Рада тепер без ОПЗЖ і Медведчука
У четвер, 14 квітня, Верховна Рада провела сьоме засідання від початку повномасштабної війни Росії проти України. Це засідання, як і решта попередніх, відбулось у сесійній залі Верховної Ради. Загалом нардепи учора проголосували 22 закони та постанови, більшість ухвалили конституційною більшістю у понад 300 голосів.
Одним із ключових рішень Верховної Ради на 50-й день повномасштабної війни Росії проти України стала постанова про визнання геноциду українського народу під час російського вторгнення.
На засіданні у Верховній Раді знову були присутні закордонні гості із країн-партнерів, депутати призначили нового міністра природних ресурсів та захисту довкілля, фракція «Слуга народу» поповнилась новим депутатом, натомість припинила діяльність друга за чисельністю фракція ОПЗЖ, а лідера цієї партії Медведчука перед тим затримала СБУ.
Робота в умовах воєнного стану
Як вже повідомлялось раніше, в умовах воєнного стану порядок денний засідання парламенту детально не анонсується, як і точне місце та час засідання. Крім того, із сайту Ради з публічного доступу зняли частину інформації про народних депутатів, їх голосування, стенограми, порядки денні тощо. Немає також і онлайн-трансляцій із сесійної зали. Відповідні кроки, за словами керівництва Ради, є тимчасовими й вимушеними в умовах війни з точки зору безпеки.
За словами першого заступника голови парламенту Олександра Корнієнка, сьогодні український парламент разом з Кабміном сфокусований на двох великих завданнях – термінове ухвалення законів, необхідних для ЗСУ, тероборони та економіки. Крім того, депутати виконують також важливу роботу на дипломатичному напрямку: перебувають з робочими візитами в країнах Європи, США та Канаді щодо налагодження ефективної та оперативної співпраці з партнерами в допомозі Україні.
Вже доброю традицією у цей важкий для країни час стали візити європейських політиків та парламентарів до України. На цей раз Верховну Раду відвідали голова Сенату Чеської республіки Мілош Вистрчіл із депутатами та маршалок Сенату Республіки Польща Томаш Гродський з колегами.
Слід підкреслити, що виступ польського маршалка Томаша Гродського з трибуни Верховної Ради був українською мовою, він відвідував український парламент і в лютому 2022 року перед початком війни і тоді також виступав з трибуни українською: «Є таке прислів‘я: друзі пізнаються в біді. Саме тому ми зараз тут, поряд з вами і вашим народом. Представники різних політичних сил Польщі підтримують Україну!»
На сьомому засіданні Ради Гродський розпочав і закінчив свій виступ із цитування рядків Тараса Шевченка: «Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? Чи буде правда меж людьми? Повинна буть, бо сонце стане і осквернену землю спалить», – заклик Тараса Шевченка у вірші «О люди! люди небораки!» має пролунати сьогодні з трибуни українського парламенту. Ми тут не для порожнього ефекту – ми закликаємо ще раз покласти край злочинам російських окупантів. Вигляд зруйнованих міст і сіл нагадує нам – полякам – Варшаву, зрівняну з землею за наказом Гітлера, і викликає жахливі спогади про ті часи, про які ми стільки разів говорили: «Більше ніколи!» – з такими словами з трибуни Верховної Ради звернувся Гродський.
Тараса Шевченка також цитував у своєму виступі у Верховній Раді і спікер Сенату Чехії Мілош Вистрчіл. Крім того, він вручив найвищу відзнаку Сенату Чехії – Золоту медаль – «гордому українському народу за його хоробрість». Чеський спікер символічно передав медаль голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку.
«Путінська Росія у своєму великодержавному маренні розпочала варварську та брутальну війну. Злочини, які Росія чинить вашому народові, ми не сміємо забути, і ті, хто відповідає за них, мають бути покарані, на чолі з Путіним і Лукашенком. Страждання, які переживає ваша країна, є велетенськими. Однак велетенським є і ваш героїзм, героїзм українського народу й українських вояків», – заявив Вистрчіл.
Також український парламент відвідав головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан. Він прибув до Києва, щоб розпочати незалежне розслідування безпосередньо на місцях вчинення воєнних злочинів на Київщині.
Варто відзначити, що європейські політики регулярно відвідують Україну під час війни. Так минулого тижня Україну з візитом відвідало 35 депутатів Європарламенту і парламентів 11 країн-членів ЄС. Разом з українськими нардепами європейські парламентарі відвідали Ірпінь та Бучу, вони на власні очі побачили злочини московитських окупантів.
