Гібридна війна з кіосками. Феномен Києва

У 2017 році столична влада планує завершити багаторічну війну з МАФами (тимчасовими спорудами торговельного призначення). Загострення цього процесу сталося наприкінці минулого року. Вся країна бачила численні сюжети про те, як під ранок невідомі люди, «озброєні» бульдозерами, руйнували цілі торгові ряди у різних районах столиці: поблизу метро «Берестейська», «Політехнічний інститут», біля ринку «Юність»… За офіційними даними, протягом останніх двох із половиною років у столиці прибрали понад вісім тисяч незаконно встановлених споруд, ще приблизно чотири тисячі таких об’єктів ще буде демонтовано.

Після свят, 11 січня, почався новий виток знесення кіосків. «Прийшла черга МАФів на виході зі станції метро «Дружби народів», – про це на своїй сторінці у Facebook написав Ігор Соловей.

Прес-служба столичної підземки ще в кінці минулого року попередила, що «у вестибюлях і підземних переходах київського метро залишається 34 МАФи, які не відповідають нормам пожежної безпеки і підлягають знесенню. Метрополітен мав намір завершити демонтаж «незручних» яток на початку 2017 року».

Що ж криється за цими цифрами? Та чи завжди такі дії влади були законними?

Офіційно чиновники запевняють, що таким чином наводять лад у дозвільній документації та прибирають ті об’єкти, які було встановлено з порушеннями. Ще один аргумент у війні з МАФами – наповнення бюджету за рахунок так званої пайової участі. Зі свого боку потерпілі підприємці наполягають, що головний мотив столичної влади у війні з кіосками – звільнити ділянки для наближених до столичної влади бізнес-угруповань.

Схоже, що в діях влади присутні всі три компоненти. Лише за останні півроку в Києві знесли більше 1 тисячі незаконних МАФів, але на їхніх місцях знову зводяться подібні споруди. До прикладу, підприємець Діана Кудрик повідомила пресі, що її кіоск знесли біля станції метро «Святошин», а тепер там з’явився кіоск-ломбард. «Усі в районі знають, що мережу цих ломбардів утримують місцеві прокурори, та їх ніхто не зачіпає», – констатує Кудрик. Та сама ситуація біля метро «Берестейська». Впродовж останніх двох років там було знесено кілька кіосків, але з часом їхнє місце зайняли інші. І кількість кіосків біля цієї станції у підсумку лише зросла.

Голова Асоціації власників МАФів Тетяна Петренко розповіла пресі, що під час демонтажу тимчасових споруд постійно відбуваються крадіжки майна, але ще жодного разу господарям не вдалося компенсувати завдані збитки. Натомість влада наполягає, що все відбувається законно. Радник мера столиці, а тепер ще й народний депутат Дмитро Білоцерківець, який координує знесення МАФів, намагався довести, що власників кіосків попереджали заздалегідь, тому все законно. Але генпрокурор Юрій Луценко (певно, для того, щоб погасити обурення підприємців) таки доручив прокуратурі Києва дати правову оцінку діям правоохоронців та комунальників. «Нічні бульдозери і поліцейські зачистки у відносинах із підприємцями – неприпустимі», – визнав генпрокурор.

Звернувшись за роз’ясненням до мера Віталія Кличка з приводу знесення МАФів та спроб демонтажу стаціонарних автостоянок, «Главком» не отримав законодавчо обґрунтованих відповідей щодо правомірності дій чиновників  КМДА. Тим часом столична адміністрація оприлюднила заяву мера, де міститься лише загальне запевнення у тому, що все робиться на благо самого бізнесу. «Боротьба з незаконними МАФами триває. Кличка дехто звинувачує, що він нібито знищує малий і середній бізнес. А ми наводимо лад, адже незаконні МАФи руйнують законний малий бізнес», – зазначив мер Києва. «Демонтуємо ті кіоски, які не мають дозволів, не сплачують податки у бюджет міста, які підключаються незаконно до електромереж і псують зовнішній вигляд нашого міста, які заважають людям, стоять на «червоних лініях», – наголосив Віталій Кличко.

Хто збирає готівку з МАФів?

Нагадаємо, що ці обіцянки Кличко повторює з 2014 року. Саме тоді постмайданна столична влада почала зносити МАФи. «Станом на липень 2014-го в столиці було від 18 до 20 тисяч комерційних тимчасових споруд (ТС), з яких на початок лютого 2015-го визнано легальними майже 6,5 тисячі. З 1 серпня 2014 року по 30 грудня 2016 року «Київблагоустрій», його підрядники, а також столичні райдержадміністрації разом демонтували 8108 незаконних ТС», – повідомив директор КП «Київблагоустрій» Іван Кліпа.

За його даними, було демонтовано не лише МАФи, а й цілу низку тимчасових споруд, серед яких торговельні ряди з ролетів та кіосків, автомийки та шиномонтаж, автокрамниці на колесах (купави), авто з продажу кави та фастфуду, літні майданчики при кафе, барах та ресторанах, незаконні огорожі, комплекси з торгівлею на зупинках, складські приміщення, намети сезонної торгівлі, гаражі, лотки-тенди (штендери), різні технічні (побутові) приміщення, невеличкі рекламні конструкції та інші дрібні тимчасові споруди. Отже, ця потужна нелегальна індустрія тривалий час нічого не приносила до міського бюджету. А чи дають місту вигоду тимчасові споруди, з якими столична влада вступила в ділові відносини? 

«Сьогодні департамент містобудування та архітектури уклав 6453 договори щодо пайової участі (внеску) з власниками тимчасових споруд. За 2014–2016 роки на бюджетний рахунок спеціального фонду міського бюджету надійшло майже 184 мільйони гривень пайових внесків власників ТС, які підуть на утримання об’єктів благоустрою Києва», – повідомили «Главкому» в департаменті містобудування та архітектури КМДА. Отже, до міського бюджету протягом останніх трьох років надходило щороку всредньому по 61,3 млн грн на рік (по $2,2 млн). Скільки ж грошей ішло до кишень тих, хто неофіційно роками збирав кошти з усіх МАФів?

Приміром, колишній заступник голови КМДА (за часів Олександра Попова) Руслан Крамаренко розповів пресі, що більшістю кіосків у Києві володіють колишні нардепи, прокурори і міліціонери. «Цей бізнес завжди приносив добрі гроші. В Києві було 20 тисяч кіосків по 20 квадратних метрів і з кожного квадрату просили по $20, тому загалом щороку збирали  приблизно $8 млн готівкою», – повідомив Крамаренко. Знає про це і Юрій Луценко: «У Генеральній прокуратурі володіють інформацією, що в Києві два з половиною десятки осіб збирають не обліковану данину з МАФів». Але ніхто не оприлюднює статистику про простих українців, для яких МАФи – чи не єдиний спосіб вижити. 

Юридичні колізії чи правове невігластво?

У столиці офіційною перепусткою до легальної підприємницької діяльності на столичних вулицях стали так звані інформаційні талони – ці дозвільні документи видає департамент містобудування та архітектури КМДА тим власникам МАФів, котрі нібито сплачують до бюджету міста пайову участь (внески) на розвиток благоустрою. Проте експерти запевняють, що запровадження столичною владою таких талонів суперечить чинному законодавству, адже вони прикривають ухиляння від сплати земельного та інших податків до бюджету столиці.

«Ця унікальна для України система ухиляння від земельних та інших податків була створена «молодою командою» колишнього мера Леоніда Черновецького, а тепер отримала розвиток. Відомо, що розміщення МАФів в Україні врегульовано законами «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Земельним кодексом України та наказом Мінрегіонбуду від 21 жовтня 2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності». Але в цих правових актах жодного слова про інформаційний талон», – пояснює колишній працівник сфери контролю за благоустроєм столиці Володимир Сергєєв.

На його думку, «київській владі давно варто було б прислухатися до найкращого тлумачення поєднання вищезгаданих правових актів Державною фіскальною службою України, яка чітко визначила, яку документацію повинен мати підприємець. У спеціальному листі-роз’ясненні зроблено належний висновок: якщо фізична особа, тобто підприємець, має паспорт прив'язки тимчасової споруди (такий паспорт є підставою для розміщення ТС. – «Главком»), то він повинен мати і  правовстановлювальні документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), згідно з якими розраховується плата за землю», – каже Володимир Сергєєв.

Розгромлений МАФ на вулиці Драйзера

«Підприємців столиці цими документами повинна забезпечити міська влада – з метою створення для них прозорих правових умов роботи. Якщо детально проаналізувати питання розміщення МАФів для здійснення підприємницької діяльності, зокрема виділення для них земельних ділянок у короткострокову оренду відповідно до вимог Земельного кодексу України, можна зробити висновок про недостатню компетенцію чиновників або ж зробити припущення, що, можливо, комусь дуже вигідно у мутній воді ловити рибку», – каже Сергєєв і радить столичній владі наслідувати приклад міської ради Самбора на Львівщині. Там земельний відділ на підставі поданих суб’єктом господарювання документів готує договір про використання земельної ділянки.

У Києві ж усе навпаки: «На сьогодні департаментом містобудування та архітектури КМДА видано 60 паспортів прив’язки тимчасових споруд», – повідомили «Главкому» в департаменті містобудування та архітектури. Тобто із 6,5 тисячі легалізованих власників тимчасових споруд лише 60 мають паспорти прив’язки. На думку експертів, така ситуація може стати приводом для відкриття кримінальної справи проти чиновників муніципалітету, адже власникам ТС офіційно дозволено не платити за землю. Можна припустити, що таке право їм надано не просто так, а за окрему плату і не в бюджет міста.

Цілком очевидно, що більшість рішень Київради щодо розміщення тимчасових споруд у частині оформлення користування земельними ділянками – нелегітимні та самоуправні. Схоже, що Юрій Луценко не знає про це, адже в коментарях пресі говорив лише про неприпустимість пошкодження майна власників тимчасових споруд: «Навіть незаконні споруди пошкоджувати не можна. Незаконні будівлі треба демонтувати. Не знищувати, а демонтувати». Доцільно уточнити: в Києві є два види незаконних споруд, один з яких самочинно покриває Київська міська рада.

Наталка Прудка