500 торбинок на людину в рік. Поліетиленова біда України

Екологія
<em>&laquo;У нашій країні на одну особу щорічно припадає понад 500 поліетиленових пакетів, в той час, коли середньостатистичний німець протягом минулого року використав їх лише 45<em>&raquo;</em></em> - 500 торбинок на людину в рік. Поліетиленова біда України
«У нашій країні на одну особу щорічно припадає понад 500 поліетиленових пакетів, в той час, коли середньостатистичний німець протягом минулого року використав їх лише 45»
Фото: REUTERS

Навіть мешканці столиці здають на переробку менше 1% використаних пакетів

«Пакет потрібен?» - фраза, яку кияни чи не щодня чують на касах в супермаркетах. Та незабаром такій «ввічливості» може наступити кінець. Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА підтримав електронну петицію про заборону використання та продажу одноразових поліетиленових пакетів. Київська міська рада на її підтримку підготувала проект звернення до парламенту щодо необхідності ухвалення «антиполіетиленового» закону.

Проблема ця стосується не лише України. «У нашій країні на одну особу щорічно припадає понад 500 поліетиленових пакетів, в той час, коли середньостатистичний німець протягом минулого року використав їх лише 45. Час корисної експлуатації поліетиленового пакету за призначенням рідко коли перевищує 30 хвилин, а період розкладання становить більше 100 років», - такі дані озвучив директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Андрій Фіщук. Тому близько 10 країн світу, як нагадав він, вже заборонили або обмежили використання полімерних пакетів. «У Кенії, зокрема, за використання поліетиленових пакетів дають до 4 років в’язниці», - додав Фіщук.


Цифри та графіка - МБО «Екологія - Право - Людина»
Цифри та графіка - МБО «Екологія - Право - Людина»

Щорічно в країнах-членах Європейського Союзу використовуються сотні тонн одноразових поліетиленових пакетів. І тільки 6% від загальної кількості відправляється на переробку.
За даними Мінрегіонбуду, в Україні за минулий рік утворилось понад 11 млн тонн побутових відходів, які захоронюються на 5,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис га. При цьому, кількість перевантажених сміттєзвалищ становить 5,6% (305 об’єктів), а 30% (1646) не відповідають нормам екологічної безпеки. Потреба у будівництві нових полігонів складає понад 433 об’єкта.
Завдяки впровадженню в 575 населених пунктах роздільного збирання побутових відходів, роботі 22 сміттєсортувальний ліній, одного сміттєспалювального заводу і трьох сміттєспалювальних установок було перероблено та утилізовано близько 5,8% побутових відходів. З них: 2,71% спалено, а 3,09% потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи.

Щорічно лише у столиці накопичується понад мільйон тонн сміття. Переробляти вдається близько чверті. Решта 750 тис. йдуть на звалища.

Петиція про заборону використання та продажу одноразових поліетиленових пакетів з’явилась на сайті Київради ще в січні 2016 року. Її підтримали департамент благоустрою КМДА, а також комісії міської ради з питань екології та ЖКГ.

Відтак Київрада на підтримку петиції підготувала звернення до парламенту про необхідність законом заборонити поліетиленові пакети. «Необхідність розробки такого рішення обумовлена проблемою поліпшення стану навколишнього середовища, благоустрою, екологічної безпеки в державі та приведення природоохоронного законодавства до світових та загальноєвропейських стандартів», - пояснили в міськраді.

Які шанси заборонити поліетиленові пакети?

Експерт МБО «Екологія - Право - Людина» Тетяна Тевкун не впевнена, що така заборона в Україні може бути дієвою. Адже у такому випадку потрібна і якісна система контролю виконання закону.

Кращим виходом, на її думку, поки може бути поступовий рух. «Більшість країн пішли іншим шляхом. Нам потрібно, по-перше, розвивати систему поводження з відходами – забезпечити родільне збирання, переробку та утилізацію відходів, і лише частину захороняти на полігонах. По-друге, Київрада може, наприклад, домовитись з власниками великих супермаркетів видавати кульки за гроші. Якщо кульок буде коштувати навіть 20 копійок, продаж сильно впаде. Так робили інші країни», - розповіла експерт «Главкому».

Також, на думку Тевкун, у боротьбі із поліетиленом спрацює просвітницька робота із населенням і принцип «забруднювач платить». «Тобто той, хто випускає ці кульки, зобов’язаний, як це зроблено в інших країнах, переказувати певні кошти на утилізацію. Для цього ми маємо впровадити Директиву ЄС про упаковку та відходи упаковки», - зазначила експерт.

Ідею екологічного податку, гроші з якого направлялися би на інформаційні кампанії, роботу з населенням та систему збору і переробки поліетиленового сміття, також підтримує координатор підприємства «Києвміськвторресурси» (компанії, що сьогодні що приймає у населення поліетиленові пакети) Сергій Волков. Він привітав рішення Київради підтримати петицію та звернутися до парламенту. Проте визнав: є питання до реалізації цієї ідеї.

«Варто було би змоделювати ситуацію, - зазначає він в розмові з «Главкомом», - прописати можливі альтернативи, якщо заборонять поліетилен, якої щільності поліетилен можна використовувати... Можливо, варто зробити дозволеною більшу щільність, щоб можна було віддавати пакети на переробку, і вони були би дорожчі, ніж зараз. Це б стимулювало зменшення їх використання». Наступною альтернативою, за його словами, могли би стати пакети з органічної сировини - за європейською практикою вироблені з ріпака, соняшника. «Третє, - розмірковує Волков, - це торбинки, авоськи. І наостанок - паперові пакети, які багато хто вважає кращим варіантом, але це не зовсім так».

Також, на думку фахівця, варто зважати на те, що ідея відмови від поліетилену прийдеться не до смаку бізнесу, що працює на цій ниві. «Має бути перехідний період, - вважає Волков. - Якщо буде альтернатива (органічно вироблені пакети), ринок, звісно, зміниться: якісь підприємства підуть, хтось залишиться».

В грудні Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва презентував результати дослідження щодо ставлення українців до проблеми поводження з відходами. 29,2% опитаних сортують побутові відходи, 66% – не сортують сміття через відсутність контейнерів роздільного збору. 88% українців вважають проблему поводження з відходами важливою, а 49% респондентів оцінили її як надзвичайно важливу. 57,8% опитаних знають про пункти збору вторинної сировини у їхньому місті. 50% українців не готові платити більше за збирання та вивезення побутових відходів.

Голова комісії Київради з питань ЖКГ, яка підтримала петицію, Володимир Бондаренко у розмові з «Главкомом» запевнив, що наразі спротиву бізнесу у столиці цій ініціативі немає. «І не думаю, що буде. Та законопроект ще потрібно доопрацьовувати», - додав він.

Доопрацювання, на думку депутата, зараз повинно вестися в кількох напрямках.

Перший - навчання споживачів правильно поводитись з використаною упаковкою з поліетилену. «Громадян можна спонукати не лобовими кроками: наприклад, щоб той самий товар в паперовому пакеті коштував дешевше, ніж в поліетилені», - запропонував депутат.

Другий - стосується виробників. «Виробники, продавці також повинні мати стимул використовувати іншу тару, упаковку, окрім поліетилену, - сказав він. - Тут має бути зроблена ціла низка кроків. Наприклад, особлива податкова політика».

Третій – для комунальних служб. «Поліетилен потрібно утилізовувати з користю. З вторинно використаного поліетилену можна робити труби, кришку для люка і так далі», - зазначив Бондаренко, визнавши, що із переробкою в Україні є проблеми. «Це нелегка робота, але її треба починати. Увесь світ цим шляхом іде», - сказав він.

Що можна зробити вже сьогодні?

Та очікувати спеціального закону не варто. Усім зацікавленим сторонам можна робити кроки на зменшення використання поліетиленових пакетів в повсякденному побуті вже сьогодні.


Графіка - МБО «Екологія - Право - Людина»
Графіка - МБО «Екологія - Право - Людина»

У багатьох містах України є збірні і спецпункти прийому різних видів відходів. Компанія «Київміськвторресурси» має найбільше число таких точок у столиці. Туди ж сьогодні можна здавати і поліетиленові пакети.

