Хто залатає дірки в ProZorro?

Система електронних закупівель ProZorro стала обов’язковою для використання всіма замовниками з серпня 2016 року. З моменту її впровадження відкритість та прозорість закупівель вийшла на кардинально новий рівень. Кожен зацікавлений отримав можливість вивчати зміст пропозицій, які подаються на тендери, скарг, договорів та додаткових угод до них.

Модуль аналітики, в якому міститься інформація про всі закупівлі, що здійснюються через ProZorro, надає широкі можливості для аналізу закупівель та дозволяє в декілька кліків зробити вибірку стосовно закупівель у розрізі замовників, учасників, предметів закупівель, неконкурентних тендерів, скарг та вимог тощо.

Проте чи змінило запровадження системи, в якій «всі бачать все», ситуацію з порушеннями та притягненням до відповідальності за їх вчинення? Чи стали замовники дотримуватись принципу недискримінації учасників в процесі визначення переможця? Чи перестали зловживати, безпідставно відхиляючи тендерні пропозиції небажаних учасників або вносячи зміни до договорів?

Слід відмітити, що чимала кількість порушень відбувається внаслідок недостатньої кваліфікації осіб, на яких покладаються функції членів тендерних комітетів. Саме тому професіоналізація публічних закупівель  є одним з напрямів Стратегії реформування цієї системи.

Однак проблема зловживань, які вчиняються деякими замовниками системно при повному розумінні  суті зловживань, також залишається дуже актуальною. Регулярно в публічному просторі з’являються повідомлення про виявлені журналістами або громадськими активістам порушення законодавства про закупівлі. Таку інформацію спрямовують до Державної аудиторської служби України (ДАСУ), на неї покладено функцію державного фінансового контролю. Але такі звернення частіше закінчується лише відповіддю про те, що отримані дані будуть враховані під час чергового заходу державного фінансового контролю замовника, в закупівлях якого виявлене порушення.

У кінці 2017 року в діюче законодавство були внесені зміни, які передбачали запровадження процедури моніторингу закупівель, спрямованої на попередження порушень в закупівлях.

Замовник, в закупівлі якого за висновками ДАСУ виявлено порушення, може його усунути або оскаржити висновки аудиторів у суді. Якщо замовником не усунуто порушення, зазначене у висновку, це матиме негативний вплив для бюджетів. Якщо ж висновок не оскаржено у суді,  ДАСУ проводитиме перевірку закупівлі. 

Проте станом на листопад 2018 року ДАСУ почала здійснювати функцію моніторингу закупівель лише  на рівні центрального апарату, регіональні офіси моніторинг закупівель досі не здійснюють.

Потрібно зазначити, що вчинення деяких порушень Закону «Про публічні закупівлі» немає ніяких негативних наслідків для замовників, бо законодавством… не передбачена відповідальність за це.

22 листопада Верховна Рада планує розглянути законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України» № 8265. Серед іншого цей документ передбачає внесення змін до ст. 164-14 Адміністративного кодексу України, а саме: розширення переліку підстав для притягнення до відповідальності за порушення законодавства про закупівлі. Передбачається, що вчинення низка порушень стануть підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Серед них:

• застосування переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законодавством, відсутність обґрунтування застосування переговорної процедури;
• відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законодавством;
• визначення учасника переможцем торгів, тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам тендерної документації;
• внесення змін до договору про закупівлю у випадках, не передбачених законодавством;

Якщо депутати знайдуть можливість ознайомитись з законопроектом 8265 та підтримають його в першому читанні, це б дозволило розширити можливості притягнення до відповідальності порушників законодавства про закупівлі. Адже сама по собі система електронних закупівель, якою б прозорою вона не була, не примусить несумлінних замовників дотримуватись закону.

Ольга Зеленяк, експерт Центру «Ейдос»

^{Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та співфінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).}