Суд відмовився судити топ-чиновника, який «шокував» Грицака та Луценка

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 19 травня 2017 року, що розміщене у Єдиному реєстрі судових рішень.

Цим рішенням суд повернув обвинувальний акт проти екс-чиновника через порушення підслідності під час розслідування, а також через низку недоліків у тексті самого документу.

Як відомо, заступник міністра охорони здоров'я Роман Василишин, а також директор урологічного центру Олександрівської клінічної лікарні Києва підозрюються у вимаганні та отриманні хабара в розмірі 39 тис. гривень у докторів за право лікувати хворих. Його затримали 8 липня минулого року.

За версією Генеральної прокуратури, заступник міністра через свою довірену особу вимагав від лікарів урологічного центру Олександрівської клінічної лікарні Києва ренту за ведення медичної практики.

Ті не сперечалися і посередник в липні отримав від урологів 39 тис. гривень.

У судових матеріалах відзначається, що за місцем проживання дочки заступника міністра і посередника у вимаганні хабара було виявлено сумарно 1,6 млн гривень, серед яких були і мічені купюри.

Слід нагадати, що до призначення на посаду заступника міністра охорони здоров'я в листопаді 2015 року, Василишин п'ять років працював Головним лікарем Олександрівської клінічної лікарні Києва.

16

Раніше керівник СБУ Василь Грицак і генпрокурор Юрій Луценко під час спільного брифінгу повідомили, що хабарництво мало системний характер. «При чому робив він (Василишин – ред.) це з особливим цинізмом», - сказав Грицак, додавши, що він з Луценком «були шоковані» побаченими матеріалами справи.  

«Уявіть собі, що хабарництво було побудовано таким чином, що лікарі одного з відділення лікарні, яку він очолював, це Олександрійська лікарня, збирали гроші з хворих пацієнтів за проведення операцій», - розповів Грицак.

Наприкінці листопада Луценко поставив Василишина в один рядок з бізнесменом Сергієм Курченком та екс-міністром Олександром Клименко, заявивши, що справи колишніх високопосадовців-розкрадачів держвласності передаються в суд.

Справу Василишина і справді передали в суд 1 грудня. Проте у травні Печерський суд Києва, до якого потрапили матеріали справи, прийшов до наступного висновку: обвинувальний акт не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносять до предмету доказування у кримінальному провадженні. У тому числі, відсутні відомості щодо обставин (час, місце, дата), при яких виник злочинний умисел, відсутні інші важливі данні. Але найголовніше – суд прийшов до висновку, що відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, справу Василишина мало розслідувати Національне антикорупційне бюро, а не прокуратура.

Таким чином, прокурором порушені вимоги кримінального процесуального закону, оскільки конкретне обвинувачення у вчиненні відповідних злочинів фактично не висунуто, та порушено правил підслідності - досудове розслідування було проведено не уповноваженим на те органом, вирішив суд.