Інтерв’ю зі співавтором закону Вікторією Сюмар
Сьогодні Верховна Рада без особливих проблем прийняла в цілому закон про мовні квоти на телебаченні. Законопроект встановлює, що у загальному тижневому обсязі мовлення загальнонаціональних телеканалів передачі та/або фільми українською мовою мають становити не менше 75% загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному з проміжків часу між 7:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00. Для регіональних телекомпаній частка української мови має становити 60%. Якщо для місцевих компаній норма стала більш жорсткою після першого читання (раніше передбачалося 50%), то інші правки дещо згладили гострі кути. Так, передбачається, що закон набуде чинності лише за чотири місяці після підписання президентом, при цьому вироблені в Україні російськомовні програми ще рік зараховуватимуться до 75-відсоткової квоти. Не мають дублюватись, а тільки титруватись радянські фільми.
Один з авторів та головний ідеолог законопроекту – голова Комітету зі свободи слова Вікторія Сюмар – зізнається, що для того, аби законопроект спокійно пройшов зал, останнє засідання комітету, на якому розглядалося півтори сотні правок, тривало до першої ночі. Депутати називають кінцевий результат «компромісним», бо знайшлось багато незадоволених його недостатньою радикальністю. Головними «потерпілими» від нового закону, за словами Сюмар, стануть два основних телеканали, що орієнтуються на російськомовну аудиторію, – «Інтер» та «Україна». Власники цих каналів – Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін та Ринат Ахметов – мають неабиякий вплив на депутатський корпус, тож мали можливості для торпедування мовних квот через підконтрольні групи та фракції. Якщо з Опозиційним блоком, який вже почав збір підписів за скасування закону до Конституційного суду, було все зрозуміло заздалегідь, то олігархічна «агентура» в інших фракціях могла проявити себе в несподіваний момент. Так, Ахметов міг повпливати на процес через фракцію радикалів Ляшка. Сюмар не приховує, що особливу позицію займала і група «Удар» у Блоці Порошенка, вплив на яку приписують власниками «Інтера». Але в результаті голосів вистачило з запасом – за законопроект проголосувало 269 народних депутатів.
Під час розмови з «Главкомом» телефон Вікторії Сюмар не змовкав. Депутат не встигала приймати привітання з особистою перемогою.
Чому була така велика перерва між читаннями – два місяці?
Скажу відверто, закон був дуже складний – 150 правок, більшість яких з метою збити ключові норми. Я зробила все можливе, щоб за одне засідання комітету ми їх розглянули, але треба було переконатися і зібрати голоси, тому що спротив був достатньо серйозний. Нема великого секрету, що проти цього закону були телеканали, які мають великий склад російського та російськомовного продукту, – «Інтер» та «Україна».
Через кого вони лобіювали правки перед другим читанням?
Певні поступки телеканалам були у нормі про перехідний період, коли аудіовізуальний продукт українського виробництва навіть російською мовою буде включатись у 75%. Зокрема, це стосується таких телепрограм, як «95 квартал», «Дизель-шоу», але не буде стосуватись фільмів. Також компромісом стало набуття законом чинності за чотири місяці. Все ж каналам об’єктивно потрібен час, аби підлаштуватись. Комусь з ведучих треба буде потренувати українську мову, потрібен час, аби озвучити вже зняті фільми. Принаймні українські актори точно не будуть мати відпустки влітку, а будуть зайняті озвучкою.
Ви можете сказати, які конкретно політичні групи лобіювали інтереси українських каналів з переважно російськомовним контентом?
Не секрет, що певні політичні сили мають підтримку певних телеканалів і їхніх власників. Тому самі можете простежити, хто які поправки подавав. Я не хочу далі називати якісь прізвища, тому що моє завдання – проводити закони в залі.
Ну, з Опоблоком зрозуміло. «Удар» лобіював інтереси Фірташа і його медіа-групи?
Група «Удар» у першому читанні не голосувала за проект. Вони виставили свої умови, а зараз з них не проголосувало лише декілька людей – зокрема, Агафонова, Каплін, Побер, Велікін… Мені неприємно, що Сергій Березенко не прийшов, Таня Ричкова не голосувала, хоча була в залі – напевно, це якось з її Дніпром пов’язано. Але в більшості своїй група «Удар» проголосувала.
Роль зіграли ці правки?
І правки зіграли роль, і загальна атмосфера підтримки, в якій закон ухвалювався. Мене дуже здивувало, що вчора на фракції БПП Олег Недава з Донбасу, як казали, агітував за цей закон і сьогодні він за нього проголосував. Тобто щось змінюється і в свідомості депутатів, і в цій залі.
А от Олексій Гончаренко з Одеси, наскільки мені відомо, агітував проти.