Пункти прийому вторсировини та макулатури від «Київміськвторресурси»

Які саме пакети там приймають?
«Поліетиленові пакети кольорові, білі та прозорі, з ручками, без ручок, типу «маєчка», ті, в які вам продають їжу, одяг та інші побутові речі. Пакети мити не потрібно, головне, щоб там не було залишків їжі. Ціна за 1 кг - 1,5 грн», - повідомили в «Київміськвторресурси».

Також купує відходи поліетилену в Києві ТОВ «ЦРУ» (Центральний Рециклінг України, вул. Деревообробна, 4). Діяльність компанії пов'язана з виробництвом вторинного поліетилену шляхом переробки відходів. Компанія приймає відходи поліетиленової плівки, неліквіди поліетилену всіх видів, як у великих об’ємах, так і в малих - від населення. Пункт, розташований за адресою вул. Маршала Гречка, 9-б, приймає поліетиленові пакети, в тому числі, і від фізичних осіб. За ваги більш ніж 200 кг компанія може надіслати машину, щоб забрати відходи. Інші два пункти - Vtor.net.ua і «Укрпромресурс» - беруть поліетилен і пластик тільки у великому об’ємі (більш ніж 100-200 кг).

Мапа збору відходів, розроблена виданням «Велика Епоха»

З початку прийому поліетиленових пакетів компанією «Києвміськвторресурси», кияни вже здали їх туди в обсязі близько 50 тонн. Проте, як зазначає координатор підприємства «Києвміськвторресурси» Сергій Волков, це варіант альтернативним бути не може. Адже ці 50 тонн поліетиленових пакетів - менше 1% від того, що генерується.

Куди рухається світ?

Фото «легендарного» пластикового сміттєвого острова посеред Тихого океану бачили, здається, всі.


«Легендарний» пластиковий сміттєвий острів посеред Тихого океану
«Легендарний» пластиковий сміттєвий острів посеред Тихого океану

У світовий океан, за підрахунками вчених, щороку потрапляє від 4,8 до 12,7 млн тонн пластика. І багато країн зараз активно рухаються до відмови від такої упаковки.

Шляхом, яким хоче йти Київ, вже пішов Брюссель. Зокрема, там 1 вересня вступила в силу заборону на одноразові пластикові пакети. Усім торговим точкам в столиці Бельгії не можна розповсюджувати їх ані безкоштовно, ані за гроші. Нові правила стосуються усіх брюссельських магазинів у всіх секторах торгівлі, але не зачіпають пакетів, в які попередньо упаковуються деякі товари, наприклад, фрукти та овочі. Таку тару дозволено використовувати до вересня 2018 року. При цьому, на порталі Bruxelles Environnement торгівельні точки можуть продавати багаторазові пакети своїм покупцям. До такої тари відносяться пакети товщиною більше 50 мікрон.

Брюссель до цього прийшов не першим. Наприкінці минулого року пластикові пакети до видачі на касах торгівельних точок були заборонені у бельгійському регіоні Валлонія.

У Франції в середині 2016 року вступила у силу заборона на продаж одноразових пластикових пакетів у супермаркетах і на ринках.

В серпні цього року Кенія ввела найжорсткіші у світі заходи у боротьбі із розповсюдженням поліетиленових пакетів. Там закон заборонив виробництво, продаж та використання такої тари, порушникам – штрафи до $40 тис, а також в’язниця - до чотирьох років.

За даними Reuters, загалом вже 40 країн світу заявили про різні заходи із захисту навколишнього середовища від поліетиленових пакетів. До цього переліку входять і низка африканських країн. Окрім Кенії, це ще Гвінея-Бісау, Малі, Танзанія, Уганда, Ефіопія, Мавританія, Малаві.

В Німеччині ж великі торгівельні мережі (такі, як Rewe, Real, Lidl и KiK) самі відмовились від такої тари. Власники найбільшої мережі Aldi планують до кінця 2018 року відмовитися як від пластикових, так і від одноразових паперових пакетів, переводячи покупців на сумки з тканини. У Франкфурті-на-Майні багато магазинів відмовились від пластика та картонних пакетів. В якості альтернативи вони випустили п’ять тисяч авосьок і безкоштовно роздавали їх на вулиці.

Загалом, згідно з рекомендаціями Євросоюзу, який розпочав боротьбу із пластиком, в Німеччині 60% пластикових пакетів мають бути платними або замінені на більш екологічні варіанти. Більше 350 німецьких компаній вже добровільно пішли на цей крок.

Ідея для України не нова

Ініціативи відмови від поліетиленових пакетів в Україні зовсім не нові. З року в рік вони періодично виникають і... зникають. Тож, експерти, висловлюють скептицизм щодо того, що і цього разу вдасться отримати результат.

У парламенті ще в лютому був зареєстрований законопроект №6020 «Про регулювання виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України полімерних пакетів».

«Глобальна екологічна проблема пов’язана із використанням та утилізацією пакетів одноразового використання, що виготовляються повністю або частково із полімерів – не є новою для держави та потребує негайного правового регулювання задля збереження задовільної екологічної ситуації. При горінні вищезгаданих сполук виділяється велика кількість бісфенолу-А (BPA), який за своєю природою є токсичною речовиною. Він суттєво порушує гормональний баланс людини, завдає значної шкоди її здоров’ю: порушення імунної системи, зниження репродуктивної функції, підвищення ризиків онкологічних захворювань, ожиріння, діабет тощо», - зазначається в пояснювальній записці до проекту. Окрім того, автори проекту – Андрій Шинькович (БПП), Геннадій Кривошея та Максим Поляков («Народний фронт») – визнають, що такі вироби завдають невиправної шкоди навколишньому природному середовищу: засмічення населених пунктів, узбіч, лісів, земель, поверхневих та підземних вод, моря тощо.

Депутати зазначають, що у багатьох країнах Південно-Східної Азії, Австралії, Південної та Центральної Америки полімерні пакувальні пакети довготривалого розкладу оголошено «ворогами екології», вилучено з торговельних мереж, а за їх використання встановлено штрафи і навіть кримінальну відповідальність. Щодо підприємств, де всупереч законодавству триває їх використання, застосовуються різні санкції аж до припинення їх діяльності. В Україні ж, як відомо, використання полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу відбувається дуже неефективно, що пов’язано з їх низькою вартістю, доступністю та коротким споживчим терміном.

Запропонований законопроект передбачає заборону з 1 січня 2018 року виробництва, використання, ввезення і платного або безоплатного розповсюдження (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів тривалого розщеплення. Заборона не розповсюджується на оксо-біорозкладні полімерні пакети.

Оксо-біорозкладний полімерний пакет - пакет, який під дією впливу мікроорганізмів протягом від одного до п’яти років проходить повне розщеплення. Виробництво оксо-біорозкладних пакетів, згідно з проектом закону, здійснюється лише за наявності ліцензії. Виробники та імпортери таких пакетів повинні отримувати сертифікати відповідності національним стандартам, що гармонізовані зі світовими стандартами.

Документ передбачає, що органи влади будуть здійснювати інформаційно-просвітницькі заходи щодо обмеження полімерних пакетів тривалого розщеплення серед населення.

Там також передбачається, що фінансування заходів з обмеження обігу таких пакетів та їхньої утилізації здійснюватиметься за рахунок коштів виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів оптово-роздрібної торгівлі.

А у разі порушення цього закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності. До суб’єктів господарювання застосовуються штрафи.

Експерт МБО «Екологія - Право - Людина» Тетяна Тевкун раніше с своєму блозі вже висловила певні зауваження до зареєстрованого законопроекту «Про регулювання виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України полімерних пакетів». По-перше, запропонований варіант не визначає порядку фінансування заходів з обмеження обігу полімерних пакетів тривалого розщеплення та їх утилізації. І в той же час покладає це, як вже зазначалось вище, на виробників, імпортерів, торгові мережі тощо. По-друге, так само не визначений порядок покладання обов’язку розробки та впровадження інформаційно-просвітницьких заходів на Мінекології. По-третє, не прописаний і механізм, який би убезпечив від неправомірного втручання до господарчої діяльності як органів державної влади, так і окремих громадян.

Катерина Пешко, «Главком»

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies