БезУДАРність

«Засновниками компанії, яка у липні цього року розпочала будівництво торгово-розважального центру на місці скверу по вулиці Серафимовича, є двоє депутатів від УДАРу»

Для кожного політика у його кар’єрі одного прекрасного дня обов’язково наступає момент вибору. Вибору між вірністю принципам та вірністю соратникам. Проблема в тому, що обравши те або інше – політик неминуче втрачає. У першому випадку постраждає його репутація серед виборців, у другому – серед соратників.

Подібний вибір сьогодні стоїть і перед лідером УДАРу Віталієм Кличком. Щоправда, мова йде вже про причетність його однопартійців нардепа Валерія Іщенка та депутата Київради Андрія Страннікова до фірми «Тельбин ІВА», яка у липні цього року розпочала будівництво торгово-розважального центру на місці скверу по вулиці Серафимовича.

Свого часу такий вибір стояв перед Віктором Ющенком у 2004 році після того, як маловідомий тоді ще депутат «Нашої України» Олег Тягнибок під час публічного виступу вжив неполіткоректне слово «жидва». Шалений скандал, що розгорівся, примусив майбутнього президента виключити Тягнибока з фракції за «ксенофобські висловлювання». Ющенко обрав репутацію – і не прогадав: на виборах президента він таки переміг.

Юлію Тимошенко теж не оминув такий непростий вибір: досить згадати хоча б історію з народним депутатом Віктором Лозінським, який на полюванні вбив перехожого і намагався обставити це все так, ніби сам став жертвою нападу. І хоча тодішні лідери БЮТу в один голос називали Лозінського героєм – Тимошенко зробила вірний вибір, відмовившись від практики захищати «своїх» до останнього.

-- «Питання викликає ще й законність самої забудови. Не випадково нею зацікавилася прокуратура»

Отже, виявилося, що цю земельну ділянку компанія «Тельбин ІВА» отримала в оренду у 2008 році.

Місцеві мешканці цілком очікувано виявилися проти будівництва. І не тільки тому, що замість зони відпочинку вони на найближчі кілька років отримають гуркіт будівельної техніки. Питання викликає ще й законність самої забудови. Не випадково нею зацікавилася прокуратура.

Формально Іщенко та Странніков вже не мають ніякого стосунку до компанії «Тельбин ІВА» - з наголосом на словах «вже» і «формально». Вони справді були її засновниками ще в далекому 2003 році, однак пізніше фірма була переоформлена на Тетяну Євстратову, сестру Іщенка. Навіть адреса реєстрації залишилася без змін. Так часто буває з компаніями представників українського політикуму, яким закон забороняє суміщати держслужбу і бізнес.

Однак вже у серпні цього року, після початку скандалу, «Тельбин ІВА» отримала нових власників – офшорну компанію, зареєстровану в Белізі.

У самому УДАРі категорично заперечують причетність своїх депутатів до фірми-забудовника. «Сьогодні жоден представник «УДАРу» не має жодного стосунку до структури, яка начебто веде незаконну забудову по вулиці Серафимовича. Десь, колись, якось – можливо. Але наскільки я розумію – з 2005 чи 2007 року всі стосунки з цією фірмою припинено», - заявив у інтерв’ю «Главкому» народний депутат фракції Кличка Павло Розенко. Загалом Розенко вважає увесь скандал провокацією, покликаною дискредитувати партію та її лідера.

Майже те ж саме «Главкому» розповів народний депутат Віктор Чумак, який особисто бере активну участь у спробах вирішити конфлікт. Саме Чумака партія призначила відповідальним за цей конфлікт. Він підтвердив, що компанія «Тельбин ІВА» належала сестрі Іщенка: «Так, це абсолютно точно», - сказав він. Однак нових власників Чумак не знає.

«Фірма вже передається три рази, наскільки я знаю. Я хотів сказати, що буду шукати тих людей, власників фірми, щоб якось врегульовувати цей конфлікт. Бо його треба врегулювати, безумовно, але тут треба виходити на власників фірми. А вони зараз вже далеко. Я казав людям на початку конфлікту, коли власник ще був український – там можна було, так би мовити, тиснути на нього, щоби врегулювати це питання», - пояснив народний депутат.

Поки тривають пошуки нових власників, активісти-захисники скверу вже вимагають від Валерія Іщенка скласти депутатський мандат. Згідно з розповсюдженою ними заявою підпис УДАРівця Іщенка стоїть під угодою про оренду ділянки землі під сквером, укладеною у 2008 році. Це, на думку активістів, свідчить про суміщення Іщенком бізнесу і депутатської діяльності.

-- «Підпис УДАРівця Іщенка стоїть під угодою про оренду ділянки землі під сквером, укладеною у 2008 році»

Проте кола від каменю, що впав у воду, вже не зупинити. Пошукові системи на запит «Серафимовича УДАР» видають десятки тисяч результатів. Навіть участь Страннікова у акціях протесту проти цього будівництва не здатна компенсувати репутаційну шкоду, якої зазнав від скандалу Віталій Кличко.

Щоправда, він міг цього уникнути. Для цього Кличку досить було вчинити приблизно так, як вчинив Ющенко у 2004 році. Не обов’язково навіть було виключати Іщенка і Страннікова з партії. Для початку досить було б і того, щоб реакція на подію була швидкою і однозначною: з’ясування усіх деталей правового статусу земельної ділянки і як наслідок – або покарання винних, або особисте втручання у конфлікт навколо скверу. Зовсім не важко було б приїхати на місце конфлікту, поспілкуватися з людьми, продемонструвати рішучість захищати інтереси виборців до кінця. Зрештою, навіть якщо УДАР не причетний зо вирубки скверу – що заважає партії стати на його захист? Але Віталій Кличко цього не зробив.

Натомість, як розповідають джерела в УДАРі, Кличко просто призначив обраного на цьому окрузі нардепа Віктора Чумака відповідальним за «розрулювання» скандалу. А той, у свою чергу, разом зі Странніковим провів кілька зустрічей з протестуючими, що вилилося у кілька коротких повідомлень на офіційному сайті партії – без зайвих деталей і пояснень щодо причетності УДАРівців до забудовника, лише гнівна заява про «провокації» і кришталево чиста партійна позиція з приводу права киян самостійно вирішувати, що і де будувати у столиці.

Цього, звісно ж, замало. Навіть якщо «Тельбин ІВА» й справді отримала нових власників, які не мають стосунку до УДАРу – Кличко, як найрейтинговіший у столиці політик (згідно з соцопитуваннями, вдвічі випереджає найближчих конкурентів), мав би проявити значно більше інтересу до проблем своїх виборців. Особливо, якщо йдеться про незаконну забудову рекреаційної зони, напад «тітушок» на учасників протестів та інші невинні забави на кшталт виведення фірми в офшор «по гарячих слідах». Тим більше, що питання нових власників залишається відкритим: не існує жодної причини, яка могла б завадити Іщенку і Страннікову переоформити компанію на когось із родичів, друзів чи знайомих, адже через офшори знайти їх все одно буде складно.

З урахуванням усіх цих факторів Кличку залишається тільки стояти до кінця, наполягаючи на тому, щоб будівництво було негайно припинено. Хоча б тому, що тепер це єдиний спосіб довести всім, що він відповідальний політик, а УДАРівці на сьогодні й справді не мають жодного стосунку до будівництва торгово-розважального центру на місці скверу.