$61 мільярд – наш! Конгрес схвалив допомогу Україні: хто насправді отримає ці гроші?
Палата представників нарешті проголосувала за допомогу Україні. Тепер справа за Сенатом і президентом Байденом
У суботу Палата представників американського Конгресу нарешті проголосувала за багатостраждальний і такий очікуваний в Україні пакет допомоги.
Конгрес США складається з двох палат: Палати представників, де більшість, хай і дуже хитка, належить республіканцям, та Сенату, де більшість – у демократів. Сенат вже голосував за пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню у лютому, але на той момент були всі підстави побоююватися, що його проходження забуксує в Палаті представників. Власне, так і сталося. Але 20 квітня спікер Палати Майк Джонсон таки розблокував голосування такого важливого для виживання України питання.
Оскільки проголосований сьогодні документ відрізняється від того, що прийняв два місяці тому Сенат, йому доведеться повторно освятити закон. Проблем з голосами для цього не передбачається, але Сенат з наступного тижня мав йти на чергову перерву, що на деякий час знову б затягнуло процес. Але якщо вже Палата представників зібралася, то куди більш лояльний до України Сенат змінив графік, аби закрити наболіле «українське питання» найшвидше. Ймовірно, фінальне голосування відбудеться у вівторок.
Спікер Палати представників Майк Джонсон, від волі якого останніми місяцями залежало винесення питання допомоги України до зали, після довгих роздумів та перемовин розбив сенатський пакет підтримки України, Ізраїлю та партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні (зокрема Тайваня) на різні законопроєкти. Плюс до них додався проєкт «Акт про мир через силу у ХХІ столітті», що передбачає право президента на нові санкції проти Росії та Ірану та заходи з протидії Китаю (зокрема, щодо потенційної заборони в Штатах мегапопулярної соціальної платформи TikTok). Всі ці проєкти голосувалися окремо, потім їх мали об’єднати в один пакет і відправити на затвердження до Сенату. Причому пакет юридично оформлений як поправка до вже прийнятого Сенатом в лютому законопроєкта, що має пришвидшити його прийняття та остаточне відправлення на підпис президенту Джо Байдену. У тому, що той зволікати не буде, сумнівів мало.
«Прозріння» Джонсона
Крига навколо питання допомоги остаточно скресла після зустрічі Майка Джонсона з нинішньою іконою республіканців Дональдом Трампом, якого вважали головним гальмом передачі допомоги Україні. Після розмови з Джонсоном Трамп непрямо висловився, що не проти розблокування цього питання (щоправда, на умові кредиту), хоча й продовжив дорікати Європі, яка недостатньо трясе гаманцем для забезпечення власної безпеки. «Прозрів» і Джонсон: він нарешті побачив, що «надання Україні летальної зброї є критично важливим» і заявив, що «не час грати з цим у політику». Ба більше, спікер запропонував Конгресу зобов'язати президента США надати Україні далекобійні ракети Atacms, чого Байден раніше всіляко уникав. І така пропозиція зафіксована в законопроєкті.
М'яко кажучи, неспішність Джонсона, який так довго зволікав з українським питанням, стали ті самі політичні ігри, яким нині «не час». Спікер намагався вгодити і демократам, голоси яких в Палаті представників стали дуже важливі, і своїм же республіканцям, зокрема, ультраправому крилу партії, яке виступало проти будь-якої допомоги Україні. Плюс зараз розпалюється президентська виборча гонка, коли опоненти з двох таборів не бажають надавати один одному жодних козирів.
Утім здоровий глузд таки взяв гору. Як не дивно, сприяла цьому сама Росія своїми показовими нищівними атаками по українській енергетиці. Про те, що без американської допомоги Україна цілком може програти цю війну, стали попереджати не тільки політики, колишні посадовці чи журналісти, а й діючі керівники Пентагону та ЦРУ. Ці аргументи мало вплинули на окремих українофобів на кшталт Марджорі Тейлор Грін, яка вимагає відставки Джонсона, що «продався демократам», проте такі радикали опинилися в мікроскопічній меншості у республіканській фракції. Окремий жаль викликала позиція уродженки Чернігівщини Вікторії Спартц, яка відмовилася голосувати за фінансування України через нібито неналежну прозорість використання цих коштів. Утім тут варто нагадати, що у Спартц давні контри з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Що це за гроші?
То ж що передбачає цей вистражданий законопроєкт, який є без п’яти хвилин законом? Він має назву «Виділення екстрених додаткових асигнувань для реагування на ситуацію в Україні та на пов'язані з цим витрати за фінансовий рік, що закінчується 30 вересня 2024 р., а також на інші цілі». Попри те, що фінансовий рік у Штатах завершується у вересні, а на дворі вже майже травень, це не означає, що всі кошти треба швидко витратити саме до 30 вересня, а інакше вони перетворяться для України «у гарбуза». На постачанні зброї після цієї дати це суттєво відбитися не має – ці програми фінансування будуть доступні до 30 вересня 2025 року.
Одразу варто зазначити, що затверджені $60,84 млрд не зовсім коректно буде назвати фінансовою допомогою Україні. Власне, безпосередньо до українського бюджету потрапить лише $7,9 млрд, які, до того ж, не можна буде використовувати для виплати пенсій. Деякі республіканці вимагали вилучити й цю допомогу, лишивши лише військову, але межою компромісу стало те, що ці кошти прописані не як грантові, а як кредитні. Щоправда, передбачено, що президент США за згоди Конгресу може цю заборгованість у кілька етапів списати – перший етап припадає ще на нинішнє президентство Байдена, а другий – вже на перебування в Білому Дому іншого президента. А ним може бути Байден, а може, й ні. Вочевидь Вашингтон піде на таке списання в обмін на певні умови, що будуть виставлені Києву, але зараз вести про це розмову зарано.
