Після перемоги. Як депутати готують країну до життя по-новому

Парламент
Від початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалили майже 100 законів та постанов - Після перемоги. Як депутати готують країну до життя по-новому

Від початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалили майже 100 законів та постанов

фото: facebook

Народні депутати визначили стратегічні пріоритети

Війна спричинила низку кардинальних змін та нові виклики, на які державні інституції мають оперативно та злагоджено реагувати. Верховна Рада в умовах воєнного стану є однією з ключових держінституцій, що демонструє приклад єдності, системності та оперативного ухвалення рішень.

Від початку повномасштабної війни Верховна Рада провела вісім засідань, на яких уже ухвалили майже 100 законів та постанов. Однак деякі рішення потребують ще більшої оперативності та злагодженості між різними державними органами. Наприклад, рішення РНБО про заборону проросійських партій, покарання колаборантів та відповідальність нардепів-утікачів, питання децентралізації та адміністративно-територіального устрою країни в контексті знищення низки міст і містечок, переміщення сотень тисяч громадян, зміна режиму та формату навчання у закладах освіти по всій країні тощо.

Після закінчення війни, української перемоги, як і після Революції Гідності, держава матиме «вікно можливостей». Владі потрібно буде максимально ефективно використати його для невідворотних реформ, відновлення країни і налагодження більш ефективних механізмів.

Рух «Чесно» опитав нардепів, щоб з’ясувати законодавчі пріоритети держави. Представники різних фракцій та груп єдині у баченні законодавчих змін: першочергово парламент має працювати у трьох напрямках армія, економіка та соціальна сфера.

«Слуга народу»

Заступниця голови фракції «Слуги народу» та голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук:

«Поки триває війна, вся законотворча робота підпорядкована завданням оборони і підтримання економіки, всього, що необхідно для життя суспільства в цих умовах.


Євгенія Кравчук разом із колегами по фракції «Слуги народу» на засіданні парламенту 14 квітня (Фото: Facebook)

Євгенія Кравчук разом із колегами по фракції «Слуги народу» на засіданні парламенту 14 квітня (Фото: Facebook)

Про законотворчу роботу після війни зараз ще зарано говорити в деталях. Але що вже точно відомо:

  1. Буде максимально посилюватись напрям притягнення до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах. Все, що буде необхідно державі, партнерам та міжнародним інституціям, буде голосуватись.
  2. Післявоєнна відбудова. Зараз вже опрацьовується урядом план відновлення, який точно потребуватиме десятків законодавчих рішень. Спрощення правил для бізнесу, робота відповідних фондів для відновлення, залучення капіталу і технологій для відбудови підприємств та їх локалізація. Дуже важливим завданням буде створення нової реабілітаційної галузі для всіх тих, хто постраждав під час війни.
  3. Президент Зеленський, Уряд та всі структури влади зараз працюють над максимальним пришвидшенням інтеграції в ЄС. Ціль у тому, щоб уже найближчим часом отримати статус кандидата у члени ЄС. Вся законодавча робота для цього і після цього для вступу буде максимально швидкою і ґрунтовною.
  4. Топ-пріоритет забезпечити відбудову втраченого житла для людей та всі умови для повернення в Україну переселенців. Ми маємо зробити все, щоб у цих людей після війни був безпечний і комфортний дім, була робота. Необхідні рішення будуть ухвалюватись одразу, як тільки будуть напрацьовані.
  5. Меморіалізація цієї війни. Очевидно, що потрібно буде вносити зміни до законодавства у цьому питанні. У нас буде багато героїв, які об'єднають усе суспільство. Потрібно створити окремі музеї чи меморіали в різних містах, які найбільш постраждали від російського вторгнення.
  6. Заборона російського контенту. Вже є частина законопроєктів, які обговорюються в парламенті, щодо заборони контенту походження РФ музичного, книжкового, фільмів тощо. Це питання давно назріло, але зараз, очевидно, потрібно діяти більш жорстко до цього.

«Європейська солідарність»

Народний депутат від фракції ЄС, ексголова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

«Зараз в пріоритеті всі законопроєкти, які стосуються оборони, можливості отримання допомоги Україною та полегшення роботи волонтерів. Це те, що саме зараз є на часі. Крім того, так як займаюсь питанням культури та національної ідентичності, я переконаний, що зараз дуже добра нагода, щоб продовжити зміцнення української національної ідентичності.


