Чужий серед своїх, чужий серед чужих. Нові пригоди Миколи Рудьковського

Колишній міністр транспорту і зв'язку, екс-нардеп Партії регіонів Микола Рудьковський затриманий у Москві. Про це сьогодні повідомило російське агентство новин «Москва» із посиланням на джерело у правоохоронних органах.

«28 вересня співробітники поліції в Басманному районі Москви затримали 50-річного громадянина України М. Рудьковського, який перебував у федеральному розшуку за скоєння злочину, передбаченого статтею «Напад на осіб чи установи, які користуються міжнародним захистом» КК РФ», - повідомило джерело і додало, що щодо екс-нардепа обрано запобіжний захід у вигляді арешту.

Російські слідчі порушили щодо Рудьковського кримінальну справу через те, що він в червні 2014 року в Києві кинув камінь у посольство РФ. Прес-секретар Басманного суду Москви Юнона Царьова заявила, що екс-міністр транспорту і зв'язку України був заочно арештований ще в травні 2016 року.

За що взяли Рудьковського

Колишнього соціаліста, а потім «регіонала» Рудьковського точно не можна назвати борцем-націоналістом, як може здатися комусь у Росії. Він справді приїхав на згадану акцію під посольство РФ 14 червня 2014-го. Там проходив мітинг проти втручання російської влади у внутрішню політику України, анексії Криму та підтримки терористів на Донбасі. У той день стало відомо про збитий в Луганську літак Іл-76, в якому загинуло 49 українських військовослужбовців.

Не можна виключати, що він навіть кинув каменем у стіну будівлі, однак… постраждав від мітингувальників сам. Його не признали «за свого», оскільки Рудьковський асоціювався у протестувальників з проросійськими силами.

Коли він прибув до посольства мітингувальники його зустріли матюками та криками: «Чого ви сюди приїхали? Вас хочуть бачити у тюрмі!». Після цього натовп змусив депутата кинути камінь у посольство РФ («Приїхали підтримати? То кидайте каміння!»). Рудьковський кинув, але мітингувальникам все одно не догодив, бо вони почали обзивати його «політичною ш**хою» та облили зеленькою.

Участь у пікеті взяли кілька сотень активістів (серед яких – «Самооборона Майдану», футбольні ультрас), які принесли з собою автомобільні покришки, пляшки з бензином, а також плакати «Ні переговорам з Путіним», «Кремль, прибери руки від України», «Росія - вбивця ». Активісти зламали ворота і вивісили біля входу український прапор, з флагштока будівлі зняли російський прапор. Крім того, вони перевернули і розгромили кілька автомобілів, що належать представникам дипустанови. Мітингувальники кидали яйця і зеленку, кріпили плакати на паркан. До вечора ситуація біля диппредставництва сильно загострилася: будівлю закидали камінням і димовими шашками.

Саме тоді до протестувальників прибув в. о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця, який закликав учасників мітингу мирно проводити акцію, а у розпал подій він разом з мітингувальниками виконав уривок пісні українських футбольних фанатів про Володимира Путіна – «Путін… Ла-ла-ла-ла». Сам Дещиця пізніше пояснив, що його дії були спрямовані на «розряження» ситуації, щоб уникнути штурму посольства.

У 2014-му в Росії через напад на посольство порушили кримінальну справу, а матеріальні збитки будівлі та іншого майна посольства були оцінені в 18,8 млн руб. (понад 8 млн грн). МВС України розцінило напад як хуліганство.

Підробний паспорт і нафтовий провал

Проблеми із законом у Рудьковського на міжнародному рівні виникають не вперше. У перших числах квітня цього року екс-міністр транспорту та колишній депутат-регіонал був затриманий в Об’єднаних Арабських Еміратах із підробленим паспортом.

За даними ЗМІ, екс-регіонал перебував у в'язниці ОАЕ близько трьох тижнів. Водночас, після того що сталося, екс-нардеп не звертався по допомогу в українську консульську службу. За наявною інформацією, Рудьковський був затриманий нібито за підроблений іракський паспорт, тоді як - в процесі затримання - у нього виявили також кілька паспортів інших країн.

Одразу після звільнення з тюрми Рудьковський виїхав з ОАЕ. Джерело у Генпрокуратурі стверджує, що сталося непорозуміння, і що у екс-нардепа не було фальшивого іракського паспорта.

Відзначимо, ще в 2013 році ЗМІ писали про те, що Рудьковський має намір зайнятися видобутком нафти в іракському Курдистані. Однак з нафтовидобутком у екс-міністра не склалося через розбіжності з урядом автономії.

Викрадення Семінського та золота коза

Та у колишнього нардепа були значно серйозніші проблеми з законом, ніж жбурляння каміння та підроблений паспорт. У 2016-у його у розшук оголосив Інтерпол у справі про викрадення екс-глави ПАТ «Нафтогазвидобування» Олега Семінського. Йдеться про компанію, серед власників якої значилися свого часу Микола Рудьковський і нинішній депутат від Опоблоку Нестор Шуфрич.

Микола Рудьковський не перебуває в розшуку МВС, а з бази Інтерполу його виключили - за даними ЗМІ, цьому посприяв тодішній генпрокурор Віктор Шокін.

Сам Семінський після звільнення заявляв, що його викрадення невідомими в масках 3 лютого 2012 р. дорогою додому і незаконне ув'язнення більш ніж на три роки було ініційоване саме  Рудьковським і організовано представниками кримінального світу, зокрема - кримінальним авторитетом «Молдаваном».

«Після того, як мене спочатку тримали десь під Києвом (як я здогадуюся) у підвалі чи сауні та били до втрати свідомості, мені показали аркуш паперу, на якому на принтері було надруковано суму $200 млн. Викрадачі вимагали перевести її на вказаний ними рахунок. Я відповів, що таких грошей у мене немає. Тоді мене продовжили бити. Потім знову повторили вимогу та заявили: «Ці гроші ти заборгував Рудьковському, тепер ти їх винен нам». Це пряме свідчення причетності Рудьковського до мого викрадення», - заявив екс-голова «Нафтогазвидобування».

«Крім того, викрадачі згадали про те, що Рудьковський допомагав мені придбати для хворого вітчима препарат Glivek, який ще тестувався в США. Крім мене, моєї матері та Рудьковського, про це ніхто не знав. Але бандити, які викрали мене, знали. Від кого, якщо не від Рудьковського? Ні я, ні моя матір про це нікому не казали. Уже після звільнення я довідався, що водночас викрадачі вимагали таку саму суму в мого тестя та дружини. Однак і в них не було таких грошей. Ближче до звільнення ті, хто мне утримував, мабуть, вирішили «напиляти» для себе, а не для замовників викрадення, і вимагали вже не 200, а $20 млн. Та й їх у мене не було», - розповів Семінський і наголосив, що про свої підозри розповів старшому слідчому Генеральної прокуратури Дмитру Сусу, який очолив досудове розслідування. «Та от що примітно. Через два тижні після того, як я вже давав показання в Генпрокуратурі, на мій старий номер зателефонував Рудьковський: «Олеже, я дуже радий, що ти живий і звільнений. Я не причетний до твого викрадення».

У 2014-му Рудьковський виїхав з України. Де він був кілька років – достеменно невідомо. У ЗМІ з’являлась інформація про те, що у жовтні 2016-го його бачили в елітному готелі Chateau de la Chevre d'Or («Шато Де Ля Шевр Д'Ор» – «Замок Золотої Кози»), розташованому в селі Ез на Лазуровому узбережжі у Франції. Рудьковський відпочивав у компанії брюнетки, яку фотографував на свій телефон на фоні моря.

Вікенд у Парижі

Через слабкість до вродливих жінок Рудьковський потрапив у пікантну кримінальну історію ще у 2007 році. Тоді він злітав у Париж у компанії топ-моделі, володарки титулу Міс Україна-Всесвіт Олександри Ніколаєнко. Чартерний літак орендувало власним коштом Міністерство транспорту (за вказівкою Рудьковського). Розваги шефа влетіли відомству в 400 тис. грн.

27 листопада 2007 року слідчий відділ СБУ порушив кримінальну справу проти Рудьковського за статтею 191 частина 5 Кримінального кодексу України – «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою». Цікаво, що під час слідства тоді ще міністр Рудьковський сказав, що забув, хто крім нього був на борту чартера, і не пам'ятає, чи здійснював він виліт з Ніколаєнко. Сама ж модель заперечувала зв'язок з політиком і наполягала, що не літала з ним до Парижу. У той же час, тодішній начальник головного слідчого управління Генпрокуратури Андрій Хочунський заявляв, що в матеріалах справи були документальні докази про те, що саме Ніколаєнко літала до Парижа з Рудьковським.

Справа про подорож з моделлю державним коштом довела Рудьковського до суду. 9 лютого 2008 року його затримала СБУ за звинуваченнями у порушенні підписки про невиїзд. Через два дні за рішенням суду його закрили у СІЗО, де він просидів тиждень. Із СІЗО його перевезли до лікарні, де він збирався бути доти, доки зі Швейцарії не приїдуть лікарі та не прооперують його та поки не закінчиться курс реабілітації після хірургічного втручання. На наступне засідання суду у своїй справі він прибув на інвалідному візку. Політику таки зробили операцію. Рудьковський лікувався у клініці «Борис».

Після інавгурації Віктора Януковича справа проти міністра була закрита. Навесні 2010 року прокурор відмовився від обвинувачення.

Варто зазначити, що інвалідна коляска в уяві громадян стала для Рудьковського тим самим, чим і легендарний плед у клітинку для Романа Насірова - символом спроби уникнути відповідальності. Сьогодні користувачі соцмереж, коментуючи новину про затримання екс-міністра у Москві кілька разів пригадали Рудьковському візок:

Наталія Сокирчук, «Главком»