Особливий день у Верховній Раді. Бочка меду від Джонсона і ложка дьогтю від В’ятровича

На 69-й день від початку повномасштабної війни Росії проти України «оборонна коаліція» у Верховній Раді провела дев’яте засідання. Цього разу воно стало знаковим та символічним.

У Верховній Раді відбувся історичний виступ прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона та президента України Володимира Зеленського. Український президент вперше за час воєнного стану звернувся з промовою до народних депутатів із трибуни Верховної Ради. Нардепи проголосували за визнання Російської Федерації державою – спонсором тероризму, заборонили в Україні проросійські партії, розширили можливості тероборони та виключили із фракції «Слуги народу» нардепа-мажоритарника з Херсонщини Олексія Ковальова.

Депутати 3 травня ухвалили консенсусом половину запланованого – 12 законів та постанов, але вперше за цей час закінчили засідання «поправковим спамом».

Рух «Чесно» зробив стислий аналіз восьмого засідання Верховної Ради після початку повномасштабної війни Росії проти України.

«Ви ведете вперед, а ми – ваші віддані друзі»

Знаковою подією дев’ятого засідання українського парламенту на 69-й день повномасштабної війни Росії проти України став виступ прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона перед Верховною Радою по відеотрансляції та наступний виступ президента України Володимира Зеленського.

Промова Джонсона перед українськими депутатами стала своєрідною відповіддю президенту України, який виступив із промовою перед Палатою громад у березні цього року.

«Я вітаю вашу мужність. Ви продовжуєте свої сесії попри варварський напад на вашу свободу. Щодня ракети та бомби, як дощ, зливою падають на голови безневинних людей вашої країни. Путін і далі продовжує свою сміхотворну, незаконну кампанію проти української землі. Його солдати вже не мають виправдання через незнання того, що вони роблять. Вони скоюють воєнні злочини, їхні звірства зростають. Хоч би де вони тікали — залишали Бучу, Гостомель, Ірпінь. Ми бачимо сліди цих звірств. Ми робимо все можливе, щоб притягнути їх до відповідальності за скоєні воєнні злочини. І в цей момент ще невідомості маю для вас звістку: Україна переможе! Україна буде вільна!» – сказав на початку свого виступу Джонсон.

Це була історична промова світового лідера, яка лунала в стінах українського парламенту. Без перебільшення можна сказати, що вона увійде в історію найкращих промов британських прем’єрів та є неймовірним прикладом політичного ораторського мистецтва. У своєму виступі Джонсон цитував Біблію, англійські приказки та наводив літературні аналогії. Знаково, що під час свого виступу Джонсон найбільше вживав слова «ми», «ви» та «Україна».

Українці за час війни почали жартома вживати прізвище британського прем’єра на українській манір — Джонсонюк.

Чим більше слово, тим частіше воно звучало у промові Бориса Джонсона

Британський прем’єр-міністр неодноразово наголошував на українській мужності, відважності українських воїнів, яких назвав «левами», а Україну — фортецею, яка стоїть перед навалою ворога. Верховну Раду Джонсон порівняв із британським парламентом, який є «найпотужнішим оберегом проти загарбників, проти свавільної влади».

Також Джонсон під час виступу повідомив про новий пакет військової допомоги для України на 3 млрд фунтів на нову зброю та засоби захисту. Українські депутати під час виступу Джонсона тримали у сесійній залі прапор Великої Британії та напис «Дякуємо!».

«Ваша любов до країни зупинила навалу. Це година слави України, що буде в пам’яті наступних поколінь, про це переповідатимуть онукам і правнукам. Українці навчили весь світ, що брутальна навала агресора нічого не може заподіяти народові, який обрав свободу. Вони скажуть, що українці своєю впертістю, своєю жертвою довели, що гармати й танки не можуть придушити націю, котра бореться за свою незалежність. Ось чому я вірю та знаю, що Україна переможе», – сказав Джонсон.

Виступ Бориса Джонсона стоячи вітали українські нардепи, керівництво Верховної Ради, Володимир Зеленський та представники Офісу президента.