Нардепи від ЄС Ірина Геращенко, Микола Величкович, Ніна Южаніна, Володимир В'ятрович та Яна Зінкевич на засіданні парламенту 14 квітня (Фото: Facebook)

Нардепи від ЄС Ірина Геращенко, Микола Величкович, Ніна Южаніна, Володимир В'ятрович та Яна Зінкевич на засіданні парламенту 14 квітня (Фото: Facebook)

Українці зараз чинять спротив саме тому, що вони розуміють, що вони – не росіяни, і цю різницю потрібно захищати. Переконаний, що зараз будь-які проєкти, які спрямовані на деколонізацію і позбавлення від російського впливу, є надзвичайно важливими.

Буквально цими днями намагався переконати своїх колег у важливому законопроєкті № 7297 про те, що врешті Україна має святкувати День перемоги над нацизмом саме 8 травня, а 9 травня залишити для Дня Європи, і вихідний день потрібно перенести відповідно на 8 травня. Коли, як не зараз, це потрібно нарешті змінити, зважаючи на те, що «побєдобєсіє» Росії буквально вбиває сьогодні українців і ми маємо просто від нього відірватись.

Підтримка цього законопроєкту серед колег з інших фракцій та груп є: за винятком представників ОПЗЖ, співавторами разом зі мною став 31 нардеп. Його ухвалення також підтримав Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, відтак ми пройшли заключний підготовчий етап, тому залишається лише, щоб представники більшості та керівництво парламенту погодили його внесення в порядок денний Верховної Ради на найближче засідання. Це потрібно зробити вже, бо цього року ми не можемо відзначати День перемоги разом із Росією, ми маємо відзначати його разом з Європою та світом».

Народний депутат від фракції ЄС, член Комітету з питань бюджету Олексій Гончаренко: «Безпековий напрям це вже точно питання номер один на найближчі роки. Ми повинні розуміти, що, навіть якщо після війни теоретично буде підписаний якийсь договір, ми не можемо на 100% бути впевненими, що Росія його виконає. Тому безпека понад усе. Всі соціальні ініціативи, які стосуються армії, постраждалих від війни військових та мирних жителів.


Олексій Гончаренко разом із віце-маршалками польського Сенату Міхалом Камінським та Габріелою Моравською-Станецькою і сенатором Марчіном Босацьким (Фото: Facebook)

Олексій Гончаренко разом із віце-маршалками польського Сенату Міхалом Камінським та Габріелою Моравською-Станецькою і сенатором Марчіном Босацьким (Фото: Facebook)

Також важливий напрям міжнародна співпраця щодо відбудови. Тут, я впевнений, Рада буде підтримувати ініціативи і законопроєкти, які будуть направлені на спрощення процедур. Це повинно бути не складно, без зайвої бюрократії.

Дуже треба буде вирішувати питання освіти. Багато навчальних закладів постраждали або зовсім були зруйновані. Це не повинно суттєво позначитись на навчальному процесі.

Але є такі ініціативи, які ми можемо вирішувати вже зараз. Наприклад, я подав законопроєкт щодо внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України». Вони стосуються того, що іноземці, які захищають нашу країну, мають право отримати звання Героя України. Вважаю, важливо прийняти ці поправки, бо вони дозволять вшанувати тих героїв, які не мають громадянства України. Багато іноземців не можуть дивитись спокійно на це свавілля, яке робить Росія на нашій землі. Тому їдуть сюди та пліч-о-пліч борються разом з українцями. І ці зміни до закону — те, що ми можемо робити вже зараз. Але насправді нагальних питань буде набагато більше. Рада готова до цих викликів».

«Батьківщина»

Народний депутат від фракції «Батьківщини», член Комітету з питань правової політики Сергій Власенко:

«Наразі потрібні законопроєкти, які регулюють декілька сфер правовідносин. Є три великі блоки питань – військовий, економічний та соціальний. По-перше, це все, що пов’язано із ЗСУ, Міністерством оборони та держбюджетом, який, на жаль, доводиться витрачати на війну. Ми вимушені коригувати бюджет та статті видатків. Це першочергово.

По-друге, потрібно змінювати законодавство для бізнесу та підприємництва. Ми вже прийняли низку законів, які спрощують певні процедури для бізнесу (спрощення звітності, зменшення перевірок та ін.), але потрібно також змінювати оподаткування для того, аби у населених пунктах, де малий та середній бізнес може мінімально працювати, він міг виживати та розвиватись.

По-третє, потрібно врегульовувати питання із внутрішньою міграцією. Є проблеми із працевлаштуванням, із виплатою соціальної допомоги від держави.

