Президенти Литви та Естонії відмовилися від електроенергії з білоруської АЕС

Президенти Литви і Естонії Гітанас Науседа і Керсті Кальюлайд під час зустрічі домовилися спільними зусиллями добиватися єдиної позиції Балтійських країн в питанні про відмову купувати електроенергію з БелАЕС. Президенти двох країн пов’язали необхідність в цьому з позицією Росії.

«Росія прагне до поділу Європи та світу на сфери впливу з використанням різних важелів і засобів сили, таких, як дезінформація, історичний ревізіонізм, введення в експлуатацію небезпечної Білоруської АЕС в Островці. Керівники держав домовилися спільними зусиллями добиватися єдиної позиції Балтійських країн в питанні про відмову купувати електроенергію з БелАЕС», — йдеться в повідомленні пресслужби президента Литви.

Під час зустрічі Науседа також подякував Кальюлайд «за безкомпромісну допомогу при оцінці загрози від БелАЕС». Також президент Естонії підтримав ініціативу Литви почати дискусію про ситуацію в Білорусі після виборів на вищому інституційному рівні Європейського союзу. Він підтримав скликання позачергової сесії Європейської ради для обговорення цього питання.

Білоруська АЕС будується в Гродненській області. Генпідрядником виступає «Атомстройекспорт» (входить в «Росатом»). Вона буде складатися з двох енергоблоків потужністю 1200 МВт кожен. Росія повинна була ввести перший блок БелАЕС в 2018 році, а другий — в 2019-му. Однак не вклалася в терміни.

Як повідомляв міністр енергетики Білорусі Віктор Каранкевіч, перший блок БелАЕС планується повністю ввести в промислову експлуатацію в першому кварталі 2021 року. За його словами, зараз завершуються пусконалагоджувальні роботи, необхідні для запуску першого енергоблоку. У червні президент Олександр Лукашенко говорив, що перший блок атомної електростанції буде введений в експлуатацію «буквально днями».