Підсумки саміту G20: принижена Росія стріляє, НАТО не поспішає захищати Польщу

На індонезійському курортному острові Балі 15-16 листопада тривав дводенний саміт лідерів країн Великої двадцятки, на якому багато уваги було приділено Україні. За своїми наслідками це був найтрагічніший саміт за всю історію…

На саміт прибули лідери «Великої двадцятки» – усі, крім одного. Російський президент Володимир Путін не знайшов у собі сміливості приїхати на G20 і відправив замість себе на публічне биття главу МЗС Сергія Лаврова. Але і той саботував саміт: за даними індонезійських ЗМІ, йому стало зле і його просто з аеропорту повезли лікувати серце. Щоправда, згодом Лавров таки з’явився на люди.

Росія промовляє ракетами

Те, що публічне шмагання неминуче, стало очевидно ще напередодні, коли Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо створення реєстру збитків, завданих Україні внаслідок російської війни. За резолюцію проголосували 94 країни.

Ще тиждень тому The Guardian написала: світові лідери не візьмуть участь в офіційному «сімейному фото» під час зустрічі на саміті G20  через загальний дискомфорт у зв'язку з присутністю Росії на саміті.

Ставлення до Росії яскраво ілюструє і той факт, що Лавров мав мінімум зустрічей: лише з главою МЗС Китаю, генсеком ООН та послом Індії в РФ. Щоправда, глава МЗС РФ також вихвалявся «короткими бесідами» з президентом Франції Макроном та главою уряду Німеччини Олафом Шольцем, втім, ані німецька, ні французька сторони не підтвердили цього.

«Він встав поруч зі мною і сказав кілька речень – оце й була «розмова», – пояснив Шольц.

Агентство AFP констатує: «Росія зіткнулася зі зростаючим дипломатичним тиском та вимогами зупинити війну в Україні. Як союзники РФ у G20, так і її критики висловлювали жаль через болісні глобальні наслідки конфлікту, що триває майже десять місяців». Як зазначає видання, саміт показав, що навіть у союзників РФ «мало терпіння» у зв’язку із намірами Москви продовжувати війну, яка призвела до зростання цін на продовольство та енергоносії у світі та відродила привид ядерної війни.

Безсилля на дипломатичному фронті та повну імпотентність на полі бою у розпал саміту, Путін «відзначив» потужним ракетним обстрілом об’єктів критичної інфраструктури. Розлючений безсиллям ворог випустив близько сотні ракет і це був наймасованіший обстріл з початку повномасштабного вторгнення. Росія обстріляла Київ, поціливши у житлові будинки, частково або повністю відсутнє світло на Житомирщині, Тернопільщині, Львівщині, Одещині, Харківщині, у Запоріжжі, на Рівненщині, Волині, Дніпропетровщині та у столиці. Дві ракети впали у Польщі, внаслідок чого загинули двоє людей. Президент Зеленський заявив, що вважає падіння російських ракет на території Польщі «ударом по колективній безпеці», і суттєвою ескалацією та закликав світову спільноту діяти.

Президент Польщі Анджей Дуда, у зверненні у ніч проти середи заявив, що Варшава не має точної інформації, хто саме випустив ракету, яка впала на польську територію, та підтвердив, що вона російського виробництва. Польща запросила міжнародних експертів для розслідування вибухів.

Утім, президент США Джо Байден вже заявив партнерам G7 і НАТО, що це була ракета української протиповітряної оборони, повідомляє Reuters із посиланням на джерело в Північноатлантичному Альянсі. Тож, виходить, що для НАТО поки немає приводів застосовувати статтю 5 договору Північноатлантичного Союзу, у якій йдеться, що напад на одного учасника НАТО є нападом на усіх його членів і викликає відповідь усіх держав-членів Союзу.

Зрештою «Велика двадцятка» ухвалила спільний документ: засудила масовані удари Росії по території України і висловила співчуття Польщі.

Заява країн G20

«Сьогодні лідери Канади, Європейської комісії, Європейської ради, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Нідерландів, Іспанії, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів зустрілися на полях саміту G20 на Балі та опублікували наступне», – йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті Білого дому.

«Ми засуджуємо варварські ракетні атаки, які Росія здійснила по українських містах та цивільній інфраструктурі у вівторок.

