Микола Присяжнюк: Ми не продаватимемоземлю іноземцям!

Микола Присяжнюк: Ми не продаватимемоземлю іноземцям!

Міністр АПК — про ринок зерна, недобросовісних посередників, сподівання на відродження цукрової промисловості та обмеження для закордонних покупців української землі

Очільника вітчизняних аграріїв у команді «регіоналів» прийнято вважати дещо чужорідною постаттю. Але не настільки, аби про це варто було говорити вголос. Подібна рівновіддаленість від головних політичних гравців завжди вважалася доброю запорукою чиновницького довголіття. До відставки Володимира Семиноженка...

Після цієї події до когорти міністрів, які є нібито наступними «на виліт», зарахували й Миколу Присяжнюка. Мовляв, через засадничі протиріччя зі своїм куратором — віце–прем’єр–міністром, одним із батьків–засновників донецької команди Віктором Слаутою. Утім, незважаючи на це, пан Присяжнюк до політично активних дій не перейшов. Навіть навпаки, він і надалі в усьому намагається демонструвати стриманість: від дизайну робочого кабінету, в якому новий міністр не зробив жодних революційно–дизайнерських новацій, до стратегії роботи і своїх оцінок ситуації в галузі. На відміну від «старших товаришів», він не звинувачує у всіх бідах попередню команду, залишається стриманим оптимістом, а також не планує надмірно радикальних новацій — і намагається дипломатично ухилятися від деяких, не приємних для нього запитань. Звичайно, село завжди вважалося консервативним, щодо цього міністр влучає в ціль. А от чи зуміє він стати незамінним кадром для команди, яку нині гойдають пертурбації, — покаже вже найближчий час.

-- Погода диктує: врожай зернових буде меншим — близько 45 млн. тонн

— Миколо Володимировичу, експерти стверджують, що початок нового сезону експорту зерна буде вкрай важким через невирішені питання з відшкодуванням ПДВ. І ця проблема, на їхню думку, впливатиме на зменшення вартості збіжжя для аграріїв.

— Експертні прогнози — справа потрібна, адже без прогнозу і без аналітики ми не можемо будувати свої плани. Тим паче що державного плану сьогодні не існує. Але, як кажуть, прогноз — штука невдячна.

Якщо ми згадаємо, в березні у нас були одні прогнози світового рівня врожаю зернових, у травні вони стали іншими, а сьогодні, на початку липня, — ще іншими. А я переконаний, що у серпні вони будуть додатково коригуватися. Що я маю на увазі? Те, що сьогодні вже навіть такі країни, як Росія, Казахстан, скоригували свої прогнози на урожайність: Росія, скажімо, на понад як п’ять млн. тонн. Насамперед тому, що природно–кліматичні умови в період жнив вносять свої корективи — на превеликий жаль, у бік зменшення обсягів урожаю. На сьогодні ми разом із регіонами підбиваємо підсумки, проводимо підрахунки. І я думаю, що нам теж доведеться скоригувати на якусь кількість у бік зменшення врожаю 2010 року. Я думаю, що нам доведеться зменшити до 45 млн. замість 46—47, які прогнозували.

— Скільки з них піде на експорт і якими все ж таки будуть ціни?

— Я частково поділяю прогнози й позицію зернотрейдерів, що закупівельні ціни на зерно в середині країни найближчим часом будуть невисокими. Але аж ніяк не через борги з ПДВ. Причина в іншому: наскільки держава готова була проводити інтервенцію на початку жнив. Утім держбюджет ухвалили надто пізно, порядок використання коштів розробили також не вчасно, а отже, ми не змогли вчасно провести певні закупки зерна — починаючи з травня, і зробити авансові платежі виробникам зерна. Тож сьогодні вони залишились сам на сам із зернотрейдерами. Ми розуміємо, що трейдери, маючи велику кількість коштів, можуть найняти певні посередницькі структури. І спостерігаємо, як це виглядає: ці структури їздять, навіть гасають полями, де йдуть жнива, і скуповують з–під комбайна зерно за низькими цінами — і платять готівку.

-- Збіжжя за юані

— Ми розуміємо, що це є фактично зловживанням у сфері фінансових потоків. Розуміємо, що таким чином формується додана вартість, яку потім виставляють державі — й отримають додаткові прибутки. Тому наш уряд робить усе для того, щоб держава якомога швидше вийшла на ринок зерна. І ми сподіваємося зробити перші кроки вже буквально за день–два — вийти на закупівлю через аграрний фонд. І я думаю, що ми такими кроками зможемо стимулювати зростання ціни на внутрішньому ринку зерна. Тому що, за великим рахунком, це «зовнішнє» зерно, на експорт воно не орієнтоване.

— Ви вважаєте, що зернотрейдери зловживають на нерегульованому ринку. Завдяки яким «діркам» — законодавчим чи у сфері регулювання — це відбувається?

— Наші трейдери продають зерно на зовнішньому ринку набагато дешевше, ніж інші країни.

— Як досягається така ціна?

— Вони купують зерно на полі, а потім виставляють до держави вимоги про повернення ПДВ. Ось і маємо меншу вартість. Тому уряд планує також створити дер¬жавну зернову компанію, яка буде мати можливість стати повноцінним гравцем на ринку зерна всередині країни. Це дозволить усе–таки регулювати ціну закупівлі і забезпечить для сільгоспвиробників ту вартість збіжжя, яка є ринковою.

— І все ж таки, яким ви прогнозуєте обсяг експорту?

— Я вважаю, що він може бути на рівні попереднього року, тобто 22 млн. тонн. Точніша цифра залежатиме від того, як закінчаться жнива, — причому не тільки в нашій країні, але й у сусідів та інших країнах. Ми розуміємо, що попит на зерно може зрости. Але Україна, як і Росія та інші держави, має серйозний компенсатор цього процесу — перехідні запаси з минулого року. У нас вони є досить великими. То я думаю, що якихось катаклізмів на ринку зерна — як зовнішньому, так і внутрішньому — не буде.

— Ринки збуту залишатимуться тими ж, що були й торік?

— Нині ми ведемо активну зовнішню діяльність, щоб відкрити нові ринки, в тому числі збільшити обсяги реалізації в Саудівській Аравії, відкрити для зернових із нашої країни ринок Китаю.

-- Державний трейдер приватного на місце поставить?

— Ідея створити державного зерно¬трейдера — взагалі–то не нова. Її озвучував принаймні минулий уряд...

— Звичайно, не нова, і це дуже добре, бо наша позиція і моя особиста як міністра — не приходити й ламати те, що було напрацьоване до нас, а потім сказати: «Починаємо по–новому». Навпаки, великий відсоток усіх починань попереднього міністерства й попереднього міністра ми продовжуємо. Насамперед тому, що навіть у критичний, кризовий, момент аграрний сектор продемонстрував зростання, а це значить, що він розвивався у правильному напрямі. Інша річ, що, можливо, певні напрями діяльності були опущені. Що я маю на увазі? Однобоко розвивалося птахівництво (попереднього міністра АПК Юрія Мельника вважали серйозним лобістом одного з виробників курятини. — Авт.), тваринництво. А, наприклад, про свинарство забули. Звичайно, сьогодні можна подякувати, що у нас хоч одна галузь — птахівництво розвивається на високому рівні.

І зовнішні інвестори, і дещо однобока внутрішня політика зорієнтували АПК України на монокультурність. Тобто ми маємо зернові і сою, соняшник, але не тваринництво, овочі та фрукти. Розумієте? Це погано, але це ще не катастрофа, і ми виправимо ситуацію. Що стосується державної зернової компанії, це теж ідея попереднього міністра — і ми втілюватимемо її в життя, тому що це необхідно. Адже аграрний фонд не має права вести купівлю–продаж зерна, а держава, маючи такий потужний арсенал елеваторів всередині країни і навіть два припортові зерносховища, має повне право бути торговцем. Держава виділяє кошти на аграрний фонд, має зерно всередині країни. Чому ж тоді ми не можемо вийти на зовнішній ринок?

— Трейдери досить скептично оцінювали подібні потуги держави. Мовляв, у казні і до кризи не вистачало коштів на подібні масштабні проекти, а тепер — і поготів!..

— Хочу одразу наголосити: ми створюємо державного трейдера зовсім не для того, щоб установити якусь дискримінацію на цьому ринку. Наше завдання — аби держава дала певний сигнал, що з’явилася нова політика всередині країни. Я вважаю, що це була правильна ідея, і ми її обов’язково втілимо в життя.

— Попередники залишили вам якісь напрацювання чи тільки ідею?

— Напрацювань не було. Існувала тільки ідея — близька до втілення в життя.

-- Росія сама не захотіла інтегруватися у пул

— Ще одна «вічна» ідея уряду та МінАПК — створення причорноморського зернового пулу: разом із Росією та Казахстаном. Точки зору чиновників щодо його доцільності постійно змінюються. Як тепер ставиться міністерство до ідеї такої інтеграції?

— Логіка тут очевидна: Україна, Росія та Казахстан вирощують близько третини зернових світового балансу. Це значить, що ми могли б диктувати цінову політику і планувати реалізацію зерна, а з другого боку, враховуючи територіальний простір трьох країн, можна було б організувати і внутрішнє заміщення зерна: продовольчого, фуражного. Тобто свої позитиви від цього є. Якщо ж проявляти так званий національний егоїзм, то наша країна в цій трійці перебуває у найвигіднішому становищі: у нас є зернові, внутрішня логістика і причорноморські порти. Тож аграрні аналітики стверджують, що ідея приваблива для нашої країни, але призупинилася її реалізація зовсім не через це. До створення пулу охолола Росія, а Казахстан узагалі вирішив відмовитися. Тому нині це проект, який поки залишається проектом. Його, до речі, навіть не розглядали на двосторонніх зустрічах.

— А проект Причорноморської зернової біржі? Досі він фігурував паралельно із пулом?

— Ідею біржі ми обов’язково будемо ініціювати! І запрошуватимемо Росію та інші країні. Для нас це пріоритетний напрям. До речі, сьогодні ми ведемо перемовини з Чиказькою зерновою біржою. Маючи різні часові пояси з цим містом, — а біржа у Чикаго, як відомо, є індикатором і зернової політики торгів, і ринку зерна — ми зможемо цілодобово вести торги, хеджувати (по суті, страхувати ризики. — Авт.) контракти. Знаємо, що виявляє бажання працювати у проекті і Франція, будемо запрошувати країни Причорноморського басейну — вважаю, що ми таки зуміємо організувати майданчик зернової торгівлі і повністю регулювати ринок через цю біржу.

-- «Це ілюзія, що влада може регулювати ціни на продукти харчування всередині країни»

— Прем’єр–міністр Микола Азаров оприлюднив свої вимоги щодо надання дотацій тваринній галузі: суми коштів хочуть поставити у залежність від зростання поголів’я. Чи готові тваринники до нових підходів і на які результати ви очікуєте?

— Сьогодні нам потрібно терміново визначитися, як розвивати молочне тваринництво, свинарство. Правильно сказав Прем’єр–міністр, що треба знайти ту модель, яка була б мотиватором для розвитку і залучення інвестицій. З іншого боку, існують вимоги СОТ до сільськогосподарської продукції, щоб її експортувати, треба виробляти за європейськими та світовими стандартами. Наприклад, якість молока зможемо гарантувати, якщо його отримують через доїльний апарат і зберігають в охолоджувальних танкерах. Для цього треба, щоб приватний сектор міг зареєструвати юридичну особу, мати 10—15 корів, де б держава дала можливість їм придбати в лізинг доїльні апарати, охолоджувальні агрегати. Брак таких структур перешкоджає збільшенню виробництва молока, покращенню його якості й, відповідно, формуванню сталого експортноорієнтованого молочного ринку.

— Торік наш цукровий ринок здійснив дуже неприємний кульбіт: після перевиробництва країна відчула дефіцит цього продукту і нині рятується тільки завдяки імпорту. Ми остаточно втратили статус цукрового регіону?

— Перша причина цукрового дефіциту — та система регуляції і підтримки, яка існувала у попередні роки, нині є неефективною. У нас були внутрішні квоти, тобто квоти А, які давали змогу розміщувати держзамовлення. Те, що ми можемо всередині країни регулювати ціни на продукти харчування, — ілюзія. Є ринкова ціна. Якщо цукру було надлишок, хоч би там як держава не встановлювала мінімальні закупівельні ціни, але споживач купував його набагато дешевше. Сьогодні треба зробити кілька кроків. Перший: відкрити зовнішні ринки — тоді цукрова галузь буде стрімко нарощувати обсяги виробництва, обсяги посівів цукрового буряку. Цього року вже посіяно на 150 тис. га буряку більше, ніж минулого. Якщо ця прогнозована врожайність збережеться, в нас буде надлишок від потреби внутрішнього споживання — близько 400 тис. тонн.

Тож виникає дилема: або цукрова галузь потерпатиме від збитків через низьку ціну, або нам треба терміново відкривати зовнішні ринки. На сьогодні ми ведемо перемовини із РФ. І це виписано в міжурядовому протоколі, що в жовтні наші дві країни проведуть підрахунок балансів виробництва та споживання цукру. Якщо наші баланси покажуть, що в нас є надлишкові обсяги цукру, то РФ розгляне і дасть нам можливість експортувати певний обсяг — я пропоную, щоб це було близько 300 тис. тонн — до Росії, яка скасує на цей обсяг внутрішнє мито, що нині становить 330 доларів.

Закордонним покупцям землі — тільки довгострокова оренда!

— Деякі оптимістично налаштовані експерти стверджують, що вже у 2011 році дер¬жава має скасувати мораторій на відчуження сільськогосподарської землі. Ваші прогнози: чи вдасться Верховній Раді до цього часу підготувати законодавчий супровід і які заходи готує МінАПК, щоб селяни не залишилися безземельними?

— Програма реформ передбачає запровадження ринку землі в 2012 році. Ми сьогодні активно працюємо над тим, щоб ухвалити закон про земельний кадастр. Сам ринок повинен передбачати, щоб європейські фінансові структури не змогли без обмежень скупити землю і таким чином капіталізувати свої фінансові ресурси. Наша позиція — щоб земля була товаром, щоб зберегти нашого українського сільгоспвиробника, нашого фермера, залучити великі обсяги інвестицій. І ці проблеми ми вивчаємо разом із Міністерством економіки. Один з етапів — перехідний період, коли ринок землі вступає в дію, але землю можна брати тільки у довгострокову оренду — з правом ставити цю оренду в заставу. По–друге, зробивши соціологічні дослідження, ми побачили, що власники землі не поспішатимуть її продавати. Таку відповідь дали близько 75% опитаних.

— Плануються якісь обмеження для закордонних покупців?

— Напряму заборонимо закордонним покупцям купувати сільськогосподарську землю. Існуватимуть, звичайно, юридичні структури, які матимуть менше 50% закордонного капіталу в основному капіталі, й вони матимуть право брати участь у цьому ринку, але ми намагатимемомся запровадити щонайбільше розумних обмежень для того, щоб земля залишилася товаром українського походження. Треба, щоб інвестиції йшли в аграрний сектор, тому наше завдання знайти не фінансові кампанії, а інвесторів–аграріїв, які знають, вміють і завжди працюють на землі.

— Що ви готові запропонувати інвесторові, окрім права на оренду?

— Насамперед — чорноземи. Наша країна розташована так, що вона менш за все потерпатиме від впливу світового потепління і природно–кліматичних умов.

-- «Думаємо, як протидіяти негативному впливові кодексу»

— Аграрні експерти гостро критикують Податковий кодекс. Називають навіть цифри збитків для АПК, якщо кодекс ухвалять у тому вигляді, в якому депутати підтримали його у першому читанні: від 3 до 5 млрд. гривень.

— Так, ми маємо зауваження. Звичайно, Податковий кодекс є досить прогресивним, відповідає європейським вимогам і нормам Світового банку, але сьогодні ми активно проводимо наради для того, щоб зменшити його негативний вплив на агропромисловий комплекс. Ми шукаємо оптимальну бюджетну підтримку: хочемо ініціювати, щоб більшість бюджетних коштів була дана аграрному сектору на зворотній основі — це кошти, виділені для агролізингу, для аграрного фонду. Це, до речі, відповідатиме і вимогам СОТ. Я думаю, що в нас є можливість створити аграрний сектор стійким до зовнішніх негараздів. Ми бачимо, що європейський аграрний сектор пронизаний дотаціями, субсидіями, які себе вже виживають, тобто фермер постійно вимагає збільшення субсидій, а держава та європейська спільнота не можуть уже на це йти. Ми, враховуючи наш попередній досвід, можемо зробити фінансово незалежний сектор, який працював би на госпрозрахунку.

До речі, великим плюсом нинішнього варіанту кодексу вважаю передбачені у ньому території пріоритетного розвитку, які звільнятимуться від оподаткування та які претендуватимуть на певні пільги. Під ці умови підпадають всі сільські території! Утім треба буде сплачувати ПДВ — для нас це негатив. Але я переконаний, що ми на рівні міністерства знайдемо інструмент, який дасть можливість компенсувати ці кошти в аграрний сектор: агролізинг, компенсація відсотків, повернення до половини капіталовкладень у ферми, лізинг тварин. Це саме ті кроки, які б мотивували розвиток виробництва.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: