Новий тарифний удар. Чому за утримання будинків доведеться платити вдвічі більше

Через затримку виплат субсидій управлінським компаніям багатоквартирних будинків, столична влада поспішила перекласти проблему нестачі коштів на споживачів. З липня їм подвоїли тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій – із 3 до 6,43 грн за 1 кв. м. Схоже, що подібні рішення ухвалюватимуться тепер по всій Україні.

Що ж мотивувало столичну владу до ухвалення непопулярного рішення?

Обурення киян спалахнуло одразу, як відповідне розпорядження від 6 червня за №668  ухвалила Київська міська державна адміністрація. В комісію з питань ЖКГ Київради від громадськості надходили попередження про те, що розробка нових тарифів здійснювалася в режимі секретності. «Фактично 54% грошей, які мешканці будуть сплачувати за виконання послуг, йтимуть на зарплати директорам керуючих компаній – по 40 тис. грн на місяць», - сказано у зверненні представника громадськості, колишнього заступника генерального конструктора заводу ім. Антонова Анатолія Винарського до голови вищезгаданої комісії Володимира Бондаренка. «Численні порушення виявлені й при оплаті послуг з підрядними організаціями – «вивезення сміття, обслуговування вентиляційних та димових каналів, дератизація, дезінфекція, спущені КП «ГІОЦ» без наявності конкретних договорів. Тому їх вартість економічно не обґрунтована», - стверджує Анатолій Винарський, натякаючи на численні корупційні схеми. Але в Київраді не почули обурення, там наполягають, що приводять тарифи до економічно обґрунтованого рівня.

Субсидії для ОСББ затримують на три-шість місяців

Товариства співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельні кооперативи (ЖБК), які взялися адмініструвати багатоквартирні будинки, стикнулися з великими проблемами через брак коштів у державному бюджеті-2017 на виплату субсидій. За перші півроку заборгованість перевищила 600 млн грн. А відтак управлінські структури не мають обігових коштів для поточних ремонтів у будинках, вивезення сміття, підготовки до опалювального сезону, виплату зарплат, оплату ліфтів тощо.

«Ми постійно надсилаємо листи до віце-прем’єра Геннадія Зубка з проханням погасити борги із субсидій, нещодавно нам перерахували 60 млн грн. В кожному ОСББ є свій кошторис, тобто кожен будинок сам вирішує, на які послуги витрачати кошти. Але є обов’язкові для всіх платежі – за електроенергію (освітлення місць загального користування в будинку – «Главком»), ліфти, утримання внутрішньо-будинкових тепло- та електромереж загального користування, а також на зарплату обслуговуючому персоналу. Виплату субсидій затримують, але кожного місяця нам потрохи перераховують», - ділиться в розмові з «Главкомом» голова правління Громадської спілки «Запорізький регіональний центр просвіти з модернізації та створення і діяльності ОСББ «Круг» Любов Карпенко. Вона зазначає: в кожному ОСББ має бути створений ремонтний фонд з утримання будинку та прибудинкової території. Коштом цього фонду повинні гаситися кредити, взяті для виконання капітальних ремонтів.

Отже, найболючішого удару через затримку з виплатою субсидій зазнають ті ОСББ, які взяли кредити на реалізацію проектів з енергозбереження, а повертати їх нічим.

«В утримання будинкових споруд включено 18 послуг, за надання яких відповідають ОСББ...  Ми ставимо під удар саме ОСББ, які потім демотивують людей брати кредити на модернізацію житла. Тому я апелюю до Мінфіну, Мінсоцполітики та Держказначейства, щоб виплата саме цих 600 млн грн була в пріоритеті. Не можна відкладати модернізацію житла з метою підвищення його енергоефективності», - заявив на круглому столі на тему проблем щодо субсидій експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк.

Вирішення цих проблем із субсидіями залежить від двох чинників: збільшення доходів населення і зниження енергоємності житла. «Енергоємність житла – це пріоритет. Але якщо на субсидії в державному бюджеті закладено десятки мільярдів гривень (47 млрд грн. – Главком), то на термомодернізацію житла – лише 800 млн, тобто, в 50 разів менше», - констатує Святослав Павлюк. Він переконаний: «чим швидше станеться монетизація субсидій, тим скоріше почнеться скорочення споживання енергоресурсів».

«Главком» вже писав про те, що брак коштів у бюджеті на субсидії змушує владу визнати необхідність демонтажу чинної нині непрозорої системи субсидіювання та запровадження монетизації субсидій. Це, зокрема, унеможливить корупційну складову, адже тоді замість віртуальної субсидії споживач отримуватиме кошти готівкою на свою платіжну картку, маючи змогу вкладати зекономлену частину на утеплення помешкання – найбільш успішними стали проекти, коли термомодернізацію будинку здійснюють об’єднаними зусиллями всього ОСББ, тоді зменшаться платежі за комунальні послуги всіх мешканців будинку. 

