У поліції заявили, що для підриву авто Шеремета використали таку ж речовину, яка була в міні Антоненка

У підриві автомобіля журналіста Павла Шеремета використовувалася така ж речовина, рештки якої знайшли у вилученій у ветерана АТО Андрія Антоненка міні.

«У підриві автомобіля Павла Шеремета використовувалася аналогічна речовина, рештки якої знайшли у вилученій в Андрія Антоненка міні. Такий висновок зробили слідчі, отримавши результати вибухотехнічної експертизи», - йдеться у повідомленні Нацполіції.

Зазначається, що дослідження проводили фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Уточнюється, що відповідно до висновку експертів, вилучений під час обшуку у підозрюваного речовий доказ є вихолощеною промислово виготовленою бойовою протипіхотною осколковою міною направленої дії МОН-50.

За даними поліції, корпус вилученої МОН-50 було виготовлено у 1987 році на заводі Дунаріт (партія 36) у місті Русе (Болгарія). Цей корпус МОН-50 був споряджений вибуховою речовиною ПВВ 5-А на "Самарському заводі вибухових речовин" у 1987 році (партія виготовлення корпусу 40).

«У корпусі міни фахівці знайшли залишки вибухової речовини на основі гексогену. Саме цей матеріал і був в основі саморобних вибухових пристроїв, за допомогою яких скоїли замах на вбивство косівського підприємця та підірвали авто журналіста Павла Шеремета», - уточнюють у поліції.

Наголошується, що на корпусі та всередині досліджуваного предмета експерти також виявили змішані біологічні сліди, тож додатково фахівці встановлюватимуть їх належність.

«Наразі підозрюваний відмовився пояснювати походження та мету зберігання вилученого предмета, посилаючись на норми ст. 63 Конституції України. Окрім того, затриманий відмовляється від проведення слідчих експериментів і надання показань», - зазначається у повідомленні.

Раніше ЗМі писали, що Андрій Антоненко перед обшуками 12 грудня телефоном попросив свого родича винести з квартири міну МОН-50.

Київський апеляційний суд має 23 грудня розглянути апеляцію сторони захисту одного із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка на його арешт. Розгляд апеляції мав відбутися минулого тижня, але заплановане на 20 грудня засідання перенесли через те, що суддя не встиг ознайомитися із матеріалами справи.

Сьогодні, 23 грудня, суддя Київського апеляційного суду, яка розглядатиме апеляцію на арешт підозрюваного в справі про вбивство Пава Шеремета Андрія Антоненка, ухвалила рішення обмежити допуск журналістів до зали засідань.

Ветеран бойових дій і музиканта Андрій Антоненко (Riffmaster), якого підозрюють в організації вбивства журналіста Павла Шеремета, подав позов до Печерського суду на президента Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генпрокурора Руслана Рябошапку та заступника глави Національної поліції Євгена Коваля. Усі вони були на брифінгу, де Антоненка назвали злочинцем.

Як повідомили раніше журналісти «Слідство.Інфо» у своєму розслідуванні, експертиза у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета містить висновки чотирьох експертів, які суперечать один одному і не містять однозначних висновків по фігурантам. 

Тим часом Національна поліція заперечує інформацію про невідповідність результатів експертиз у справі про вбивство Павла Шеремета. 

Нагадаємо, підозрюваного у причетності до вбивства Шеремета Андрія Антоненка арештували до 8 лютого 2020 року. 

Також суд заарештував на два місяці волонтерку і лікаря Юлію Кузьменко.

Кузьменко, яку підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета, наполягала на публічному висвітлені цього процесу і висловила готовність пройти поліграф.

Також 13 грудня суд обрав запобіжний захід для військовослужбовця Яни Дугарь – цілодобовий домашній арешт. Вона буде під арештом до 08.02.2020 року. Суд зобов’язав її здати паспорти, а також утриматися від спілкування зі свідками. 

За версією правоохоронців, на основі проведених експертиз, закладала вибухівку під авто Шеремета – Кузьменко, а допомагав їй – Антоненко.

Також слідство вважає основним мотивом убивства журналіста Павла Шеремета дестабілізацію соціально-політичної ситуації в країні.