Нацбанк випустив е-гривню

Національний банк України вивчає можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проєкту.

Зокрема, в межах цього проєкту Національний банк проаналізував міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні. 

Як повідомляє пресслужба НБУ, паралельно з теоретичним вивченням проєкт Нацбанку включав і практичну частину. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами за участі Національного банку, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали НБУ консультації у межах технічної допомоги.

У результаті Національний банк отримав корисні висновки щодо випуску власної цифрової валюти, ключові з яких такі:

• е-гривня може розглядатися як альтернатива наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам. Перевагами е-гривні є простота використання, доступність, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком) та швидкість розрахунків;
• з огляду на те, що пілотний проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її впровадження в національному масштабі;
• е-гривня може бути розглянута як так звана disruptive technology, оскільки потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку;
• впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема “миттєвих” платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking;
• впровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;
• впровадження е-гривні можливе за однією з двох альтернативних моделей взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою. Централізована модель передбачає, що Національний банк є одноосібним емітентом е-гривні, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським фінансовим установам надавалося б право випуску е-гривні під контролем Національного банку. Водночас варто зазначити, що е-гривня, випущена комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення цифрової валюти центробанку, а буде за своїми властивостями схожа на електронні гроші;
• технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) може використовуватися як платформа для випуску та обігу е-гривні. Проте основні переваги цієї технології лишатимуться не задіяними у разі застосування централізованої моделі випуску е-гривні.

Національний банк продовжить вивчати можливість випуску е-гривні, зважаючи на отримані результати проєкту, сучасні потреби фінансового ринку і потенційний розвиток економіки.