Засідання Верховної Ради 3 травня (Фото: Офіс президента)

Одразу після Бориса Джонсона у Верховній Раді вперше від початку повномасштабної війни Росії проти України з трибуни парламенту виступив президент Володимир Зеленський. Народні депутати зустріли українського президента стоячи та оплесками, натомість Зеленський під час виступу подякував народним депутатам за єдність, яку Верховна Рада продемонструвала за останні два місяці.

У промові Володимира Зеленського також найчастіше звучали слова «ми», «ви» та «Україна».

Чим більше слово, тим частіше воно звучало у промові Володимира Зеленського

Президент України у своєму виступі сказав, що довіряє Верховній Раді та нардепам у цей складний час, що політиканство та дрібниці наразі забувають до мирних часів, а все, що розколює, має лишитися в минулому. Мабуть, вперше президент Зеленський заговорив про необхідність націоналізму:

«За час воєнного стану я звертався до багатьох парламентів світу, але не звертався до вас. І це не зневага, а навпаки – це велика довіра до вас. Ви тут. І ви це чудово знаєте, що відбувається у нас, що відбувається в нашій державі. Ми всі – громадяни цієї великої держави, і ви прекрасно знаєте, що робити. Я вірю: за ці майже 10 тижнів це не змінилося. Я буду щасливий, якщо наступне стане для вас очевидним і безспірним. Ви – народні депутати найвеличнішої держави в сучасному світі! Впевнений у цьому! Ви – народні депутати України. Ключові слова – «народ» і «Україна». Я думаю, дрібниці, політиканство ми забудемо до мирних часів, хоча краще забути назавжди. Порядок денний Верховної Ради очевидний. Ключове слово – «порядок». Тому що немає часу на спам, на сварки й на піар – вас і так всі знають. Я думаю, важливий мудрий раціоналізм і здоровий націоналізм. Все це сьогодні для нас дуже важливо».

Крім того, у вівторок у Верховній Раді був ще один важливий гість із Європи – лідер опозиційної до діючого канцлера Німеччини партії «Християнсько-демократичний союз» Фрідріх Мерц.

Руслан Стефанчук та лідер ХДС Фрідріх Мерц (Фото: Верховної Ради)" width="932" height="617" itemprop="image" class="zoomik_img" /> Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та лідер ХДС Фрідріх Мерц (Фото: Верховної Ради)

Під час зустрічі Фрідріх Мерц зазначив, що від початку війни виступав за постачання зброї для України та підтримку євроінтеграційних прагнень України, адже, за його словами, «Україна захищає не тільки свою землю, а й демократію і свободу всієї Європи».

Зазначимо, що раніше канцлер ФРН Олаф Шольц відмовився їхати до Києва, тому що у квітні не відбувся візит до України федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. В свою чергу Мерц розкритикував Шольца та заявив, що планував свою поїздку на 22 лютого, однак через початок війни чекав, коли до Києва поїде канцлер.

Що ухвалили

Під час дев’ятого засідання парламенту від початку повномасштабної війни нардепи розглянули лише половину порядку денного і голосували за 12 законів та постанов із 24 запланованих. Водночас майже всі рішення були ухвалені у форматі консенсусу парламенту та з конституційною більшістю у понад 300 голосів за. У парламенті частіше повертаються до звичного формату роботи, зокрема до виступів представників фракцій та обговорення законопроєктів, які розглядаються.

Одним зі знакових голосувань під час дев’ятого засідання Верховної Ради було звернення до Палати представників та Сенату Конгресу США щодо визнання РФ державою-спонсором тероризму, за яке проголосували 344 депутати.

«Жодна цивілізована країна, що має на меті захист власної держави та її населення, не стане чинити такі звірства, як чинили збройні сили РФ на території нашої країни. Адже вбивства мирного населення в Ірпені, Бучі, Бородянці, Макарові, Маріуполі та інших населених пунктах України, що супроводжувалися особливою жорстокістю та масовими зґвалтуваннями, – це вчинки, які здатна чинити лише терористична організація!» – наголосив перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко після ухвалення постанови.

Ще одним важливим голосуванням стала заборона діяльності проросійських партій (№ 7172-1), за яку проголосували 330 депутатів. Примітно, що за дане рішення також голосували депутати з колишньої фракції ОПЗЖ. За проголосували 17 нардепів від ОПЗЖ (12 депутатів з нової групи «Платформа за життя та мир» та п’ять депутатів з ОПЗЖ, які зараз позафракційні).

