Депутати провалили тест на волонтерство

Війна і фінанси
Депутати провалили тест на волонтерство

Показово, що бунтувати обранці почали тоді, коли мова зайшла про удар по їхніх власних кишенях

фото: youcontrol.com.ua

Парламентські партії відмовилися пожертвувати державі рекордне фінансування

На початку війни депутати Верховної Ради швидко забули всі внутрішні інтриги та оперативно, буквально пачками, ухвалювали екстрені рішення. Одним словом, парламент діяв в унісон з Кабміном. Але на четвертому місяці війни, коли російські війська вже забралися з-під Києва «звільняти Донбас», нардепи потихеньку прийшли до тями і починають проявляти норов. Показово, що публічно бунтувати обранці почали тоді, коли мова зайшла про удар по їхніх власних кишенях. А саме – про припинення держфінансування парламентських партій, яке здійснюється щоквартально через Національне агентство запобігання корупції.

«Денег нет, но вы держитесь»

Минулого тижня парламент прийняв законопроєкт №7413 щодо внесення змін до держбюджету. Депутати проголосували за те, аби збільшити видатки майже на 300 млрд грн, з яких левова частина призначається на безпеку та оборону, а також виділяються додаткові кошти на програму «єПідтримка», якою досі ощасливили далеко не всіх, та інші соціальні виплати. Серед авторів проєкту – ціла група нардепів монобільшості на чолі з головою бюджетного комітету Юрієм Арістовим. Зрозуміло, що під час його підготовки йшли тісні консультації з Кабміном, який, власне, і має виділяти ці кошти.

В уряді, в свою чергу, ламали голову, де ж знайти гроші на ці додаткові видатки. І одним з джерел там вважали можливе скасування держфінансування парламентських партій. Його можна було б «урізати» до кінця року. Перший квартал вже був профінансований, а от починаючи з другого, як пропонувалося в проєкті про зміни до держбюджету, фінансування зупинялося. Парламентські партії мали отримати цього року рекордну суму за всі роки існування цієї норми (вона була запроваджена ще за минулої каденції Ради) – майже 886 млн грн. Чим більша фракція партії – тим більше грошей вона отримує. Теоретично після розформування другої за кількістю депутатів фракції ОПЗЖ та заборони діяльності цієї партії бюджет вже економив, проте все одно сума видатків на фінансування партій виходить немаленька.

Зекономити таким чином планувалося 601,5 млн грн., хоча на фоні 300 млрд додаткових видатків – це копійки.

Але на засіданні бюджетного комітету 30 травня цей «дискримінаційний» пункт з проголосованого в результаті тексту зник, його просто прибрали. Проти виступила «Батьківщина», яка і так отримує найменше держфінансування серед усіх парламентських партій. Та зрозуміло, що без волі «слуг», які представляють більшість в комітеті, ця норма з проєкту не зникла б. Тобто втрачати на рівному місті сотні мільйонів, хай і під час війни та гострого дефіциту бюджету, у партії влади також не захотіли. Притому що «слуги» ще минулого року пафосно відмовлялися від держфінансування під час «ковідної» пандемії, але фактично досі його отримували.

Інфографіка: Рух «Чесно» Інфографіка: Рух «Чесно»

Є ще один важливий нюанс – гроші за другий квартал, які вже б мали надійти на рахунки, партії досі не отримали. НАЗК регулярно знаходила порушення у фінансових звітах партій – «Слуги народу», «Батьківщини» і призупиняла фінансування, але після виправлення помилок його відновлювала. А от «Голос» досі лишається без державних грошей, які намагається вибити у НАЗК через суди.

«Не там шукають гроші»

Втім зараз причина затримок виплат банальніша – бюджет порожній, хоча сама норма щодо держфінансування лишається діючою.

«Ці виплати затримували раніше до середини кварталу, але ніколи не було, аби їх сплачували наприкінці кварталу. Зараз вже пішов третій місяць кварталу і коштів нема, – каже аналітик з партійних фінансів руху «Чесно» Ігор Фещенко. – Партії, з одного боку, не готові повністю відмовитися від держфінансування, з іншого – на це в бюджеті немає грошей. Тобто норма діє, але вона не виконується. Наразі половина нашого бюджету наповнюється зовнішніми грантами і запозиченнями і перед державою став виклик — потрібно витрачати десь на третину більше, ніж передбачено бюджетом».

