Керівництву Верховної Ради доведеться гасити нову пожежу
Окружний адміністративний суд Києва 19 червня заявив свою позицію стосовно однієї з найгостріших політичних дилем: чи існувала в останні роки коаліція в українському парламенті? Зокрема, Феміда відмовила народному депутату Андрію Деркачу у задоволенні позову про зобов’язання координаторів коаліції внести прем’єр-міністру пропозиції щодо кандидатури міністра охорони здоров’я.
«Мотивом ухвалення зазначеного рішення стала відсутність доказів існування коаліції депутатських фракції у Верховній Раді України, оскільки під час розгляду адміністративної справи відповідні докази не були подані відповідачами до суду», — повідомила прес-служба суду.
Як це вплине на рішення Конституційного суду, який також сушить голову щодо наявності/відсутності парламентської коаліції та похідного від неї указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради, розбирався «Главком».
Рік бездіяльності
Судова тяганина, що тривала з лютого 2018 року, продемонструвала просту істину: у Раді має бути не менше 226 обранців, котрі об’єдналися у коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», утворену 27 листопада 2014 року. При цьому окружний адмінсуд Києва двічі витребовував у Верховної ради і координаторів коаліції відомості із зазначенням прізвищ, імен, по-батькові народних депутатів, котрі входять до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. Але в обох випадках отримав відмову.
Приміром, у листі-відповіді від 12 березня перший заступник керівника апарату парламенту Петро Бондар поінформував суд, що Регламент Верховної Ради, який має статус закону і регулює порядок роботи парламенту, не містить як положень, спрямованих на регулювання питань формування, організації роботи, припинення діяльності коаліції депутатських фракцій, так і вимог щодо обліку відповідної інформації апаратом Ради.
Крім цього, список складу коаліції «Європейська Україна» не надали координатори коаліції депутатських фракцій, голови фракції партії «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов і «Народний фронт» Максим Бурбак та сама Верховна Рада. Більше того, Герасимов і Бурбак двічі проігнорували судові виклики (на 14 і 28 лютого) і не надали своїх заперечень щодо позову їхнього колеги Андрія Деркача.
Крім цього, за час розгляду справи сторони заявили три необґрунтовані відводи головуючим суддям, що позначилося на оперативності з’ясування всіх обставин.
Конституційні «розбірки»
До розв’язання «коаліційної» загадки долучився Конституційний суд, який аналізує подання 62 обранців «Народного фронту» щодо визнання неконституційним указу президента про розпуск Верховної Ради. Під час публічних дебатів 11 червня суддя-доповідач Віктор Кривенко прямим текстом заявив, що спікер Андрій Парубій не надав суду документів щодо виходу з парламентської коаліції фракцій «Самопоміч», «Батьківщина» та Радикальної партії. Річ утім, що, де-факто ще у 2016 році три фракції ВО «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч» і Радикальна партія Олега Ляшка написали заяви про вихід з коаліції.
«Матеріали діяльності коаліції з 18 лютого 2016 року по теперішній час і список народних депутатів, які входили до коаліції депутатських фракцій після 18 лютого 2016 року, — ці матеріали не були надіслані на адресу Конституційного суду», — заявив суддя Кривенко.
Натомість через кілька днів голова Верховної Ради повідомив радісну звістку: «Я передав до Конституційного кілька важливих документів. Один із них — це документ щодо чисельності двох фракцій». І додав, що з початку створення коаліція нараховувала понад три сотні нардепів, зауваживши: якщо відняти від цієї кількості заяви осіб, які вийшли з коаліції, то загальна кількість учасників коаліції перевищуватиме 226 депутатів.
Щоб розставити крапки над «і», «Главком» підготував відповідний запит на апарат Верховної Ради. Зауважимо, що раніше нам не вдавалося отримати позитивну відповідь щодо наявності поіменного списку членів парламентської коаліції. Керівник апарату -керуючий справами Петро Бондар лише розводив руками: мовляв, попередники вилучили з Регламенту норму про коаліцію депутатських фракцій, а тому «апарат Верховної Ради не наділений функціями… визначати склад депутатського корпусу за коаліційною приналежністю чи вести списки, які б містили подібну інформацію».
Цього разу перший заступник керівника Головного організаційного управління апарату Ради Анатолій Пивовар коротко відповів: Угоду про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» ще в листопаді 2014 року скріпили підписами п’ять уповноважених представників фракцій «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина» та Радикальна партія.
«Інших документів, що могли містити прізвища, імена та по-батькові народних депутатів-членів Коаліції до вищезгаданої Угоди не додавались», — зауважив посадовець.
Відповідь на запит апарату ВР
(для перегляду повного варіанту документу натисніть на зображення)
Звідси напрошується риторичне питання: «Які ж тоді «важливі документи» щодо кількісного складу коаліції надав Конституційному суду спікер Андрій Парубій?»
За приховування інформації про коаліцію — тюрма?
Поки в Конституційному суді ламаються списи над доведенням факту наявності або відсутності коаліції колишній заступник голови адміністрації президента Януковича Андрій Портнов добився відкриття кримінального провадження. 12 червня він підготував заяву до Державного бюро розслідувань з вимогою зареєструвати карну справу «у зв’язку з можливою фальсифікацією документів з формування в 2016 році коаліції депутатських фракцій і можливим незаконним призначенням Кабінету міністрів».
На думку заявника, експрезидент Петро Порошенко, Андрій Парубій, Володимир Гройсман, народні депутати, достовірно знаючи про відсутність суб’єкта (коаліції депутатських фракцій), який би міг ініціювати призначення голови та членів уряду України, вчинили ряд дій, результатом яких стало ухвалення постанов Верховної Ради України щодо призначення прем’єр-міністром Володимира Гройсмана та затвердження складу Кабінету міністрів України.
«Такі дії, очевидно, супроводжувалися внесенням до офіційних документів, що складалися під час процедури отримання повноважень урядовцями, завідомо неправдивих відомостей (стосовно начебто наявності суб’єкта внесення пропозицій щодо кандидатур голови та членів уряду), умисним використанням службовими особами влади та службового становища всупереч інтересам служби, а також завданням істотної шкоди державним та громадським інтересам. У результаті таких дій був реалізований злочинний намір, спрямований на отримання групою осіб влади та повноважень всупереч, передбаченому законом порядку, тобто фактично на захоплення державної влади», — вважає Портнов.
Копія заяви з Telegram-каналу Андрія Портнова
(для перегляду повного варіанту документу натисніть на зображення)
У ДБР підтвердили відкриття кримінального провадження за цими фактами. Тепер керівництву Верховної Ради доведеться гасити нову пожежу, черговий раз заявляючи з екранів про «важливі документи», які підтверджують існування коаліції.
Віталій Тараненко, для «Главкома».
Коментарі — 0