Після бійок за МАФи прокуратура розслідує три кримінальні справи

«В першу чергу, мої зауваження – до київської поліції, яка не забезпечила спокійної роботи комунальників по демонтажу. Незаконні будівлі треба демонтувати. Не знищити, не пошкодити і не знести, а демонтувати», – заявив Луценко.

28 грудня за фактом бійок генпрокуратура і міська влада провели спільну нараду, але представників підприємців на неї не запросили. За словами міського голови Віталія Кличка, в МАФах сидять не малі підприємці, а «представники мафії». Підприємці ж у свою чергу кажуть про найманих «тітушок» – людей в балаклавах, які допомагали комунальникам зносити торговельні місця.

Віталій Кличко

«Велика кількість МАФів керується декількома десятками власників, які мають у руках сотні МАФів і здають їх в оренду малим підприємцям. У будь-якому випадку, обвинувачення, що хтось наймає «тітушок», не відповідає дійсності. Ми працюємо виключно в правовому полі і виключно з правоохоронними органами», – заявив Кличко.

Міську владу закликають до законних методів демонтажу

Проте саме до законних методів закликали міську владу і генеральний прокурор, і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, міністр не визнав участь ветеранів добровольчого руху в протистоянні між торговцями і комунальними працівниками.

Але його слова спростував депутат Верховної Ради Семен Семенченко. В коментарі Радіо Свобода він закликав Авакова не приватизувати добровольчий рух і заявив, що ніякої «мафії» у торговців немає. Якби вона була, то за свої права не боролися б лише близько сотні активістів із тих 90 тисяч людей, які торгують у МАФах.

«Сьогодні я рекомендую людям об’єднуватися у загальні профспілки. Я згодний із тим, що сказав генпрокурор Луценко, який назвав сучасних українських підприємців героями. Але головна проблема підприємців – це те, що вони не об’єднані. В Грузії свого часу з підприємцями вели переговори, пропонували місця, давали кредити. В нас навпаки – роблять усе, щоб бізнес зник», – заявив Семенченко.

Разом із декількома ветеранами-добровольцями Семенченко допоміг торговцям відбитися від правоохоронців і комунальників, які вночі приїжджали зносити торгівельні кіоски.

Представники підприємців кажуть, що ніяких варіантів міська влада їм не пропонувала, а законним шляхом неможливо – їхні офіційні заявки повертають, розповів Радіо Свобода директор громадської організації «Спілка підприємців «Жовтнева» Олександр Огородников. Ця спілка представляє інтереси підприємців біля метро «Політехнічний інститут».

«Не було ніяких переговорів, люди нас ігнорують. До нас просто приїжджає важка техніка, приходять «тітушки» і б’ють людей. В мене поламані ребра, ще одному чоловіку зламали ніс, жінці поламали руки. Я не розумію, що ми робили на Майдані і за що стояли. Хочу нагадати Кличку, з яким ми разом були на барикадах у день розстрілу людей. Він, мабуть, забув, але він був за моєю спиною в той момент», – заявив Огородников.

Наявність «мафії» Огородников спростовує. Говорить, що підприємці там платять податки, законно орендують землю і мають договір про електропостачання. Сам Кличко пояснює нічні знесення тим, що вдень важку техніку до МАФів не підігнати.

Влада програла інформаційну війну – генпрокурор

Огородников також розповів, що загалом підприємці з МАФів біля метро «Політехнічний інститут» пережили три великі напади – 4, 17 і 22 грудня. Щоразу проти них виходило дедалі більше працівників комунальних підприємств. Зараз приватні підприємці готуються до нової атаки.

Генеральний прокурор Юрій Луценко визнав, що міська влада «програла інформаційну війну». Він наполягає, що за активністю малих підприємців стоїть близько 25 доволі відомих осіб, але називати їхні імена генпрокурор відмовився. Він закликав підприємців брати участь у конкурсах на законне торговельне місце, а Кличка – винести проблему на сесію Київради і запросити туди підприємців.

За офіційною інформацією, в Києві працює близько 10 тисяч МАФів, дві тисячі з яких міська влада хоче перенести, а ще дві – знести взагалі. Легалізація МАФів, наполягає Кличко, дозволить збільшити наповнення бюджету. На одному лише Хрещатику – головній вулиці столиці – законні об’єкти вуличної торгівлі приносять близько 10 мільйонів гривень на рік.