Докотилась Україна…

У народі з’явилися анекдоти про вітчизняні суди.

Коли під час судової розправи підсудному нададуть слово, він повинен починати таким запитанням: “Достойний пане суддя, прохаю мені відразу сказати, скільки я маю вам заплатити за прихильний вирок”, або “Достойний пане суддя, відповідатиму на ваші запитання тільки після того, як ви, поклавши руку на Біблію чи на Конституцію, заявите перед нами всіма, тут зібраними, що видаючи судовий вирок, не приймали хабарів та не слухали наказів влади”.

Гіркий той сміх. У народі довір’я до суддів опускається щоразу нижче. Дехто твердить, що воно вже наблизилося до нуля. Чуємо багато заяв про конечну потребу реформи судової системи.

Однак компетентні люди твердять, що мало що для цього робиться, радше навпаки – ситуація погіршується. Можна зробити висновок, що відповідальні за реформи особи або не хочуть їх проводити, або не можуть дати собі ради.

Від цього можна впасти в розпуку: держава, позбавлена чесної судової влади, приречена на загибель, бо нема кому захищати прав її громадян.

Чи може бути інший шлях виходу з цієї драматичної ситуації? Автор цих рядків думає що так.

Пропоную два варіанти: судді індивідуально публічно заявляють, що ніколи не зловживали своєю владою, не брали хабарів, а щиро і сумлінно виконували свої службові обов’язки; або індивідуально публічно заявляють, що відтепер будуть тільки так поводитися.

У цьому разі вимріяний розв’язок проблеми виходив би не від влади чи каральних органів, а із самого середовища суддівської спільноти.

Дехто скаже, що такий розв’язок – це фантазія. Але все ж таки вона не безпідставна.

Уявімо собі, що поодинокі судді вирішають позбутися своїх поганих звичок і почнуть діяти так, як Бог велів і як люди від них очікують. Головне, щоб хтось десь зробив перший крок. Люди відразу відчують такий прорив і піднесуться на дусі.

Шановні читачі, що ви про це думаєте? Чи ви також вважаєте, що таку пропозицію неможливо реалізувати?

Автор цих рядків переконаний, що вона цілком здійснима, що, незважаючи на загальне переконання і багато справжнього бруду, усе ще існують чесні люди, здатні зробити вирішальний крок. Напевно, є ще між суддями особи, які мають Бога в серці і щиро люблять свій народ…

Джерело: Інформаційний ресурс УГКЦ