Ми обговорили вибух, який стався у східній частині Польщі біля кордону з Україною. Ми пропонуємо нашу повну підтримку та допомогу у розслідуванні, яке триває у Польщі. Ми погоджуємося підтримувати тісний зв’язок, щоби визначити відповідні наступні кроки під час розслідування.

Ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку України та українського народу перед обличчям триваючої російської агресії, а також нашу незмінну готовність притягнути Росію до відповідальності за її зухвалі напади на українські громади, навіть коли G20 збирається для вирішення ширших наслідків війни. Ми всі висловлюємо співчуття родинам загиблих у Польщі та Україні».

«Велика двадцятка», за даними Reuters, також ухвалила спільну заяву, у якій, зокрема, засудила війну Росії проти України і згадала резолюцію Генасамблеї ООН із закликом до РФ вивести війська з міжнародно визнаної території України.

У тексті також зазначають, що «більшість країн-членів рішуче засуджують війну в Україні та наголошують, що вона спричиняє велетенські страждання та погіршує існуючі проблеми у глобальній економіці», але є і пасаж про «відмінність поглядів щодо ситуації та санкцій». Також йдеться про те, що слід дотримуватися міжнародного права, а погрози застосування ядерної зброї є неприйнятними. Крім того, лідери вітають продовження роботи «зернового коридору» через Чорне море.

Варто зазначити, що цей саміт мав усі шанси стати першим, що залишився без підсумкової декларації через відмінності у позиціях щодо Росії.

Індонезія, яка приймає саміт, намагалася звести до мінімуму згадки про війну, стверджуючи, що G20 не є форумом безпеки, і що повторення добре відомих позицій завадить прогресу у таких питаннях, як глобальний борг і відновлення після пандемії.

На саміті лунали і заклики до тимчасового припинення вогню – зокрема, заради спортивного заходу. Так, глава FIFA Джанні Інфантіно закликав Росію та Україну укласти місячне припинення вогню під час чемпіонату світу з футболу у Катарі. Інфантіно вважає, що чемпіонат світу з футболу може стати «унікальною платформою» для миру та єдності, оскільки цю подію дивитимуться по телебаченню близько 5 млрд людей.

Формула миру від Зеленського

Ключовою подією саміту стала промова президента України Володимира Зеленського, у якій він озвучив українську формулу миру.

«Не варто пропонувати Україні компроміси з совістю, суверенітетом, територією та незалежністю. Ми поважаємо правила, і ми люди слова. Україна завжди була лідером миротворчих зусиль, і світ це бачив. І якщо Росія каже, що нібито хоче закінчити цю війну, хай доведе це діями», – заявив Зеленський.

Він представив пропозиції «конкретних і чесних» рішень, які могли би сприяти встановленню миру. Зокрема, це:

• Радіаційна та ядерна безпека.
• Продовольча безпека.
• Енергетична безпека.
• Звільнення усіх полонених і депортованих.
• Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
• Виведення російських військ і припинення бойових дій.
• Повернення справедливості.
• Протидія екоциду.
• Недопущення ескалації.
• Фіксація закінчення війни.

Також Зеленський не згаяв і нагоди потролити РФ: у своїй промові він кілька разів назвав саміт G-19.

 «Немає і не може бути жодних виправдань ядерному шантажу. І я дякую вам, шановні G19, за те, що ви чітко це підтверджуєте. Будь ласка, застосовуйте всю вашу міць, щоби змусити Росію відмовитися від будь-яких погроз ядерною зброєю», – сказав Зеленський.

Зеленський наполягає: справжнє встановлення миру можливе лише на озвучених ним умовах, інакше це буде лише встановлення короткочасної паузи, необхідної РФ для зміцнення перед другим актом війни. З візіями Зеленського погоджується видання The Economist. У матеріалі йдеться, що дипломатичні паузи, перемир'я та переговори у війні з Україною потрібні у першу чергу Путіну. Це дозволить йому посилити свої позиції та консолідувати територіальні досягнення.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров очікувано назвав «неадекватними» вимоги України щодо встановлення миру. Окрім того, як зазначається, у розмовах із президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом, Лавров звинуватив Україну у нібито зриві перемовного процесу.

«З виступу Зеленського на G20 слідує висновок, що жодних порад Заходу про переговори з Росією він не слухає. Росія хоче побачити конкретні свідчення, що Захід зацікавлений у дисциплінуванні Зеленського», –  зазначив Лавров і традиційно обізвав українську владу «неонацистами».

У Путіна також не забарилися із реакцією: речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що слова Зеленського «абсолютно підтверджують» тезу про небажання Києва вести переговори. За словами Пєскова, російська сторона «неодноразово вказувала, що готова до переговорів, проте українська влада на законодавчому рівні запровадила заборону на них».

Глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що вважає ракетний обстріл України найбільш красномовною реакцією на промову нашого президента.

Європейці як завжди стурбовані, а Сі та Ердоган – помірковані

Хоч серйозних рішень, які кардинально змінили би поточну ситуацію, на саміті укладено не було, пролунало чимало слів на підтримку України.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн виступила з різкою промовою – вона визнала, що у сфері енергетики «війна Росії відкрила очі Європейському союзу». «Ми буквально бачимо, що Росія вважає за краще спалювати газ, аніж продавати його», – зазначила фон дер Ляйєн.

Вона нагадала, що розв’язана Росією війна «не тільки невиправдана, не спровокована та незаконна, вона завдає величезних страждань Україні та збитків світовій економіці».

«Ми повинні покласти край цій війні, – закликала фон дер Ляйєн. – Як і багато хто за цим столом, ЄС засуджує цю війну. І G20 тепер має працювати разом, щоби впоратися з серйозними глобальними наслідками війни». 

Прем’єр Великої Британії Ріші Сунак пообіцяв розширити підтримку України. Він заявив, що режим президента Росії Володимира Путіна «почує хор глобальної опозиції війні».

«Дії Росії наражають на ризик усіх нас. Надаючи українському народу необхідну підтримку, ми також використовуємо широкий і глибокий досвід Великої Британії, щоби захистити себе і наших союзників», – заявив він.

Китай став найбільш неоднозначним гравцем на саміті.  Як відомо, від початку повномасштабної війни Росії проти України офіційні китайські особи неодноразово виступали за якнайшвидші переговори та вирішення конфлікту мирним шляхом. Водночас Китай не приєднався до санкцій проти Москви.

Саме у ході саміту сталася важлива подія: тригодинне спілкування між президентами Китаю і США. Після цього Сі Цзіньпін зустрівся з очільниками Австралії, Франції, Нідерландів та Південної Кореї. CNN зазначає з цього приводу: «Відносини Китаю з цими чотирма союзниками США в останні роки різною мірою погіршилися через зростання геополітичної напруженості, суперечки з приводу торгівлі та походження пандемії Covid-19. Хоча очікування перезавантаження відносин невеликі, ці зустрічі можуть допомогти запобігти розбіжностям і відновити канали комунікацій – аналогічно зустрічі між Сі і Байденом».

Президент Франції Еммануель Макрон, у рамках зустрічі, закликав Париж і Пекін об'єднатися проти війни в Україні.

У комюніке, опублікованому на сайті Єлисейського палацу, зазначають, що Макрон висловив глибоке занепокоєння намірами Росії продовжувати війну проти України та її глобальними наслідками, і сказав, що для подолання цих викликів потрібна тісна координація між Парижем і Пекіном.

Разом із тим, Сі не засудив вторгнення Росії в Україну.

«Сі Цзіньпін наголосив, що позиція Китаю щодо української кризи зрозуміла і послідовна, він виступає за припинення вогню, припинення війни та мирні переговори», – йдеться у звіті про цю двосторонню зустріч.

Втім, не лише Китай продемонстрував на саміті свою дволикість Президент Туреччини Реджеп Ердоган, який намагається виступати якщо не миротворцем, то  принаймні хоч якимось містком між Україною, РФ та міжнародним правом, шокував своєю заявою щодо ракет, які впали у Польщі.

 «Я маю поважати заяву Росії. Для нас важливо, що Росія сказала: «Ця справа не має до нас ніякого відношення». Заява Байдена про те, що ракети – не російського виробництва, показує, що це не має нічого спільного з Росією. Розслідування має важливе значення», – сказав Ердоган.

Президент Туреччини також наголосив на важливості того, аби звести Україну та Росію за столом переговорів.

Наталія Сокирчук, «Главком»