Депутат із розколотого «Голосу» перший заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин зауважує: впровадження держфінансування партій надало можливість жорсткіше контролювати партійні фінанси загалом, бо стало можливим вимагати звіту за їхнє використання. Він вважає цей механізм правильним, але констатує, що партії паралельно використовують олігархічні кошти та «сірий нал», і держава не може з цим боротися.

«Але скасування цього механізму в принципі буде кроком назад, – каже Юрчишин. – При цьому бюджет порожній і на період війни було б доцільно з боку партій добровільно відмовитися від цього фінансування. Бо дуже мало з цих коштів йде, власне, на підтримку мережі партійних організацій, а більше вкладається в банальну агітацію. Зараз ці витрати явно не є пріоритетними. Як варіант – виплати можна скасувати до кінця року або зменшити до суто символічної суми. Але партії виступили проти – найбільш активно «Слуга народу» та «Батьківщина». І не думаю, що надалі це питання в Раді буде форсуватись».

У «Батьківщини» – свої аргументи, чому партія виступила проти призупинення цієї норми. Заступник голови фракції Сергій Соболєв нагадує, що монобільшість завжди займала позицію, що держфінансування партій – єдиний запобіжник від корупції і утримування партій олігархами, також таке фінансування є вимогою Євросоюзу та одним з пунктів нашої Асоціації з ЄС.

«Позиція нашої фракції також є незмінною, – запевняє соратник Юлії Тимошенко. – Мені здається, що вони не там шукають гроші. Хай пошукають там, де на державних посадах люди чомусь отримують мільйонні зарплати. А позбавити партії грошей – це найлегше, щоб знову зробити їх залежними від олігархічних груп. І про ці тіньові доходи (які політики отримуватимуть від олігархів – «Главком») ніхто не буде звітувати. Грошей за другий квартал, дійсно, ніхто не отримав, але ж всі розуміють, в якій ситуації зараз держава, і не здіймають ґвалт з цього приводу. Але ж настануть кращі часи, коли все це буде відшкодовано».

Вірять у настання кращих часів і в «Слузі народу», стараннями якої, за великим рахунком, і була похована ініціатива уряду. Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету та керівник Київської міської організації «слуг» Леся Забуранна дуже задоволена тим, що на бюджетному комітеті вдалося збити норму про припинення держфінансування партій.

«Коли ти розумієш, що у тебе є кошти, аби фінансувати оренду приміщень, оплачувати роботу юристів, ти не шукаєш кошти у спонсорів і не заганяєш себе у додаткову залежність, – каже Забуранна. – Уряд мав таку пропозицію, але, слава Богу, здоровий глузд переміг і ми цю норму відхилили на комітеті. Ми віримо в перемогу та відповідні репарації, західну фінансову допомогу, тож це все колись буде профінансовано. І це стимулює людей до роботи. Наприклад, ми в міській організації зменшили заробітні плати, але не звільнили жодну людину. Коли фінансування відновиться, ми знайдемо механізм, як це все вирівняти».

Ігор Фещенко з руху «Чесно» називає кілька можливих виходів з цієї ситуації. Перший полягає в тому, що партії можуть домовитися між собою і з урядом та знайти шлях, як зменшити фінансування, аби отримати хоч щось. Для цього під час воєнного стану буде достатньо постанови Кабміну. Або ті ж «слуги», що отримують найбільше держфінансування, отримають кошти за другий квартал, але при цьому відмовляться від фінансування за третій та четвертий.

Звісно, коли партії отримають свої законні мільйони, наразі невідомо. Але ця історія добре демонструє, що навіть під час війни питання фінансування парламентських партій об’єднало і монобільшість, і опозицію. Гроші навіть за умов, коли вся країна волонтерить, політики втрачати не хочуть.

Павло Вуєць, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів