Українці залишаються незахищеними під час отримання кредитів – дослідження

    • Розсилка
    Українці залишаються незахищеними під час отримання кредитів – дослідження

    Понад 10% всіх рекламних матеріалів порушують заборону реклами «0%» кредитів

    Українські фінансові установи (банки та небанківські установи) регулярно не дотримуються норм Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року. Порушення Закону часто спостерігаються у рекламі, розкритті інформації, умовах кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та при виборі страхових компаній. Таким є основний результат другої хвилі дослідження практики роботи на ринку споживчого кредитування, проведеного під керівництвом Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

    Ключові результати другої хвилі дослідження практики роботи фінансових установ на ринку споживчого кредитування: 

    • Понад 10% всіх рекламних матеріалів порушують заборону реклами «0%» кредитів (ст.7 Закону України «Про споживче кредитування» забороняє рекламу безпроцентних кредитів). У більшості рекламних матеріалів не вказуються процентні ставки, щоб на таку рекламу не поширювалась вимога Закону зазначати реальну вартість кредиту.
    • У 97,6% випадків під час первинної консультації «таємним покупцям» не надавалась повна письмова інформація про кредит, як того вимагає законодавство. Найчастіше була відсутня інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту.
    • Фінансові установи продовжують практику стягнення високих комісій за надання та обслуговування кредитів. Така практика призводить до того, що реальні річні процентні ставки банків за кредитами на суму від 4 000 грн до 6 000 грн на термін від 6 до 12 місяців коливаються від 32% до 200%, а реальні річні процентні ставки фінансових компаній сягають 1 600%.
    • У деяких аспектах кредитні договори були приведені у відповідність до законодавства, особливо з точки зору зазначення реальної річної процентної ставки. Але все ще дуже поширеними є незаконні умови у договорах, особливо надання кредитору права вимагати дострокового повернення кредиту, якщо позичальник не погоджується зі зміною розміру платежів за кредитом (50% договорів).  
    • У всіх випадках надання кредиту з обов’язковим страхуванням позичальнику не дали змогу обрати страхову компанію; і в половині паспортів таких споживчих кредитів було зазначено, що страхування не є обов’язковим. Згідно із Законом, вартість обов’язкового страхування не включається до реальної річної процентної ставки, тому позичальники мають звертати увагу на суму страхового платежу окремо.

    Прийняття Закону України «Про споживче кредитування» поки ще не змінило ситуацію з регулярним порушенням прав позичальників суттєво.

    «Важливою причиною існування недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень із правозастосування (особливо права накладати штрафи за порушення прав споживачів). Другою причиною є те, що фінансові установи мало зробили, щоб змінити свої практики та привести їх у повну відповідність до вимог Закону», – прокоментувала заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.

    «Здорове» споживче кредитування передбачає відсутність «перекосів» – чи то в бік захисту прав позичальників, чи то в бік захисту прав кредиторів. Закон «Про споживче кредитування», який вступив в дію рік тому, мав би захистити позичальників, але, як продемонстрували результати дослідження, рівень виконання його вимог все ще залишається недостатньо високим. Регулятори фінансового ринку також висловили занепокоєння щодо нечесних практик, які досі зберігаються на ринку споживчого кредитування, та порушень прав позичальників. 

    «Парламентарі зупинились «на півшляху» – вони прийняли один Закон, але законопроект 2456-д щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, який йшов з ним у пакеті, все ще чекає на розгляд у сесійній залі. Тому вже майже рік у нас немає повноважень, щоб контролювати виконання вимог Закону «Про споживче кредитування» та застосовувати необхідні заходи у разі їх порушення», – зауважила заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова. «Досвід, який отримують «таємні покупці» під час дослідження, є унікальним. Думаю, що і регулятор, і банки використають ці результати у своїй подальшій роботі», – додала вона.



    «Одним з найважливіших завдань Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» є відновлення довіри до фінансового сектору. Усім зрозуміло, що це великий виклик. В останнє десятиліття Україна зазнала двох  серйозних фінансових криз. Багато українців втратили заощадження в результаті численних банківських банкрутств в останні три роки. USAID вважає важливим налагодити конструктивний діалог з фінансовою спільнотою та працювати разом для сприяння диверсифікованому та сталому економічному зростанню», – підсумував Фархад Гаусі, директор Офісу економічного зростання, USAID.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