Якщо ми говоримо про те, що країна має законодавчо готуватися до післявоєнного життя, тут нам у парламенті потрібно обговорити, що ми бачимо в пріоритетах після війни відновлення та відбудову міст, Велике будівництво, будівництво доріг та аеропортів. Ми з цим погоджуємось, це важливо. Але першочергово, на нашу думку, це інвестування коштів у національну безпеку та оборону.

Нам потрібно припинити розпродаж підприємств «Укроборонпрому», натомість створити спеціальну програму забезпечення власної армії зброєю та боєкомплектом власного виробництва. На жаль, абсолютно не нормальним є те, що за вісім років війни на сході України проти Росії у нас немає повноцінного патронного заводу. Війна показала, що нам, з одного боку, допомагають країни Європи, США та Великобританія, але постійно стояти з простягнутою рукою… В той час, коли у нас є внутрішній величезний потенціал в розробці власної зброї «Стугна», «Нептун» та ін.

Звісно, потрібне відповідне законодавство для відбудови, Верховна Рада вже прийняла закон про відшкодування витрат тим, хто втратив житло, сьогодні також внесли зміни до містобудівного законодавства. Законопроєкт недосконалий та дискусійний, але я сподіваюсь, що до другого читання ми вирішимо всі проблемні питання, в тому числі потенційні корупційні механізми.

Ще один важливий блок це звідки брати кошти на це все. Тут ми маємо створити і розробити внутрішнє законодавство, яке буде регламентувати конфіскацію активів РФ, її юросіб, громадян та колаборантів. Якщо прибрати з цього процесу корупцію, то це величезне джерело наповнення державного бюджету. Також мають бути двосторонні міжнародні акти з тими країнами, які «заморозили» або заарештували активи РФ, потрібно домовлятися, щоб ці кошти йшли в Україну».


Нардепи із фракції «Батьківщина» на засіданні 1 квітня (Фото: Facebook)

Нардепи із фракції «Батьківщина» на засіданні 1 квітня (Фото: Facebook)

Народний депутат від фракції «Батьківщини», секретар Комітету з питань антикорупційної політики Володимир Кабаченко:

«Найголовніші питання зараз економічний розвиток України, адже більшість підприємств зупинилась, також необхідне запровадження індустріальних парків у прискореному режимі.

Мій напрямок антикорупційна політика. Під час війни корупції багато. В тому числі в розрізі гуманітарної допомоги. Щодо антикорупційного законодавства, то тут Верховна Рада має доопрацювати механізми для Агентства з розшуку та менеджменту активів у розрізі управління націоналізованим майном.

Ще один окремий напрям, яким займаюсь, це інтернаціональний легіон. Тут ми багато чого зробили. Минулого тижня визначили термін підписання контракту та умови його розірвання легіонером в односторонньому порядку».

«Голос»

Народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук:

«Зараз потрібно зосереджувати всі сили виключно на перемозі. Все, що розглядає зараз Верховна Рада, має потрапляти в порядок денний, виключно якщо це дійсно допомагає нам перемогти. Все інше може чекати.


Андрій Осадчук з колегами із фракції «Голос» на засіданні 24 березня (Фото: Facebook)

Андрій Осадчук з колегами із фракції «Голос» на засіданні 24 березня (Фото: Facebook)

Побудова нової України після війни буде титанічним завданням, сповненим величезними викликами та ризиками. Перш за все, я дуже розраховую, що ми всі зробимо висновки з минулого і таки щонайменше спробуємо зробити те, що десятиліттями не могли привести до ладу. Завдання ті самі — нам потрібно побудувати судову систему, міцні державні інституції, незалежні правоохоронні органи, якісне корпоративне управління в державних компаніях і потужне місцеве самоврядування. Без цього неможливо розраховувати на безпечне і заможне майбутнє. Ніяка цифровізація, яка у нас дуже добре розвивається, не допоможе і фундаменту не замінить.

Залишатиметься ще більш критичним питання якості лідерства, бо які б закони Верховна Рада не ухвалювала, це все матиме сенс, тільки якщо хтось буде все це якісно впроваджувати в держорганах, держпідприємствах і на місцях. Дуже розраховую, що, як і після Майдану в 2014-му, в перші роки відбудови в державний сектор прийде багато якісних управлінців із приватного сектору. Вони є, їх досить багато, вони точно розуміють ціну перемоги і важливість відбудови країни, вони вміють робити роботу.

Тут доведеться забути про родинні, партійні і дружні зв’язки, потрібно буде просувати і призначати реально кращих. Не знаю, чи вдасться це, але саме від якості управлінців залежатиме весь успіх відбудови як інфраструктури, так і економіки в цілому.