«В Україну прибули 35 членів парламентів з 11 країн. Нас усіх об’єднує бажання допомогти Україні у цій війні, яка насправді є злочинною і яку можна охарактеризувати як війну кремлівського неонацизму. Ми хочемо подякувати вам, тому що це не війна України, насправді це наша війна, і українці наразі борються за свободу всього світу», – сказав депутат Європарламенту, голова неформального об'єднання United for Ukraine Андрюс Кубілюс на спільному брифінгу з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Що ухвалили?
Одним із ключових рішень сьомого засідання парламенту від початку війни стало ухвалення постанови до міжнародної спільноти з проханням визнати вчинення Росією геноциду українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів в Україні. Відповідне рішення було проголосоване конституційною більшістю – 363 голоси «за».
Вперше за час війни у парламенті під час розгляду цієї постанови відновили виступи від депутатських фракцій та груп. «Щоденні масові вбивства, викрадення, позбавлення свободи людей, їх катування, ґвалтування жінок і дітей, глумління над тілами вбитих, розстріли, блокада населених пунктів, знищення цивільної інфраструктури, використання голоду як методу війни… Що це, як не геноцид?» – зазначив спікер Стефанчук.
Українські парламентарі звернулись до міжнародної спільноти з проханням визнати вчинення геноциду українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів в Україні.
«Невизнання цього факту, приховування геноциду за «м'якшими» термінами є ніщо інше, як неповага до пам'яті тисячі невинно вбитих українців, зокрема – маленьких дітей», – наголосив голова парламенту.
Нардеп від фракції «ЄС» Володимир В’ятрович зазначив, що він, історик, який вивчав геноциди минулого, не сумнівається, що Росія не просто хоче захопити нашу територію чи розбити військо. Її мета – знищити нашу державу і націю. «Ця постанова кладе початок міжнародно-правовій оцінці злочинів російської держави і армії в Україні. На політичному рівні ці злочини вже назвали геноцидом лідери не лише України, але й США, Канади та інших держав. І цей процес триватиме. Переконаний, що будуть не лише політичні заяви, а і правова оцінка. І врешті-решт – суд над організаторами і виконавцями цих страшних злодіянь», – переконаний В’ятрович.
Ще одним актуальним рішенням стало ухвалення у першому читанні (362 голоси) законопроєкту про позбавлення колаборантів та зрадників усіх державних нагород України. Цю ініціативу ще восени минулого року, після публікації Руху «Чесно», зареєстрував нардеп від фракції «Голос» Роман Лозинський, який зараз зі зброєю в руках воює в українському війську.
«Щодня ми дізнаємося імена нових Героїв України. На жаль, значна частина нагород присвоюється за подвиги посмертно. Водночас у тому ж списку Героїв на дев'ятий рік війни РФ проти України ми бачимо імена зрадників та колаборантів. Тих, що допомагали Росії захоплювати Крим та ОРДЛО, служили довіреними особами Путіна чи кандидували в сепаратистські «парламенти». Ці імена зрадників у одному списку зі справжніми Героями – це величезна неповага до останніх. Мій закон #6163 після ухвалення в другому читанні виправить діру в законодавстві та надасть владі усі важелі впливу, аби виправити цю ганебну несправедливість», – наголосив Лозинський.
Крім того, Верховна Рада прийняла закон про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму. Законом визнано РФ державою-терористом, що вчиняє геноцид українського народу, масові вбивства, міжнародні злочини в Україні, запроваджено заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України, використовувати латинські літери Z, V, а також офіційну символіку та емблеми збройних сил РФ та її органів на будь-яких рекламних, транспортних засобах, друкованих матеріалах, одязі, у місцях проведення масових заходів, в матеріалах будь-якої агітації, рекламі, ЗМІ, Інтернеті, соцмережах, творах (крім із засудженням цього режиму).
Також депутати розширили перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
У коментарі Руху «Чесно» народний депутат від «Слуги народу» Роман Грищук розповів, що Верховна Рада України 14 квітня прийняла закон про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяких категорій громадян.
«Ухвалили законопроєкт, який зокрема розробляв і мій Комітет з питань освіти та науки. Ним розширено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема доповнено його такими категоріями громадян, як учні і викладачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти», – розповів Грищук.
Крім того, Рада 285 голосами «за» призначила міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця – раніше він був в.о. міністра, а також заступником міністра з питань цифрових трансформацій.
Також фракція «Слуга народу» поповнилась новим депутатом Олександром Божковим, який зайшов до Верховної Ради як наступний за списком замість ексголови Комітету з питань аграрної політики Миколи Сольського, якого призначили на посаду міністра аграрної політики та продовольства.
