Сергій Власенко: Тимошенко йде з політики? Ми з’ясовуємо, хто викинув цю брехню
«Основний тягар фінансування виборчої кампанії – на місцевих осередках партії»
15 вересня стартував офіційний процес висування кандидатів в депутати місцевих рад та на посади міських, сільських та селищних голів. У кандидатів є 10 діб, аби офіційно заявити про себе. Враховуючи, що за новим законодавством вибори майже всюди мають пройти за партійними списками, ключову роль відіграють обласні конференції партій, на яких ці списки і будуть затверджені. Один з традиційних фаворитів місцевих виборів – найстаріша парламентська партія «Батьківщина».
Настрій у соратників Юлії Тимошенко має бути піднесеним – їхня лідерка нещодавно здолала коронавірус, хвороба протікала у досить важкій формі. Наприкінці минулого тижня її тест показав негативний результат. За словами найближчого соратника Юлії Володимирівни нардепа Сергія Власенка, у партії зітхнули з полегшенням, бо значення Тимошенко для «Батьківщини» важко переоцінити.
Серед нинішніх парламентських партій, які створювались буквально на коліні перед виборами, «Батьківщина» виглядає безумовним політичним грандом. На виборах 2019 року партія навіть трохи покращила свій результат у порівнянні з провальним 2014 роком. Спочатку Тимошенко навіть намагалася підставити своє плече молодому недосвідченому президенту, але так і не дочекавшись сигналу про партнерство, «Батьківщина» заявила про похід в опозицію.
Але на місцевих виборах, що відбудуться за півтора місяця, розклади, без сумніву, будуть геть іншими, ніж на загальнодержавному рівні. Сергій Власенко розповів «Главкому», як партія готується до цих виборів, які цілі перед собою ставить та хто стоїть за поширенням неймовірних чуток, що Тимошенко збирається зав’язати з великою політикою.
«Вся історія була публічною: Юлія Володимирівна, як і десятки тисяч українців, стала жертвою цієї підступної хвороби, – розповідає Власенко. – Лікувалася так само, як і всі. Перша стадія була складною, тривала достатньо довго, і ми про це говорили. Потім стало трішки краще і, на щастя, у неї вже є негативний тест на Covid-19. Так, є ускладнення у вигляді запалення легень, але це вже не Covid.
Соратники Тимошенко, співробітники партії робили тести після цієї історії?
Ви ж пам’ятаєте, що коли захворів наш депутат Олег Мейдич, ми цілою фракцією пішли на самоізоляцію і всі протестувалися. Тому ті, хто мав контакт, звичайно, тестуються. Я вже, напевно, разів десять робив тести з різних причин. Всі були негативними. Наприклад, місяць тому була ситуація, коли у мене різко підскочила температура, і я зробив два тести, один з яких – контрольний.
Наскільки тимчасова непрацездатність вашого лідера, особливо перед місцевими виборами, відбилася на роботі партії? Чи у «Батьківщини» все працює саме по собі?
Структура організована, але, звісно, позиція Тимошенко в партії з очевидних причин є унікальною. І коли її нема, то не скажу, що нам тяжко, але ми це відчуваємо. Юлія Володимирівна – партійний локомотив, і це всі знають. На жаль або на щастя, у нас всі партії так працюють. Але це ж не означає, що коли людина хворіє, то вона не може взяти слухавку і подзвонити. Тимошенко вже на телефоні, вона працює.
«Не всі наші нинішні депутати будуть ними й надалі»
Найближчим часом у «Батьківщині» відбудуться обласні конференції, де будуть висунуті кандидати, сформовані місцеві списки. Центральний апарат якось буде перевіряти цих кандидатів, щоб серед них, умовно кажучи, не виявилось ґвалтівників або потенційних «тушок»?
Ми попросили там, де це можливо, заздалегідь подати розширені списки людей, які теоретично можуть кандидувати. Ми такі списки отримали і зараз над ними працюємо. Звичайно, що центральний апарат партії буде всіляко за цим дивитися і контролювати. Але зараз обираються майже 45 тисяч депутатів загалом, – це величезна кількість. І звичайно, що в будь-якій роботі, пов’язаній з такою кількістю людей, можуть бути якісь недоліки. Але ми стараємося контролювати тих кандидатів, яких будемо висувати. От я був на Львівщині кілька днів тому і зустрічався з нашою першою десяткою в місті і з першою десяткою в області. Хоча не можна сказати, що це вже якийсь усталений список.
