Конституційний суд: Мінфін не має права збирати персональні дані

Конституційний суд України визнав неконституційним надання Міністерству фінансів України права отримувати інформацію, що містить персональні дані.

Про це повідомляє прес-служба КСУ.

«Конституційний суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу першого пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Цим Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення абзацу першого пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) щодо права Міністерства фінансів України (далі - Міністерство) отримувати інформацію, що містить персональні дані», - зазначається в повідомленні.

Відповідно до рішення суду, тепер Мінфін має запитати дозволу, перед тим, як отримувати дані щодо пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.

Конституційний суд вважає, що повноваження Міністерства фінансів на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані, є дискреційними, а тому вкрай необхідно, щоб оспорювані положення Бюджетного кодексу, які є підставою для здійснення відповідних повноважень Мінфіном, узгоджувалися з конституційним принципом верховенства права, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

Водночас суд зауважує, що Мінфін може бути наділений повноваженнями щодо отримання та обробки інформації, яка містить персональні дані, лише для досягнення легітимної мети. «Проте через відсутність будь-яких меж дискреції, встановленої законом, щодо подальших дій з інформацією, яка містить персональні дані, унеможливлюється навіть мінімальний захист суб'єкта персональних даних, не забезпечується передбачуваність застосування зазначених положень Кодексу», - зазначається у повідомленні.

Тобто у Конституційному суді наголошують, оспорюваними положеннями Кодексу не передбачено критеріїв визначення змісту та обсягу інформації, що містить персональні дані, категорій осіб як суб'єктів персональних даних, проміжків часу, яких мають стосуватися персональні дані, строків, порядку та умов їхнього зберігання, що унеможливлює настання відповідальності держави за можливі зловживання.

Враховуючи те, що суд встановив невідповідність оспорюваних положень Бюджетного кодексу такому критерію, як якість закону, відпала необхідність здійснювати перевірку, чи втручання у конституційне право особи на приватне життя шляхом отримання та обробки Міністерством її персональних даних без згоди цієї особи переслідувало якусь легітимну мету та чи були пропорційними обрані законодавцем засоби досягненню такої мети.

Таким чином, зваживши всі аргументи, суд дійшов висновку, що надання Мінфіну права отримувати інформацію, що містить персональні дані, суперечить Конституції.

Вказані положення Бюджетного кодексу втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ.