Неймовірне перевзування ОПЗЖ. Соратники Медведчука забороняють російську музику і «вступають» в ЄС

Після двотижневої перерви на 116-й день від початку повномасштабної війни Росії проти України народні депутати провели 12-те засідання Верховної Ради.

Нардепи у сесійній залі на Грушевського розглянули 20 законопроєктів та постанов і майже всі з них проголосували конституційною більшістю. Верховна Рада звернулась до держав-членів ЄС та його інституцій щодо підтримки надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС на саміті 23–24 червня.

Крім того, Рада заборонила російську музику в українських медіа та громадському просторі. Нардепи також заборонили імпорт та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з Росії, тимчасово окупованих нею територій України та з Білорусі. А ще у Раді створили нове депутатське об'єднання «За вільний Кавказ».

Рух «Чесно» у рамках спец проєкту для читачів «Главкома» зробив стислий аналіз 12-го засідання Верховної Ради від початку повномасштабної війни Росії проти України.

12-те засідання парламенту було коротким у порівнянні з попередніми й тривало майже дві години. Очевидно, це пов'язано з тим, що цього разу в сесійній залі парламенту вперше за довгий час не було запрошених іноземних політиків та офіційних виступів, а нардепи були зосереджені виключно на розгляді порядку денного.

Однак, до слова, попередні дні в українській політиці були надзвичайно насичені візитами лідерів європейських країн, які вперше від початку повномасштабної війни відвідали Україну. 16 червня відбувся довгоочікуваний візит лідерів ЄС — президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем'єр-міністра Італії Маріо Драгі та президента Румунії Клауса Йоганніса, які, крім іншого, відвідали зруйнований житловий квартал в Ірпені.

А вже наступного дня без офіційних анонсів до Києва вдруге від початку повномасштабної агресії Росії прибув прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Окрім офіційних перемовин та пресбрифінгу, Джонсон знову пройшовся із президентом України Володимиром Зеленським центром столиці, відвідав Михайлівський золотоверхий собор та експозицію знищеної російської техніки на Михайлівській площі. Глава британського уряду також поспілкувався на вулиці з киянами.

Верховна Рада, відповідно до ухвалених раніше постанов, під час воєнного стану працює в режимі єдиного пленарного засідання з перервами між засіданнями. Так, 12-те засідання на четвертий місяць повномасштабної збройної агресії Росії відбулось у неділю, 19 червня. Від попереднього зібрання нардепів у сесійній залі була найбільша перерва у понад два тижні, адже раніше між засіданнями парламенту від лютого 2022 року була перерва у близько тиждень.

«Палкі прихильники вступу України до ЄС»

Засідання традиційно розпочалось із виконання державного гімну та хвилиною мовчання за загиблими захисниками України й мирними жертвами збройної агресії Росії. На цей раз не було виступів закордонних політиків, натомість були не менш символічні та показові виступи представників фракцій та груп парламенту.

Слід зазначити, що нещодавно на сайті парламенту знову у публічному доступі з'явилися стенограми засідань, які з міркувань безпеки були закриті від початку повномасштабної агресії Росії. Тому, крім відео, із засідання громадяни можуть прочитати і повний текст виступів нардепів.

Показово чи радше парадоксально, як швидко змінюється політична риторика представників колишньої фракції ОПЗЖ, які раніше виступали за співробітництво з Росією та «негайне виконання Мінських угод». Зараз вони вже – «палкі прихильники вступу України до ЄС».

Представники обох депутатських груп, які утворились на залишках фракції ОПЗЖ (ПЗЖМ та «Відновлення України»), наразі кардинально змінили вектор. Тепер вони розповідають про те, що ми «живемо і працюємо в історичні часи», є «парламентом не лише воюючої країни, а є свідками та будівничими того, як українська держава невпинно рухається до отримання повноправного членства в ЄС». Про це з трибуни парламенту заявляють навіть ті депутати від ОПЗЖ, які у 2020 році входили до делегації цієї партії на чолі з Віктором Медведчуком і зустрічалися в Кремлі із депутатами та керівництвом Держдуми – спікером В’ячеславом Володіним, його заступником Олексієм Гордєєвим, з главами фракцій «Єдина Росія» та КПРФ Сергієм Невєрним та Геннадієм Зюгановим. А перед тим голова партії ОПЗЖ Віктор Медведчук у Кремлі зустрівся зі своїм кумом Володимиром Путіним та обговорив створення парламентського виміру нормандського формату.

