У Москві обіцяють помститися
Палата представників Конгресу США посилила санкції проти Росії, Ірану і КНДР. Закон про посилення санкцій майже одностайно підтримав Конгрес: із 435 членів «за» проголосували 419. При цьому Конгрес ускладнив можливість скасування саме антиросійських санкцій. Якщо у випадку з Іраном і КНДР президент може ухвалювати рішення сам, то у випадку з Росією у нього таку можливість вилучили. Документ ще має пройти схвалення у Сенаті та отримати підпис президента США. Варто нагадати, що Сенат уже схвалював аналогічний закон, але Палата представників внесла в документ низку змін, тож процедуру доведеться пройти знову.
Законопроект №3364 «Про перегляд санкцій Конгресом та про протидію агресії урядів Ірану, Російської Федерації, Північної Кореї…» передбачає такі кроки, спрямовані саме проти Росії:
- підтверджені всі санкції проти РФ, запроваджені раніше;
- президент Трамп і його наступники не зможуть без згоди Конгресу пом’якшувати санкції, запроваджені проти Росії. Пропозиція про пом’якшення або зняття санкцій повинна буди спрямована у Конгрес лідером парламентської більшості або меншості. Там протягом 30 днів (в період літніх канікул – 60 днів) депутати можуть висловити заперечення, і якщо його підтримають колеги, пом’якшення буде заблоковане;
- передбачена можливість запровадження санкцій проти держпідприємств РФ, що працюють у металургійній та гірничо-видобувній галузях та на залізничному транспорті;
- посилені секторальні санкції щодо фінансового сектора РФ та російської енергетики; додані окремі санкцій через кібератаки з РФ тощо.
- президент/уряд США будуть зобов’язані готувати та подавати в парламент перелік медіаорганізацій, які контролює або спонсорує уряд РФ, також перелік випадків втручання РФ у вибори в інших країнах;
- запроваджена мінімальна дозволена частка участі російських суб’єктів, які підпадають під санкції, у спільних підприємствах з американцями. За новими правилами, обмеження застосовуватимуться тільки до підприємств, в яких підсанкційні російські суб'єкти мають принаймні 33%;
- заборона кредитування російського фінансового сектора з терміном погашення понад 14 днів. Для російського енергетичного сектора це обмеження становить 60 днів;
- заборона постачання устаткування і технологій для нових глибоководних або арктичних шельфових проектів у Росії, якщо до них мають відношення громадяни або компанії, які підпадають під санкції;
- заборона видавати особам, які підпадають під санкції, позики і кредити на суму більш ніж $10 млн за 12 місяців;
- заборона на інвестиції, купівлю значних часток акціонерного капіталу або боргових інструментів осіб під санкціями;
- у деяких випадках - заморожування на території США активів тих, хто підпадає під санкції, обмеження на їх в'їзд в країну.
Крім того, одним із пріоритетів США у законопроекті оголошена підтримка енергетичної незалежності України. Це один із найбільш дражливих пунктів для Кремля, бо спрямований проти проекту Nord Stream-2. Документ передбачає створення «Фонду для протидії російському впливу» та виділяє до його бюджету $250 млн на 2018-2019 фінансові роки. На реалізацію ініціатив з підтримки енергетичної безпеки України спрямують $30 млн.
В інтерв'ю The Wall Street Journal Трамп заявив, що він ще не вирішив, чи підпише цей законопроект. Водночас можливості справді скасувати законопроект у Трампа немає. За процедурою, у разі ветування президентом США документ повертається до Конгресу. Якщо Конгрес повторно голосує «за» конституційною більшістю, закон вважається ухваленим і більше на підпис до президента не скеровується.
Постраждати від санкцій США може не лише Росія – вони торкнуться восьми проектів, до яких також залучені європейські компанії, що співпрацюють із країною-агресором в енергетичному секторі. Зокрема, це: Liquiefied Natural Gas (Schell та «Газпром»), «Голубий потік» (Eni та «Газпром»), нафтопровід «Каспійський трубопровідний консорціум» (Shell, Eni та «Роснефть»), «Північний потік-1» (різні європейські компанії та «Газпром»), «Північний потік-2» (різні європейські компанії та «Газпром»), розширення «Сахалін-2» (Shell та «Газпром»), «Шах-Деніз» та «Південно-Кавказький трубопровід» (ВР та «Лукойл»), та «Жор Польд» (BP, ENI та «Роснефть»).
У Росії боляче сприйняли такий крок Конгресу. Голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що розширення антиросійських санкцій «підриває можливість відновлення російсько-американських відносин, а також ще більше їх ускладнює». За його словами, у разі підписання документа Трампом санкції «стануть найбільш масштабними і комплексними, починаючи з 2014 року». «Антиросійський маховик, запущений ще адміністрацією (попереднього президента США Барака) Обами, продовжить трощити все на своєму шляху», - додав він, інформує пропагандистський Sputnik.
Голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачев обіцяє американцям помститися: «Судячи з монолітного голосування в Палаті представників щодо санкційного пакету ... не буде не тільки прориву, а й нормалізації (відносин між РФ і США)». «Наша офіційна реакція має бути вже на закон, який набуде чинності. Друге - готувати реакцію, тому що вона обов'язково повинна бути. Не симетрична, але болюча для американців», - написав він у себе на сторінці у Facebook.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков обурюється: «Автори і спонсори цього законопроекту роблять дуже серйозний крок у напрямку знищення перспектив для нормалізації відносин із Росією». «Москва сприймає Вашингтон як джерело небезпеки і діє, виходячи з цього розуміння», - сказав він, пише ТАСС.
У самому ж Кремлі утрималися від оцінок щодо законопроекту про посилення антиросійських санкцій – принаймні, поки він не отримає статус закону, заявив прес-секретар глави держави Дмитро Пєсков, пише «Лента.Ру». «Ставлення буде формулюватися після ретельного аналізу. І рішення, безумовно, буде ухвалюватися главою держави, президентом Володимиром Путіним», - сказав представник Кремля.
Європейська преса поставилась до рішення Конгресу неоднозначно, однак не з політичних причин, а з суто економічних міркувань. Нове закручування гайок Вашингтоном - ризикований хід, пише австрійське видання Der Standard. «Підвищення тиску у санкційному котлі зачіпає не тільки Росію, а і європейські уряди. Річ у тім, що схвалені Сенатом США обмеження в енергетичному секторі не змусять Москву змінити свою політику щодо України, а тим більше, повернути Крим», - йдеться у статті. «Вони перетворюють Європу на заручника внутрішньополітичної боротьби в США, оскільки для сенаторів, не в останню чергу, йдеться про те, щоб, разом із Володимиром Путіним, покарати президента Трампа за його передбачувану змову з Москвою. Брюссель вкрай незадоволений тим, що Євросоюз тепер змушений платити за це», - констатує видання. «Цілком можливо, що противників антиросійських санкцій, особливо в країнах Південної Європи, а також в Австрії, додасться», - резюмує Der Standard.
Американські журналісти, у свою чергу, наголошують: із санкціями влада перегнула палицю, а причина цього – страх вдаватися до альтернативного шляху. «Той факт, що, незважаючи на їхні недоліки, економічні санкції стали таким популярним інструментом міжнародного мистецтва управління державою, дещо дивує. І вони залишаються модними у Вашингтоні. Можливо, річ у тім, що альтернатива - військове втручання - занадто великий ризик, щоб до цього вдатися. Та й потрібно, щоб було видно, що лідери нації «щось роблять», - пише The New York Times.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0