Дорогі кредити підривають економіку України

Асоціація Українських Банків, яка об'єднує понад 100 приватних фінансових установ, звернулася до Президента України з пропозицією звільнення з посади Сергія Арбузова – голови Національного Банку України, якого він призначив восени 2010 року. На переконання банкірів, дії Арбузова наносять шкоди, дихаючій на ладан, економіці України.

«Вимушені звенутися до Вас у зв’язку із загрозою стабільності і негативними тенденціями у фінансово-економічній, кредитно-грошовій і банківській сфері, які погіршуються через помилки керівництва Національного Банку України (НБУ) у здійсненні монетарної і регуляторної політики, а також у зв’язку з порушенням НБУ положень Конституції України та чинного законодавства» – написали банкіри у листі до Президента України Віктора Януковича.

Банкіри звинувачують керівництво центрального банку у хибній грошово-кредитній політиці. На їхню думку, педалюючи ліквідність банківського сектора для того, аби зберегти нинішній обмінний курс гривні та інфляцію, НБУ втратив почуття міри, бо кроки здійснені ним, негативно позначилися на процентних ставках по депозитах і кредитах, а також на обсягах кредитування. Що й призвело до уповільнення економічного росту наприкінці 2011 року. Разом із закликом щодо відставки Сергія Арбузова банкіри опублікували доповідь, яка містить докладний аналіз діяльністі НБУ за останній час.

-- Придушення інфляції, чи придушення банків?

Автори аналітичного документа зауважують, що монетарна політика центрального банку у минулому році була підпорядкована утриманню курсу гривні і придушенню інфляції. Аби досягти цього НБУ застосував низку обмежень щодо функціонування валютного ринку, підвищив вимоги, що стосуються обов’язкових банківських резервів, водночас здійснював масові інтервенції на валютному ринку, що призвело до відчутної втрати українських валютних резервів, які зменшилися з 38,2 млрд. доларів у серпні до 31,7 млрд. доларів у грудні 2011 року.

У 2011 році НБУ зобов’язав банки утримувати 100 відсотків обов’язкових резервів на спеціальному рахунку НБУ, вилучаючи ці суми з обігу. Загальна сума всіх резервів українських комерційних банків тоді становила десь 13-15 мільярдів гривень.

За даними аналітиків понад ста комерційних банків і 5-ти регіональних банківських асоціацій АУБ наслідки такої політики були негативними як для української економіки, так і для банківського сектора, а в певні моменти навіть дестабілізувати роботу банків.

Банкіри зазначають, що за рахунок збільшення НБУ в середині року обов'язкових резервних вимог до банків, з операційного обігу було вилучено понад 3 мільярди гривень, що призвело до різкого зниження ліквідності сектора. Відтак, восени минулого року, ліквідність українських банків раптово склала 9 -10 млрд. грн., замість 18-20 млрд. грн. у першому півріччі.

Через зниження ліквідності банки були змушені скоротити кредитування і вже у листопаді 2011 року обсяг виділених ними кредитів зменшився відповідно до жовтня на 6,1 млрд. гривень. У той же час значно збільшилася вартість грошей на міжбанківському і депозитному ринку. Ставки міжбанківських кредитів восени зросли до рівня 10-20 відсотків річних періодично сягаючи 32 відсотків, тоді як у першому півріччі 2011 вони становили 3-5 відсотків..

Внаслідок діяльності центрального банку, як вважають автори дослідження, зросла вартість залучення гривні на депозитному ринку. Якщо середні депозитні ставки для юридичних осіб у першій половині року становили 3-5 відостків, а депозити для фізичних осіб 13 – 15 відсотків, то в другій половині 2011 року стало відповідно 8 -15 відсотків і 15 -19 відсотків.. Частина банків навіть приймала, час від часу, депозити фізичних осіб, пропонуючи ставки під 20-24 відсотки річних.

Як наслідок, підвищились процентні ставок на кредити у гривні для юридичних осіб. З рівня 12 – 13 відсотків в першому півріччі вони зросли у листопаді 2011 року до 17-20 відсотків, а якщо мова йшла про короткотермінові кредити то вони сягли 23 відсотків – пишуть автори аналізу.

« Це все однозначно вказує на те, що центральний банк переступив розумну межу зниження ліквідності банків, що призвело до зростання кредитних ставок, загальмувало кредитування економіки і створило штучні проблеми з ліквідністю банків» – констатують аналітики АУБ. На їхню думку результатом монетарної політики, здійснюваної НБУ, стало ґвалтовне сповільнення темпів економічного росту України наприкінці року.

Лише під завісу листопада, після гучної критики економістів і банкірів, НБУ пом’якшив вимоги до обов’язкових резервів, впроваджуючи засади згідно з якими на спеціальному рахунку НБУ мало залишатися 70 відсотків загальних резервів, а решта - 30 відсотків - потрапляло в поточний обіг. Весною цього року і ці вимоги стали ще ліберальнішими – від 21 березня до «заморозки» НБУ потрапляє лише 60 відсотків загальних резервів українських банків.

У своєму аналізі АУБ також скаржиться на здійснювану центральним банком «дискримінаційну політику стосовно малих і середніх банків». Підтвердженням цього, на думку експертів АУБ, є постанова керівництва НБУ, яка запроваджує збільшення з 1-го січня 2012 року статутного капіталу банків до рівня 120 млн. гривень і забороняє банкам, котрі не досягли такого рівня, приймати депозити від фізичних осіб.

Зі свого боку керівництво центрального банку виступило з пропозицією законодавчих змін, які передбачали підвищення стутного капіталу банків до 500 млн. гривень.

Однак, після втручання АУБ, українські депутати зупинилися на вимозі збільшення банками капіталу до 120 млн. гривень, відтермінувавши їм час виконання цієї умови до 2016 року.

-- Рублеві розрахунки з Росією

Торік голова НБУ запропонував перехід на розрахунок у рублях у всіх торгових операціях та трансакціях, що випливають з міжнародних угод, укладених поміж Росією і Україною, формування частини валютного резерву НБУ в російських рублях, і впровадження у зв'язку з цим відповідних змін до класифікатора валют, а також перехід на розрахунки в рублях в трансакціях поставок природного газу з Росії державній компанії НАК Нафтогаз.

Асоціація українських банків дуже гостро розкритикувала цей задум: « Зроблено безальтернативний вибір на користь російського рубля, хоча було б цілком логічним дозволити здійснювати вазємні розрахунки поміж Україною та Росією як в гривні, так і в рублях» – переконані в АУБ.

Сергій Арбузов заявив, що на користь розрахунків у рублях говорить те, що, завдячуючи їм, не будуть скорочуватися валютні резерви України. Шеф НБУ однак визнав, що Україна буде змушена закуповувати рублі для розрахунків з Росією на зовнішніх ринках.

Розрахунки в рублях можуть призвести до штучного попиту на російську валюту, якої в Україні немає. Створення додаткового штучного попиту на російський рубль з боку гривні призведе до посилення девальваційного тиску на гривню, щоправда, з певним запізненням, - констатують експерти АУБ.

Також банкіри підкреслюють, що рубль не входить до системи білінгових валют CLS (Continuous Linked Settlement). У зв’язку з відсутністю рубля в системі CLS немає підстав його залучення до першої групи класифікаторів валют НБУ, до якої тепер належать американський, австралійський, канадський долари, британський фунт стерлінгів, ієна та євро.

-- Економісти також критикують

Під час «круглого столу» експертів, присвяченого аналізу діяльності керівництва центрального банку, який відбувся в квітні в Києві, українських банкіів підтримали відомі вітчизняні економісти.

- Якщо пригадаємо собі рівень наших економічних проблем 15 років тому, то, щонайменше, те ж саме маємо тепер. НБУ повинен виконувати три завдання – гарантувати стабільність національної валюти, забезпечити доступність кредитних засобів для реальної економіки і забезпечити довіру до банківської системи. Якщо проаналізуємо ситуацію, то побачимо, що всі три завдання НБУ успішно завалює, причому завалює систематично – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Маю враження, що НБУ нині є не центральним банком, а міністерством з грошових питань уряду, а його завданням стало надання стільки грошей, скільки забажає уряд.

- Те, що відбувається в даний час є величезною проблемою для нашої економіки. Європа скорочує державний борг, але в той же час застосовує дуже м'яку грошово-кредитну політику. У нас ситуація така, що попиту практично немає і він постійно падає. Здійснюється тверда кредитно-грошова політика стосовно рідної економіки під двома хибними гаслами: що грошовий голод може стримати інфляцію, що грошовий голод може втримати курс гривні. Дві помилкові тези, які були сформульовані для країн з перехідною економікою, використані в Україні, приносячи неймовірну шкоду власне економіці держави: джерелу доходів для погашення боргів і підтримки платіжного балансу – коментує діяльність нинішнього керівництва НБУ колишній заступник голови НБУ Сергій Яременко.

Незважаючи на нищівну критику банкірів, глава НБУ може не турбуватися за свої позиції. Мати, народженого в 1976 році Сергія Арбузова, Валентина є президентом банку VBR, що належать старшому сину Віктора Януковича, Олександру. А сам Арбузов вважається близьким другом сина президента України, і завдяки цьому знайомству пояснюється рішення доручити новачку, вихідцю з Донецька, невідомого широкому загалу професіоналів, управляти центральним банком.

Ніщо не вказує й на те, що Сергій Арбузов втратив прихильність президента Януковича і його найближчого оточення.. Ба більше, влада вже розпочала контратаку. За кілька днів після оголошення АУБ звернення на предмет звільнення Арбузова з посади, в офісі організації розпочалася спеціальна податкова перевірка – яка широко використовується (після приходу до влади в Україні Партії регіонів), як метод боротьби з непокірними.

За матеріалом ОbserwatorFinansowy.pl підготував і переклав Володимир Олійник