Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Боргова яма» Юркевича, або Що відбувається в київському «Магелані»

    боротьба за власність
    • Інна Михайлівська
    • Розсилка
    «Боргова яма» Юркевича, або Що відбувається в київському «Магелані»

    Історія конфлікту екс-власника торгового центру і кредиторів

    Для багатьох українських підприємців повертати кредити банкам – поганий тон і ознака слабкості. Особливо, коли мова йде про десятки мільйонів доларів заборгованості і бажання зберегти бізнес або привабливий об'єкт. Адже послуги юристів і інформпідтримка сміттєвими ЗМІ обійдуться таким проблемним позичальникам значно дешевше, ніж розрахунок за взятими кредитами.

    Яскравий приклад - конфлікт між українським Сбербанком і власником київського ТРЦ «Магелан» Анатолієм Юркевичем. Цей кейс стане ще одним гальмом для розвитку кредитування бізнесу українськими банками. Він показав, що в українській практиці кредитні та іпотечні договори нічого не значать. Реєстратори з периферії можуть легко змінювати власника величезних об'єктів, потрібно просто внести зміни до реєстру. А будь-який позичальник може роками тягати кредитора по судах: у такому випадку банк не отримує виплат за виданим кредитом, не може стягнути і виставити на продаж належну йому законну заставу, щоб повернути хоча б частину грошей.

    У крайньому разі, навіть втративши право власності на об'єкт, позичальник може створювати такі перешкоди кредитору, які множать на нуль бізнес, який досі генерував гроші. Від цього виграє тільки сумнівний позичальник. Він за допомогою нехитрих маніпуляцій уникає погашення кредиту перед банком, хоча, можливо і втратить об'єкт застави. А ось банк отримує дірку від бублика: кредиту немає, а отриманий за іпотечним договором об'єкт лежить мертвим вантажем на балансі.


    Епіцентр конфлікту – торговий центр на столичних Теремках (фото: kiev.express)

    Справи Юркевича

    Анатолій Юркевич, за сформованою серед українських бізнесменів традицією, набрав кредитів на добудову і розвиток мережі об'єктів ТРЦ «Магелан» у Києві, Харкові та Миколаєві. Повернення кредитів гарантувало те, що об'єкти, які збирався розвивати і добудовувати бізнесмен, стали заставою за кредитними лініями. Підписуючи ці кредитні договори, представники «Край Проперті» - компанії-девелопера об'єктів під загальним найменуванням «Магелан» - прекрасно розуміли формулювання банківського договору, де обумовлено право кредитора забрати об'єкти на законних підставах в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо кредиту. Важко запідозрити в юридичній неграмотності людей, які контролюють ДП «Край Проперті», згідно з даними ЗМІ, через панамський офшор Krai Corporation, який належить Ользі Юркевич та її синові Анатолію Юркевичу.

    Скориставшись формулюванням кредитних договорів на суму понад $ 65 млн Сбербанк в позасудовому порядку в кінці 2017 року став власником київського «Магелана». Трохи раніше інший, харківський «Магелан», точно так само за борги перейшов у власність банку ВТБ.



    Власники мережі «Магелан» намагаються активно експлуатувати тему російського походження ВТБ і Сбербанка, але це не завадило їм в прямому сенсі вчинити так само і з українськими фінансовими установами: державний «Укрексім», Кредитпромбанк і навіть власне дітище -Укрпрофбанк не отримали назад свої гроші. Нацбанк відправив останню з фінустанов, що отримала раніше від регулятора стабілізаційний кредит, а залишилась без грошей і ліквідного майна, на ліквідацію. Простіше кажучи, менеджмент і акціонери просто «випотрошили» Укрпрофбанк перед банкрутством. Власники банку так само «кинули» і державу: Фонд гарантування вкладів повертає депозити за рахунок платників податків. А ще Фонд гарантування судиться з фірмами з орбіти Юркевича, щоб повернути гроші, виведені у вигляді фіктивних кредитів. Самі Юркевичі ще довго намагалися довести в судах свою непричетність до Укрпрофбанку, хоча Нацбанк назвав їх реальними власниками фінустанови. І саме компанія Юркевича ДП «Мілкіленд-Україна» виступила поручителем щодо стабкредитів для банку від НБУ. Внаслідок банкрутства Укрпрофбанку за бенефіціарами Мілкіленд і мережі «Магелан» тягнеться довгий хвіст сумнівних операцій, що розслідуються Службою безпеки України. Цей боргової «схематоз» став причиною офіційного судової заборони залишати територію України для Юркевича.