Безумовно, окремим блоком мають стояти державні стратегічні пріоритети. Армія і оборона таки важливіші доріг і басейнів, як би не хотілося останніх. Свобода підприємництва має перестати бути гаслом. Україна може суттєво зменшити частку металургії, чим порятувати екологію, і дасть шанс високомаржинальному сільському господарству, легкій промисловості, машинобудуванню. Після перемоги, перебуваючи на руїнах своїх помилок, попередніх невдалих рішень і стратегій, але маючи неймовірну мотивацію переможця, ми вступимо в час феноменальних можливостей для побудови країни-лідера. Я залишаюся оптимістом і вірю, що в нас це вийде».

Народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин:


Ярослав Юрчишин з колегами із фракції «Голосу» на засіданні 15 березня (Фото: Facebook)

Ярослав Юрчишин з колегами із фракції «Голосу» на засіданні 15 березня (Фото: Facebook)

«Війна справді перевернула порядок денний країни. Зараз, та й на період відбудови, намітилося кілька стратегічних напрямів.

  1. Притягнення до відповідальності, зокрема матеріальної, Росії та її агентів впливу. Створення законодавчої бази для стягнення в бюджет активів та майна Росії, її фізичних та юридичних осіб в Україні та колаборантів, які працюють в інтересах росіян. Далі вдосконалення механізмів слідства щодо рашистів та колаборантів. Далі – у співпраці з міжнародними партнерами, аналогічні кроки щодо майна Росії за кордоном. Не можна повторити помилки 2014 року, коли справи проти представників режиму Януковича тривали безкінечно, розвалилися в Україні та, як наслідок, було розморожено більшість активів за кордоном.
  2. Активізація економіки. Війна триватиме не менше пів року. І це оптимістичні прогнози. Країна не зможе стільки часу триматися волонтерством. Треба шукати механізми максимального сприяння бізнесу, допомогти йому знаходити ринки збуту всередині країни та в найближчому закордонні. Через блокаду портів та зруйнованість інфраструктури це надзвичайно важливо.
  3. Максимальна адаптації права України до права ЄС. Якщо ми заявили амбітну ціль вступити в ЄС, синхронізація законодавства — невід’ємний атрибут цього шляху.
  4. Закони перехідного часу. Тобто часу відбудови країни. І тут спектр справді всеохопний: виборче законодавство, завершення судової реформи, перехідне правосуддя, соціальна сфера, медицина...Загалом навіть цілевстановлення цих напрямків ще не відбулося. Бо влада у війні, за це їй честь і хвала. Але Національний інститут стратегічних досліджень, РНБО, Кабмін, та й парламент точно має почати роботу над планом «Україна перемоги»м вже зараз».

Депутатська група «За майбутнє»

Член депутатської групи «За майбутнє», голова Комітету з прав людини Дмитро Лубінець:

«Позиція нашої групи щодо пріоритетів законодавства, як і всього українського парламенту: зараз потрібно сконцентруватися на двох речах — армії та економіці.


Член депутатської групи «За майбутнє» Дмитро Лубінець на засіданні 21 квітня (Фото: Facebook)

Член депутатської групи «За майбутнє» Дмитро Лубінець на засіданні 21 квітня (Фото: Facebook)

По-перше, зміни законодавства для того, аби посилити позиції ЗСУ, що може бути у будь-яких форматах та випадках – виділення додаткових коштів із держбюджету, спрощення процедури для отримання міжнародної допомоги військового характеру. Це все потрібно робити першочергово. 21 квітня, наприклад, ми проголосували законопроєкт нашого комітету № 7270, який зводиться фактично до узгодження юридичних термінів. Бо в нас на території Донецької та Луганської областей була Операція об’єднаних сил, а зараз воєнний стан, тобто навіть такі речі потрібно узгоджувати на законодавчому рівні. Навіть у таких аспектах і на цьому рівні потрібно посилити ЗСУ.

По-друге, треба внести зміни до Податкового кодексу, які зменшать частину податків або взагалі скасують, як зробили нульове мито на ввезення товарів, які пов’язані із забезпеченням військових та засобів виробництва.

Окремий блок це аграрний сектор, ним, наприклад, займаються наші депутати із групи «За майбутнє» Іван Чайківський та Сергій Лабазюк. Зараз ми маємо забезпечити посівну кампанію, підтримати аграрний сектор, бо це фактично і наша економіка, і продовольча безпека, які також необхідні для забезпечення ЗСУ».

Депутатська група «Довіра»

Народна депутатка від групи «Довіра» Лариса Білозір:

«Головне завдання це комплексна відбудова населених пунктів і регіонів, розроблення проєктів законодавчих актів з питань житлової політики та забезпечення житлом громадян, які його втратили внаслідок збройної агресії російської федерації, на територіях, що не зазнали руйнувань».