І він не голосував. Норма про 60% української мови для регіональних каналів означає, що одеські канали, які зараз на 100% російськомовні, будуть змушені прилаштовуватись.
У першому читанні для регіональних каналів було 50%.
Ця частка збільшилась після внесеної правки. Також у першому читанні була норма, що в прямому ефірі програма не озвучується, але якщо йде в повторі, то вже має бути перекладена українською. Це були абсурдні речі, які ми звідти вилучили. На ток-шоу ніхто не буде стояти перед гостями і вимагати говорити українською, а от ведучий та журналісти зобов’язані будуть говорити цією мовою, якщо хочуть, аби програма потрапила в квоту.
Дискусійною вийшла й норма, що пропорція 75–25% рахується за тиждень, а не добу, як на радіо. Мовляв, це відкриває телеканалам простір для маніпуляцій, коли в якийсь праймовий вихідний день вони зможуть мовити російською ледь не цілодобово.
Планування телесітки ніколи не буває добовим, воно завжди тижневе. Наприклад, якийсь телеканал ставить на суботу суцільні телесеріали без новин, інший – концерт. Якщо в будні телеканал витримує 100% українського мовлення, то може собі дозволити в суботньому прайм-таймі чотирьохгодинний концерт з російськими піснями. Суть у більш гнучкому плануванні для каналів, інакше «Плюси» точно не зможуть показати «95 квартал». Але цілодобово мовити російською просто не вийде. «Інтер», у якого зараз використання української мови в 12%, мабуть, захоче залишити собі російською випуск новин, і це вже багато забере з квоти. А от усі фільми, які були зняти після 1991 року, повинні повністю дублюватись.
Якщо Опоблок прогнозовано називав цей закон ледь не скочуванням в тоталітаризм, «Самопоміч», навпаки, вимагала його зробити більш радикальним…
Депутати від «Самопомочі» – автори мовного закону, де взагалі передбачалося 90% української мови. Думаю, коли ми зо два роки поживемо з 75%, то зможемо про це говорити. Це технологічно буде зараз надзвичайно складно, плюс до всього треба звикати. Ми ж не хочемо, щоб українці почали масово скуповувати супутникові антени і дивитись російські канали. Тому ці переходи логічні, щоб люди лишились на українських телеканалах, а самі телеканали не втратили якість і почали зйомки українською з українськими акторами. Бо російські актори і сценаристи не будуть писати тексти українською, а займатись перекладом буде дорого і не дуже якісно.
Проясніть норму про телеканали, які мовлять мовами корінних народів. Згідно з кінцевим варіантом закону, їм дозволено забезпечувати сумарний обсяг мовлення державною мовою та мовами корінних народів в обсязі не менше 75%, при цьому не менше 30% – українською.
У нас за Конституцією два корінних народи, один з яких – кримські татари. Їхня мова може вважатись у квоті державної, але обов’язково на їхніх каналах має бути 30% української мови. Тобто так само кримські татари мають знати українську.
Моніторинг виконання цього закону – це додаткове навантаження на Нацраду з питань телебачення та радіомовлення.
Думаю, наступного року ми внесемо зміни до бюджету і закупимо для Нацради найсучаснішу техніку для моніторингового центру, який треба оновити. Зараз сучасні технології дозволяють досить легко це робити, але потрібне необхідне обладнання. Сьогодні дійсно на Нацраду велике навантаження – вони радіостанції моніторять, постійно штрафують за недотримання квот на українську пісню. Але більшість зі станцій все-таки дотримується квот і ця норма працює.
Покарання за недотримання мовних квот на телебаченні розміром у 5% ліцензійного збору з’явилося вже після першого читання. Тобто раніше жодних санкцій зовсім не передбачалось?
Чесно кажучи, ми тоді це взагалі пропустили.
Таке покарання дуже налякає порушників?
Два штрафи – і можна позбутись ліцензії.
Чим ви все-таки найбільш незадоволені в кінцевому варіанті закону, який, за вашим же твердженням, став результатом компромісів?
Напевно, вистачило б не року, а півроку, впродовж якого національний російськомовний продукт зараховується в українську квоту.
Чи є в законі лазівки, якими можуть скористатися телеменеджери?
Ні, цей закон написаний так, що його треба виконувати. На перехідний період ще можна варіювати, а через чотири місяці для фільмів і рік для програм має бути чітка зона вимірювання.
Опоблок уже заявив, що зареєструє постанову про скасування цього закону. Наскільки це може затягнути набуття ним чинності?
Думаю, цю постанову ми зможемо дуже швидко розглянути, сподіваюсь, вже у п’ятницю, а президент буде готовий якомога швидше його підписати. Бо цей закон надто резонансний і очікуваний і має підтримку як у залі, так і, впевнена, серед людей.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0