Олександр Божков балотувався до Верховної Ради за списком «Слуги народу» під №141. Він уродженець Маріуполя, в команді «слуг» з перших днів. У мирний час працював у креативних індустріях.
Без ОПЗЖ
У Верховній Раді припинила існування друга за чисельністю фракція ОПЗЖ. На сьомому засіданні в парламенті оголосили рішення РНБО та відповідний указ президента України. Водночас про вихід із фракції оголосили ще двоє нардепів – Дмитро Ісаєнко та Анатолій Бурміч. Також було повідомлено про відкликання нардепа Вадима Рабіновича з посади співголови фракції та обрання Юрія Бойка головою ОПЗЖ.
Юрій Бойко, Григорій Суркіс, Юрій Загородній, Михайло Макаренко та Суто Мамоян. (фото: Верховна Рада)" width="685" height="467" itemprop="image" />
Зазначимо, що на попередніх засіданнях із фракції ОПЗЖ, яка на початку скликання нараховувала 44 нардепи, вийшли депутати: Ігор Абрамович, Валерій Гнатенко, Ігор Кісільов, Олександр Лукашев, Володимир Мороз, Тетяна Плачкова, Наталія Приходько, Вадим Столар та Олександр Фельдман. Окрім того, 3 березня із фракції виключили Іллю Киву та проголосували за позбавлення його депутатського мандату.
Нардепи від ОПЗЖ надалі будуть працювати в Раді як позафракційні, однак у них не буде повноважень фракції, як, наприклад, окремі виступи, участь у погоджувальній раді тощо. В свою чергу Юрій Бойко раніше заявляв, що у парламенті буде створено депутатську групу замість фракції.
Щодо ОПЗЖ слід також наголосити, що у вівторок, 12 квітня, сталась іще одна сенсаційна подія для українського політикуму. У День космонавтики президент Володимир Зеленський повідомив, що у ході проведеної спецоперації СБУ було затримано народного депутата та одного з лідерів забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука.
Згодом голова СБУ Іван Баканов розповів, що Медведчука затримали у військовій формі ЗСУ у Київській області, спецоперація тривала понад місяць, а спецпризначенці російської ФСБ мали вивезти його закордон
«Ти можеш бути проросійським політиком і роками працювати на державу-агресора. Ти можеш ховатися від правосуддя останнім часом. Можеш навіть одягнути українську військову форму для маскування… Але чи допоможе тобі це втекти від покарання? Аж ніяк! Кайдани чекають на тебе. І на таких же зрадників України, як ти! Проросійські запроданці та агенти спецслужб РФ, запам’ятайте – у ваших злочинів немає жодного строку давності. Та схованок, де б ми вас не знайшли!» – написали під фото у СБУ.
Зазначимо, що наприкінці лютого проросійський політик, підозрюваний у державній зраді, втік з-під домашнього арешту.
У березні журналісти-розслідувачі виявили у нардепа-втікача і кума російського президента Віктора Медведчука «золотий» вагон-ресторан із купою коштовних елементів типу позолоченої вбиральні, самовара тощо.
А ще в липні 2021 року Рух «Чесно» знайшов та дослідив монографію Медведчука, який виступав захисником у процесі над поетом і дисидентом Василем Стусом, написану на основі докторської дисертації. Тема роботи – «Сучасна українська національна ідея і питання державотворення».
11 травня 2021-го Медведчуку та його бізнес-партнеру Тараса Козаку було оголошено підозру в держзраді. 13 травня, у якості запобіжного заходу, політика було відправлено під цілодобовий домашній арешт.
Щодо нардепів, які виїхали з України напередодні або під час війни, керівництво парламенту визначило два сценарії розвитку – порушення правил перетину кордону та неправильне декларування коштів, які вони вивозять (тут буде додаткова перевірка з боку НАЗК щодо походження таких коштів). Водночас у парламенті визнають, що наразі немає більш жорстких механізмів покарання таких нардепів-втікачів, наприклад, позбавлення депутатського мандата. У парламенті переконані, що політичну оцінку таким нардепам та партіям дадуть виборці, вони уже відчувають моральний осуд з боку виборців. Так, наприклад, із фракції ОПЗЖ у Раді вже вийшло дев’ять нардепів, мандата позбавили Іллю Киву за його проханням.
Водночас за словами Олександра Корнієнка, наразі формально ні у Конституції, ні у законах немає законних механізмів, щоб позбавити інших нардепів, які втекли за кордон, депутатського мандата. Для цього мають бути відкриті правоохоронними органами відповідні провадження та рішення суду. Проте зараз правоохоронці зосереджені над фіксацією та документуванням військових злочинів російських військових в Україні.
Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»
Коментарі — 0