Лариса Білозір разом із колегами з депутатської групи «Довіра» (Фото: Facebook)

Лариса Білозір разом із колегами з депутатської групи «Довіра» (Фото: Facebook)

За цей короткий період ми зрозуміли, що окрім термінового задоволення потреб, які виникли у громадян та громад через війну, є запит на відродження життя, на відносну сталість проєктів, особливо у більш безпечних місцях України. У місцях, де у людей існує можливість працювати через розташовані там сталі підприємства і бізнеси. Потрібно розбудовувати міста, містечка, села в опорних і тилових громадах.

Кількість внутрішньо переміщених осіб зростає. Гостро стоїть питання житла, роботи та доступу до соціальних послуг. Але держава в умовах війни потребує сильного партнерства як із міжнародними структурами, так і з бізнесом всередині країни.

Ми повинні розробити законодавство, яке сприятиме такій співпраці та довгостроковим проєктам для внутрішньо переміщених осіб, яких уже майже 8 млн громадян. Потрібно створювати й відновлювати інфраструктуру, вже зараз, під час війни — ту, що не використовувалася. Це будинки в маленьких містечках, де вже живуть переселенці, але де немає належних умов для проживання. Тут переселенці знайшли прихисток, в таких тилових областях, як Вінницька, де населення деяких громад збільшилося чи не вдвічі. Люди заселилися в хати, будівлі, які потребують відновлення, елементарно побутової техніки, облаштування вбиральні, кухні. Або люди заселилися в санаторії та гуртожитки, де недостатньо ліжок, і вони змушені спати на партах. Це невеликі кошти для держави, це не капітальні видатки, але це те, що потрібно робити якнайшвидше вже зараз, бо це реальні речі.

Також уже потрібно буде розробляти законодавчі акти, спрямовані на комплексне відновлення територій громад, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, планувати відновлення територій, будівництво, реконструкції, реставрації, капітальний ремонт будівель, об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури, об’єктів промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку, інженерної, дорожньо-транспортної інфраструктури та інших об’єктів з метою формування повноцінного життєвого середовища, спрощувати надалі дозвільні процедури, щоб після війни відбудовувати знищені міста.

Ми потребуємо нової Генеральної схеми України для визначення державних пріоритетів у відновленні території України та використання новітніх технологій будівництва з урахуванням економічних проблем післявоєнного часу.

Потрібно вивчити та впровадити міжнародний досвід щодо механізмів будівництва бомбосховищ у населених пунктах, відновлення зруйнованої інфраструктури, розширювати та розбудовувати населені пункти, де велика кількість внутрішньо переміщених осіб».

Позафракційні

Позафракційний народний депутат, голова МФО «Розумна політика» Дмитро Разумков:

«Перше в умовах війни це питання безпеки і забезпечення обороноздатності української армії. Багато що було зроблено до війни, багато довелося уточнювати вже під час повномасштабної агресії РФ. Треба віддати належне, що всі депутатські фракції та групи в оперативному режимі це робили.


Дмитро Разумков разом із членами МФО «Розумна політика» на засіданні парламент 3 березня (Фото: Facebook)

Дмитро Разумков разом із членами МФО «Розумна політика» на засіданні парламент 3 березня (Фото: Facebook)

Другий важливий напрям це соцзахист населення. Сьогодні ми маємо забезпечити першим необхідним громадян, які залишилися сам на сам після того, як їхні міста були розбомблені і зруйновані Росією. Маємо створити умови для повернення людей, які, тікаючи від війни, виїхали з України. Чим довше на це буде витрачатися час, тим більша ймовірність того, що вони не повернуться назад.

Ми повинні сконцентрувати свою увагу на створенні законодавчих умов і максимально сприяти залученню внутрішніх і зовнішніх інвестицій на територіях, які менше постраждали від ударів з боку Росії — у першу чергу в західних областях. Це створення технопарків, вільних економічних зон. Варто це робити вже сьогодні, щоб після війни ми мали базу для розвитку економіки, відновлення міст і сіл, які сьогодні зруйновані Росією.

Також одне із ключових завдань для парламенту – максимальна співпраця з міжнародними партнерами. По-перше щоб підтримувати на високому рівні увагу до війни й геноциду, який сьогодні творить РФ щодо українців. По-друге налагоджувати механізми фінансової підтримки і вже сьогодні шукати засоби, які дали б змогу партнерам допомагати Україні відновлюватися після перемоги у війні».

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Після перемоги. Як депутати готують країну до життя по-новому