Моторошні фото із Лук’янівського СІЗО: арештанти перебувають у нелюдських умовах

Міністерство юстиції України запросило журналістів до Лук’янівського СІЗО в Києві і показало зсередини один із найстаріших корпусів ізолятора «Катьку», який побудували майже 200 років тому. Нинішній Лук’янівський слідчий ізолятор почали будувати в середині ХІХ століття як губернську в’язницю, спершу розраховану на шість сотень ув’язнених. Із часом заклад розбудувався, в часи радянських репресій тут одночасно перебувало близько 25 тисяч в’язнів. Нині утримуваних у СІЗО – 2,5 тисячі.

Корпуси СІЗО мають особливі назви. Найстаріший корпус називається «Катєнькою». Існує легенда, хоча і помилкова, що цей корпус збудували за Катерини ІІ, хоча цей корпус звели у 1859–1862 роках, за царя Олександра ІІ. Другий старий корпус має назву «Столипінка». Цей корпус був збудований за часів Столипіна. До цього корпусу прибудовані два корпуси «Брежнєвка», збудовані за радянських часів, та «Кучмівка», збудований за часів уже незалежної України. Існує окремий корпус «Малолєтка», хоча «старожили» називають його «Сталінкою». Також є окремий корпус ЖК (жіночий корпус) та «Больнічка».

Корпусові Лук’янівського СІЗО, відомому в народі як «Катєнька», майже 200 років. Нині тут утримують 140 людей, і умови їхнього проживання Європейський суд з прав людини визнавав справжніми тортурами.

Місцевою мовою камера називається «хата». У двадцятиметрових приміщеннях живуть по 10 затриманих. Хоча, за усіма можливими нормами, на одного в’язня має бути виділено не менше ніж 4 квадратні метри.

У кримінальних колах СІЗО відоме як «Дід Лук’ян». За одною з місцевих легенд, під час будівництва «Катьки» у стіни замурували живу людину, ув’язненого діда Лук’яна.

У жахливих умовах посеред бруду і плісняви продовжують утримувати людей. Затримані проводять у таких камерах по декілька років, поки тривають суди і слідчі дії.

За словами працівників СІЗО, останній ремонт комунікацій у корпусі проводився у 50–60-х роках минулого століття.

Жіночий корпус СІЗО почали ремонтувати.

Крім нинішнього генпрокурора Юрія Луценка, у стінах Лук’янівського СІЗО у різні часи вироку чекали Юлія Тимошенко, В’ячеслав Чорновіл, Сергій Параджанов, Максим Рильський, Михайло Грушевський і багато інших відомих постатей.

На території в’язниці діяла тюремна церква, яка в радянські часи була переобладнана під камери, у 2013 році тут збудували нову будівлю церкви.

Однією з маленьких втіх є можливість тримати ув’язненим у камерах котів, які не лише ловлять мишей, а й дарують хоч і примарний, але «домашній затишок і тепло».