«Риторика про те, що Україна не готова на отримання навіть статусу кандидата вже точно не є актуальною, особливо ми це відчули під час візиту лідерів європейських країн. Офіційний Київ підсилить та оновить Євросоюз на якісно новому рівні. Більше того, наша держава навіть сьогодні є ближчою до стандартів ЄС, ніж окремі східноєвропейські держави на момент їх вступу», — переконувала під час виступу з трибуни Верховної Ради представниця групи «Відновлення України» Тетяна Плачкова.

Крім того, колишні представники ОПЗЖ, крім розповідей про «тернистий шлях України до ЄС», навіть дають поради, як посилити переговорні позиції України перед ЄС. Наприклад, представник ПЗЖМ Олександр Колтунович, який ще на початку лютого найбільше серед колег говорив про виконання Мінських угод та вимагав від Ради проголосувати за необхідні законопроєкти (про вибори на окупованих територіях, амністію осіб, економічну блокаду та відновлення економічних відносин і розпочати діалог із прямих перемовин з ОРДЛО), тепер розповідає, як посилити позицію президента, спікера та інших офіційних представників України на міжнародній арені, які будуть показувати, що приєднання України до ЄС в економічній сфері. Методами для такого посилання Колтунович назвав підвищення конкурентоспроможності, подолання негативних наслідків інфляції, зростання продуктивності праці, приріст валового внутрішнього продукту тощо.

«Ми віримо, що в найближчі дні станеться це історичне рішення, до якого український народ ішов великий тернистий шлях, до якого готова вся наша країна. І ми віримо, що ми ще більше будемо продовжувати робити євроінтеграційні процеси, приймати антикорупційне законодавство, приймати всі необхідні речі, аби, власне, ввійти в цю родину високих гарних європейських народів. Віримо в усе це, працюємо задля перемоги разом», – заявив під час виступу іще один колишній член ОПЗЖ Юрій Павленко.

Натомість представник «Голосу» Ярослав Юрчишин під час виступу нагадав нардепам про трагічні та знакові втрати на фронті: загибель київського активіста Романа Ратушного та пластунів — тернополянина Віталія Дереха та львів'янина і правнука Івана Крип’якевича Артема Димида.

Слід зазначити, що наразі частина українських нардепів перебуває з робочим візитом у США. Парламентська делегація від України на чолі з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією провела зустріч у Сенаті, Палаті представників, в Держдепі і Міністерстві фінансів, а також із керівником USAID Самантою Пауер.

Що ухвалили?

За час дії воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року Верховна Рада загалом вже ухвалила 182 закони та постанови.

На порядку денному 12-го засідання парламенту від початку повномасштабної агресії Росії було 20 питань, які в підсумку були усі ухвалені (15 законів, три постанови та два законопроєкти в першому читанні). Переважну більшість із них (крім трьох) нардепи проголосували конституційною більшістю у понад 300 голосів. Хоча зараз у сесійній залі та публічній площині вже не згадують про «оборонну коаліцію» парламенту, однак бачимо, що у Верховній Раді є продуктивна динаміка голосувань, яка демонструє загальний консенсус серед депутатів різних фракцій та груп.

Ключовим голосуванням Верховної Ради під час 12-го засідання, яке одноголосно підтримали усі фракції та групи, стала постанова №7471 про звернення до країн ЄС щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Європейського союзу, за яку проголосувало 315 нардепів (ніхто не голосував проти і не утримався).

«Цілі покоління виборювали шанс вирватися з в'язниці Радянського Союзу та, як вільний птах, злетіти до європейської цивілізації. Сьогодні ж до спільної української мрії – рукою подати! Беззаперечне «так» для України на саміті ЄС стане сильним жестом підтримки українців, які зараз захищають демократію на передовій», – підкреслив спікер парламенту Руслан Стефанчук після голосування.

Найближчим часом, за словами нардепів, очікується окреме засідання Верховної Ради щодо євроінтеграційних питань, а також виступ прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксен.

Іще одним знаковим голосуванням Верховної Ради, яке також отримало понад 300 голосів «за», стала підтримка національного музичного контенту та обмеження використання російської музики в українських медіа і громадському просторі (№7273-д). Водночас слід зазначити, що на час написання статті дані цього голосування чомусь відсутні на сайті парламенту.

Законопроєкт серед іншого передбачає сприяння поширенню українського музичного контенту через збільшення квот на радіо, а також через запровадження поняття національного музичного продукту, який в майбутньому підтримуватиметься грантами Українського культурного фонду. Також законопроєктом запроваджується чорний та білий списки російських виконавців, де всі артисти з країни-агресора автоматично потраплять у чорний список. Їм буде заборонено виступати в Україні, а їхні пісні буде заборонено виконувати у публічному просторі, а також на радіо та ТБ, допоки артист не увійде до білого списку, підписавшись під спеціальною заявою на підтримку України (її зміст ще розробляється).

Також нардепи 306 голосами «за» ухвалили закон про заборону імпорту та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з РФ, тимчасово окупованих нею територій України та з Білорусі (№7459). Серед авторів законопроєкту — президія Верховної Ради, члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та народні депутати з різних фракцій. Обидва рішення нардепи ухвалили конституційною більшістю 303 та 306 голосів відповідно. Знаково, що 13 голосів «за» дала група ПЗЖМ на чолі з Юрієм Бойком та 11 голосів «за» – ще один відламок колишньої фракції група «Відновлення України».

«Рускій «культурний» корабель іде вслід за воєнним! Сьогодні Верховна Рада України підтримала законопроєкти про обмеження музичного контенту держави-агресора та про заборону імпортувати, продавати, видавати книги росавторів. Ми хочемо читати і слухати українське! Російська книга і музика – йди… додому, тобі тут не раді!», – написав після голосування на своїй сторінці у Facebook перший заступник спікера Олександр Корнієнко.

Даним законом забороняється ввезення та розповсюдження книжок та іншої видавничої продукції з території держави-агресора РФ, Білорусі, тимчасово окупованої території України. Заборонено ввезення і продаж книг та інших видань авторства громадян РФ. За ввезення та розповсюдження видавничої продукції з РФ та Білорусі, а також літератури, внесеної до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту, встановлено адмінвідповідальність.

Зазначимо, що в Україні з 1 січня 2023 року книги видаватимуться і розповсюджуватимуться лише державною українською мовою, мовами корінних народів України й офіційними мовами Європейського Союзу. Водночас книги іншими мовами можуть видаватися і розповсюджуватися, якщо вони видані мовою оригіналу. Перекладна література має видаватися і розповсюджуватися в перекладах на українську мову або будь-яку офіційну мову ЄС чи мову корінного народу України.

Крім того, Верховна Рада 315 голосами «за» внесла зміни до Податкового кодексу (№7432), згідно з ними зарплати українських захисників не підлягатимуть оподаткуванню військовим збором. Цей захід діятиме лише на період воєнного стану в країні.

Нардепи також проголосували низку законопроєктів про вихід вже з формальних угод з Росією щодо науково-технічного співробітництва та використання систем стільникового рухомого зв’язку.

Наостанок на засіданні 19 червня також повідомили про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатське об'єднання «За вільний Кавказ», головою якого є нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

Мета депутатського об'єднання «За вільний Кавказ» – допомога пригніченим Росією народам Північного Кавказу.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що майже два десятки народних депутатів регулярно пропускають засідання Верховної Ради під час повномасштабної війни Росії проти України. Здебільшого йдеться про представників колишньої фракції ОПЗЖ, позафракційних та екснардепів від «Слуги народу». Частина цих депутатів має підозри у державній зраді.

А ще в парламенті є депутати, які переважно відсутні та не беруть участі в голосуваннях – інколи їхні картки вставлені у слоти, але фактично вони не голосують. Можемо припустити, що картки для голосування розставляють їхні колеги по фракції чи групі, щоб імітувати присутність депутатів на засіданні.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик руху «Чесно»