Проте міністр соціальної політики Андрій Рева переконаний, що широкомасштабну монетизацію субсидій можна буде здійснити не раніше ніж через чотири-п'ять років – за умови, що кількість субсидіантів зменшиться з нинішніх 8 млн домогосподарств до 2 млн. Можливо, так і буде, але за умови, що збудеться обіцянка прем’єра Володимира Гройсмана, що середня заробітна плата до кінця 2017 року досягне 7 тис. грн, а до 2020 – 10 тис.

Поки що ж уряд пообіцяв часткову монетизацію – першим кроком став пілотний проект монетизації зекономлених субсидій, що передбачає грошову виплату енергоощадним домогосподарствам у еквіваленті вартості зекономлених 150 кВт/год. електроенергії, якщо цей ресурс використовується для опалення, або 100 кубометрів газу. Виплати повинні завершитися до 1 вересня, але не факт, що саме так і буде, адже державна скарбниця нині потерпає від дефіциту коштів – не вистачає 25-27 млрд грн на виплату субсидій.

До 1 вересня по 700 гривень за зекономлені субсидії?

Майже 1,5 млн українців отримають на власні рахунки в банках частину невикористаних субсидій на газ та електроенергію, але за умови, що ці енергоносії були використані на опалення будинків.  Тобто це не стосується субсидіантів, які економлять на централізованому опаленні своїх осель в багатоквартирних будинках.

Перш ніж отримати цю компенсацію, економні субсидіанти повинні з 1 липня по 1 вересня подати заяву до місцевого управління соціального захисту населення, на підставі якої здійснюватиметься виплата грошової винагороди за енергоефективність. Раніше прем’єр-міністр Гройсман пообіцяв, що сума компенсації сягне 700 грн на одне домогосподарство.

«Вперше в цьому році ми передбачили можливість монетизації частини невикористаних субсидій, щоб стимулювати громадян до економного споживання енергоресурсів. Сім`я, яка має зекономлену суму субсидій за підсумками опалювального періоду, може звернутися до органів соціального захисту населення з відповідною заявою і отримати, зокрема, еквівалент вартості зекономлених енергоносіїв», - повідомив на вищезгаданому круглому столі директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

За його даними, надавачі послуг, (газопостачальні на енергопостачальні компанії – «Главком»), «повинні були до 1 червня подати нам списки громадян для того, щоб органи соціального захисту населення поінформували кожну таку сім`ю про право скористатися цією можливістю. Проте робота ще не закінчена, але наближаємося до завершення, тому вже знаємо про майже 1,5 млн осіб, включених до відповідних списків, і вони за місяць чи два  зможуть отримати кошти на власні рахунки в банках», - каже Віталій Музиченко.

В перспективі Мінсоцполітики обіцяє  запровадити повноцінну адресну виплату кожній родині у грошовому вигляді. А започаткований проект стане поштовхом до більш глобальної монетизації, - стверджує керівник уряду Гройсман.

Як можна економити на комунальних платежах?

Енергомодернізація житла, або Як економити на комунальних платежах до 70%.

П’ять способів:

• утеплити будинок;
• замінити вікна на енергоефективні;
• встановити лічильник тепла, води;
• встановити енергозберігаючі лампочки і датчики руху;
• ощадливо використовувати воду.

Українці мають можливість утеплити будинки до зими, замінити старий газовий котел на ефективніший, встановити лічильник на воду чи опалення за кошти держави – завдяки урядовій програмі з енергоефективності, яку називають «теплими кредитами». Це – безповоротна грошова державна допомога населенню.  Її надають державні «Ощадбанк», «Укргазбанк»,«Укрексімбанк» та «Приватбанк» у розмірі:

• 20% безповоротної допомоги – на заміну газових котлів.
• 35% на утеплення будинків, заміну вузлів обліку води та теплової енергії, встановлення вікон.
• 40% – для ОСББ та ЖБК, як юридичних осіб, для проведення термомодернізації. Якщо у складі таких об’єднань є субсидіанти, то таке ОСББ чи ЖБК безповоротно отримає відшкодування до 70% коштів на проведення енергоефективних заходів.

Громадяни мають можливість отримати часткову компенсацію на енергоефективні заходи не тільки з державного бюджету, а й додатково (15-20%) з обласних та міських програм. Уряд об’єднав зусилля з ОДА та містами і запустив місцеві програми співфінансування заходів з енергозбереження.