Священик, який 30 років служив у Шишківцях, хоче, але не може залишитися у селі
Мешканці села Шишківці, Кіцманського району, що на Буковині, вирішили кардинально змінити життя своєї релігійної громади відразу ж після Об’єднавчого собору. На свято Миколая, 19 грудня, селяни зібралися у дерев’яній сільській церкві Різдва Пресвятої Богородиці і оголосили про перехід своєї громади з Московського патріархату до новоствореної єдиної помісної православної церкви.
Подібний випадок став першим на Буковині після створення єдиної української церкви. Пікантності ситуації додає і те, що Буковина – батьківщина предстоятеля церкви Московського патріархату в Україні митрополита Онуфрія, тут також виріс і предстоятель новоствореної Православної церкви в Україні, митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
«Главком» розбирався, що відбулося у селі Шишківці і чи стануть події у буковинській глибинці, яка відома своєю набожністю, початком масштабного переходу вірян з російської до української церкви.
У селі Шишківці проживає близько 1500 людей. Під час недільної служби на Миколая у храмі зібралися близько 100 вірян, які під протокол проголосували за перехід релігійної громади до нової церкви. Лише один чоловік висловилася проти. Це був дяк Василь Мішковський.
Це рішення не стало несподіванкою ані для більшості селян, ані для священика Дмитрія, який служить у селі не перше десятиліття. Знала про намір громади перейти до іншої церкви і влада. «Як правило, таким речам передує досить тривала дискусія у громадах. Яка потім вже веде до якогось результату. Тому що завжди є люди, які хочуть, але хтось проти, хтось пасивно поводиться», – каже у коментарі «Главкому» головний спеціаліст відділу з питань охорони культурної спадщини, національностей та релігії Чернівецької ОДА Сергій Бухаров.
Ще влітку релігійна громада зібрала більш як 500 підписів за перехід від церкви Московського патріархату. Всі чекали появи нової канонічної церкви. І ось все звершилося. Настоятель храму отець Дмитрій служить у церкві Московського патріархату майже 30 років. Він розповідає, що особисто допомагав улітку збирати підписи, аби визначити майбутнє парафії. Причому намагався знайти людей, які підписалися б за те, аби залишитися в УПЦ МП, та попри те, що на руках у нього вже були готові видруковані відповідні бланки, підписувати їх охочих священик не знайшов. Він визнає, що більшість мешканців села хоче перейти до нової церкви. «Все село просить, щоби я залишився з людьми. Але я всім кажу, що я людина підневільна, підпорядковуюся керівному архієрею. Що він вже скаже… Розумієте, я не вільний», – визнає отець Дмитрій в коментарі «Главкому». Священик не береться прогнозувати, як складеться ситуація надалі, водночас він бажає залишитися служити у селі. Але в разі, якщо це буде не можливо, готовий піти з храму. «Ми знали про процес, який відбувається у селі. Я був присутній на зборах релігійної громади. Але оскільки церква відділена від держави, ми не маємо права втручатися», – розповідає про роль держави у цій ситуації Сергій Бухаров.
Священик Роман Грищук поспішив перевести до єдиної Православної церкви України настоятеля церкви Різдва Пресвятої Богородиці отця Дмитрія
Керівний архієрей на Буковині, про якого згадав отець Дмитрій, – митрополит Чернівецький і Буковинський церкви Московського патріархату Мелетій, в миру Валентин Єгоренко, уродженець Казахстану. З кінця 80-х років минулого століття проживає в Україні. Митрополит Мелетій є близьким до предстоятеля церкви Московського патріархату митрополита Онуфрія. У 1990 році Онуфрій був намісником Почаївської лаври, згодом його було висвячено єпископом Чернівецьким. Саме з «подачі» Онуфрія Мелетій був переведений до Чернівецької єпархії. А у 2006 році на той час архімандрит Мелетій став єпископом Хотинським – вікарієм Чернівецької єпархії. Така близькість з Онуфрієм не могла не позначитися на поглядах Мелетія. Він проігнорував запрошення на Об’єднавчий собор, заявивши, що не поїде на нього, дотримується офіційної позиції церкви УПЦ МП, яка розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом і не визнає канонічною новоутворену Православну церкву України. Мелетій відмовився коментувати ситуацію із парафією села Шишківці. «Ми з пресою не працюємо. От прийдіть сюди і будемо на місці (пояснювати). Бо в пресі багато ваших колег перекручують інформацію. А ми стаємо заручниками ваших фантазій», – сказав єпископ «Главкому». Його помічник, архімандрит Нікіта пішов ще далі. «Нам не подобається, як ви пишете про нас, що ми – Московська церква. Якщо, по вашому, ми Російська церква, то ми не даємо коментарі українським журналістам», – пояснив він у коментарі «Главкому».
Що далі?
На Буковині 430 парафій Московського патріархату, близько 170 УПЦ КП, які зараз уже є частиною Православної церкви України, каже Сергій Бухалов. Перехід однієї парафії ще не означає перехід інших до нової церкви. За словами чиновника, в області є й інші парафії, люди у яких обговорюють можливість переходу до нової церкви. «Навіть люди зверталися до нас, щоби це зробити. Але навіть до етапу зборів сьогодні жодна інша релігійна громада ще не дійшла», – визнає чиновник. Проте більшість людей, кажуть в обладміністрації, позитивно налаштовані до утвореної нової церкви. Та потрібен час для того, щоби громади «дозріли», аби грамотно і без конфліктів оформили рішення про перехід з російської до української церкви. Стримує ухвалення серйозних рішень і різдвяний піст, під час якого люди уникають суперечок. Поки що не вручений і Томос, який поставить крапку у визнанні Православної церкви в Україні. Це має статись саме перед Різдвом.
Верховна Рада зобов’язала перейменувати УПЦ МП
Віднині церкву Московського патріархату в Україні вважає частиною РПЦ і Верховна Рада. Парламент 20 грудня підтримав у цілому законопроект «Про внесення змін до закону «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій…
Згідно з законом, нинішня Українська православна церква Московського патріархату повинна вказати у назві приналежність до Російської православної церкви, а також зазначити свою приналежність до РПЦ у своєму статуті.
Церква Московського патріархату в Україні завжди заперечувала свою підпорядкованість Москві. А на Архієрейському соборі РПЦ 29 листопада 2017 року митрополит Онуфрій «задля уникнення подальших спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української православної церкви в очах мільйонів українців» висловився за внесення змін до статуту РПЦ з тим, аби для Української церкви виділили окремий параграф, що і було зроблено. Нібито це мало переконати у незалежності УПЦ МП від Російської церкви. Але на практиці виявилося навпаки. У главі X статуту РПЦ ідеться про те, що УПЦ є самокерованою «з правами широкої автономії», предстоятель УПЦ благословляється патріархом Московським і всія Русі, а також керується статутом УПЦ, який схвалюється патріархом Московським.
Саме цей закон щодо обов’язковості перейменування церкви Московського патріархату може пришвидшити процес переходу громад із Московської церкви до Єдиної помісної. Пришвидшити громади в ухваленні рішення про перехід до нової церкви може допомогти і закон, який чіткіше, ніж є, сформулює права і обов’язки релігійних громад, які зможуть переходити під нову юрисдикцію. Проект цього документа незабаром має розглянути Верховна Рада.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0