на американську зовнішню політику на українському напрямку.
Анонсований порядок денний зустрічі президентів США та РФ дуже широкий – протидія тероризму, конфлікти в Сирії, питання стратегічної стабільності й контролю над озброєннями. Однак українське питання займає особливе місце в американсько-російських відносинах. Адже, за словами Рекса Тіллерсона, відсутність прогресу у врегулюванні конфлікту на сході України є перешкодою до нормалізації відносин між США і РФ. І при цьому це питання, як і питання окупованого Росією Криму, чітко віднесено держсекретарем до найскладніших у плані можливого вирішення на шляху до покращення відносин між Вашингтоном і Москвою.
Є певні побоювання, зважаючи на стиль переговорів Дональда Трампа, що в Гамбурзі ми можемо стати свідками певного дипломатичного прориву. Однак малоймовірно, що він стосуватиметься українського питання.
Очікування представників американського уряду від зустрічі набагато скромніші. Переговори мають стати знайомством лідерів США і РФ та спробою з’ясувати, чи можуть сторони більше говорити і менше конфліктувати. На практиці в контексті України це, скоріше за все, позначиться в тому, що Володимир Путін буде розповідати Дональду Трампу своє бачення, яким чином можна вийти з глухого кута у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Така логіка гарно вписується в заяву речника президента РФ про те, що очільник Кремля намагатиметься під час переговорів наголосити на безальтернативності Мінських домовленостей.
За таких умов, до Києва Рекс Тіллерсон приїде з ідеями, які будуть озвучені під час двосторонніх переговорів. Цим він намагатиметься протестувати реакцію президента України. Саме таку мету поїздки до Києва і підтвердив Державний департамент. Тому до Вашингтона Рекс Тіллерсон повернеться з чітким розумінням позицій сторін і подальших перспектив активного залучення США до процесу врегулювання українсько-російського конфлікту на Донбасі.
Малоймовірно, що 9 липня в Києві мова йтиме про конкретні вимоги і спробу по гарячих слідах зустрічі Трампа і Путіна запустити процес врегулювання конфлікту. Озвучення ідей Володимира Путіна разом із реакцією на них Петра Порошенка дасть змогу внести корективи у плани, які як стало відомо наприкінці травня 2017 року, готує Державний департамент щодо перезапуску процесу врегулювання конфлікту на Донбасі на основі Мінських домовленостей. При цьому наслідків такого зондування позицій РФ і України ми можемо не побачити ще декілька місяців, поки в Вашингтоні триватиме міжвідомчий процес погодження остаточної лінії поведінки. Саме така послідовність дій є звичною у зовнішньополітичній практиці США.
Тіллерсон у ситуації цугцвангу
Рекс Тіллерсон
Другий фактор, що впливатиме і на зустріч у Гамбурзі, і на візит до України - внутрішньополітична ситуація в США. Ще наприкінці лютого 2017 року стало зрозуміло, що будь-які односторонні поступки з боку США щодо українсько-російського конфлікту можуть стати політичним суїцидом для адміністрації Дональда Трампа на фоні розслідувань щодо звязків/змови його команди з РФ. Тепер же ще одним стримуючим чинником є законопроект щодо протидії дестабілізуючій політиці Ірану з поправкою по РФ, який Сенат схвалив 15 червня 2017 року. Через республіканців у Палаті представників Білому дому вдалося виграти час до зустрічі між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у Гамбурзі – акт не був схвалений, незважаючи на розмови спікера Пола Раяна про готовність його прийняти у разі вирішення всіх процедурних питань.
Таким чином, Рекс Тіллерсон опинився у ситуації цугцвангу. Американській дипломатії вдалося виграти час лише аргументами, що таким чином збереження гнучкості в питанні скасування санкцій щодо РФ дасть можливість пришвидшити процес врегулювання конфлікту на Донбасі. Але, з другого боку, сама спроба врегулювати конфлікт у випадку необережного кроку з боку США на користь РФ може дати аргументи тим американським законодавцям, які виступають за закріплення антиросійських санкцій на рівні законодавства і наділення Конгресу правом давати згоду щодо їх скасування.
Навіть спроба здійснити розмін Донбасу на Крим, що є популярною ідеєю як серед низки впливових американських політологів, так і згадується в РФ, скоріше за все, буде розглядатися Конгресом як змова за рахунок України з відповідними наслідками. З другого боку, навіть якщо жодних спроб підіграти РФ не буде, але не буде жодного прогресу у врегулюванні на фоні повного небажання Кремля іти на реальне виконання Мінських угод, це все одно зможе вдарити по свободі дій Рекса Тіллерсона. Іншими словами, за відсутності поступу у вирішенні конфлікту аргумент у стилі «дайте нам більше часу» озвучений очільником Державного департаменту в червні 2017 рано чи пізно не працюватиме і в Палаті представників.
А тому державний секретар США зараз у дуже непростій позиції, яка однозначно впливатиме на те, що він може сказати в Києві. По суті, це майже зачароване коло – йому треба демонструвати в найближчі місяці успіх у процесі врегулювання конфлікту, але при цьому не дати прихильникам кодифікації санкцій на рівні законів аргументів для такого радикального кроку.
Також навряд чи розмова держсекретаря з президентом Порошенком може бути спробою тиску на Україну. Лише 3 липня президент України провів зустріч із черговою численною делегацією конгресменів із Палати представників. Цей факт - гарне нагадування для Рекса Тіллерсона, що будь-які спроби тиску одразу можуть зіграти проти американського уряду в його протистоянні з Конгресом у питанні кодифікації санкцій на рівні американського законодавства, оскільки в Адміністрації президента України налагодилися самодостатні контакти з американськими законодавцями.
Чіткий таймінг і окремі зустрічі
Петро Порошенко і Рекс Тіллерсон
Візит керівника Державного департаменту США до України, за офіційною інформацією, триватиме лише 2-2,5 години. В таких умовах сторони намагатимуться максимально використати час, щоб досягнути своїх цілей. Імовірно, що Петро Порошенко буде з одного боку наголошувати на відданості України процесу врегулювання конфлікту на Донбасі дипломатичним способом на основі Мінських угод, але при цьому просуватиме ідею про необхідність виконання Москвою низки умов у сфері безпеки для переходу Києва до політичної частини врегулювання. І звісно ж, Петро Порошенко буде наводити відповідні аргументи – від загибелі американського громадянина співробітника СММ ОБСЄ наприкінці квітня до порушення чергової домовленості про припинення вогню на лінії розмежування разом із жертвами серед українських військових.
Про що може йти мова на спільній прес-конференції, вірогідність якої поки що на банковій не відкидають. Від глави Держдепартаменту скоріш за все будуть лунати тези щодо незмінності курсу США, які уже не раз були озвучені протягом весни 2017 року. А щось нове Україна може побачити щонайменше наприкінці літа чи на початку осені – поки не завершиться міжвідомчий процес щодо оцінки нинішньої політики США, частиною якого і стануть переговори в Гамбурзі і в Києві.
Не менш цікавим моментом анонсованого візиту Рекса Тіллерсона до української столиці стане зустріч із «молодими реформаторами в уряді та представниками громадянського суспільства». Оскільки до цього чітко простежувалася тенденція нинішнього американського уряду концентруватися саме на питаннях українсько-російського конфлікту у взаємодії з Києвом. Керівник Держдепартаменту лише єдиний раз до цього на засіданні комісії Україна - НАТО 31 березня 2017 року акцентував увагу на питаннях внутрішньодержавних реформ в Україні. Однак при цьому в адміністрації Дональда Трампа щодо України простежувалася тенденція на чіткий розподіл питання надання допомоги Україні у протидії агресії РФ і питанні оцінки успіхів офіційного Києва у внутрішньодержавних перетвореннях.
Можна згадати, що адміністрація Барака Обами намагалася пов’язати питання надання допомоги Україні у протидії агресії РФ із нашими успіхами в реформах. І після того, як Рекс Тіллерсон проведе зустріч із «молодими реформаторами» (так зазначено на сайті Держдепу) і представниками громадського сектора новою інтригою стане, чи нинішній уряд і далі продовжить курс на роз’єднання питань допомоги у протидії РФ і оцінці успіхів у реформах? Чи навпаки повернеться до політики часів Барака Обами, коли ідеями щодо необхідності забезпечення єдності серед європейців у питанні антиросійських санкцій на Київ тиснули в питаннях необхідності проведення реформ.
А тому в Петра Порошенка 9 липня буде гарна можливість досягнути вищеозначених завдань під час візиту Рекса Тіллерсона.
Микола Бєлєсков, для «Главкома»
Коментарі — 0