Це переважно ваші старі партійці чи нові люди?
Є різні люди. Є ті, хто багато років з нами, але не всі з них пройшли випробування владою. І не всі наші нинішні депутати будуть ними й надалі. Тобто якусь частину ми відсіяли. Є й ті, хто доєднався до партії. Це люди, які довго були нашими симпатиками, але стали членами партії нещодавно.
Як буде фінансуватись ваша кампанія? «Батьківщині» часто дорікали тим, що вас невідомі пенсіонери фінансують внесками у сотні тисяч…
З приводу цього дорікають всім…
А потім представники вашої партії розповідали, що це такий хитрий план, аби не світити реальних спонсорів, бо на них будуть тиснути.
Фінансування всеукраїнських і місцевих виборчих кампаній відбувається по-різному. Основний тягар фінансування місцевих кампаній буде лежати на місцевих осередках партії, а не на центральному офісі. З урахуванням специфіки кожного регіону вже розроблені програми просування наших кандидатів з урахуванням необхідності рекламної продукції, роздаткових матеріалів, реклами в інтернеті, на телебаченні. Кожен регіон до цього підходить сам, і центральний апарат мінімально братиме в цьому участь.
Умовно кажучи, Костянтин Бондарєв відповідає за Київську область і він сам шукає спонсорів…
Ні, він не шукає спонсорів. А сам собі вибудовує систему фінансування та вирішує, скільки йому треба білбордів, лайтбоксів, реклами в інтернеті. Ми за цим дивимося, але не диктуємо йому, що робити. На всеукраїнських кампаніях до парламенту ми більш жорстко контролюємо місцеві партійні осередки.
Верховна Рада минулого пленарного тижня провалила зміни до Виборчого кодексу, які б полегшили суто організаційну роботу підготовки до виборів. До них ще можуть повернутись до дня виборів?
Зміни до Виборчого кодексу носили абсолютно технічний характер, і інтрига там була абсолютно проста…
«Слуги» хотіли запхнути туди повноваження ЦВК щодо проведення опитувань під час виборів, а без них голосувати відмовились. Але ці зміни вже винесені в окремий законопроєкт.
Насправді це дуже небезпечна та багатофункціональна історія. І це не лише можливі опитування про те, що робити з Донецьком і Луганськом, а насправді технологічна штука, яку їм порадили їхні політтехнологи. Зараз рейтинги «Слуги народу» катастрофічно падають, тож за рахунок чого їм їх підіймати? Вони хочуть виписати закон в такий спосіб, щоб в кожному регіоні ці опитування можна було проводити з окремими питаннями. Припустимо, вони запускають опитування – чи підтримуєте ви можливість голосування на виборах, починаючи з 16 років? Їм байдуже, якими будуть результати, але вони розуміють, що вся молодь прийде голосувати за це. А молодь, як вони думають, – це їхні виборці. Технологічно це такий спосіб збільшувати явку свого електорату. Але треба виділити цю норму та технічні питання в Виборчому кодексі.
От ми маємо на сьогоднішні реальний колапс з отриманням довідок про несудимість, тому що сервісні центри МВС не встигають їх видавати в необхідній кількості. Тобто сьогодні кандидат в депутати сільської ради повинен піти в сервісний центр МВС і заплатити від 500 до 800 грн за одну довідку. А потім чекати на неї декілька днів. Це – шизофренічна історія. І от речі такого ґатунку якраз влагоджувались цими змінами до Виборчого кодексу. А «слуги» просто хотіли нам помститися.
«Слуги» – такі ж учасники виборчого процесу, як і ви, і всі ці дірки в законодавстві б’ють по них так само.
І по них б’ють, але це називається – «так не дістанься ти нікому». Тобто це така абсолютно ідіотська логіка. Ах, ви не хочете дозволити нам проводити опитування, що є, до речі, абсолютно неконституційним… За такою ж логікою, в цей законопроєкт можна внести поправку, що у день виборів хай ЦВК керує Збройними силами.
«Ми висуватимемо кандидатів там, де є реальні шанси»
Нещодавні з’їзди «Слуги народу», «Європейської солідарності» були яскравими і пафосними, з телекартинкою і т.п. А «Батьківщина» провела тихий зліт у себе в штабі на Турівській. Це тому, що Тимошенко не могла взяти в ньому участь?
Щодо «Слуги народу» – а нічого, що на з’їзді був присутній президент, який прямо чи непрямо порушував вимоги щодо відстороненості від політичних сил? А нічого, що президент їздить зі своїм пюпітром із «Зе-командою» по всій країні як переїзний цирк і агітує за свою партію? Плюс основною мета з’їздів «Слуги народу» і «ЄС» була презентація кандидатів на посади міських голів ключових міст. У нас такого завдання не було, ми лише прийняли одне рішення щодо участі партії у виборах.
До речі, ви будете в усіх великих містах висувати кандидатів в мери? Чи там, де шансів нема, махнете рукою?
Дискусія з цього приводу ще йде, але ми поки схиляємося до того, аби висувати кандидатів там, де є реальні шанси перемогти. Думаю, рішення буде десь посередині. Я не впевнений, що ми виставимо всюди, але точно із запасом. Десь будемо пробувати молодих людей з прицілом, по суті, вже на наступні вибори.
І щоб вони список тягнули?
Звичайно, ми будемо ставити впізнаваних та зрозумілих людей, щоб вони тягнули список. Як Кучеренка в Києві – зрозуміло, що Олексій підтягне список вгору. Хоча формально ще рішення не прийняте, але він вже презентований як кандидат.
І почав кампанію.
Ми проведемо всі необхідні процедури, але Олексій вже узгоджений всередині київської міської партійної організації і ця кандидатура вже погоджена з центральним штабом.
Скільки посад мерів обласних центрів та великих міст були б хорошим результатом для «Батьківщини»?
Я б не говорив зараз про мерів, а дивився на загальноукраїнський результат депутатів. Мери – це трішки складна історія і не є показовою в даному випадку. Ми, в принципі, бачимо по кожній області наші можливості, маємо план на кожну область і очікуємо виконання цього плану. Результат буде достатньо непоганий для «Батьківщини».
Назвіть цифру.
Я не Нострадамус.
Але ж має бути якийсь орієнтир. Наприклад, у «Слузі народу» розраховують взяти як мінімум 20% в регіонах, що були «зеленими» на президентських та парламентських виборах.
Ну, от в Києві, наприклад, за них голосували, але тепер дай Бог їм тут хоча б 11% взяти.
І все ж – ми про «Батьківщину».
Я вважаю, що наші результати загалом по Україні будуть точно значно вищими, ніж на парламентських виборах.
Загалом по Україні у вас біля 8% було.
Так, але наскільки більше буде – давайте почекаємо.
«Іноземці про Малюську: Who the f**k is this guy?»
На цих місцевих виборах знову буде застосована нова виборча система, причому аж дуже хитро зроблена. Її складність може вплинути на результати?
Можете називати мене ретроградом, але я не прихильник різких стрибків у будь-чому. Стрибки завжди призводять до проблем, а ми сьогодні в питанні законодавчого забезпечення виборів зробили черговий. На минулих місцевих виборах придумали одну дебільну систему, а зараз – не менш цікаву. Тобто двічі на виборах виборці і іноді кандидати не розуміли нюансів системи, не розуміли, хто буде обраний, а хто ні. Нинішня система має цілу купу таких новацій, які я ще не знаю, як ми людям пояснимо. Візьмемо історію з позначкою за партію та проставлянням номеру кандидата від неї. Це ж людям треба пояснити.
Здається, це найпростіше, що їм можна пояснити.
Це так здається. Я прогнозую, що люди або не будуть ставити номери кандидатів, щоб не заплутатися самим, або у нас буде аномально висока кількість бюлетенів, визнаних недійсними. Бо людина поставить номер, а потім скаже, що помилилась і почне його переправляти. Або партію відмітить одну, а номер поставить за кандидата іншої партії… Люди звикли до простих систем, коли ти прийшов і просто поставив галочку біля назви партії.
Друга історія, з якою ми точно будемо боротися, – це можливе взаємне поборювання всередині партійного списку. Бо якщо ми з тобою в одному списку, то я повинен не просто довести виборцям, що треба проголосувати за «Батьківщину», а ще й пояснити, чому я краще, ніж інші кандидати від «Батьківщини».
І як ви збираєтеся з цим боротися? Закликати – хлопці й дівчата, тримайте себе в руках?
Звичайно. Насправді, Польща через це пройшла, є досвід, як з цим боротися. Бо внутрішньопартійна боротьба точно призводить до падіння партійного рейтингу. По суті, хоч вони і кажуть, що прибрали мажоритарку, нинішня система і є мажоритарною. Тобто реально всі йдуть як мажоритарні кандидати і працюватимуть так по факту. Добре, хоч нам вдалося провести, умовно кажучи, партійну мажоритарку.
Здається, для центральних апаратів партій така система якраз ідеальна, бо передбачає тотальний контроль над майбутніми місцевими депутатами.
Може, я зараз скажу непопулярні речі, але нам в суспільстві треба визначитися: чи хрестик зняти, чи штани вдіти. Бо нам спочатку кажуть, що партія повинна відповідати за депутата, якого вона делегує. Погоджуюся, але, якщо так, то дайте партії важіль на нього впливати.
Так і зараз це можливо робити. От в Київській облраді «Батьківщина» відкликала кількох своїх «блудних» депутатів і завела замість них нових.
Але це було не партійне втручання, а відкликання за народною ініціативою, що трохи інше. Тобто партіям не дають можливості нормально контролювати своїх депутатів, а потім дорікають партійним диктатом. Проте або має бути партійний диктат, або тоді не питайте з партії. По-друге, політика не може існувати без партійної структуризації, хто б що не розповідав. У нас на сьогодні є 350 партій, які ні за що не відповідають. Вони тільки продаються на виборах – або своїх членів комісій іншим партіям, або коли комусь терміново треба купити зареєстровану партію. Так, до речі, створювались і «Голос», і «Слуга народу» – вони молоді і прогресивні, але створити партію по закону не вміють. І я не розумію, чому Мін’юст не реагує на існування партій, які не мають осередків по всій країні. При цьому ці партії беруть участь у призначенні членів комісій, якими потім торгують. За чутками, наприклад, парламентська група «Довіра», яка безпосередньо не може цього робити, використовує в своїх цілях партію «Солідарність жінок України», про яку ніхто не чув.
Але ж це шизофренія. А потім скаржаться, що у нас нема нормальних партій, а тільки політичні проекти. Зрозуміло, що за такої системи легше не створювати партію знизу, не збирати ідеологічно близьких людей, а піти щось купити, назвати це «Слуга народу» і набрати туди «кожної тварі по парі». Яка це, на біса, нова партія? Якби зараз міністр юстиції Малюська замість того, аби пхати собі у вуха маки і фотографуватися в рожевих костюмах, займався своєю роботою і контролював законність функціонування політичних партій, то у нас їх було б не 350.
Такі претензії можна висувати і до колишніх міністрів юстиції.
Але сьогодні за це відповідає діючий міністр, тому я адресую це питання до нього. І абсолютно точно жоден міністр до пана Малюськи настільки не принижував посаду міністра юстиції, як він. Його фотографії з маками у вухах, сидячи на столі у взутті або навіть без нього – це показник, що людина просто не розуміє, куди вона потрапила і що таке посада державного діяча. Плюс він продає за гроші те, що зобов’язаний робити по закону – маю на увазі нормальні умови утримання в слідчих ізоляторах і тюрмах. А він продає це за гроші та й ще цим хизується. Чесно скажу, я спілкувався з людьми, що мають відношення до міжнародної судової системи і до системи Мінюсту в інших країнах. Єдине питання, яке вони мені всі задавали: Who the f**k is this guy? Is he crazy?
«Ми точно не будемо узгоджувати ні з ким кандидатів»
Чи задоволена «Батьківщина» своїм представництвом в тервиборчкомах?
Окрім поодиноких випадків, на кшталт того, що відбувалося в Хмельницькій області, здебільшого так. А у Хмельницькій області поділили все між «слугами», «Солідарністю жінок України» і трошки додали «Голосу». При цьому «Голос», як потім з’ясувалося, цих людей взагалі не подавав. Тобто там йшла повна фальсифікація. Інші політичні сили, зокрема, «Батьківщина», отримали там нуль в керівництві комісій. Я скерував відповідні запити і звернув увагу правоохоронних органів на це в письмовій формі.
Чи є у вашої партії якісь домовленості з іншими політичними силами? От на довиборах до парламенту у 208 окрузі «Батьківщина» підтримала Олега Ляшка. Чи є такі альянси із тими ж «радикалами» на місцевих виборах?
У нас нема альянсу з Ляшком. Альянс і підтримка – це різні речі. Ми просто вважаємо, що якби «Батьківщина» висунула свого кандидата окремо і він був би зі співставним, як у Ляшка, рейтингом, така конкуренція призвела б до того, що найбільший шанс потрапити до парламенту був би у «слуги народу». Тому ми і готові були зробити крок назад і підтримати Ляшка. Але лише на довиборах по 208 округу.
Що стосується альянсів на місцевих виборах, то вони почнуться вже після того, як вибори пройдуть і ми побачимо їхні результати. На сьогоднішній день ніяких альянсів створювати ми не будемо. Так, у нас є домовленості із низкою проукраїнських політичних сил, яких я не буду називати, про певне непоборювання на місцевих виборах. Не про координацію, а саме про непоборювання. А всі альянси будуть у місцевих радах після виборів.
Що передбачає це «непоборювання»? Якщо у вас, умовно кажучи, один і той же виборець, як ви можете один одного не поборювати?
Є різні форми непоборювання, але ми точно не будемо узгоджувати ні з ким кандидатів і виставимо максимальну кількість в депутати місцевих рад. Ми точно не будемо залишати прогалини і говорити – ви тут виставляєте кандидата, а ми виставимо в іншому окрузі. Але ми будемо вести коректну кампанію щодо певних патріотичних політсил. Проте це не стосується політсили Петра Порошенка: він точно – не патріот України.
Але я був у тому ж Львові, де розмовляв з великою кількістю людей абсолютно притомних і розумних. І люди просто хочуть вірити в міф про сивочолого гетьмана.
Тим не менш, поки рейтинг «Слуги народу» прогнозовано сиплеться, його підбирають саме «ЄС» та ОПЗЖ. «Батьківщини» це стосується у меншій мірі. Чому?
З різних причин. У Порошенка є ресурс, той же «Прямий». Тому у нього є зростання, яке обумовлено цими факторами. А відсутність зростання у нас обумовлена тими самими факторами. Але ми аналізуємо цю ситуацію і корегуємо нашу стратегію в певних регіонах.
Чому від вас пішов вже легендарний мер Черкас Анатолій Бондаренко, який фактично оголосив «війну» центральній владі. На цих виборах він йде від партії «За майбутнє».
Це йому треба ставити питання.
Але, можливо, він пояснював свій крок, висловлював якісь претензії?
Хай зробить це публічно, якщо в нього до нас є якісь претензії. Це питання до нього і його вибір. Зараз я скажу не про нього, але дуже не люблю зрадників. Всередині себе вони можуть пояснити все, що завгодно, але від того він не перестають бути зрадниками.
А з чим пов’язуєте такий сплеск проектів «міцних господарників» – «Пропозиція», «За майбутнє», «Наш край»?
Давайте подивимося, чи це працює. Думаю, ці проекти отримають щось на місцевих виборах, але не злетять в загальнонаціональному масштабі.
«ОПЗЖ і «ЄС» хочуть знову поділити Україну на Схід і Захід»
Як змінилася структура «Батьківщини» останнім часом? Чи є притік або відтік членів?
У нас більш-менш вирівнялася електоральна підтримка. Якщо взяти ситуацію 2004–2014 років, то наш електорат був більше сконцентрований на Західній Україні, трошки менше, але приблизно рівно – в Центрі і його майже не було на Сході і Півдні. Зараз не скажу, що на Заході стало так само як на Сході, але підтримка вирівнюється. Щодо притоку нових членів, то десь він є, десь немає, але, думаю, що ми побачимо його зростання за наслідками цих місцевих виборів.
Якщо дивитись на результати поточних соцопитувань, складається враження, що основні політичні сили вперлися у свою стелю. Це стосується і «ЄС», і ОПЗЖ як фактичного спадкоємця Партії регіонів, і «Батьківщини». За рахунок чого ви збираєтесь рости? Що ви можете запропонувати, чого не пропонували раніше?
ОПЗЖ і «ЄС» хочуть знову поділити Україну на Схід і Захід — це ж очевидно. Вони повертають нас в 2004 рік. Це дві політичні сили, які одна без другої просто не можуть існувати. «Батьківщина» сьогодні не ділить країну навпіл. Ми сьогодні говоримо про те, що ми всі українці, живемо в одній країні. При цьому ми не проросійська, а проукраїнська політична сила. З ОПЗЖ ми опоненти щодо відносин з Росією, а з Петром – щодо питання фейкового і нефейкового патріотизму. Але ми сьогодні готові об’єднати країну.
Слухайте, у нас вже є президент та його політична сила, за яких вся країна голосувала. Ніша «швидкозшивача» вже зайнята.
Як виявилося, він казкар-говорун, а не «швидкозшивач». Що він назшивав за півтора року? Здати наші території під контроль РФ – це не зшивання країни. Він зробив українців багатими? Він побудував «соціалку», яка б дозволила всім українцям себе добре почувати? Його обрали саме тому, що сподівалися, аби він проводив іншу політику, ніж Петро Олексійович. А він зробив все з точністю до навпаки і продовжив його політику в усіх питаннях. Що – скасували реформу Супрун? Скасували реформу освіти? Відмовилися від Мінських угод? Всюди повний і тотальний контроль іноземців, ідуть ці ідіотські конкурси в правоохоронній системі. Володимир Олександрович прийшов на «антипорошенківській» риториці, але продовжив будувати в Україні Візантійщину.
Ви бачили нашуміле інтерв’ю колишнього голови Офісу президента Андрія Богдана?
Уривками.
Вважаєте, він приблизно вірно оцінює рівень некомпетентності нинішньої влади? Чи його слова, як людини ображеної, треба ділити на два?
А коли Богдан був головою Офісу президента, у нас рівень державного управління був кращим? Якщо у нас тоді прем’єр-міністром був Гончарук, якого він же і привів, то про що ми говоримо? Вони один одного поприводили до влади, а тепер один з одним влаштовують публічні розбірки. Це їхні стосунки всередині, хай самі з цим розбираються.
«Тимошенко сплатить податки з отриманих мільйонів з США»
Хто, на вашу думку, зараз розповсюджує чутки про продаж «Батьківщини» і те, що Тимошенко йде з політики?
Це не чутки, а брехня. Так співпало, що коли я дав у Львові достатньо жорстку прес-конференцію по Петру Олексійовичу, рівно за пів дня вилізла ось ця абсолютна брехня. Я не маю доказів прямого зв’язку між одним і другим, але, за моєю інформацією, львівськими ресурсами це розганяли на користь Петра Олексійовича. Як це відбувалося на загальноукраїнському рівні? Ми зараз з’ясовуємо, звідки ростуть ноги і хто перший це викинув. Але мене дуже тішить, що про Тимошенко нічого не можуть видумати, крім нісенітниць, що вона йде з політики. До того ж, скористалися її хворобою, що говорить про рівень цинізму тих людей, які цим займаються. Це черговий знак якості, який поставили на Юлії Володимирівні.
Ви раніше дуже обережно коментували історію з мільйонами, які ви з Тимошенко отримали в досудовому порядку від американської компанії, яка, судячи з ваших коментарів, була причетна до політичних репресій опозиції за часів президентства Януковича…
Я і зараз не буду цього коментувати ширше, ніж раніше.
Кому взагалі прийшла ідея судитися саме з цією компанією?
Згідно з законодавством США, ми маємо прямі застереження про це говорити. Сенс будь-якої угоди на досудовій стадії полягає в тому, що я приходжу до тебе і кажу, що маю до тебе претензію. Якщо ти мою претензію не задовільниш, я піду в суд і це буде публічний скандал…
Або давай гроші без суду…
Так, і при цьому є домовленість, аби не було публічних скандалів. Тож зрозуміло, чому ми не можемо сказати більше, ніж казали. Це – гроші за політичні репресії періоду 2011-2014 років, які сплачені резидентом США на стадії досудового врегулювання. Нам дорікають, що цієї інформації нема в судовому реєстрі, але її і не має там бути, бо це стадія досудового врегулювання. Ця історія свідчить про дві речі: по-перше, переслідування Тимошенко носили відверто політичний характер, і, по-друге, що в США реально працює судова система і є верховенство права.
Як ви цими грошима скористалися вже?
Плачу податки зараз – близько 27 млн. грн.
Тимошенко теж стільки заплатить?
Так. Причому я переконаний, що якби ми пішли в суд, то виграли б ще більше. Але це б зайняло набагато більше часу, значно більше ресурсів і нервів.
Павло Вуєць, «Главком»