Український олігарх Дмитро Фірташ знову «застряг» в Австрії.
Його видачі вимагають одночасно досудові органи США та Іспанії. Щоправда, іспанській юстиції його уже не видадуть - запит було відхилено Земельним судом Відня. Що тепер? Чи буде Фірташа доправлено до Америки, чи залишиться він і надалі в Австрії?
Детектив з видачею Дмитра Фірташа продовжується: як повідомила в середу австрійська газета Kurier, Земельний суд (Landesgericht) столиці Австрії ухвалив рішення за номером 311 HR 288/16k, що позов Іспанії про видачу його тамтешній юстиції буде відхилено. Нагадаємо, що барселонійська прокуратура підозрює Фірташа в «відмиванні» великої суми грошей, а також у розбудові злочинного угрупування. Проте, Австрія відхилила цей запит через «недостатню обґрунтованість». А саме – іспанські органи юстиції не змогли, за думкою віденських суддів, достатньо переконливо викласти попередню історію свого рішення про арешт Фірташа, не вказали точну «адресу» скоєного злочину та часові межі, в яких злочин було скоєно. Таким чином, вони не мають права на європейський ордер на арешт.
«Видати не можна залишити»
Звичайно, що адвокати Фірташа – екс-міністр юстиції Австрії Дітер Бомдорфер та Рюдіґер Шнайдер – цим рішенням задоволені. Принаймні, вони так кажуть. Пан Бомдорфер в інтерв‘ю «Кур‘єрові» заявив: «Іспанська юстиція на бажання США намагалася провести через кримінальний суд політично вмотивовану видачу нашого підзахисного. Європейський наказ на арешт, якого видали іспанці, було відкинуто Земельним судом Відня через нестачу конкретних доказів. Іспанці не змогли виконати навіть мінімальні умови, яких потребує ордер на арешт в ЄС».
Насправді, екс-міністр лукавить – утім, так і має поводитись адвокат: він сказав напівправду, яку вивернув на користь Фірташа. Справа полягає в тому, що, якщо вважати іспанський ордер політично вмотивованим, то доведеться визнати, що вмотивований він був на користь не США, а самого Дмитра Фірташа. Тому що ще в лютому цього року той самий Земельний суд Відня скасував заборону на екстрадицію Фірташа до США. І, якби не вчасно поданий запит з Барселони на його видачу іспанській юстиції, – підзахисний панів Бомдорфера та Шнайдера вже давно сидів би в американській в‘язниці і давав би свідчення американським слідчим.
Існує навіть версія (слід зауважити – суто журналістська, не офіційна) про те, що якісь вельми впливові друзі Фірташа в Іспанії мало не похапцем «зліпили» цей ордер на арешт – для того лишень, аби запобігти видачі його до Америки. Саме тому, мовляв, він і «луснув». Так це чи ні – сказати важко, але іспанська юстиція звинувачує Дмитра Васильовича в серйозних злочинах: він буцімто є членом «російської мафії», лідером якої є відомий як українцям, так і росіянам Семен Могилевич. Як вважають іспанські слідчі, саме Фірташ збудував так званий «другий поверх» цього угрупування – те, яке відзначилося неабиякою кримінальною активністю в Іспанії в період між 2009 та 2015 роками.
«Це – моя здобич!»
Окрім того, в Іспанії Фірташеві висунуто звинувачення в підкупі державних чиновників, в погрозах, в шантажі та в шахрайстві. Сам він, звичайно ж, заперечує будь-які подібні дії – це природно. Проте, цікавим є той факт, що саме в подібних злочинах його звинувачують і американці – але американський запит на екстрадицію австрійська юстиція таки визнала чинним. Принаймні, в першій інстанції – зараз, за скаргою адвокатів Фірташа, цей випадок розглядається Вищим судом (OGH).
Отже, виходить, що аналогічний іспанський позов, який з‘явився пізніше американського, не допомагає «політично заангажованим» американським слідчим, а став їм на заваді. Зважаючи на те, що шанси скасувати екстрадицію до США через Вищий суд є вельми слабкими, можна уявити собі, що головною надією Фірташа та його адвокатів на те, щоб принаймні залишитись в Австрії, було те, що іспанський ордер на екстрадицію буде довго перевірятися з австрійського боку, а потім ще довше – з іспанського, бо в Іспанії проти нього також було подано протест.
Але австрійським суддям не знадобилося аж надто багато часу: для юридичних процедур півроку – це майже ніщо. Вони відмовили іспанцям ще й тому, що ті навіть не відповіли на два запити з австрійського боку щодо конкретних фактів до справи. Ці запити було доправлено до Барселони в квітні та в червні цього року і в обидвох випадках – суцільне мовчання з боку іспанців. Не допомогло навіть звернення австрійського суду до координаційного комітету Євросоюзу з питань юстиції, Eurojust. Урешті-решт, віденський суддя Міхаель Шпінн, який веде цю справу, дійшов висновку, що всі судові терміни вже минули й нема чого чекати з моря погоди. І відмовив у тій екстрадиції до Барселони.
Попри сієсту та фієсту, важко уявити собі, що іспанські судові посадовці – настільки ліниві люди, отже – це, скоріш, схоже на затягування справи. Ніхто не здивується, якщо очікувані відповіді з‘являться зараз – і справу про екстрадицію Фірташа до Іспанії буде відновлено. Як той казав: «Наша пісня гарна й нова – починаймо її знову».
Таким чином, хоч адвокати Фірташа й роблять радісні заяви про те, що «справедливість відновлено», особливо радіти ані їм, ані їх підопічному нема з чого. Австрійський суд продемонстрував принаймні, що вміє працювати чітко та швидко. А це означає, що позов до Вищого суду має шанс бути розглянутим вже незабаром. Якщо його буде відхилено – то Дмитро Фірташ вже скоро може опинитися в літаку, який прямує до Америки – в напрямку, який йому аж ніяк не пасує.
Борис Немировський, для «Главкома»
Коментарі — 0