Але точно можна сказати: наразі український уряд, який верстав свій бюджет з урахуванням прямих фінансових американських вливань, може видихнути. За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, 2024 рік з урахуванням цієї допомоги країна проходить «абсолютно впевнено». А без добрих новин з-за океану на українську економіку очікували б дуже погані сценарії – емісія, девальвація гривні та секвестр бюджету. Ще понад $1,5 млрд виділяється як економічна допомога Україні та неназваним країнам, «що постраждали від ситуації в Україні». Під такими, зокрема, маються на увазі країни, що надавали допомогу нашим біженцям.
Тепер щодо інших складових допомоги – зокрема, й тих, про які Байден, вмовляючи конгресменів, говорив, що ці асигнування все одно залишаться в американському бюджеті.
$23,2 млрд піде на поповнення товарів оборонного призначення та послуг, наданих Україні, – ці кошти вливаються в оборонну індустрію США. Вони будуть використані, зокрема, для укладання довгострокових контрактів, які фактично перезапустять американську військову промисловість. За деякими боєприпасами Штати вишкребли на допомогу Україні свої кількарічні запаси і зіштовхнулися з неприємним висновком, що їхнє виробництво не встигає за «гонкою озброєнь», яку влаштували росіяни та їхні агресивні союзники.
$13,8 млрд заплановано на закупівлю озброєння, товарів та послуг оборонного призначення за Ініціативою сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI). Збройна допомога, що може з’явитися в Україні одразу, надається за програмою президентських повноважень (Presidential Drawdown Authority, PDA). Ця програма дає змогу швидко залучити запаси (техніку, боєприпаси), що вже зараз є а американських складах. Штати фактично купують цю зброю самі у себе та надають Києву. Якщо проводити аналогію, то таким чином український уряд купує щось у держкомпаній, що входять до «Укроборонпрому».
$11,3 млрд США виділяють на свої операції в регіоні. Під такими операціями маються на увазі асигнування, що не стосуються безпосередньо постачання зброї. Так, ці гроші йдуть на роботу хабу у Жешуві, заробітну плату американським військовим, ремонтникам, з цих грошей купляються запчастини для техніки, інформація зі супутників, яка передається Києву, тощо.
$1,6 млрд передбачені на програму зовнішнього військового фінансування (Foreign Military Financing (FMF)) – вона передбачає гранти та кредити для закупівлі зброї та збройної техніки, виробленої в США, а також для закупівлі оборонних послуг та послуг воєнної підготовки. З цих грошей перепадає не тільки Україні, а й нашим сусідам-партнерам.
По «дрібницях» гроші виділяються на допомогу Україні у захисті її кордонів та просуванні верховенства права ($300 млн), на підтримку програм з розмінування, боротьби з тероризмом та нерозповсюдженням зброї масового знищення ($100 млн), реагування на ситуацію у сфері глобальної продовольчої безпеки ($50 млн). Частина грошей йде напряму американським установам: Міністерству охорони здоров’я і соціальних служб США на допомогу українцям ($481 млн), Національній адміністрації з ядерної безпеки США для реагування на ситуації, пов’язані з ядерною безпекою в Україні ($149 млн), Міністерству енергетики США для придбання для розвитку та виробництва радіоактивних ізотопів ($98 млн), а також Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), структурам Держдепу…
Понад $30 млн закладено для забезпечення нагляду та підзвітності допомоги та обладнання, наданого Україні, та для адміністрування оборонної допомоги. Держсекретар та адміністратор USAID мають спільно звітувати відповідним комітетам Конгресу щодо функціонування механізмів моніторингу та нагляду за коштами.
Узагалі питанню підзвітності в законопроєкті надано окремої уваги. Опоненти Байдена регулярно вимагали від нього якоїсь стратегії поведінки Штатів в україно-російській війні, і тепер ця вимога закріплена на законодавчому рівні. Причому в дуже несподіваному формулюванні. У законопроєкті зафіксовано, що протягом 45 днів з дня набрання ним чинності Держдеп та американське Міноборони мають надати стратегію щодо підтримки України проти агресії з боку РФ. Така стратегія повинна включати оцінку на основі кожного фінансового року ресурсів, необхідних США, зокрема, для «сприяння прискоренню перемоги України над російськими силами вторгнення у спосіб, найбільш сприятливий для інтересів і цілей Сполучених Штатів, а також опис наслідків для національної безпеки Сполучених Штатів, якщо ці цілі не будуть досягнуті». Такий конкретний пасаж про «перемогу України над російськими силами вторгнення» як мету США вперше зустрічається в офіційних документах, що стало приємним сюрпризом. Покрокову стратегію від Білого Дому та Пентагону законодавці вимагають подавати щоквартально.
Видання The Washington Post з посиланням на свої джерела написало, що військова допомога від США потрапить до України менш ніж за тиждень після успішного голосування Конгресу. Пакет зброї вже підготовлений Пентагоном, і масивні вливання допомоги, якої так зачекалися наші підрозділи на фронті, вже готові до використання.
Павло Вуєць, «Главком»