    Структури бізнесмена Анатолія Юркевича брали багатомільйонні кредити для розвитку мережі ТРЦ «Магелан» у Києві, Харкові та Миколаєві
    Структури бізнесмена Анатолія Юркевича брали багатомільйонні кредити для розвитку мережі ТРЦ «Магелан» у Києві, Харкові та Миколаєві (фото: oligarh.media)

     

    Ні собі, ні кредиторам

    У 2017 році борги ДП «Край Проперті» перед Сбербанком виросли майже до $68 млн, а повертати кредит Юркевич так і не збирався. Тому банк вирішує забрати свої гроші майном, користуючись умовами кредитних договорів. У грудні банк ініціював здійснення виконавчого провадження, на підставі якого ТЦ «Магелан» переходить у власність АТ «Сбербанк».

    Але виявилося, що святкувати перемогу банкірами було зарано. Юркевич спробував «залишити собі» заставу найпростішим методом, який давно освоїли проблемні позичальники банків. Держреєстратор виконкому однієї з сільрад Дніпропетровської області просто видаляє з Державного реєстру запис про право власності АТ «Сбербанк» на торговий центр «Магелан».

    Фактично об'єкт повертається старим власникам - Юркевичам. Завдяки «зговірливому» сільському держреєстратору з Дніпропетровщини, новим власником київського торгового центру стає кіпрський офшор Artprogroup Ltd, директором якого є такий собі Олексій Каргаполов. Саме він очолював правління доведеного до банкрутства Українського професійного банку. Спеціально затіяна судова тяганина між спорідненими структурами, підконтрольними Юркевичу офшором Artprogroup Ltd та «Край Проперті», дозволила йому тимчасово встановити формальний контроль над ТЦ «Магелан».

    З цього моменту, коли почалася тривала низка судових засідань у кримінальній справі щодо дій провінційного держреєстратора, представникам Сбербанку був заблокований доступ на територію ТЦ «Магелан». Також неможливими стали будь-які дії з цим об'єктом: вхід, використання, укладання іпотек чи інших обтяжень. Простіше кажучи, банк отримав заставу, але не міг нею ні скористатися, ні розпоряджатися.

    Кумедний казус цього конфлікту полягає в тому, що компанія «Край Пропертіс» готувалася до того, що кредитор прийде по своє майно. Дата повернення багатомільйонних доларових кредитів Сбербанку - березень 2017 року. Але за місяць до цього - в лютому - з'являється рішення суду про арешт майна ТЦ «Магелан». Саме цей «фокус» дав можливість власникам торгового центру згодом оскаржити переоформлення власності на Сбербанк.

    Юристам фінустанови довелося витратити багато часу і дійти до Верховного суду. Він скасовує рішення судів нижчих інстанцій, що дає право банку, як повноправному власнику, укласти договір з керуючою компанією на управління торговим центром. Саме ця структура забезпечила фізичну підтримку для встановлення контролю над спірним об'єктом, який колишні власники торгового центру швидко охрестили «рейдерським захопленням» і розтиражували цей меседж у ЗМІ.

    Галас навколо київського ТЦ «Магелан» фактично ставить крапку в затяжному протистоянні між кредитором і боржником. Орендарі з самого початку конфлікту між колишнім власником і банком були готові до такого розвитку ситуації. Вони отримали повідомлення про зміну власника. І у той момент, коли банк став повноправним власником комплексу в грудні 2017 року, багато орендарів припинили здійснювати платежі на користь структур Юркевича. Таким чином він втратив не тільки київський «Магелан», а й гроші, які генерував об’єкт. Це розв'язало йому руки в боротьбі з кредитором, бо втрачати вже було нічого.


    фото: kiev.express
    фото: kiev.express

    Зараз торговий центр повертається до звичного ритму роботи, а французька мережа «Ашан» - один з якірних орендарів - планує до кінця тижня знову відкрити двері свого супермаркету покупцям.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