Результати пофракційного голосування за заборону проросійських партій (Фото: нардеп від фракції «Голосу» Ярослав Железняк)

Після ухвалення даного закону голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що «засланцям Кремля не місце у законодавчому органі України».

«Прийнятий закон забезпечує можливість оперативного реагування на діяльність антиукраїнських, колабораціоністських партій в Україні з метою їх заборони. Процедура така: Мін’юст збиратиме докази такої діяльності і звертатиметься з ними до суду, який і повинен заборонити партію, що працює на ворога. У разі заборони партії майно та інші активи переходять у власність держави», – наголосив Стефанчук.

У разі, якщо партія порушує норми ухваленого закону, Мін’юст має невідкладно звернутися до суду із адмінпозовом про заборону партії. Нардепи пояснюють, що справа про заборону партії має бути вирішена судом першої інстанції протягом одного місяця після відкриття провадження у справі. Судом апеляційної інстанції по цій категорії справ є Верховний Суд. Рішення Верховного Суду в таких справах є остаточним і касаційному оскарженню вже не підлягає.

Також Верховна Рада дала можливість бійцям тероборони виконувати завдання в районах ведення бойових дій.

Депутати 290 голосами за ухвалили постанову про неприпустимість присвоєння РФ перемоги над нацизмом. «У заяві парламент засвідчує внесок українського народу у спільну перемогу військ антигітлерівської коаліції над нацизмом. Постанова №7343 – це акт протесту проти системного знецінення, перекручення та маніпулювання Росією моральним спадком учасників Другої світової війни. РФ не має права апелювати до спадщини перемоги над нацизмом, адже своїми діями де-факто повторює нацистські злодіяння і оскверняє пам’ять про подвиги ветеранів та учасників війни. Ми перемогли нацизм, переможемо й рашизм!» – зазначив голова парламенту Руслан Стефанчук.

Однак це рішення викликало критику з боку нардепів від опозиції, зокрема представник фракції ЄС та ексголова Інституту нацпам’яті Володимир В’ятрович переконаний, що «цим порожнім папірцем депутати намагаються прикрити свій страх перед Путіним і неготовність ухвалити законопроєкт № 7297, який відміняє «Дєнь пабєди» 9 травня».

Нардеп від фракції ЄС Володимир В’ятрович (Фото: Facebook)

«30 депутатів з усіх фракцій зареєстрували проєкт 7297, який передбачає чіткі кроки:

• Відзначати 8 травня разом з усією Європою День пам’яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
• Саме цей день зробити вихідним після закінчення воєнного стану.
• А 9 травня разом з усіма країнами ЄС відзначати День Європи.

Проєкт був чудово сприйнятий у суспільстві й парламенті. Комітет проголосував за його підтримку в цілому. Але його розгляд раптово заблокувала правляча фракція. І цей ганебний крок неможливо прикрити фіговим листочком нашвидкоруч написаного звернення, текст якого скопійований з методичок Інституту національної пам’яті семирічної давнини. Часи змінилися, і суспільство пішло далеко вперед. Соромно й безвідповідально, що реальні законодавчі зміни замінюють цим сурогатом», – наголошує В’ятрович.

Крім того, парламент проголосував за виключення зі складу депутатської фракції «Слуги народу» депутата-мажоритарника із Херсонщини Олексія Ковальова. Минулого тижня «Слуга народу» призупинила членство Ковальова у фракції через підозру в державній зраді. Партія попросила правоохоронців розслідувати, чи став Ковальов на бік Росії у Херсонській області.

Зазначимо, що сам Ковальов ще на початку квітня повідомив, що знаходиться на території тимчасово окупованої Херсонщини. Він регулярно демонструє, як допомагає своїй області. Проте заперечує інформацію влади, вважаючи, що у столиці не уявляють, чим нині живе Херсонська область.

Незважаючи на слова президента Зеленського про те, що нині «немає часу на спам», засідання парламенту 3 травня закінчилось якраз на поправковому спамі. До законопроєкту про особливості роботи місцевого самоврядування під час війни (№7269) нардепи подали близько 500 правок, парламент встиг розглянули понад сотню і на цьому закінчив засідання.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»